Школа нового мислення

Друзі, маємо новини стосовно запуску навчання у Дніпрі.

Нова група розпочне свою подорож звивистими стежками нових знань вже у червні. Це буде мандрівка складним ландшафтом сучасного світу, де кожен крок — нова оптика, нове питання або несподіваний поворот.
І в цій мандрівці кожен і кожна збиратиме у свій кошик світогляду різні цінності: ідеї, інструменти, сумніви, інсайти, досвіди інших людей, не для того, щоб мати «більше»,
а щоб бачити глибше і діяти точніше.

Світ дедалі стає складнішим, турбулентнішим і непередбачуванішим, і справа не у відсутності відповідей, а в тому, що старі більше не працюють.

Саме тому Школа нового мислення — про здатність залишатися в ясності там, де багато складності та невизначеності. Це короткострокова програма розвитку нових форматів та інструментів мислення та про зміну способу взаємодії зі світом.

Ми багато говоримо про розвиток, але є різниця між горизонтальним (більше знань і навичок) і вертикальним — коли змінюється сама оптика, з якої ти дивишся на реальність.

Саме з цим ми працюємо.
2,5 місяці.
20 занять двічі на тиждень.
63 години спільного мислення.
18 унікальних викладачів і викладачок.
Різні підходи, різні досвіди, різні способи бачити світ.

Критичне, системне, стратегічне, креативне мислення.
Рефлексія, інклюзія, робота з полярностями, тілесність, гра, мистецтво тощо.

Ми вчимося бачити зв’язки, не спрощувати там, де це руйнує суть, і водночас не губитися в складності.
Вчимося думати разом і залишатися в діалозі, навіть коли непросто.

Тут не дають готових відповідей, але з’являються інструменти, з якими їх можна знаходити.

І з’являються люди поруч, з ким можна мислити, сумніватися і не залишатися з цим наодинці.

Ми не обіцяємо легкості.
Але створимо простір, у якому з’явиться більше ясності.

Старт у м. Дніпро, 23 червня.

Долучитися можна, реєструючись за посиланням у коментарях.

На занятті Валерій Пекар «Концепція метамодерну та шлях “алхіміка” до вирішення проблем світу» говорили про те, що світ з кожним роком стає складнішим, а змінними є не лише самі події, а й логіка реальності в якій усе відбувається.

Метамодерн з’являється там, де старі підходи вже не працюють. У нелінійному, мінливому світі нам потрібне багатовимірне мислення - здатність тримати разом протилежності: науку й досвід, прогрес і сумнів, індивідуальність і взаємопов’язаність.

Ми дискутували про те, де зараз людство і як змінюється мислення. Дивилися на світ через різні парадигми й пробували розширити власну оптику.

Важливою частиною були практичні завдання: багато дискусій, різні варіанти, зіткнення думок і поступове знаходження глибших відповідей.

Образ метамодерну — алхімік, той, хто не просто грає за правилами, а змінює саму гру. Ми пробували дослідити чи здатні створити свою гру.

Це заняття було завершальним у межах 12 сезону Школи - попереду випускний і презентації підсумкових робіт учасників та учасниць.

Минулого тижня відбулося заняття Anna Valensa «Філософське мислення», на якому філософія постала як живий спосіб мислення, а не абстрактна теорія.

Почали з гравюри Фламмаріона - символу виходу за межі звичного бачення, а через фільм «Ten Minutes Older» звернулися до роздумів Августина Блаженного про природу часу. Філософія відкривалася як інструмент осмислення світу - від онтології та гносеології до етики й антропології.

Учасники та учасниці тренували вміння ставити запитання, бачити суперечності та мислити системно, водночас повертаючись до стану щирого здивування світом.

Ми вкотре переконалися, що
філософія - не про відповіді, а про глибокі запитання і здатність залишатися людиною у складному світі.

Після Великодніх свят у нас відбулось заняття Yaroslav Yakovenko «Системно-еволюційне мислення» і почалося воно з дегустації різноманітних пасок.

Через цей простий досвід ми зайшли в дослідження теми розвитку систем: як вони змінюються, ускладнюються, адаптуються і як формується наше уявлення про них.

Дивились на системи через лінзи еволюційного підходу де кожен новий рівень не заперечує попередній, а включає його і це допомагає ширше та обʼємніше дивитись на команди, організації ба навіть суспільство.

А ще на занятті ми багато практикували та взаємодіяли, досліджуючи на власному досвіді:
за яких умов система працює як цілісність, а за яких - втрачає зв’язність;
що впливає на довіру і відповідальність;
як змінюється поведінка людей залежно від контексту і “правил гри”.

Окремо зачепили тему довіри і відповідальності. Дійшли висновку, що довіра - це віра у відповідальність іншого, а відповідальність - це відповідність цій довірі.

В одній із вправ ми спостерігали, як змінюється динаміка: коли ми “ведемо”, коли ведуть нас, а часом стає зрозуміло, що ніхто нікого не веде. І тоді з’являється щось інше - процес спільної творчості, присутності, навіть певного спільного “танцю”.

У цих вправах ми відчули, наскільки будь-яка система є крихкою і як багато тримається на найменших точках дотику - довірі, уважності, здатності бути у взаємодії.

З цими висновками та спостереженнями рухаємось далі.

У Школі нового мислення відбулося заняття «Мислення в групі», яке провела Тамара Сухенко, і ми знайомилися з методом фасилітації для роботи з групами.

В рамках навчання фокус був не лише на розумінні фасилітації як методу, а й на її проживанні в реальному процесі. Учасники працювали через метод самоанського кола — інструмент, що дозволяє почути різні точки зору та створити простір для діалогу.

Питання для спільного дослідження обрали складне і системне:
Як досягти того, щоб державні службовці керувалися публічним інтересом, а не приватним?

У процесі діалогу ми усвідомили, що фасилітація не дасть нам швидких та зрозумілих рішень, але створить умови, у яких ці рішення в майбутньому можуть прорости за рахунок проявлення різного особистого досвіду різних учасників, їх життєвих позицій, рівнів бачення та розуміння питання тощо.

У ході розмови ми багато говорили про інституційні зміни, кадрову політику, суспільні установки, економічні фактори та роль технологій.
Окремо звучала тема пріоритетності публічного інтересу над приватним, як принцип, що потребує не лише декларування, а й практичного втілення.

Фасилітаційний підхід дозволив нам обʼємно подивитися на проблему та дослідити її з різних сторін.
І саме завдяки таким діалоговим практикам ми, як суспільство, робимо крок до більш усвідомленого спільного мислення. Тож зростаємо разом 💙💛

Маємо чудові новини: навчання 13-ї групи Школи нового мислення у Львові розпочнеться вже 14 травня 2026 року.

Перечитуючи анкети та листи, які надходять, ми поступово формуємо групу і вже відчуваємо, якою цікавою, глибокою та різноманітною вона буде. За словами, починають проявлятися люди, їх досвід, питання та внутрішні запити, з якими вони приходять у Школу нового мислення.

Формат навчання залишається незмінним і зручним для тих, хто поєднує розвиток із роботою та життям:
двічі на тиждень — у вівторок і четвер
з 18:30 до 21:30.

Це буде ще одна спільна подорож людей, які прагнуть розвитку, здатні витримувати складні контексти й говорити про непрості речі. Людей, які не бояться шукати відповіді та нові рішення для викликів сьогодення і водночас відкривати свій розум до нових знань, а серце — до нових знайомств та дружби.

Якщо хочете провести літо 2026 з користю та в колі однодумців — вам до нас.

Посилання на реєстрацію залишимо у коментарях.
З нетерпінням чекаємо зустрічі

На занятті "Екосистемне мислення" разом з Iryna Solovey говорили про те, як сьогодні формується ландшафт майбутнього і чому все більше викликів виникає саме на перетині різних контекстів.

Говорили про мультимодальні стратегії екосистем, екоциклічний підхід до розвитку організацій, спільнот і територій. Досліджували, що таке ефективне суспільство, з яких елементів воно складається і як змінюється роль лідерства в сучасному контексті.

Окремо зупинялися на капіталах креативності, джерелах життєзарадності та тому, що насправді означає бути ефективним лідером сьогодні, бо екосистемне лідерство - це про здатність бачити різні рівні взаємодії: індивідуальний, організаційний, суспільний тощо., і рухатися між ними, враховуючи контекст.

Учасники і учасниці намагалися дослідити власний стиль лідерства, свою роль в екоциклах розвитку та знову поверталися до простого, але не завжди легкого висновку: розуміти інших значно легше, коли починаєш із розуміння себе.

Багато говорили і про те, що сьогодні формує складність світу: розвиток технологій, зміни у структурі суспільства, нові підходи до самореалізації, глобалізація і водночас потреба людини зберігати ресурсність та здоров’я.

Нещодавно на занятті Олена Нікольська «Травмо-інформоване мислення» ми досліджували поняття травми, бо помітили, що у повсякденному житті або уникаємо цієї теми, або ж навпаки - стигматизуємо її.

Говорили про непрості й місцями дуже чутливі питання. Пробували дивитися на травму не лише як на особистий досвід, а як на явище, що проявляється на різних рівнях.

Розглядали це через квадранти інтегральної теорії та через стадії розвитку і це дало можливість побачити більше обʼєму, нюансів та менше спрощень.

Заняття вкотре стало нагадуванням: травма - не ярлик і не вирок, а досвід, з яким можна працювати, який можна усвідомлювати і поступово інтегрувати у своє життя.

А Школа нового мислення - простір, де про складне можна говорити без страху, оцінок та з повагою до різного досвіду.

У квітні завершуватимемо навчання 12 потоку, проте за ці два місяці спільного шляху ми помітили глибину, яка вже встигла з’явитися у розмовах, в обговореннях і в тих питаннях, що підіймаються, а з часом розкриватимуться повніше.

Минулого тижня тему «Креативного мислення» розкривав для наших учасників та учасниць Jaroslaw Belinski.

Розпочалось заняття з розповіді про дослідження креативності, історій про успішно втілені креативні рішення, про людей, яких вважають геніальними та креативними.

Розбирали складові креативності, ознаки, типи та порівнювали креативність із творчістю.

Детально досліджували особисті якості людини, що впливають на розкриття креативності: незалежність мислення, допитливість, гострота сприйняття, уява тощо.

Окремо зупинились на «правилах» креативного життя, та дійшли висновку, що креативність - це звичка.

Практична частина заняття дала можливість не лише зрозуміти, а й відчути, як народжуються ідеї: через гру, експеримент, взаємодію та трохи хаосу.

Завершили заняття підсумком, що креативність - не про «особливих людей», а про навичку, яку можна розвивати, якщо дозволяти собі більше свободи, цікавості й живого інтересу до світу.