Школа політичної освіти та комунікацій

А ви теж зараз часто знаходитесь у ступорі і не знаєте, який контент публікувати ?

Війна внесла свої корективи не тільки у роботу і бізнес та звичний розпорядок дня, а й у психологічній стан, який дуже просто відповідає на запитання: "а чи треба мені взагалі щось і для когось публікувати у соцмережі, чи я все-таки втримаюсь, бо це не на часі?".

А ось ні. Повертаємось у життя)

Ступор у контенті негативно впливає на алгоритми, адже вони у соцмережах враховують частому оновлення інформації для побудови розумної стрічки новин. Якщо оновлення не було - вона стає невидимою. А повна зупинка постингу призводить до втрати охоплення, яке ви заробляли раніше.

Якщо раніше наш контент ділився на брендовий, продаючий, фановий, корисний, то тепер його треба адаптувати під такий формат :

- соціальний
- підтримуючий
- корисний
- брендовий / продаючий

Приклад соціального контенту: ваша позиція у цій війні, підтримка ЗСУ, допомога клієнтам, нові адаптовані послуги/товари/ціноутворенн, HR-інформація про підтримку команди, допомогу постраждалим, волонтерство.

Прикладом підтримуючого контенту є афірмації, цитати, фанові картинки, гумор (нині розповсюджені меми), ситуативи, надихаючий відеоконтент, контент про перемогу, розвиток та мир.

Прикладом корисного контенту будуть добірки корисних статей/телеграм каналів/ продуктів/ сервісів, поради щодо безпеки, лайфхаки з адаптації до нових реалій.

Про брендовий ( продаючий) контент поговоримо наступного разу.

А зараз запитання: який вид контенту тільки що застосувала я?)


#комунікації

"В політиці, де найгірші пристрасті можуть раптово перетворити людей в фанатиків, замулити забобонами їх свідомість, завдання політичної науки - привносити холодний, тверезий, деміфологізуючий, об'єктивний погляд".
Ф. Бро

Прийшов час підніматися!

Війна ще йде, але життя продовжується. Люди звертаються до людей, шукають підтримки, потребують різних контактів і тому подібне.

Бізнесу та публічним особам потрібно працювати і над комунікаціями, особливо внутрішніми, особливо під час війни, коли колектив "хитає" як психологічно, так і світоглядно: як буде далі? чи залишатись в Україні? чи шукати аналогічну роботу за кордоном і т.д. Всі відповіді зводяться до того, що людей треба буквально рятувати, і порятунок цей дуже часто саме на словах та підписах. Хочете чи ні, але, аби не зупинилася економіка, треба спочатку зупинити стрес.

Отже, про комунікацію. У мирний час аксіома була такою, що мовчання негативно впливає на імідж і будь-який бренд чи то політик мав за честь через доступні інструменти соцмереж, як мінімум, висловити свою автритетну думку. Нині ж багато з них просто мовчить.

Але цього робити зараз не можна. Так війна, і волонтерство - то само собою зрозуміла річ, яка не обов'язково має мати вихід у вигляді посту як елементу піару. Але правильна комунікація важлива.

Якщо ви нічого не коментуєте, не спілкуєтеся зі споживачами/ виборцями, то сприйматеся як "мертві" або як відсторонені від ситуаціїї.

Заявляйте про себе, про свої плани (план перемоги вашої компанії разом з перемогою країни - досить виграшна комбінація), розказуйте, які виклики перед вами стоять і як ви їх збираєтесь долати, використовуючи різні канали комунікації. Про кожну, навіть маленьку, перемогу потрібно сповіщати. Особливо, якщо ви допомагаєте ЗСУ, громадам, волонтерам і т.д.

Отже, писати, говорити і приймати рішення зараз теж дуже потрібно всередині кожного бізнесу та на рівні впливових осіб. Ви маєте стати партнерм для кожного громадянина у цей складний час через свою комунікацію.

І як я вище написала - це буде виграшна комбінація.

Якими мають бути навички нової епохи і чи варто зосереджуватись на чомусь одному ?

Часто чую, що хороший спеціаліст - це людина, яка добре знається і виконує якусь одну справу. Готова з цим посперечатися і з легкістю це доказую щодня людям, з якими спілкуюся 😉

Так, звісно, правда в цьому є, якщо це стоматолог .. далі синонімічний ряд продовжувати не буду. Навіть досвідчені юристи мають бути сьогодні обізнані у маркетингу, СММ та різним новомодним штукам, які приніс нам сучасний світ.

Так само і я - все життя чомусь навчаюсь, нанизую, як бісер на голку, яка має назву "політологія" суміжні сучасні гуманітарні знання, бо знаю, що світ не стоїть на місці і настала епоха meta - skills.

Що вона означає: вміння адаптуватися до викликів часу, де дууууже висока конкуренція. А здатність адаптуватися - це і є мета навички, на відміну від "хард скілс" (наприклад, знання англійської).

Отже, які мета навички потрібно "складати" собі у голову :

✅Навичка до навчання - це перша мета навичка. Людина постійно щось вивчає і тепер це треба поставити на конвеєр), але тут бажано вивчати те, що цікаве, корисне саме вам, не мучити себе "модними знаннями", які є такими для когось. Аудіокниги під час поїздки на роботу - сюда ж.

✅ Погляд на перспективу: дивитися на світ очима іншої людини, вміти передбачити результат своєї роботи. Тобто, передбачити реакцію споживача/клієнта на ваші дії. Такі собі люди з розвиненою екстрасенсорикою😉

✅Соціальний інтелект. Це моє улюблене. Просто сидіти і мовчки виконувати свою роботу можуть тільки швачки (я коли шию, дійсно мовчу😀). Ну ви зрозуміли. У будь-якій роботі потрібні вміння міжособистісного спілкування, працювати у команді, особливо під час онлайн- взаємодії.

✅ Створення унікальних рішень. Без шаблонів і книжок. Творче мислення, яке допомагає вирішувати робочі завдання та створювати нові продукти/послуги. Я з цим справляюсь на 💯, і вам допоможу 😉

✅Стійкість та стресостійкість. Не падати духом після перших невдач. Дозволяти собі експериментувати, щоб знаходити правильні рішення і не боятися ризикувати. Бо робити бізнес - це значить кожного дня боротися зі своїми страхами. Вітаміни вам у поміч)



#освіта

Купа вебінарів, навчань,

відвідування тренінгів..

деяких від словосполучення "особистий бренд" вже тіпає,

бо всі кричать, що його потрібно будувати...

це все добре, але давайте відверто: треба коротко і зрозуміло з першого разу 😉

1. ПОЧИНАЄМО З СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ

чому? - тому що там можна знайти вашу аудиторію, тому що це доступний та безкоштовний інструмент просування, і тому що так можна розширити нетворк та налагодити контакти з людьми. Тут важливо змістовно оформити профілі та робити якісний, потбрітний контент (ну, як я зараз😉). Про це напишу окремий пост.

2. СТВОРЮЙТЕ ЦИФРОВИЙ СЛІД

це будь-яка інформація, яку видає пошуковик на запит про вас. Ваша репутація, окрім всього іншого, залежить ще і від того, що побачить людина, набравши у гуглі ваше ім'я.
Це можуть бути коментарі, колонки у ЗМІ, посилання на професійні події за вашої участі і т.д.

3. ВИХОДЬТЕ В ЛЮДИ

соцмережі, тобто, пункт 1 - це супер, але треба і себе показати. Ніщо не замінить враження від живого спілкування з вами. Спочатку це можуть бути виступи на внутрішніх подіях вашої компанії, а потім можна виходити на зовнішні івенти.

4. НЕ НАШКОДЬТЕ, при всьому цьому, САМІ СОБІ

слідкуйте за компроматами, НЕ критикуйте когось, не пишіть і не говоріть на теми, в яких не освічені (тобто НЕ передайте чужі висновки та оцінки чогось чи когось) , НЕ діліться інформацією, яку особисто не перевірили ще та НЕ конфліктуйте публічно.

В мене все 🤗

Що собою являє імідж і чому треба над ним працювати?

Ви знаєте, робота з іміджем робить із політика сучасного актора, оскільки саме актори найбільш ефективно впливають на свою публіку. Будь-яка подібна техніка ефективності природно переноситься на інший тип діяльності.

Звичайно, сучасна історія України демонструє нам, що може відбуватися абсолютно навпаки)

Правильно підібраний імідж - це найбільш ефективний спосіб роботи з масовою свідомістю.

Імідж відбиває ті ключові позиції, на які безпомилково реагують люди.

Більше того, - це спроба перекладу масової свідомості на автоматичні реакції, на кшталт - «Ющенко бджоляр».

Імідж покликаний заощадити наш час. Він задає апробовані шляхи ідентифікації об’єкта. Об’єкт у результаті стає пізнаваним і безпечним. Ми починаємо легко прогнозувати його дії, а зрештою, довіряти. Окрім економії часу, імідж також виступає ефективним типом повідомлення в умовах дефіциту інформації й уваги аудиторії.

Про значимість іміджевої комунікації говорить красномовний приклад. Відповідно до досліджень, у перші 10 секунд спілкування з людиною найбільш важливими змістовними аспектами нашої уваги є:

– зміст розмови - 7 %;
– голос - 38 %;
– зовнішність - 55 %.

Висновок робіть самі)

Щодо політиків, то імідж полегшує їм життя, задаючи найбільш ефективні типи ролей. Політик починає поводитися відповідно до них, а вже про ефективність тих або інших ролей думають фахівці.

#імідж

Вчора у своєму інстаграм задала питання, чи впливають ЗМІ на формування громадської думки щодо можливості чи неможливості настання війни. Йдеться, перш за все, про активні наступальні дії.

Так, дійсно, і 99 % з цим погодились, що ЗМІ - це прямий інструмент таких дій.

Держави, які воюють, вже давно навчилися використовувати ЗМІ у власних цілях. У всіх військових конфліктах використовується пропаганда, «провисання мізків» і більш злісні засоби переконання, а присутність журналістів вважається необхідною на кожній стадії конфлікту. До того, як полетять кулі, ЗМІ служать для переконання і мобілізації, а вже потім вони допомагають узаконити те, що відбулось, сформувавши певні переконання про перемогу і заглушити будь-яку критику.

Відносини зі ЗМІ передбачаються при плануванні військових операцій. Цими відносинами займаються професіонали і збройні сили проводять підготовку військ, роз’яснюючи офіцерам необхідність контролювати процес журналістської роботи і культивувати хороші з ними відносини.

Військові розробили «ноу-хау» з виробництва звітів, прес-релізів і т.д., що відповідають запитам журналістів. Тому війну можуть перетворювати у велику постанову, в ході якої штампуються ефективні відеоматеріали, зміст яких військові намагаються контролювати.

Але є і інша сторона, коли дії журналістів безпосередньо сприяли ескалації конфлікту (міжнаціональна ворожнеча в Руанді та конфлікт у Мьянмі (Бірма). Є приклад, коли ЗМІ свідомо вирішили не висвітлювати події, аби не загострювати ситуацію (Детройт, США , 1967 р.). Медіа-спільнота Південної Африки сприяла налагодженню діалогу після конфлікту, підтримавши так зване «чаювання на підтримку миру» («Peace Cafes») і випускаючи матеріали, в яких наводили поряд відповіді представників сторін-опонентів на одні й ті ж питання, які отримували від кожного окремо в інтерв’ю.

Під час конфліктів ЗМІ повинні збирати свідчення, розповіді очевидців про те, що відбувається. Якщо це військові злочини – це повинно бути задокументовано. Окрім особистої безпеки на місці таких подій, журналісти повинні зберігати баланс між висвітленням подій та нерозголошенням інформації, яка є військовою таємницею, обирати максимально зважену термінологію, яка заснована на фактах. У візуальних матеріалах потрібно конкретизувати місце події, аби попередити спотвореної подачі інформації про ситуацію в цілому (дуже часто на цьому попадались українські ЗМІ під час висвітлення подій на Сході України, а російські ЗМІ, відповідно, не нехтували це використовувати у своїх пропагандистських шоу).

Під час військової загрози важливо постійно зберігати певний скепсис (не реагувати емоційно на всі новини, які поступають «з фронту»), потрібно звертати увагу хто надає вам інформацію, чи можете ви перевірити, що фото справжні через якісь інші джерела і т.д. Іноді це складно зробити, але неможна миттєво підхоплювати інформацію, як зазвичай це відбувається у соціальних мережах.

Ми повинні довіряти перевіреним фактам, наскільки це можливо, і не вестись на термінологію, яку нам намагається нав’язати та чи інша сторона.

#ЗМІ #комунікації