Мовна підкова

13/08/2026

Додаткова сесія ЄВІ 2026: головне для вступників до магістратури та аспірантури
Міністерство освіти і науки України затвердило наказ, який надає вступникам можливість за бажанням скласти єдиний вступний іспит (ЄВІ) під час спеціально організованої сесії.
Хто може взяти участь?
1. Ті, хто не реєструвався на основну чи додаткову сесії ЄВІ раніше.
2. Ті, хто реєструвався, але не з’явився на іспит.
3. Ті, хто бажає покращити свій результат, отримавши додатковий шанс для вступу до магістратури чи аспірантури у 2026 році.
Терміни реєстрації
Початок: 7 серпня о 9:00
Завершення: 17 серпня о 18:00
🔗 Детальніша інформація: Офіційне повідомлення Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти

19/07/2026

Наш суботній лекторій, запрошуємо долучатися

17/07/2026

Наша затишна галявина на Старокиївській горі знову збирає коло однодумців! Літній лекторій-читальня «До джерел ідентичності» від Ради молодих учених Інституту української мови НАН України та Національного музею історії України продовжує свою роботу.
Цієї суботи ми пропонуємо вам зазирнути за лаштунки хрестоматійних міфів. Наш головний провідник у минуле - унікальна антологія «Крім "Кобзаря"» (упорядник Михайло Назаренко).

Ми звикли зі школи, що література XIX століття - це лише селянська туга й плач за кріпаками. Але поза цим каноном вирувало зовсім інше, яскраве й модернове життя! Разом ми відкриємо забуті імена авторів, які писали захопливу фантастику, перші українські детективи та палкі любовні романи.

Цього разу нашою особливою гостею та спікером буде Галина Мирославівна Сюта - доктор філологічних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики Інституту української мови НАН України.

У нашому теплому колі на траві ми обговоримо:
— Якою різноманітною, сміливою та колоритною була українська мова до радянських мовних чисток тридцятих років.
— Як українська культура не просто виживала, а творила шедеври в часи тотальних заборон, Валуєвського циркуляра та Емського указу.
— Пограємо у мобільний квіз «Правда чи міф від класика» та перевіримо свою мовну інтуїцію.

Обіцяємо затишні місця для сидіння прямо на траві та теплу розмову очі в очі. Приходьте самі, приводьте друзів - будемо разом повертати вкрадені сторінки нашої історії.
Коли: субота (18 липня) о 15:00
Де: галявина біля Національного музею історії України (вул. Володимирська, 2)
Вхід вільний. Чекаємо на вас!

15/07/2026

🎓 Вступ до аспірантури 2026
14 липня, розпочалася основна сесія вступних випробувань, яка триватиме до 29 липня.
📋 Етапи вступу
Вступ відбувається у два етапи:
Загальнодержавні випробування (ЄВІ та ЄВВ):
ЄВІ: тест загальної навчальної компетентності та тест з іноземної мови (необхідно набрати сумарно не менше 300 балів).
ЄВВ: з методології наукових досліджень.
Вступний іспит зі спеціальності:
Обов’язковий для всіх.
Має найбільшу вагу — 60% конкурсного бала.
Реєстрація на іспит: 7–25 серпня.
Проведення іспитів: 26 серпня – 7 вересня.
🛡️ Що взяти на ЄВІ та ЄВВ
Для допуску в пункт тестування обов’язково потрібно мати:
Документ, що посвідчує особу.
Оригінал екзаменаційного листка (переконайтеся, що на ньому є фото, підпис відповідальної особи та печатка).
Важливо: Допуск припиняється за 5 хвилин до початку тестування. Запізнілих до іспиту не допустять. Рекомендуємо також мати при собі роздруковане запрошення-перепустку для швидшого проходження процедури.

ℹ️ Корисні посилання та примітки
Результати: Оприлюднять у персональних кабінетах до 7 серпня.
Форми навчання: Денна (лише за державним/регіональним замовленням), вечірня та заочна.
Спеціальні умови: Вступники, які не змогли зареєструватися через неможливість створення спеціальних умов, проходять співбесіди та іспити безпосередньо у закладі вищої освіти.
Детальну інформацію про дату, час і місце тестування шукайте у своїх персональних кабінетах.

Сьогодні, 14 липня, розпочалася основна сесія вступних випробувань до аспірантури у 2026 році

10/07/2026

Зберігати баланс, працювати й рости: святкує день народження куратор нашої Ради, професор Галина Мирославівна Сюта! 🌸🎂✨
Сьогодні у нашої рубрики #НашіНауковіБатьки особливий, святковий випуск. Ми не просто знайомимо вас із провідними науковими школами, а щиро й від усього серця вітаємо з днем народження людину-натхнення, доктора філологічних наук, професора, провідного наукового співробітника відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики Інституту української мови НАН України - Галину Мирославівну Сюту!

Галина Мирославівна - не просто науковий керівник, який виховав плеяду талановитих аспірантів. Вона є надійним опікуном, мудрим наставником та куратором Ради молодих учених нашого Інституту, людиною, яка щодня допомагає молоді знаходити свій шлях в академічному просторі.

Її настанова, яку назавжди закарбували в серці учні, звучить як справжній маніфест стійкості:
💬 «Зберігаємо баланс і працюємо, а далі буде видно. Головне, що робота є, бо бажання доопрацьовувати матеріал - це показник вашого зросту».

Свідченням цієї мудрості є її вихованки, які представляють різні покоління наукової школи Галини Мирославівни:
✨ Альона Олегівна Палаш - доктор філософії (PhD), молодший науковий співробітник відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики, а нині - голова Ради молодих учених Інституту української мови НАН України. Під чуйним і прискіпливим керівництвом Галини Мирославівни вона успішно захистила дисертацію на надзвичайно тонку й глибоку тему: «Типологія мовно-естетичних знаків культури в поетичному дискурсі неокласиків».
✨ Юлія Володимирівна Васьків - аспірантка того ж відділу, яка зараз активно й натхненно працює над своїм дослідженням. Вона переймає естафету академічної майстерності, досліджуючи надзвичайно гостру й динамічну сучасну тему: «Лінгвопрагматика і нормативність українського політичного блоготексту».

Бути вихованцем Галини Мирославівни - це вчитися тонко відчувати естетику слова, тримати наукову планку і водночас завжди залишатися людиною, яка вміє підтримати, заспокоїти й надихнути.

Дорога Галино Мирославівно! Рада молодих учених, ваші колеги та всі підписники «Мовної підкови» вітають Вас зі святом! Бажаємо Вам міцного здоров’я, невичерпного оптимізму, талановитих учнів та мирного й переможного неба! Дякуємо за Вашу щедрість, віру в молодь та наукове батьківство!

💬 Друзі, колеги, учні різних років! Долучайтеся до привітань у коментарях, пишіть свої теплі побажання та згадуйте найкращі моменти співпраці з Галиною Мирославівною!

08/07/2026

Перший старт лекторію-читальні просто неба «До джерел ідентичності» на Старокиївській горі відбувся! Спільний літній проєкт Ради молодих учених Інституту української мови НАН України та Національного музею історії України офіційно відкрито.

Минулої суботи ми започаткували формат затишного, камерного інтелектуального кола. Говорили наживо, очі в очі, без жодних мікрофонів та штучних трибун. Головним героєм нашої першої зустрічі став бестселер Мирослава Лаюка «Залізна вода».
Разом із відвідувачами та колегами-істориками ми препарували архіви, руйнували кабінетні міфи і шукали справжню, живу Лесю Українку.
Експерт-стиліст розкрив мовні таємниці родини Драгоманових-Косачів — від вигаданих ними слів, зокрема «мистецтво», до унікальних інтимних шифрів у листах.
Експерт-історик переніс нас у суворі реалії першої хвилі українського фемінізму та побуту Карпат початку двадцятого століття. А фінальний мобільний квіз додав азарту та виявив найкращих знавців мови та класиків.

Дякуємо кожному, хто став частиною нашого першого затишного кола! (Ділимося атмосферою у фото).

Проте наша велика літня мандрівка лише починається. Наступна зустріч відбудеться вже цієї суботи, 11 липня, о 15:00 на тій самій галявині біля Національного музею історії України.

Цього разу ми кардинально змінюємо ландшафт і переносимося з карпатських хребтів у гамірний, амбітний мегаполіс. На черзі — культовий, сміливий та неймовірно стильний роман Валер'яна Підмогильного «Місто».
Готуйтеся до нових інтриг. Будемо з'ясовувати:
— Як звучить київський простір та сленг 1920-х років?
— Чому підкорення столиці вимагає зміни мовної шкіри?
— Хто такий Степан Радченко — завойовник мегаполісу чи його перша жертва?
Цього разу ми розширюємо наше коло, готуємо для вас ще більше комфорту на траві та чекаємо абсолютно кожного.
Коли: 11 липня (субота) о 15:00
Де: галявина біля Національного музею історії України (вул. Володимирська, 2)
Вхід вільний. Беріть друзів та каремати!

06/07/2026

Голоси землі та архівні таємниці: наукова школа ономастики Святослава Олексійовича Вербича.
Продовжуємо мандрівку науковими школами нашого Інституту в рубриці #НашіНауковіБатьки. Сьогодні ми зазираємо в дивовижний світ ономастики - науки, яка розгадує таємниці власних назв та повертає нам мовну пам'ять нашої землі.
Наш фокус - на відомому дослідникові, докторі філологічних наук, старшому науковому співробітникові відділу історії української мови та ономастики Інституту української мови НАН України Святославові Олексійовичу Вербичу.

Наукове керівництво Святослава Олексійовича - це завжди про глибоку методологію, джерельну точність та виховання справжньої пристрасті до польових та архівних пошуків. Прекрасним результатом такого наставництва став успішний захист його аспірантки Надії Юріївни Сарган.

Надія Юріївна здобула науковий ступінь доктора філософії (PhD) за спеціальністю 035 «Філологія», захистивши надзвичайно цікаву й кропітку дисертацію на тему: «Становлення мікротопонімії Житомирського Полісся». Вона дослідила ті найдрібніші назви урочищ, криниць, лісів та пасовищ, у яких закарбована багатовікова історія поліського краю.

Найкращий показник роботи «наукового батька» - це коли учень продовжує горіти своєю справою. Сьогодні Надія Юріївна працює молодшим науковим співробітником відділу історії української мови та ономастики й активно розвиває обрану тему: проводить дні в архівах, вивчаючи давні документи, та організовує нові наукові експедиції, аби зафіксувати живі назви безпосередньо від носіїв.

Дякуємо Святославові Олексійовичу за плекання традицій української ономастичної школи, переданий досвід та виховання закоханих у свою справу дослідників!

✍️Колеги, а хто з вас разом зі Святославом Олексійовичем розгадував таємниці українських назв чи бував у лінгвістичних експедиціях? Пишіть свої спогади та слова вдячності у коментарях!

01/07/2026

Запрошуємо на зустріч читацького клубу за книгою Мирослава Лаюка «Залізна вода»!

Книга метафорично пов’язана з водою як символом пам’яті, що тече крізь покоління, та екологією культури – як природа лікує людину, яка шукає свої витоки. Це роман-подорож у часі, де переплітається сучасність і 1901 рік, коли Леся Українка вирушає у далеку мандрівку до карпатського джерела Буркут, щоб лікуватися «залізною водою».
Наші спікери і фокуси розмови:
🎤 Олена Палаш, доктор філософії PhD, молодший науковий співробітник відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики Інституту української мови НАН України: поговоримо про те, як класики стають «живими людьми» у сучасній прозі. Як емоційна мова листів Лесі Українки відрізняється від нудних штампів з підручників і якими мовними засобами автор передає гуцульський колорит.
🎤 Наталія Лихицька, історикиня, завідувачка екскурсійного відділу НМІУ: дослідимо культурну географію України на межі століть. Як природні ландшафти і «цілющі води» ставали центрами тяжіння та місцем зустрічі української інтелектуальної еліти Наддніпрянщини та Галичини.
Навіть якщо ви не читали роман — однаково приходьте! Наша розмова вийде далеко за межі тексті і торкнеться речей, близьких кожному.
Ми підготували кілька інтерактивностей: живу дискусію «Які природні місця України є вашими особистими «джерелами сили»?» і літературний квіз «Правда чи міф із життя класиків» на основі їхнього приватного, часом дуже ексцентричного листування.
🕒 Початок: 15:00
👤 Вік учасників: від 12 років
⏳️ Тривалість: 90 хвилин
💰 Вартість: Безкоштовно (за реєстрацією у формі в коментарях)
⚠️ Обмеження: до 30 осіб

26/06/2026

Наукова молодь Інституту української мови НАН України впевнено підкорює міжнародні інтелектуальні майданчики! ✨
Цьогоріч справжнім натхненником та рушійною силою для нашої спільноти стала куратор Ради молодих учених — проф. Галина Мирославівна Сюта. Завдяки її підтримці, мудрим порадам та невичерпній науковій енергії, молоді вчені нашого інституту активно долучилися до престижного ХIІ Оломоуцького симпозіуму україністів «Сучасна україністика дома й у світі: виклики, проблеми, перспективи» (Університет імені Ф. Палацького, Чехія).

Наші колеги та наш шановний куратор представили на симпозіумі надзвичайно широкий спектр актуальних і глибоких досліджень:

🔝 Проф. Галина Мирославівна Сюта виступила на пленарному засіданні з надважливою доповіддю на тему: «Дискурсивні практики українського спротиву: комунікативні стратегії, жанри, тексти впливу».
🔹 Докт. Альона Олегівна Палаш презентувала доповідь на тему: «Лексема СВІТЛО як ідеологема в заголовках сучасних українських ЗМІ: когнітивно-семантичний аспект».
🔹 Мгр. Юлія Володимирівна Васьків (аспірант) виступила з темою: «Вербальні компоненти українського політичного блоготексту: лінгвопрагматичний аспект (на матеріалі українських політичних соцмережевих блогів)» (науковий керівник — проф. Галина Мирославівна Сюта).
🔹 Докт. Надія Юріївна Сарган поділилася результатами дослідження: «Мікротопоніми Житомирщини, мотивовані лексикою на позначення господарської діяльності».
🔹 Докт. Оксана Анатоліївна Матковська виступила із доповіддю: «Семіохор як одиниця систематизації лексики сучасної української політики».
🔹 Докт. Олександр Миколайович Богомолець-Бараш занурив слухачів у лінгвопоетику: «“Душа землі захована в Карпатах”: лінгвопоетика художнього і діалектного мовлення у творі “Карпатська легенда” П. Якимова».

Окремою прикрасою нашої наукової делегації стала участь нашої любої докт. Юлії Олександрівни Цигвінцевої! Хоча Юлія Олександрівна вже формально не є членом Ради, вона залишається надзвичайно активним учасником усіх наших наукових ініціатив та надійним другом «Мовної підкови». Вона презентувала надсучасне дослідження: «Оцінка тональності фразеологічних одиниць: краудсорсинговий підхід та його результати».

📖 Тези та статті за матеріалами доповідей уже готуються до друку в міжнародних наукових виданнях. Щойно публікації побачать світ — ми обов'язково поділимося посиланнями на нашій сторінці, тож ви зможете детально ознайомитися із працями наших дослідників!

Щиро дякуємо Оломоуцькому університету за гостинність та високий рівень організації, а нашому кураторові — за крила, які вона дарує молодим дослідникам!
Пишаємося нашою командою та впевнено
рухаємо українську науку вперед! 🤝🇺🇦🇨🇿

#МовнаПідкова #РМУ #ІнститутУкраїнськоїМови #МолодіВчені #ОломоуцькийСимпозіум #Україністика #НауковаМолодь #АнонсПублікацій

24/06/2026

Вимогливість, чуйність та віра в учня: наукове наставництво професора Катерини Григорівни Городенської 🏛✨
Продовжуємо ділитися історіями про людей, які формують майбутнє нашої науки, у рубриці #НашіНауковіБатьки. Сьогодні ми говоримо про видатного мовознавця, доктора філологічних наук, професора, завідувача відділу граматики та наукової термінології Інституту української мови НАН України — Катерину Григорівну Городенську.

Робота під керівництвом Катерини Григорівни — це унікальне поєднання високих академічних стандартів та глибокої людської підтримки. Про це неймовірно тепло пише її вихованка, аспірантка того ж відділу Олеся Євгеніївна Гордієнко:
💬 «Катерина Григорівна — уважна до деталей та вимоглива в організації роботи, однак надзвичайно чуйна і добра людина. Я вдячна своєму науковому керівнику за підтримку, професійні поради та віру у мої можливості. Катерина Григорівна щедро ділилася своїми знаннями і науковим досвідом, аби я могла глибше зрозуміти свою тему дослідження. Особливо цінними для мене є її готовність допомагати і надихати на науковий розвиток, особливо у цей складний, буремний час».

Зараз Олеся Євгеніївна працює над надзвичайно актуальним і динамічним дослідженням на тему: «Фонетичне і граматичне освоєння новітніх запозичень у засобах масової комунікації». Шукати закономірності в живому мовному потоці сучасних медіа — завдання із зірочкою, але коли поруч є Наставник, який щедро ділиться досвідом і надихає, будь-які складні наукові вершини стають підкореними.

Дякуємо Катерині Григорівні за її наукову школу, материнську турботу про молодих дослідників та вміння бути надійною опорою для своїх учнів у будь-які часи!

💬 Колеги, хто з вас також мав честь працювати з Катериною Григорівною чи навчатися за її фундаментальними працями з граматики? Залишайте свої слова вдячності та найтепліші спогади у коментарях!