Дослідження кіноосвіти в Україні

Яку ситуацію ми отримуємо на ринку після випуску студент(ок)ів? Чи всі працевлаштовуються так, як планували?

📹 Серед випускни(ць)ків загалом 89% зараз працюють, працювали чи планують працювати за спеціальністю, але фактично зараз за фахом працюють 22%. Ще 46% у пошуках відповідної роботи, а 21% говорять про зміну галузі.

📹 Випускники, які зараз працюють у кіногалузі (22% опитаних), найбільше залучені в авторському секторі та в підготовці й виробництві контенту - 46% та 35% відповідно.

📹 Випускни(ці)ки, які не планують працювати за фахом / змінили галузь (11% і 21% опитаних), найчастіше пояснювали свій вибір відсутністю роботи, низькою оплатою і зміною пріоритетів (див. діаграму).

📹 Більше про результати дослідження у нашому звіті: https://bit.ly/reportfilmedu_download.

Проєкт реалізовано за підтримки Український культурний фонд.

Важливим питанням в рамках дослідження також стали перспективи працевлаштування та бажання працювати за спеціальністю у майбутніх кінопрофесіонал(ок)ів.

📹 Абсолютна більшість студент(ок)ів — 82% — планують працювати за фахом, зокрема 13% уже працюють у кіногалузі.

📹 Студент(к)и, які вже зараз працюють у кіногалузі (13% опитаних), найбільше залучені в підготовці та виробництві контенту й авторському секторі - 45% та 37% відповідно.

📹 Серед студент(ок)ів, які не планують працювати за фахом, а це 11% опитаних (див. діаграму), названі різні причини такого вибору й немає однозначних «лідерів», серед варіантів: відсутність перспектив кар’єрного зросту, навчання заради отримання диплома, зміна пріоритетів, низька оплата та відсутність пропозицій роботи на ринку за спеціальностю.

📹 Більше про результати дослідження у нашому звіті: https://bit.ly/reportfilmedu_download.

Проєкт реалізовано за підтримки Український культурний фонд.

Дослідження показало, що для роботодавців важлива наявність у потенційних працівників досвіду перебування в міжнародному середовищі. Навчальні заклади надають такі можливості переважно для театральних спеціальностей. Можливості для самостійного пошуку міжнародних навчальних програм існують, проте для цього потрібно володіти англійською мовою, з чим у студент(ок)ів/випускник(ниць)ів/викладач(ок)ів існують проблеми.

📹 Опитані роботодав(и)ці вказують на те, що складно знайти спеціаліст(ок)ів, які готові навчатися та розвиватися самостійно, наприклад вивчати англійську мову. Також багато респондент(ок)ів пропонували запозичити механізм підготовки кадрів у закордонних кіношкіл. Зокрема, йдеться про практичне навчання, де група студент(ок)ів брала б участь у зйомках навчальних фільмів – усі мали би спробувати себе у ролі всіх професіоналів у кіновиробництві.

📹 Серед опитаних фахів(чинь)ців приблизно чверть вказали на те, що існує потреба у додатковому вивченні англійської мови або ж вони не володіють нею взагалі. Разом із тим, три чверті опитаних вказали, що їхній заклад освіти не надавав можливостей щодо міжнародних обмінів або освітніх програм чи занять з іноземними викладач(к)ами.

📹 Ключовою проблемою, яка перешкоджає брати участь у міжнародних обмінах для студент(ок)ів та випускни(ць)ків, є низький рівень володіння англійською мовою. Трохи більше ніж половина опитаних респондент(ок)ів повідомили, що їхній навчальний заклад надавав можливість під час навчання брати участь у міжнародних обмінах, але з них реально брали участь половина. Це вказує на тенденцію, що частина готових взяти участь у міжнародних обмінах, збігається з частиною тих, хто володіє англійською мовою.

📹 Більше про результати дослідження у нашому звіті: https://bit.ly/reportfilmedu_download.

Проєкт реалізовано за підтримки Український культурний фонд.

📹 За твердженнями роботодав(иць)ців, студент(к)ам не вистачає практичних умінь, яких вимагає сучасна кіноіндустрія. За весь період навчання (близько 4 років) вони мають змогу зняти всього 1–2 кінопроєкти, чого вкрай мало для отримання цілісного розуміння кінопроцесу. Крім того, деякі респондент(к)и стверджують, що навчальні заклади не докладають зусиль для організації процесу обміну досвідом між професіоналами-практиками та студентами. Проблемою вважають недофінансування навчальних закладів і відсутність адекватної матеріально-технічної бази для навчальних зйомок, а також сучасного програмного забезпечення. Без зазначених ресурсів студенти не можуть опанувати навички роботи з професійним обладнанням.

📹 Опитані фахів(чині)ці наголошують на малому обсязі практичної складової навчання, відсутності чи застарілості знімальної техніки, а також необхідності залучати до навчального процесу фахівців-практиків. Тільки п’ята частина опитаних фахів(чинь)ців з кіноосвітою зазначили про те, що в їхньому закладі викладався курс зі спеціалізованого програмного забезпечення для кіновиробництва (ними виявились представники таких професій, як режисер, звукорежисер та продюсер) і цими програмами переважно були програми для монтажу. Така ситуація сигналізує про те, що більшість, імовірно, змушені отримувати практичні навички використання своїх спеціалізованих профільних програм безпосередньо під час робочого процесу, а не на етапі навчання, тобто вимушені починати свій робочий шлях без досвіду (див. діаграму).

📹 Опитані студент(к)и й випускни)ці)ки висловили зауваження до наповнення навчальних програм: майже половина повідомила про брак практичної складової та відсутність чи застарілість знімальної техніки. Про наявність спеціального підрозділу, до якого можна звернутися щодо практики, говорить четверта частина опитаних студентів і випускників. Ще трохи більше ніж третина говорять про надходження пропозицій, але без комплексної роботи.

📹 Відкриті джерела не дають достатнього розуміння того, яким саме обладнанням укомплектовані навчальні заклади і яке саме спеціалізоване програмне забезпечення використовується під час навчання.

📹 Більше про результати дослідження у нашому звіті: https://bit.ly/reportfilmedu_download.

Проєкт реалізовано за підтримки Український культурний фонд.

📹 За результатами дослідження стало зрозуміло, що в обов’язкову частину навчальної програми для кіноспеціальностей необхідно включати розвиток софт-навичок – уміння створення презентацій, публічних виступів, ведення переговорів, розвиток емоційного інтелекту та повний набір навичок, завдяки яким людина може успішно взаємодіяти в команді.

📹 Хоча опитані роботодав(и)ці схильні до думки, що софт-навички залежать більше від індивідуальних особливостей, ніж від здобутої освіти. Вони згадували різні випадки, коли випускники навчальних закладів володіли навичками роботи в команді, самопрезентації, критичного мислення тощо. Але наполягають на тому, що більшості випускни(ць)ків, які проходили співбесіди, не вистачало таких особистісних якостей.
Під час наймання на роботу рішення про того чи іншого кандидат(ку)а не стільки залежатиме від його/її освіти, скільки від особистісних якостей, софт-навичок і мотивації.

📹 Жод(на)ен з опитаних фахів(чинь)ців, які отримали кіноосвіту, не зміг(ла) зауважити, що в його закладі викладалися спеціальні дисципліни або курси, у яких ішлося про софт- навички. Лише 10% фахів(чинь)ців зазначили, що цю тему більшою чи меншою мірою вивчали під час деяких занять, тоді як у переважній більшості випадків тема софт-навичок не розглядалася взагалі (див. діаграму).

📹 Серед опитаних студент(ок)ів і випускни(ць)ків про окремі курси на тему софт-навичок говорять лише 24% студент(ок)ів і 23% випускни(ць)ків. Водночас 32% студент(ок)ів і 20% випускни(ць)ків стверджують, що тема софт-навичок майже або зовсім не розглядалася.

📹 Таким чином, у той час, коли наймання на роботу залежить, за словами роботодав(иць)ців, більшою мірою від особистісних якостей, софт-навичок і мотивації, можна зробити висновок, що ця тема недостатньо висвітлена у навчальних програмах, судячи з досвіду фахів(чинь)ців, студент(ок)ів і випускни(ць)ків.

📹 Більше про результати дослідження у нашому звіті: https://bit.ly/reportfilmedu_download.

Проєкт реалізовано за підтримки Український культурний фонд.

Lifestyle 24 поговорили із Дмитро Суханов про сучасний стан кіноосвіти в Україні, і дізнались, чого потребує вітчизняна кіноіндустрія, аби на широких екранах з'явилось більше стрічок, які б були популярними серед українського глядача. Про культуру виховання споживання вітчизняного кіно та про нові проєкти читайте в інтерв'ю.

📹 Повний текст: https://bit.ly/filmedu_24tv.

📹 Більше про результати дослідження у нашому звіті: https://bit.ly/reportfilmedu_download.

Проєкт реалізовано за підтримки Український культурний фонд.

📹 Близько 40% фахів(чинь)ців зазначили, що можуть вільно спілкуватися та вести ділове листування англійською мовою, а близько третини — добре листуються, проте мають труднощі з живим спілкуванням.

📹 Приблизно 20% опитаних потребують додаткового вивчення англійської мови для адекватної взаємодії з іноземними партнерами. 4% респондентів вказали, що не володіють англійською.

📹 Рівень володіння англійською мовою для професійних цілей статистично не відрізняється між представниками творчих і технічних професій.

📹 Водночас у квартеті «сценаристи-режисери-продюсери-актори» спостерігається дещо вищий рівень знання мови на тлі загальних показників: якщо приблизно 75% респондент(ок)ів загалом добре або дуже добре володіють англійською, то серед фахів(чинь)ців «квартету» ця частка становить 88%.

📹 Важливо також сказати, що низький рівень володіння англійською мовою є ключовою проблемою, яка перешкоджає брати участь у міжнародних обмінах для студентів та випускників. Лише п’ята частина опитаних може вільно спілкуватися або вести ділове листування англійською мовою.

📹 Більше про результати дослідження у нашому звіті: https://bit.ly/reportfilmedu_download.

Проєкт реалізовано за підтримки Український культурний фонд.

📹 За результатами дослідження лише 28% опитаних кінопрофесіонал(ок)ів зазначили, що отримали освіту за кіноспеціалізацією. Решта прийшли у професію із суміжних або навіть кардинально інших спеціалізацій і здобували знання та вміння вже на практиці.

📹 Водночас частка респондент(ок)ів із кіноосвітою, як серед фахівців творчої групи професій, так і серед фахівців технічної групи, приблизно однакова. Проте квартет професій «сценаристи-режисери-оператори-актори» вирізняється порівняно більшою часткою фахівців із галузевою кіноспеціалізацією (серед опитаних фахівців цього квартету 67% мають кіноосвіту).

📹 Варто також зауважити, що серед опитаних фахівців усі оператори-постановники мають кіноосвіту, тоді як більшість представників камерного й освітлювального департаментів не мають кіноосвіти взагалі.

📹 Більше про результати дослідження у нашому звіті: https://bit.ly/reportfilmedu_download.

Проєкт реалізовано за підтримки Український культурний фонд.

Де і як люди в Україні вчаться знімати кіно? Чи працюють на майданчику ті, хто вчиться на кіноспеціальностях? Чого кіноосвіті бракує?

PRYVIT/media розібрались у результатах дослідження і вибрали найважливіше.

📹 Читайте текст: https://pryvit.media/article/film-education.

📹 Більше про результати дослідження у нашому звіті: https://bit.ly/reportfilmedu_download.

Проєкт реалізовано за підтримки Український культурний фонд.

Розкажемо більше про кінопрофесіонал(ок)ів, які взяли участь в опитуванні. Соціально-демографічний розподіл наших респондентів та респонденток наступний:

📹 за статтю: 37% — жінок і 63% — чоловіків;
📹 за віком: 24-29 років — 6%, 30-39 років — 41%, 40-59 років — 50%, 60+ років — 3%;
📹 за категорією професії: 53% — представни(ці)ки творчих професій, 47% — технічних професій;
📹 за стажем роботи: 3-5 років досвіду роботи мали 3% опитаних; 5-10 років досвіду — 12%; 10+ років — 85%.

📹 Більше про результати дослідження у нашому звіті: https://bit.ly/reportfilmedu_download.

Проєкт реалізовано за підтримки Український культурний фонд.

📹 Дослідження показало, що основним напрямом роботи навчальних закладів (у формальній системі освіти) є підготовка базового набору спеціалістів для виробництва кінострічок і телевізійних продуктів, спеціалістів зі створення візуального мистецтва й науковців у цій сфері.

📹 Таким чином, українські навчальні заклади здебільшого здійснюють підготовку професіоналів, які безпосередньо беруть участь у розробці аудіовізуального продукту — режисери-постановники, драматурги, оператори-постановники, організація кінотелевиробництва, режисери монтажу, анімаційна графіка, кінознавство, звукорежисери, актори, продюсування (1 рік).

📹 Однак лише незначна кількість навчальних закладів здійснює підготовку студентів, які після випуску можуть працювати за вузькою спеціальністю, що має попит на ринку праці. Наприклад, лише один навчальний заклад має програми для підготовки режисерів монтажу, драматургів кіно і телебачення, профільних аніматорів.

📹 Загалом у навчальних закладах відсутні освітні програми для технічних професій — гафера, фокус-пулера, освітлювача, оператора стедикама (крана) й адміністративних професій — локейшн- менеджера, адміністраторів, talent-менеджерів та багатьох інших. В цілому існує понад 50 кіноспеціальностей, за якими неможливо отримати освіту в українських профільних навчальних закладах.

📹 Більше про результати дослідження у нашому звіті: https://bit.ly/reportfilmedu_download.

Проєкт реалізовано за підтримки Український культурний фонд.

В рамках будь-якого дослідження важлива методологія, за допомогою якої збиралися дані. У своєму дослідженні ми спеціально обрали різні методи і різні джерела інформації – опитали роботодавців, фахівців кіноіндустрії, студентів останніх курсів і випускників спеціальності 021 «Аудіовізуальне мистецтво та виробництво», проаналізували вакансії та дослідили освітні програми вибраних українських профільних навчальних закладів.

Але навіть враховуючи такий підхід, варто зазначити, що наше дослідження слід сприймати як розвідувальне й «пілотне». Результати репрезентують думки саме опитаних роботодавців, фахівців та студентів, а не всіх представників галузі й навчальних закладів. Обрані методи допомогли нам сформувати загальні тенденції, що існують в системі кіноосвіти, і дали основу для подальшого вивчення запитань, які виникли.

📹 Більше про методологію та результати дослідження у нашому звіті: https://bit.ly/reportfilmedu_download.

Проєкт реалізовано за підтримки Український культурний фонд.