Мовні Сили України

День 174

Бавовна виросте з трави,
До гнізд повернуться лелеки,
А від Чукотки до Москви
Настане тиша, як у пеклі.
І Михаїл опустить меч,
І роз’їжачаться майдани,
Круїзний лайнер зайде в Керч,
А «Боїнг» сяде у Жулянах,
Всміхнеться Сян і стихне Дон,
До хмар підніметься калина,
На синім потязі Патрон
Поїде в Крим шукати міни,
Герой почистить кулемет
І ляже спати до світанку.
І зніме Бог бронежилет.
І знов одягне вишиванку.

Артем Сенчило

💙💛
#мсу
#поезіяпровійну

🤔Ваня, Ванька чи Івась?🤔

💁🏼‍♀️Ми звикли називати Тетяну – Танею, Івана – Ваньою, Катерину – Катею, а іноді – Танькою, Ванькою, Катькою. І продовжуємо це робити. Але подумаймо: щоразу, вживаючи подібну форму імені, ми сприяємо закріпленню в українській мові ознак російської, тобто самі нищимо власну мову. Бо ці форми – наслідок росіянізації. В українській Тетяна – Танечка чи Тетянка, Іван – Івась чи Івасик, Катерина – Катруся, Катруся чи Катеринка.

☝🏻Ми маємо позбутися негативного впливу росіянізації такій важливій сфері як інтимне міжособистісне спілкування, бо саме там переважно використовуємо такі пестливі форми. Потрібно облишити використовувати «запозичені» вульгарні та неотесані Ваньки та Натахи.

🙌🏻До речі, ще однією особливістю української мови, яка не властива російській, є кличний відмінок. Так, звертаючись до Тетянки, треба сказати Тетянко, до Івася – Івасю, до Катрі – Катре🇺🇦

#мсу
💙💛

🧐Як у Канаді і Швейцарії? 🧐

Ні, як у Білорусі або Чому українцям так довго нав’язували двомовність?

​😡Мовний геноцид пережили і українці, і білоруси. Норми білоруської мови вперше були сформульовані завдяки Броніславу Тарашкевичу в 1918 році під час утворення БНР, яка разом з УНР і ЗУНР виборювала свою незалежність. Як і в Україні, радянська влада почала душити національні прояви в Білорусі, а в 1933 році нав’язала білорусам радянський мовний стандарт, у рази приблизивши білоруську до російської. Наш правопис у цей час пережив таку саму зміну, тож це була шаблонна політика радянської влади стосовно «неросійських» народностей.

🤨Коли зрештою тюрма народів розпалася, і в Україні, і в Білорусі статус єдиної офіційної мови було надано власній національній мові. Єдиній. В обох державах комуністи пропонували надати статус другої державної російській. В Україні точилися гарячі мовні дискусії, але ті, кого проросійські популісти зневажливо охрестили «націоналістами», перемогли. У Білорусі теж були протести, от тільки мову свою тут не відстояли й зрештою запровадили двомовність.

🥸З 2011 року в Україні знову почали говорити про зміни в Конституції. З прийняттям нового мовного закону «Ківалова-Колєсніченка» російська отримала, на жаль, статус офіційної в деяких регіонах. Але державною не стала. Які би наслідки це мало? Чи зняло би це «напругу» в суспільстві? Чи розвивалися би «мови однаково»? Чи було би в нас, як у Канаді, Бельгії й Швейцарії? (улюблений аргумент деяких політиків, які поняття зеленого не мають ні про канадську, ні про швейцарську мовну ситуацію)? Ніт, нічого цього не було би. Давайте визнаємо: якби це таки сталося, у нас було би як у Білорусі.🫣

🤔А як у Білорусі?
З приходом до влади олександра лукашенка білоруська мова перестала бути єдиною державною та нерівно розділила це місце з роснявою. Сам картопляний диктатор неодноразово висловлювався проти національної мови – наприклад, жалівся на дорожній знак білоруською, буцім роснявомовний білорус нічого не зрозуміє та буде через це порушувати правила. Показово те, що в 2021 році режим лукашенка ліквідував «Товариство білоруської мови», яке ще з радянських років намагалося захистити вже понівечені мову та національну свідомість білорусів. Та тепер, якщо спитати мінчанина чому він спілкується роснявою, він відповість: «Так істарічєскі слажилась».

🫢Ще на початку 90х майже 86% білорусів вважали білоруську рідною, а майже половина говорили нею вдома. Що сьогодні? Не будемо вдаватися в статистику, просто скажемо: такий собі «Атлас мов світу, що перебувають під загрозою зникнення», укладений у ЮНЕСКО, визначає білоруську як вразливу поряд із башкирською, якутською, чуваською (вгадаєте, з якого боку загроза для всіх цих мов?) та ще кількома мовами. Білоруської майже немає в публічній сфері, в освіті, в медіа. Її мало серед молоді. Її стає все менше вдома. А що далі? Якщо в найближчий час нічого не зміниться, то вона або зникне, або стане мовою дуже малої групи людей.

☝🏻Ми не бажаємо такої долі солов’їній. Будемо відстоювати власні кордони, мову та ідентичність, щоб так «істарічєскі» не «слажилась», що ми ходитимемо під москвою та тихо й негордо зватимемо себе «малоросами».🇺🇦

Автор: Бабич Дмитро

#мсу
💙💛

🫣Мені стало соромно за свій вибір🫣

💁🏼‍♀️Я ніколи не любила російську мову, але часто послуговувалася нею. Читала російські книги, популяризувала російський контент, слухала російську музику. Загалом робила все те, чим до повномасштабного вторгнення грішив кожен.

😬Я жила упередженням, що російська мова – це престижно. Але вона ніколи не відгукувалася в моїй душі. Кожного разу, коли до мене зверталися російською, я відповідала лише українською. В мене язик не повертався заговорити інакше – відчувала, що це не моє.

🙃Я завжди говорила лише українською, хоч і грішила (іноді і зараз це роблю) суржиком. Нині суржик – це також проблема, яку потрібно вирішувати. Я щиро стараюся боротися з цим, а, як говорять психологи, визнання проблеми – перший крок до її вирішення.

🫣Після повномасштабного вторгнення мені стало соромно. Не за суржик, а за свій вибір.

🙄Моєю пристрастю завжди була література, і я хотіла її з кимось розділяти. Тому багато писала про книжки, літературу та мистецтво у соціальних мережах. І робила це саме російською мовою. Не через те, що так було простіше або я не знала рідної мови. А тому що вважала це правильним.

🙆🏼‍♀️Я свідомо довгий час популяризувала російську на території України. І мені прикро, що знадобилося так багато часу, щоб змінити думку, а згодом – виправити помилки.

🙌🏻Я продовжую вести власний блог, але вже рідною мовою. Дописи, книги, музика, відео – це все тепер лише українською.

Авторка: Бурлака Руслана

#мсу
#власнаісторія
💙💛

💛Христос воскрес!💛
Спокійного Великодня і смачної паски

😊Великдень – одне найбільших свят християн. У житті українців воно відіграє важливу роль, не даремно ми здавна називаємо його «Великим Днем» (або Великоднем). Цей день символізує відродження, початок нового життя і надію на майбутнє. Саме надією живуть українці з 24 лютого 2022 року – надією на Перемогу. І ще – вірою в Збройні Сили України.

🙌🏻Пам’ятаймо, що українці святкують саме Великдень, а не Пасху, як за парєбріком. І печемо ми паски, а не, прости господи, кулічікі (і не «пасхи»).

✨Щиро вітаємо з Великоднем! Нехай це велике свято принесе переможний мир, любов та спокій у кожну українську родину.

🤍Христос воскрес! Воістину воскрес!🤍

#мсу
💙💛

👩🏼‍💻Українська у соціальних мережах👩🏼‍💻

Як змінився українськомовний контент за рік війни

💁🏼‍♀️Ще рік тому, вікриваючи популярні соціальні мережі, ми бачили контент для українців російською. Українські блогери говорили російською, а українські магазини продавали товари російською. Українськомовний контент звісно був, проте порівняно з російськомовним – у меншості.

🙌🏻Все змінилося після 24 лютого 2022 року. Люди почали прокидатися. Так, повільно, так, пізно, але почали. Прийшло усвідомлення того, що нам роками нав‘язували хибні комплекси й стереотип, що «українська це не сучасно, це не модно», під впливом чого ми втрачали нашу національну ідентичність, наше коріння, нашу мову.

😇Люди згуртувалися і почали боротьбу на мовному фронті. Суспільство почало говорити українською, що стимулювало українськомовний контент. Тепер, відкриваючи Tik Tok ,у стрічці ми бачимо значно більше українськомовного контенту, відкриваючи Apple Music, чуємо, що топ пісень в Україні – це переважно українськомовні треки, а на YouTube чуємо блогерів-мільйонників, які з російської нарешті перейшли на українську. До речі, тепер у Instagram українські бренди нарешті продають товари українською.

☝🏻Завдяки тому, що обсяг українськомовного контенту збільшується, тепер українським сегментом YouTube керує не московський офіс, а окреме представництво для українців. Раніше його не відкрили через замалий обсяг україномовного контенту. Зараз усе змінилося.
Завдяки українськомовному контенту ми дізналися багато нових імен. Нові блогери та музиканти стрімко стають популярними саме завдяки українськомовності, адже такого контенту бракувало. Українці хочуть чути українську.

🤩Розкрили свій українськомовний потенціал такі музиканти, як Маша Кондратенко з піснею « Ванька встанька», Milu з піснею «Літечко», Parfeniuk – «Провела екскурсію» та інші.

😊Почали створювати багато українськомовного контенту на підтримку України й багато раніше відомих нам блогерів та зірок: Олексій Дурнев, Маша Єфросиніна, Есхакзай Раміна та інші. Артисти дають концерти українською в Європі й збирають кошти для наших військових, подаючи приклад мільйонам українців, що спілкуватися українською – це класно, це потрібно, це на часі.

💛Не відкладай українську на потім. Починай зараз. Твій голос на мовному фронті – важливий!

Авторка: Мельник Даша

#мсу
💙💛

🙌🏻135 років від дня народження Леоніда Булаховського🙌🏻

​💁🏼‍♀️Сьогодні, 14 квітня 2023 року, 135 років від дня народження Леоніда Булаховського - видатного українського мовознавця, фольклориста та педагога.

☝🏻​Він став відомим завдяки своїм працям з української мови та фольклору. Леонід Булаховський трактував українську мову по-новому, вивчав її історію, збирав та досліджував український фольклор.

📚​Але що особливо важливо – Булаховський працював над питаннями української мови попри утиски й ризики свого часу. Україністів у радянські часи обмежували в діяльності, часто переслідували, іноді фізично знищували або ламали морально. Попри це він продовжував досліджувати українську мову.

😇​Тож Леонід Булаховський - не лише видатний дослідник української мови та фольклору, а й мужня, смілива людина, яка робила те, до чого лежало її серце. Нехай пам'ять про нього живе в наших серцях і надихає популяризувати українську мову та культуру.

#мсу
#історичнадовідка

💙💛

#мсу
#сміємосяразом
💙💛

🧐Хакрківський правопис: за що розплачувалися його укладачі🧐

🙌🏻У 2019 році новий український правопис викликав великий резонанс у суспільстві. Але Харківський правопис, який укладали в 1927-28 роках, наробив ще більше галасу і привернув увагу радянських спецслужб та вищого керівництва партії.

💁🏼‍♀️Укладачами Харківського правопису були відомі українські мовознавці: Агатангел Кримський, Леонід Булаховський, Олена Курило, Олекса Синявський, Євген Тимченко, Микола Грунський, письменники Майк Йогансен, Сергій Єфремов, Микола Хвильовий та інші. Більшість із них за роботу над цим проєктом згодом були репресовані.

🤓У 1927 році на Всеукраїнській правописній конференції в Харкові комісія підготувала проєкт всеукраїнського правопису, а 6 вересня 1928 року він був прийнятий та отримав неофіційну назву «Харківський». Та вже за кілька років після згортання політики українізації за вказівкою тогочасної радянської влади до «харківського» правопису внесли суттєві зміни, скасувавши низку його норм як «націоналістичних» і таких, що «покликані штучно відірвати українську мову від великої братньої російської».

🤯Постраждали і творці «скрипниківки» (інша назва правопису від прізвища наркома освіти Скрипника). Одним із перших у немилість потрапив Григорій Голоскевич, якого звинуватили у причетності до «Спілки визволення України» (він укоротив собі віку в засланні). Не оминули репресії і самого Скрипника – його звинуватили в розпалюванні антирадянських, націоналістичних настроїв. Він не став чекати на арешт і наклав на себе руки 7 липня 1933 р. у власному кабінеті. Заарештували й убили під час Великого терору в 1937-38 рр. Володимира Затонського, Андрія Хвилю, Євгена Тимченка, Олексу Синявського.

😡Відому філологиню та одну з тих, хто розробляв правопис, Олену Курило засудили до 8 років таборів. Її звинувачували в належності до «українського контрреволюційного націоналістичного підпілля». Покарання вона відбувала в Караганді. Науковиці обмежили можливість здійснювати наукову діяльність, як і Грунському, одному з небагатьох, кого репресії оминули.

☝🏻Після таких “чисток” у совку про повернення до Харківського правопису навіть не йшлося. Лише на початку 90-х лунали пропозиції відновити деякі норми «харківського правопису», але тоді повернули лише «репресовану» літеру Ґ. Більше норм «Харківського правопису» відновили в редакції правопису 2019 року. Тож затвердження нового правопису – це хоча б часткове повернення до викинутих совком норм, а не “безглузда вигадка мовознавців”.

Автор: Цимбаленко Влад

#мсу
#історичнадовідка

💙💛

📚Не ті словники й церковні книги📚

Чому імперія та совдеп боролися з ними?

🤯Від початку війни ми чули про те, як на окупованих територіях вороги знищують всі згадки про українське. Вони змінюють дорожні знаки на російськомовні, запроваджують російську як мову навчання у школах, спалюють або викидають на смітник книжки. Цю практику вони наслідують у Російської імперії та СРСР.

🤬Ідеологія про «єдиний народ» і «малоросійське наріччя», що є діалектом давньоруської мови, зародилася в Російській імперії. У ті часи «вєлікая держава» вважала, що української треба позбутися й насадити скрізь російську. Найчастіше московське князівство, а потім імперія забороняли саме українські церковні друки. Причина зрозуміла – релігія була важливим соціальним інститутом, а священні тексти на додачу використовували як освітні підручники.

🤓Так, Валуєвський циркуляр серед усіх обмежень забороняв й українські переклади церковних текстів. Є два пояснення цьому. По-перше, український варіант Біблії з’явився тоді, коли ще навіть не існувало повного перекладу Нового і Старого Завіту російською. По-друге, сама можливість перекладу Євангелій заперечувала ідею про неповноцінність мови. Як стверджувати, що “малоросійська” – це діалект, якщо цією мовою зуміли перекласти Святе Письмо? І Валуєвський циркуляр – лише один приклад таких заборон (раніше ми вже писали, як московські князі спалювали українські стародруки).

🤐Натомість у совдепі почали боротися зі словниками. Чому не церковні тексти, також зрозуміло – по-перше, у минулі століття словники укладалися рідко, а по-друге, релігію СРСР взагалі заборонив.

💁🏼‍♀️Спочатку більшовики розпочали ревізію словників. Вони заборонили академічний російсько-український словник за редакцією Агатангела Кримського та Сергія Єфремова, а згодом – всі термінологічні словники, над якими працювали українці у 1920-х. Натомість видавали нові словники, начебто “тлумачні української мови”, але з великою кількістю скалькованих конструкцій. До речі, багато словників, якими ми послуговуємося сьогодні, як-от 11-томний СУМ, також мають багато непитомо українських слів.

☝🏻Наступним кроком у знищенні особливостей мови були зміни в правописі й рекомендаційні списки слів для газет і журналів. Як приклад, слово «прилип» прибрали, начебто через штучну розбіжність між російською та українською мовами. А насправді таких слів – сотні.

🙄На відміну від Російської імперії, владі СРСР вдалося збіднити українську мову. Її втручання помітне всюди – в лексиці, правописі, в живій та розмовній мовах. Загарбники змінювали саму структуру української мови.

😡Тож спалення освітніх книг і творів класиків українською на окупованих територіях сьогодні – це продовження тієї самої імперської боротьби з мовою. Зупинити й вигнати окупантів можуть лише ЗСУ. А ось кожен із нас може припинити користуватися доступними в мережі освітніми матеріалами російською, а також поцікавитися, чи всім словникам можна довіряти.

Авторка: Алєксєєва Анастасія

#мсу
💙💛

#мсу
#цитата
💙💛

🙄Союз “рівних” республік:🙄

Як у совдепі забороняли все українське

💁🏼‍♀️Після фатальної поразки Української Народної Республіки в зіткненні з більшовицькою росією, битва українців за культурну незалежність тривала ще ціле десятиліття. У 1920-х навіть виникла так звана теорія “боротьби двох культур”: нав’язували думку, що українська культура є сільською, відсталою, а тому неминуче програє в змаганні з “урбаністичною” російською. Не важко здогадатися, що цю ідею просували комуністи в москві, а підхоплювали її вже їхні ставленники в Україні.

🙌🏻На початку 20-х років в Україні стартувала українізація – культурне відродження науки, мистецтва, освіти тощо. Це було поступкою від москви задля уникнення заворушень після війни і провального “воєнного комунізму”. Ці кілька років подарували нашій культурі багато відкритів і досягнень.

😡Але партія пильно стежила за процесом відродження мистецтва й науки України. У кремлі боялися усамостійнення нашої культури (спочатку відновлять культуру, а потім що – державу?). Тож совдепи почали гальмувати українізацію, особливо після приходу до влади сталіна. Що було, ми знаємо: масові репресії і переслідування українських діячів.

😬18 листопада 1933 році пленум ЦК КП(б) України остаточно прийняв постанову про припинення в країні політики українізації, що загрожує існуванню “єдиного СРСР”. Це означало не просто припинення культурного відродження, але й знищення тих, хто вже встиг заявити про себе. Згадайте про представників розстріляного відродження – тисячі українських письменників, драматургів, художників, музикантів, науковців, церковних діячів були вбиті системою.

🙃Комуністи відразу почали переінакшувати нашу мову. Так, старі словники вилучені й видані нові, у яких тисячі питомо українських слів замінені на подібні до російських відповідники. А в 30-их СРСР запропонував свій варіант українського правопису І, що не дивно, він максимально наближав українську до російської. Але про це розповімо у паступних дописах.

🤬1938 року з’явилася постанова Ради народних комісарів СРСР і ЦК ВКП (б) «Про обов’язкове вивчення російської мови в школах національних республік і областей». Росіянізували науку, майже виключно російською була вища освіта. Так, у 1970 році з’являється наказ про захист дисертацій тільки російською мовою, а від 1978 року запровадили заходи щодо вдосконалення вивчення російської мови в республіках Радянського Союзу.

🥲Утиски продовжувалися, коли “союзна імперія” ледь дихала. 1983 рік – з’являється постанова, за якою учителі російської мови отримували надбавку до платні 15 %. Це переконувало багатьох педагогів почати викладати цією мовою.

☝🏻Радянська влада не зупинялася на освіті: у 1984 році з’явився наказ Міністерства культури СРСР про переведення діловодства в усіх музеях Радянського Союзу на російську мову. А в 1989 році постановою ЦК КПРС російську мову закріпили як загальнодержавну. Подібний закон ухвалила 1990 року Верховна Рада СРСР.

💁🏼‍♀️І хоча вже через рік імперія нарешті впаде, така її політика призвела до того, що на наступні три десятиліття незалежності України наша рідна мова залишалася непопулярною, а в суспільстві проросійські політики нагнітали мовний конфлікт. Тож якщо у вас досі є сумніви, чи починати спілкуватися виключно українською (“ми же все друг друга панімаєм” або “ето мой радной язик”), задумайтеся, чи справді російська ваша рідна мова та чому вона з’явилася в нашому житті.

Автор: Цимбаленко Влад

#мсу
#історичнадовідка

💙💛