Кафедра журналістики, реклами та зв'язків з громадськістю ФПКП ДУ «КАІ»

На кафедрі відбулася ХІІ Всеукраїнська студентська наукова конференція «Актуальні проблеми соціальних комунікацій»📚✨

Цьогоріч до участі в конференції долучилися студенти Національного університету «Львівська політехніка», Луцького національного технічного університету, Державного торгівельно-економічного університету, Національної академії Служби безпеки України, Національного університету харчових технологій та Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського 🎓🤝

Із вступним словом конференцію відкрив завідувач кафедри В’ячеслав Васильченко, який побажав плідної роботи, генерації крутих ідей та нових здобутків на науковій ниві 🧑‍💻👨🏻‍💻

Учасники презентували доповіді, присвячені журналістиці в умовах інформаційних війн, протидії дезінформації, розвитку цифрових медіа, трансформації спортивної та тревел-журналістики, а також впливу штучного інтелекту на сучасні новинні формати 📰💻

Під час конференції також обговорили роль телеграм-каналів у сучасній комунікації, розвиток особистого бренду в соціальних мережах, емпатійну комунікацію, особливості музичної журналістики та контенту для молодіжної аудиторії📱 До обговорень долучилися викладачі кафедри журналістики, реклами та зв’язків з громадськістю 👩‍🏫👨‍🏫

За підсумками конференції сформовано електронний збірник тез, який буде розміщено на сайті факультету 📖

Сучасна вища освіта, попри всі її інновації, часто грішить однією суттєвою прогалиною: вона дає студенту академічні знання, але далеко не завжди дає йому впевненість у тому, що він уже чогось вартий як фахівець. Випускники часто виходять зі стін університетів із червоними дипломами, але зі страхом перед реальним світом, відчуваючи себе «чистим аркушем». Проблема полягає в тому, як подолати цю прірву між студентською лавою та статусом впевненого професіонала. Як показати молодій людині, що її зусилля, креативність та ініціатива вже мають реальну вагу? Відповіддю на це складне питання в стінах КАІ стала унікальна не лише для закладу, а й для всієї країни концепція — відзнака «Диво-студент».
Ініціатором та головним рушієм цієї ідеї став Олександр Михайлович Кошак, доцент кафедри журналістики, кандидат наук із соціальних комунікацій із спеціальності «Теорія та історія соціальних комунікацій». Саме він побачив потребу в інструменті, який би діяв як потужний мотиватор і своєрідний психологічний якір для талановитої молоді. Головна філософія відзнаки полягає не просто в похвалах, а у створенні для студента точки опори. Отримавши такий статус, здобувач освіти розуміє: він уже чогось досяг, його талант визнали на рівні кафедри, і тепер він має повне моральне право впевнено рухатися далі, стаючи справжнім професіоналом своєї справи.
Історія цього феномену почалася з життєвої ситуації, яка довела силу публічного визнання. Першовідкривачкою стала студентка Світлана Голоско — відмінниця, блискуча поетеса, музикантка та воротарка університетської футбольної команди. Під час підготовки концерту «Сповідь батькам» Олександр Кошак запропонував Світлані зробити подарунок для її мами — станцювати разом фігурний вальс. Сльози розчуленої матері та усвідомлення того, наскільки важливо привселюдно підсвічувати таланти молоді, стали тим першим поштовхом, з якого народилося звання «Диво-студент». Світлана стала першим «дивом», а пан Кошак зрозумів, що цю практику потрібно робити системною.
Концепція одразу викристалізувала чіткі критерії: першою і непорушною умовою для отримання відзнаки є відмінне навчання. Проте самі лише оцінки не роблять студента унікальним. Головне — це дії, ініціатива та талант, які виходять за межі навчальної програми. Фактаж історій лауреатів є найкращим доказом того, що цей підхід працює. Наприклад, Дмитро Ващенко та Даниїл Наконечний отримали відзнаки після того, як перетворили звичайну поїздку в міському транспорті від кінцевої до кінцевої на 45-хвилинний культурний стрім про українську мову та долю композитора Володимира Івасюка. Їхня розповідь настільки захопила пасажирів, що ті навіть проїжджали свої зупинки. Сьогодні Ващенко успішно працює на телеканалі ICTV.
Ще один приклад — Ірина Сорока, яка під час фестивалю у своєму селі змогла організувати виступи місцевих талантів нарівні із закордонними гостями. Вона довела свою здатність мислити масштабно і згодом стала ведучою новин на телеканалі «Суспільне Крим», а нині є обличчям загальноукраїнського телеканалу «Суспільне Культура». Або Карина Акопян, капітан прикордонних військ, яка, навчаючись в аспірантурі, створює медіалітопис боротьби українських прикордонників. Відзнака для них стала не кінцевою метою, а тим самим трампліном, який підтвердив їхню професійну спроможність. Олександр Кошак особисто прописував тексти для кожної відзнаки, роздруковував їх, фотографував лауреатів, робив із ними міні-інтерв’ю та вручав сувенірні дзвоники з написом.
Проте будь-яка глибока ініціатива неминуче стикається з реаліями системи. У цьому полягає ще один прояв проблеми: чому концепція, яка настільки ефективно виховує потужних фахівців, залишається локальною? Відповідь лежить у юридичній площині. Щоб «Диво-студент» став офіційним званням на рівні університету, потрібне рішення вченої ради, відповідність стандартам Міністерства освіти та виділення коштів. Оскільки великого зацікавлення з боку керівництва факультету та університету у масштабуванні ідеї немає, статус «Диво-студента» залишається відзнакою. Але від цього він не втрачає своєї ваги, адже затверджується найважливішим колом — викладачами кафедри журналістики, які безпосередньо бачать зростання своїх вихованців.
У підсумку, портрети на стінах кафедри — це не просто галерея досягнень. Це маніфест того, що справжня освіта має працювати з особистістю. Коли студент бачить, що його неформальні проєкти, волонтерство чи мистецькі здібності цінуються нарівні з іспитами, страх перед професійним світом зникає. Відзнака «Диво-студент» вирішує головну проблему перехідного етапу: вона дає молодій людині право повірити в себе і вийти з університету не зляканим новачком, а впевненим професіоналом, готовим творити нову історію української журналістики.

Автор нарису: Ілля Левченко

Історія кафедри журналістики Київського авіаційного інституту (Національного авіаційного університету) нерозривно пов’язана з етапами професійного шляху її першого завідувача, багаторічного очільника – кандидата історичних наук, Заслуженого журналіста України, професора Григорія Петровича Кривошеї. Його діяльність стала тим фундаментом, на якому вибудовувалася вітчизняна система підготовки медійників, здатних працювати в кризових умовах. Розвиток цієї школи можна простежити через ключові хронологічні віхи його біографії.
Точкою відліку в новітній історії військової журналістики України став розпад СРСР. На той момент Григорій Кривошея вже здобув наукове звання професора в галузі журналістики та мав звання полковника. Попри відкриті перспективи генеральських посад у Москві, він повертається в Україну для розбудови інформаційного забезпечення Збройних Сил України «з нуля». У першій половині 1990-х років, перебуваючи на посаді начальника відділу аналізу ЗМІ Управління оперативно-інформаційного забезпечення Міноборони, він ініціює та курує створення ключових періодичних видань українського війська.
За його участі наприкінці 1991 року реорганізовується та реєструється газета «Народна армія», у 1992 році засновується журнал «Військо України». Того ж року створюються окружні та видові видання: у березні 1992-го – газета Одеського військового округу «Слава і честь», а в липні 1992-го – газета військ ППО та ВПС «Вартові неба». Знаковим етапом стає запуск у 1992 році газети «Флот України» в Криму, перші примірники якої в умовах жорсткого дефіциту ресурсів друкувалися на базі пересувної військової друкарні. Паралельно він сприяє виходу перших теле- та радіопрограм на щойно створеній Центральній телерадіостудії МОУ.
Зрозумівши гостру нестачу фахових кадрів, у середині 1990-х років Григорій Кривошея розпочинає системну викладацьку та організаційну роботу. Він створює та очолює кафедру військової соціології та журналістики при Київському військовому гуманітарному інституті. Саме тут формується його філософський підхід, який він ілюстрував відомим серед курсантів афоризмом: «Тумбочка чергового – це також журналістика!», навчаючи аналізувати глибинні процеси через буденні явища. Згодом, у 1995–1997 роках, він працює професором кафедри міжнародної журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а з 1998 по 2005 рік обіймає посаду декана факультету журналістики і телемистецтва Київського міжнародного університету. За цей період школа Кривошеї випустила плеяду медійників, серед яких Сергій Череватий, Богдан Сеник, Андрій Лисенко, Владислав та Назар Волошини. Загалом географія його випускників сягнула 24 країн світу.
Наступне десятиліття стає періодом найвищої кристалізації його ідей у стінах Інституту міжнародних відносин Національного авіаційного університету (нині КАІ). Очоливши щойно створену кафедру журналістики, професор фокусується на підготовці бакалаврів та магістрів для роботи в міжнародних організаціях, пресслужбах міністерств, ЗСУ та СБУ. Реагуючи на зростання світових загроз, він ініціює створення унікальної структурної одиниці на базі кафедри – Академії екстремальної журналістики, обійнявши посаду її Президента. Вона була заснована на громадських засадах спільно з Національною спілкою журналістів України та за підтримки Нацради з питань телебачення і радіомовлення.
Діяльність Академії відзначилася зміною методології: фокус змістився на підготовку репортерів до роботи в зонах терактів, миротворчих місій, техногенних катастроф та стихійних лих. Було впроваджено регулярні ділові ігри та тренінги за участю представників пресслужб СБУ, МЗС, МВС, Міноборони та МНС. До викладання долучалися провідні практики: Андрій Цаплієнко ділився досвідом роботи у воєнних конфліктах, Костянтин Стогній викладав специфіку кримінальної журналістики, планувалися майстер-класи Юлії Мостової, Володимира Ар'єва та Наталки Фіцич. Академія також стала потужною базою для підготовки дисертацій з проблем екстремальної журналістики.
Віддавши кафедрі журналістики КАІ понад десятиліття, професор Кривошея завершив активну науково-педагогічну діяльність і вийшов на заслужений відпочинок. Навіть долаючи важку хворобу в останні роки, він залишався вірним своєму життєвому кредо: «Не шукати сенсу життя — його не знайти, а наповнювати своє життя сенсом». 9 червня 2025 року серце Григорія Петровича зупинилося. Проте засновані ним принципи екстремальної журналістики сьогодні інтегровані в стандарти роботи українських воєнкорів, а кафедра продовжує функціонувати на фундаменті, закладеному її багаторічним очільником.

Автор нарису: Ілля Левченко

«Журналістка «РБК-Україна», воєнна кореспондентка Ukrainian Witness та наша випускниця Тетяна Демух провела лекцію «Ефект присутності: як зробити цікавий репортаж» для студентів кафедри✨

Лекторка розкрила багатогранність жанру, пояснивши різницю між подієвими репортажами, тематичними та постановчими, де журналіст безпосередньо впливає на перебіг сюжету. Вона наголосила, що успіх матеріалу залежить від того, наскільки точно журналіст зумів передати масштаб того, що відбувається та вхопити загальний настрій і живі емоції людей📹📸

Тетяна Демух поділилася секретами гарного репортажу, закцентувавши увагу на послідовності відтворення події, наочності, використанні емоцій та ефекті присутності. За її словами, у сучасних медіа роль журналіста як безпосереднього свідка подій стає ключовою. Важливо показувати, що журналіст бачить і що відчуває – це не самолюбство, а запорука створення цікавого репортажу. Адже глядачеві важливо бачити емоції, коли журналіст перебуває в епіцентрі подій, це створює необхідний ефект присутності, що перетворює звичайне спостереження на спільне проживання історії👀

Тетяна Демух пояснила основні принципи створення якісних фронтових репортажів, зокрема, як зняти репортаж навіть без єдиного руху в кадрі. Вона поділилася практичними кейсами роботи у гарячих точках. На прикладі репортажу з Костянтинівки Тетяна продемонструвала, як вибудовувати сюжетну лінію в умовах постійної небезпеки та передавати напружену атмосферу прифронтового міста🪖🛑

Лекторка розповіла про проблематику емпатії у журналістів та як важкий досвід роботи з кризовими матеріалами впливає на сприйняття реальності. Також вона наголосила на етичних аспектах роботи з чутливим контентом та пріоритеті безпеки героїв журналістських матеріалів, що нерідко призводить до відмови від певних кадрів або застосування засобів анонімізації, таких як приховування облич та зміна голосу🗣👤

На завершення зустрічі Тетяна Демух відповіла на численні питання студентів, що стосувалися, зокрема, перспективи розвитку професії, попиту на військову журналістику в Україні після завершення бойових дій та стратегій подолання страху в умовах критичних ситуацій 🙋🙋🏻‍♀️

#каі #журналістика

Представники кафедри приєднались до проведення Дня відкритих дверей Гуманітарно-мистецького факультету КАІ✨

На запрошення викладача кафедри Володимира Бірюкова перед школярами міста Києва виступила головна редакторка «Новини.Live» Олена Халік. Вона поділилась власним досвідом, розказала про кар’єрний зріст та роботу в колективі. Олена розповіла про роботу журналіста в умовах цифровізації, закцентувавши на універсальності цієї професії. Майбутні вступники отримали поради від журналістки та відповіді на свої питання🙋🏻‍♀️🙋‍♂️

Потенційні абітурієнти також поспілкувалися з представниками сучасної медіаіндустрії та культури. На запитання молоді відповіли український кінорежисер, автор та сценарист Дмитро Сухолиткий-Собчук та режисер і продюсер Олег Маламуж📝🎥

Після завершення офіційної частини майбутні вступники змогли особисто розпитати викладачів та студентів про особливості навчання на обраних спеціальностях👥

#каі #журналістика

Запрошуємо на зустріч з журналісткою РБК-Україна та воєнною кореспонденткою Ukrainian Witness Тетяною Демух, що відбудеться 7 травня о 13:30 у D-HUB (Науково-технічна бібліотека КАІ).

Тема зустрічі: «Ефект присутності: як зробити цікавий репортаж».
На лекції ви зможете дізнатися про тонкощі репортажної зйомки: від пошуку героїв і побудови кадру до викликів безпеки та етики воєнної журналістики. Тетяна поділиться власним досвідом роботи та розкриє специфіку створення матеріалів безпосередньо на лінії фронту.
Студенти дізнаються про реальні кейси та складнощі, з якими стикається репортер під час війни.

Тетяна Демух – журналістка РБК-Україна та воєнна кореспондентка Ukrainian Witness, випускниця нашої кафедри. Працювала на провідних телеканалах: «1+1», «Київ 24», «Ми – Україна». За свою професійну діяльність та сміливість у висвітленні подій російсько-української війни Тетяна відзначена орденом «За заслуги» III ступеня.

Продюсерка провідних політичних ютуб-каналів, наша випускниця Юлія Денисенко прочитала лекцію «Способи протидії пропагандистським наративам рф на українському телебаченні» для студентів та викладачів👩🏼‍🏫🧑🏻‍🏫

Юлія Денисенко розповіла про механізми роботи сучасної пропаганди та пояснила, чому аудиторія піддається маніпуляціям навіть за умови відкритого доступу до інформації. Спікерка детально розібрала механізми впливу на підсвідомість та по пунктах розписала алгоритм протидії ворожим вкидам📺📱📻

На прикладі медійних проєктів «Антизомбі», «Громадянська оборона» та «Таємне життя матрьошки» лекторка розглянула різні стратегії розвінчування ворожих міфів — від використання сатири до глибокого розслідування та розкриття справжніх облич «керманичів» рф👨🏻‍💻🚫

Спікерка проаналізувала роль штучного інтелекту в медіасфері та зазначила, що ШІ є ефективним інструментом для оптимізації журналістської діяльності та структурування даних.
Вона надала практичні рекомендації щодо розпізнавання діпфейків та наголосила на необхідності підвищення рівня медіаграмотності✍🏻👫

На завершення зустрічі Юлія Денисенко відповіла на численні питання студентів, що стосувались засобів контрпропаганди, «Єдиного марафону», ютуб-проєктів та викликів з якими стикаються сучасні журналісти в гонитві за швидкістю подачі інформації🙋🏻‍♀️🙋‍♂️

#каі #журналістика

Доцентка кафедри Олена Васьківська провела профорієнтаційну зустріч з учнями 11 класу Херсонського ліцею №57. Вона розповіла про навчання в Національному університеті «Київський авіаційний інститут» та ознайомила з діяльністю Гуманітарно-мистецького факультету (ГМФ)✨✈️
Під час презентації школярі дізнались про кафедру журналістики, реклами та звязків з громадськістю ГМФ й умови вступу на спеціальності «Журналістика» й «Аудіовізуальне мистецтво»🎤📸🎬🎥
Олена Васьківська розповіла про дисципліни, що викладаються на кафедрі, про майстер-класи від фахівців галузі та можливості стажування в провідних медіа країни. Також учні довідались про зіркових випускників кафедри та участь студентів у культурно-масових заходах університету⛹️‍♀️🕺💃

#журналістика #вступ2026 #каі

Представники кафедри долучилась до участі у Дні кар’єри в КАІ, презентувавши студентам можливості навчання та практики. Захід став платформою для знайомства молоді з можливостями стажування, працевлаштування та професійного розвитку✨

На локаціях Дня кар'єри діяли стенди компаній, де відвідувачі спілкувалися з роботодавцями та дізнавалися про кар’єрні перспективи. Гості також мали доступ до інтерактивних зон із симуляторами дронів та активностями🛬 У межах заходу відбулася зустріч у форматі «питання–відповідь» з Валіком Міхієнком і Романом Щербаном («Леви на джипі»), які розповіли про свій професійний шлях👥

Викладачі кафедри організувала інтерактив для учасників заходу – охочі могли спробувати себе у ролі радіоведучих, попрацювати з мікрофоном і начитати текст з суфлера. Відвідувачі також могли поспілкуватися зі студентами й викладачами кафедри, дізнатися більше про навчання та перспективи у сфері журналістики та реклами 👨🏼‍💼👩‍💼

#каі #журналістика

Професорка кафедри Євдокія Кравченко провела профорієнтаційну зустріч зі студентами Київського професійного коледжу з посиленою військовою та фізичною підготовкою. Захід відбувся у межах виховних заходів коледжу з «Кар'єрної траєкторії випускника»👬

Студентам коледжу презентовано можливості здобуття вищої освіти на кафедрі журналістики, реклами та зв'язків з громадськістю. Окрему увагу випускників Євдокія Кравченко зосередила на новій освітній програмі кафедри – «Аудіовізуальне мистецтво». Майбутні абітурієнти дізналися про особливості освітньо-професійних програм кафедри, поєднання теорії з активною практикою, а також про насичене культурне та громадське життя студентів КАІ📝

Наприкінці зустрічі Євдокія Кравченко запросила випускників коледжу на День кар’єри, що відбудеться 25 квітня в КАІ✨

#каі #журналістика

Розпочато новий набір на JEP-стажування — програму міжредакційних обмінів для початківців у журналістиці.
🗓️ Під час цієї програми у вас буде можливість постажуватися в редакції національного рівня протягом травня місяця.

Зокрема, свої двері для стажерів/ок відкрили такі медіа:
🔵 hromadske.ua. Стажування можна пройти за напрямами: сайт (новини та статті); соціальні мережі; відеонапрям (робота з ютубом: монтаж, зйомка подкастів та репотажів);

🟡 radio.svoboda. Чекають на стажерів/ок за такими напрямами: журналіст/ка в ньюзрум; журналіст/ка або редактор/ка в «Свобода Live», розслідувальні проєкти.

🔵forbes.ukraine.official. Можна постажуватися в одному з цих напрямах: новини, «Свій Бізнес» проєкт «Next 250», «Життя», «Індустрії».

🟡 ukr_pravda. Редакція очікує на стажерів/ок у всіх своїх відділах, крім розслідувального.

‼️До участі в програмі медійників/ць обиратимуть самі редакції, зважаючи на їхній доробок та мотивацію. Учасники/ці отримають стипендію в розмірі 400 доларів.

📌 Щоб взяти участь у програмі потрібно до 26 квітня включно заповнити форму за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfg8uQXdx_TwV5oMl_lsWIYDPeg3Fntt6lkrIcXh_F3bkH6SA/viewform