Інклюзивно-ресурсний центр # 6 Печерського району м.Києва

21/09/2026

Консультують фахівці ІРЦ 6
ЯК ПІДТРИМАТИ ДИТИНУ ПІД ЧАС ШКІЛЬНОГО НАВЧАННЯ В УМОВАХ ВІЙНИ
Повернення до школи в умовах війни — це не лише про зошити, форму та навчальні навички. Дитині важливо відчути безпеку, передбачуваність і підтримку дорослих.
Як допомогти школяру налаштуватися на навчання без зайвого стресу? 💙💛
🏠 1. Створіть зрозумілий режим дня
Намагайтеся підтримувати звичний режим сну, пробудження, харчування та відпочинку.
Не вимагайте від дитини миттєвої перебудови — організму потрібен час, щоб адаптуватися.

❤️ 2. Поговоріть про школу
Запитайте:

💬 «Чого ти чекаєш від нового навчального року?»
💬 «Що тебе радує?»
💬 «Що хвилює або лякає?»
💬 «Чим я можу тобі допомогти?»
Не знецінюйте страхи словами «Не бійся» або «Нічого страшного». Краще сказати:
«Я розумію, що тобі може бути тривожно. Ми впораємося разом».

🛡️ 3. Проговоріть правила безпеки
Дитина має знати, що робити під час повітряної тривоги, куди прямувати та хто з дорослих допоможе їй в укритті.
Важливо обговорювати алгоритм спокійно, без залякування. Ознайомтеся також із правилами саме вашої школи.

🎒 4. Підготуйте шкільні речі разом
Разом складіть рюкзак, перевірте канцелярію, підготуйте одяг.
Для дитини це не просто організація речей — це спосіб повернути відчуття контролю та передбачуваності.
Можна дозволити школяру самостійно обрати пенал, зошити чи невеликий особистий предмет, який даруватиме відчуття комфорту.

🧠 5. Не вимагайте «ідеальної готовності»
Після пережитого стресу дитина може бути більш втомленою, неуважною, дратівливою або повільніше виконувати завдання.
Не поспішайте робити висновок, що вона «ледача» чи «не хоче вчитися».
Починайте з невеликих завдань і поступово збільшуйте навантаження.

🌿 6. Додавайте час для відпочинку
Навчання — важливе, але дитині також потрібні:
⚽ рухливі ігри;
🎨 творчість;
📚 читання;
🌳 прогулянки;
🤗 спілкування з близькими;
😴 достатній сон.
Психоемоційне відновлення — така сама важлива частина підготовки до школи, як читання чи математика.
🗣️ 7. Будьте уважними до змін у поведінці
Звертайте увагу на тривалу тривожність, проблеми зі сном, різкі зміни настрою, замкнутість або інші помітні зміни у поведінці.
Якщо труднощі не минають і заважають дитині навчатись, спілкуватися чи повноцінно відпочивати — варто звернутися по фахову психологічну підтримку.
💙 Найголовніше — не оцінки, а відчуття безпеки
Дитині зараз особливо важливо знати:
«Я не сама/сам».
«Мене чують».
«Я можу сказати, що мені страшно».
«Дорослі поруч і допоможуть».
Пам’ятайте: навчання в умовах війни починається не з підручників, а з турботи про дитину.
Якщо у вас виникають труднощі з адаптацією дитини до навчання, її поведінкою, розвитком чи навчальними навичками — фахівці нашого ІРЦ готові надати кваліфіковану допомогу та консультацію. 💙💛

18/09/2026

Консультують фахівці ІРЦ № 6
РОЗВИТОК МАТЕМАТИЧНИХ НАВИЧОК У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

Математика для дитини — це не лише цифри, приклади та задачі в зошиті. Це вміння порівнювати, мислити, знаходити закономірності, орієнтуватися в просторі, аналізувати та знаходити рішення.

Як допомогти дитині розвивати математичні навички легко, цікаво та без зайвого тиску? Ділимося простими порадами 👇

🔢 1. Рахуйте у повсякденному житті
Математика є навколо нас!
🍎 порахуйте яблука чи цукерки;
🧸 визначте, скільки іграшок лежить на полиці;
🛒 порахуйте покупки в кошику;
🪙 разом порахуйте гроші та здачу;
⏰ поговоріть про час: «Скільки хвилин залишилося до…?».
Так дитина бачить, що математика потрібна не лише в школі.

🧩 2. Розвивайте логічне мислення через гру
Запропонуйте дитині завдання:
🔹 «Що зайве і чому?»
🔹 «Продовж ряд: 2, 4, 6, …»
🔹 «Що буде наступним?»
🔹 «Знайди всі можливі варіанти».
🔹 Пазли, головоломки, судоку, лабіринти та настільні ігри також чудово тренують мислення.

📏 3. Вивчайте математику руками
Дитині набагато легше зрозуміти математичні поняття, коли вона може їх побачити та відчути.
🥄 вимірюйте довжину предметів;
🥛 порівнюйте, де більше або менше;
⚖️ зважуйте продукти;
🧱 будуйте фігури з конструктора;
📐 шукайте вдома предмети у формі кола, квадрата, прямокутника, трикутника.

🎲 4. Використовуйте настільні ігри
Ігри з кубиками, картками, фішками допомагають непомітно тренувати:
➡️ лічбу;
➡️ додавання та віднімання;
➡️ порівняння чисел;
➡️ просторову орієнтацію;
➡️ увагу та пам’ять.
Головне — не перетворювати гру на контрольну роботу.

🧠 5. Не поспішайте давати готову відповідь
Якщо дитина помилилася, не поспішайте одразу виправляти її.
Запитайте:
💬 «Як ти думаєш?»
💬 «А як можна перевірити?»
💬 «Чи є інший спосіб розв’язати?»
💬 «Що ми вже знаємо?»
Саме пошук відповіді розвиває математичне мислення.

❤️ 6. Хваліть не лише за правильну відповідь
Фраза «Молодець, правильно!» — це добре. Але ще важливіше помічати зусилля та спосіб мислення дитини:
✨ «Ти цікаво міркував».
✨ «Мені подобається, як ти шукав рішення».
✨ «Ти не здався, хоча спочатку було складно».
Помилка — це не невдача, а можливість навчитися.

⏳ 7. Краще потроху, але регулярно
Не обов’язково щодня годинами виконувати математичні завдання. 10–15 хвилин цікавої гри або спільного завдання часто принесуть більше користі, ніж тривале заняття через силу.

💙💛 Пам’ятайте: кожна дитина має свій темп навчання. Наше завдання — не вимагати ідеального результату, а створити умови, у яких дитині цікаво думати, пробувати, помилятися та знаходити власні рішення.

Якщо у дитини виникають труднощі з лічбою, розумінням кількості, математичних дій, просторових понять чи розв’язуванням задач — фахівці нашого ІРЦ завжди готові надати кваліфіковану допомогу та консультацію.

16/09/2026

Консультують фахівці ІРЦ № 6 Печерського району м. Києва
ЯК НАВЧИТИ ДИТИНУ З РАС САМОРЕГУЛЯЦІЇ
Від допомоги дорослого — до більшої самостійності

Саморегуляція — це здатність дитини помічати свій емоційний і фізичний стан, розуміти власні потреби та поступово знаходити спосіб повернутися до комфортного стану.
Для дитини з розладом аутистичного спектра це навичка, яку потрібно не вимагати, а послідовно навчати.
Важливо пам'ятати: якщо дитина кричить, плаче, тікає, закриває вуха, падає на підлогу або відмовляється від діяльності — це не обов'язково «погана поведінка». Часто це сигнал про перевантаження, втому, біль, тривогу, сенсорний дискомфорт або неможливість повідомити про потребу іншим способом.

🌱 Основний принцип
Спочатку дорослий допомагає дитині регулюватися → потім дитина робить це разом із дорослим → згодом використовує знайомі стратегії самостійно.
Не можна очікувати саморегуляції від дитини, якщо вона ще не має необхідних навичок.

1. Спочатку — визначаємо причину
Перед тим як навчати дитину «заспокоюватися», потрібно зрозуміти:
🔹 Що зазвичай передує складній поведінці?
🔹 Які ситуації перевантажують дитину?
🔹 Чи є шум, яскраве світло, велике скупчення людей, дотики, запахи, зміна планів?
🔹 Чи не втомлена дитина, чи не голодна, чи не відчуває болю?
🔹 Чи розуміє вона, що від неї хочуть?
🔹 Чи може повідомити «не хочу», «допоможи», «перерва», «боляче»?
Поведінка — це повідомлення. Наше завдання — зрозуміти, що саме дитина намагається повідомити.

2. Вчимо розпізнавати власний стан
Саморегуляція починається з усвідомлення:
«Що зі мною зараз відбувається?»
Для цього можна використовувати:
🟢🟡🔴 «Світлофор»
😊 😐 😟 😡 шкалу емоцій
🌡️ «Термометр емоцій»
🧩 піктограми та картки
👋 прості жести або слова
Наприклад:
🟢 «Мені добре. Я можу грати/навчатися».
🟡 «Мені стає важко. Мені потрібна допомога».
🔴 «Я перевантажений. Мені потрібна перерва».
Спочатку дорослий називає стан дитини:
> «Я бачу, що тобі зараз дуже шумно».
> «Ти втомився».
> «Тобі важко. Давай зробимо паузу».
З часом дитина вчиться сама повідомляти про свій стан.

3. Створюємо «меню саморегуляції»
У кожної дитини можуть бути свої способи відновлення.
Разом із дитиною можна створити візуальну картку:
🧰 МОЇ СПОСОБИ ЗАСПОКОЇТИСЯ
☐ піти у тихе місце
☐ посидіти наодинці
☐ попросити обійми
☐ використати навушники
☐ попити води
☐ зробити кілька повільних вдихів
☐ потиснути м'ячик/антистрес
☐ порухатися
☐ пострибати
☐ погойдатися
☐ послухати спокійну музику
☐ подивитися на візуальну картку
☐ попросити «перерву»
☐ звернутися по допомогу
Важливо: не всі стратегії підходять кожній дитині. Потрібно спостерігати, що реально допомагає саме цій дитині.

4. Вчимо просити про допомогу
Одна з найважливіших навичок — не просто «заспокоїтися», а повідомити про свою потребу до того, як настане перевантаження.
Навчаємо коротких повідомлень:
👉 «Допоможи».
👉 «Перерва».
👉 «Тихо».
👉 «Не хочу».
👉 «Боляче».
👉 «Вийти».
👉 «Мені важко».
Якщо дитина не використовує мовлення, це можуть бути:
🖼️ піктограми
🤲 жести
📱 комунікативний застосунок
🔘 кнопка «перерва»
📋 картка «Мені потрібна допомога».

5. Переходимо від допомоги дорослого до самостійності
Це відбувається поступово.
Етап 1 — дорослий регулює
Дорослий помічає стан дитини:
> «Тобі важко. Я поруч. Давай підемо у тихе місце».
Допомагає використати знайому стратегію.
Етап 2 — дитина регулюється разом із дорослим
Дорослий підказує:
> «Що тобі зараз допоможе?»
Дитина обирає із 2–3 варіантів.
Етап 3 — дитина використовує стратегію за підказкою
Дорослий лише нагадує:
> «Подивись на свою картку».
Або:
> «Що ти можеш зробити, коли стає шумно?»
Етап 4 — дитина сама повідомляє про потребу
> «Мені потрібна перерва».
І самостійно використовує відповідну стратегію.
Етап 5 — самостійне перенесення навички
Дитина поступово використовує навички:
🏠 вдома
🏫 у школі
🛒 у магазині
🚗 у транспорті
👥 серед інших людей.
Саме цей етап показує, що навичка стала функціональною.

🪜 Правило «менше допомоги — більше самостійності»
Не варто постійно говорити дитині, що саме вона повинна робити.
Краще поступово зменшувати підказки:
фізична допомога → жест → візуальна підказка → словесна підказка → самостійна дія.
Наприклад:
Спочатку дорослий сам веде дитину до місця відпочинку.
Потім показує картку «перерва».
Далі лише запитує:
> «Що тобі зараз потрібно?»
А згодом дитина сама бере картку «перерва» і йде до визначеного місця.

⚠️ Чого НЕ варто робити
❌ вимагати «заспокойся» під час сильного перевантаження;
❌ сварити за емоційний зрив;
❌ змушувати дивитися в очі;
❌ говорити багато слів під час кризи;
❌ вимагати виконання навчального завдання будь-якою ціною;
❌ позбавляти дитини всіх способів самозаспокоєння;
❌ використовувати покарання замість навчання альтернативній поведінці.
Коли дитина вже перебуває у стані сильного перевантаження, навчання припиняється — спочатку потрібна безпека та відновлення.

💛 Пам'ятаємо про співрегуляцію
Дитина спочатку вчиться регулюватися через стосунок із дорослим.
Спокійний голос, передбачуваність, чіткі слова, знайомий алгоритм і відчуття безпеки допомагають дитині поступово формувати власні механізми саморегуляції.
Дорослий не робить усе замість дитини.
Він допомагає дитині навчитися робити це самостійно.

🌿 Простий алгоритм для батьків і педагогів
ПОМІТИВ → НАЗВАВ → ЗАПРОПОНУВАВ → ДОПОМІГ → ПОСЛАБИВ ПІДТРИМКУ
1. Помітив:
«Я бачу, що тобі важко».
2. Назвав:
«Тут дуже шумно».
3. Запропонував:
«Тобі потрібна перерва чи навушники?»
4. Допоміг:
Разом використали обрану стратегію.
5. Послабив підтримку:
Наступного разу дорослий лише показує картку або жест.
Так крок за кроком формується самостійна саморегуляція.

🌱 Головна мета
Мета — не зробити так, щоб дитина ніколи не перевантажувалася і не мала сильних емоцій.
Мета — навчити її:
помічати свій стан → повідомляти про потребу → обирати стратегію → використовувати її → поступово робити це самостійно.
Саморегуляція — це не вимога «контролювати себе».
Це навичка, яка формується через безпеку, прийняття, навчання та поступове зменшення допомоги дорослого.

15/09/2026

За кожною шкільною оцінкою є дитина. Зі своїми зусиллями, запитаннями, відкриттями. З тим, що вчора ще не вдавалося, а сьогодні — вдалося.

Побачити цей поступ. Зрозуміти, чого дитина вже навчилася і де потребує підтримки. Оцінити справедливо, враховуючи її індивідуальну освітню траєкторію. Це відповідальна щоденна робота педагога.

Як оцінювати навчальні досягнення учнів з особливими освітніми потребами? Які результати брати за основу? Як працювати із загальними та модифікованими результатами навчання, щоб оцінка була обґрунтованою і зрозумілою?

Цього тижня говоритимемо про це з Аллою Колупаєвою — докторкою педагогічних наук, професоркою, членкинею-кореспонденткою НАПН України.

Під час вебінару розберемо практичний алгоритм оцінювання та інструменти, які допоможуть педагогам послідовно визначати навчальні результати й коректно застосовувати різні підходи до оцінювання.

📅 16 вересня, 14:00
🔗 Трансляція на YouTube-каналі МОН⁠

Вебінар відкритий для всіх. Якщо не зможете долучитися наживо, запис залишиться за тим самим посиланням.

Продовжуємо розмову про школу, у якій бачать кожну дитину. Помічають її зусилля. Допомагають рухатися далі.
#безбарʼєрність

14/09/2026

Консультують фахівці ІРЦ №6
БАЗОВІ НАВЧАЛЬНІ НАВИЧКИ: ПИСЬМО. ЯК ПІДТРИМАТИ ШКОЛЯРА
Навичка письма — один із найскладніших процесів для дитини, яка щойно пішла до школи. Вона вимагає не лише вміння тримати ручку, а й координації рухів, уваги, просторового мислення та терпіння. Батьки часто думають, що найкраща допомога — це змушувати дитину годинами писати в прописах. Проте такий підхід може навпаки відбити інтерес до навчання.
Як підтримати малюка лагідно та ефективно?
Ділимося дієвими порадами:
✍️ 1. Розвивайте дрібну моторику (не лише письмом). Перед тим як красиво писати літери, пальчики мають зміцніти.
У цьому допоможуть:
Ліплення з пластиліну, глини або тіста. Нанизування намистин чи ґудзиків. Ігри з конструктором Lego або мозаїкою. Вирізання ножицями по лініях.
✍️ 2. Готуйте руку через малювання та штрихування. Пропонуйте дитині розмальовки, але звертайте увагу на те, щоб вона не виходила за контури. Дуже корисним є штрихування в різних напрямках (горизонтально, вертикально, по діагоналі), малювання візерунків без відриву руки та обведення трафаретів.
✍️ 3. Зробіть процес цікавим. Писати можна не лише в зошиті! Малюйте пальчиком на підносі з манкою або піском. Пишіть крейдою на асфальті чи спеціальній дошці. Викладайте літери з квасолі, макаронів або камінців.
✍️ 4. Слідкуйте за поставою та робочим місцем. Переконайтеся, що стілець та стіл відповідають зросту дитини. Світло має падати зліва (якщо дитина правша) або справа (якщо шульга). Навчіть правильно тримати ручку (не затискати її занадто сильно) та стежте, щоб спина залишалася рівною.
✍️ 5. Хваліть за зусилля, а не за ідеал. Замість того, щоб підкреслювати криві літери, знайдіть серед написаного одну-дві найкрасивіші букви. Обведіть їх зеленим кольором і скажіть: «Подивись, яка ось ця літера вийшла рівненька та гарна! Ти справді постарався». Це мотивує набагато краще за зауваження.
Пам’ятайте: кожна дитина розвивається у своєму темпі. Головне — це ваша підтримка, спокій та регулярні, але невимушені тренування. У вас виникли труднощі чи питання щодо розвитку вашої дитини?
Фахівці нашого ІРЦ завжди готові надати кваліфіковану допомогу та консультацію. 💙💛

10/09/2026

📚 ЗМІНИ В ОРГАНІЗАЦІЇ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ У 2026–2027 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ
9 вересня 2026 року фахівці ІРЦ № 6 Печерського району м. Києва провели навчально-практичний вебінар «Зміни в організації інклюзивного навчання у 2026–2027 навчальному році» для педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти Печерського району.
Під час вебінару учасники ознайомилися з актуальними змінами в організації інклюзивного навчання, особливостями їх практичного впровадження в закладах освіти та важливими аспектами організації освітнього процесу для здобувачів освіти з особливими освітніми потребами.
Особливу увагу було приділено:
🔹 організації інклюзивного навчання в новому навчальному році;
🔹 забезпеченню індивідуального підходу до здобувачів освіти з особливими освітніми потребами; 🔹 діяльності команди психолого-педагогічного супроводу;
🔹 створенню належних умов для навчання та розвитку кожної дитини;
🔹 взаємодії педагогічних працівників, батьків та фахівців ІРЦ.
Учасники вебінару мали можливість не лише отримати актуальну інформацію, а й обговорити практичні питання, що виникають у процесі організації інклюзивного навчання.
🤝 Співпраця, професійний діалог та обмін досвідом є важливими складовими створення якісного інклюзивного освітнього середовища, у якому кожна дитина має можливість навчатися, розвиватися та реалізовувати свій потенціал.
ІРЦ № 6 Печерського району м. Києва й надалі забезпечує консультативну та методичну підтримку педагогічних працівників закладів освіти з питань організації інклюзивного навчання.

09/09/2026

https://www.youtube.com/live/SHfZwJl4Bqo

Опис: Автоматизована система інклюзивно-ресурсних центрів все більш...

09/09/2026

Консультують фахівці ІРЦ № 6 Печерського району м. Києва
🗣️ ЕФЕКТИВНЕ СПІЛКУВАННЯ З ДИТИНОЮ З ООП
Спілкування з дитиною з особливими освітніми потребами (ООП) потребує терпіння, прийняття та врахування її індивідуальних особливостей.
Для однієї дитини важливо почути коротку й чітку інструкцію, іншій необхідно більше часу для відповіді, а комусь легше зрозуміти інформацію через картинку, жест, предмет або приклад.

🌿 Основні правила ефективного спілкування
1. Будьте поруч і встановіть контакт
Перед тим як звернутися до дитини, переконайтеся, що вона вас чує та бачить. Назвіть її ім’я, говоріть спокійним голосом.
2. Використовуйте прості та зрозумілі фрази
Одна інструкція — одна дія.
Замість: «Прибери іграшки, помий руки та сідай їсти» — краще:
👉 «Спочатку прибери іграшки».
Після виконання — наступна інструкція.
3. Давайте дитині час на відповідь
Дитині з ООП може знадобитися більше часу, щоб зрозуміти звернення, обробити інформацію та сформулювати відповідь.
Не поспішайте повторювати запитання або відповідати замість неї.
⏳ Пауза — це не мовчання, а час для обробки інформації.
4. Підкріплюйте слова візуально
Використовуйте картинки, піктограми, предмети, жести, схеми або фотографії. Візуальна підтримка допомагає краще зрозуміти послідовність дій і правила.
5. Не вимагайте обов’язкового зорового контакту
Дитина може слухати вас, не дивлячись в очі. Відсутність зорового контакту не означає, що вона вас не чує або не розуміє.
6. Перевіряйте розуміння
Не запитуйте лише: «Ти зрозумів/зрозуміла?»
Краще попросити показати або виконати те, про що йшлося:
👉 «Покажи, що потрібно зробити спочатку».
7. Приймайте різні способи комунікації
Дитина може спілкуватися словами, жестами, мімікою, картинками, жестовою мовою або за допомогою альтернативної та додаткової комунікації (АДК).
💬 Мета комунікації — не змусити дитину говорити, а допомогти їй висловити свої потреби, думки та почуття.
❤️ Як говорити про емоції
Допомагайте дитині називати те, що вона відчуває:
— «Ти зараз засмучений».
— «Я бачу, що тобі важко».
— «Ти розсердився, тому що гра закінчилася».
— «Давай подумаємо, що може тобі допомогти».
Не варто знецінювати переживання словами:
❌ «Не плач».
❌ «Це дрібниці».
❌ «Ти вже великий/велика, щоб так поводитися».
Краще:
✅ «Я бачу, що тобі зараз важко».
✅ «Ти можеш засмучуватися».
✅ «Я поруч і допоможу тобі».
🎯 Якщо дитина не виконує інструкцію
Не поспішайте робити висновок, що дитина «не хоче».
Причиною може бути:
- дитина не зрозуміла інструкцію;
- інструкція занадто складна;
- потрібен додатковий час;
- дитина втомилася або перевантажена;
- навколо забагато подразників;
- завдання не відповідає її актуальним можливостям.
Спробуйте спростити завдання, розділити його на кроки, показати приклад або використати візуальну підказку.
🌸 Чого варто уникати
❌ крику та погроз;
❌ надмірної кількості запитань;
❌ довгих пояснень;
❌ порівняння з іншими дітьми;
❌ примусу до відповіді;
❌ вимоги «подивись мені в очі»;
❌ покарання за особливості комунікації.

⭐ Пам’ятайте
Ефективне спілкування — це не лише коли дитина розуміє дорослого. Це коли дорослий також намагається зрозуміти дитину.
Давайте дитині можливість: 💛 висловлювати свої потреби;
💛 ставити запитання;
💛 відмовлятися;
💛 робити вибір;
💛 просити про допомогу;
💛 помилятися;
💛 використовувати зручний для неї спосіб комунікації.
Прийняття, терпіння та повага до індивідуального темпу дитини — основа безпечного й ефективного спілкування.