Кафедра зарубіжної літератури Інституту філології

. Володимира її засновано 1863 року як кафедру всесвітньої літератури в складі історико-філологічного факультету, а в 1891 р. перейменовано у кафедру західноєвропейської літератури.

З 1877 до 1908 р. кафедру очолював видатний український учений Микола Павлович Дашкевич (1852–1908). М.П. Дашкевич з 1868 р. навчався на історико‑філологічному факультеті Київського університету, згодом працював приват‑доцентом (1877) та професором (1884) кафедри західноєвропейської літератури. Представник культурно‑історичної школи, М.П. Дашкевич досліджував середньовічну літературу і романтизм, творчість В. Шекспіра, Й. В. Ґете, Ф. Шиллера, О.С. Пушкіна, М.Ю. Лермонтова, займався порівняльно‑історичними студіями та історією слов’янських літератур. У середині 1880-х років запровадив нові курси, які доповнювали загальний курс західноєвропейської літератури, зокрема «Історія англійської літератури», «Епоха Відродження в італійській і французькій літературах». Перші десятиліття науково-педагогічної роботи кафедри на початку XX ст. пов’язані з діяльністю наукового семінару проф. В.М. Перетца при кафедрі слов’яно‑руської філології.

Восени 1906 р. за активного сприяння М.П. Дашкевича й за участі його учня та однодумця І.В. Шаровольського на історико‑філологічному факультеті було відкрито романо‑германське відділення, у навчальному процесі якого перевагу було надано історико‑літературній підготовці. Курс історії західноєвропейської літератури читав професор І.В. Шаровольський, який очолив кафедру 1908 р. і керував нею до 1932 р. Видатний філолог‑германіст, фахівець з історії середньовічної літератури, проф. Іван Васильович Шаровольський – автор одного з перших в Україні навчальних посібників для студентів‑філологів «Історія західноєвропейської літератури середніх віків» (1909). Сферою наукових розробок кафедри спершу була здебільшого історія світової літератури – варто згадати праці одного із засновників українського шекспірознавства та дослідника французької літератури ХVIII–ХІХ ст. проф. С.І. Родзевича, романіста проф. С.В. Савченка. Обидва корифеї закінчили Київський університет Св. Володимира в 1913 р. і розвивали наукові традиції київської філологічної школи. Стефан Володимирович Савченко працював професором кафедри з 1925 р., а в 1933 р. очолив її. Ще у 1920‑х рр. талановитий педагог створив нову програму вивчення зарубіжної літератури ХІХ–ХХ ст., досліджував німецький експресіонізм, мав низку публікацій про твори зарубіжних письменників ХХ ст. Під проводом завідувача в науково‑дослідній роботі кафедри важливе місце посів аналіз сучасного літературного процесу на Заході.

Повоєнний склад співробітників кафедри переважно представляли учні проф. С.В. Савченка (у майбутньому – доктори філологічних наук, професори Т. К. Якимович та А.Х. Іллічевський, доценти А.А. Розанова, Н.О. Модестова, В.І. Пащенко), які продовжили справу свого наставника.

Після повернення Київського університету з евакуації та відновлення його роботи в 1944 р. кафедру зарубіжної літератури очолив проф. Агапій Пилипович Шамрай. Представник харківської філологічної школи, знаний історик літератури та один із засновників вітчизняної компаративістики, А.П. Шамрай читав на кафедрі курс античної літератури та історії західноєвропейських літератур.

У 1949–1976 рр. кафедрою завідувала проф. Тетяна Костянтинівна Якимович, науково‑дослідницькі інтереси якої були зосереджені на історії французької літератури ХІХ–ХХ ст. Новаторськими були також монографії проф. Т.К. Якимович про французьку драматургію XX ст. У 1960–1970‑х рр. саме під її керівництвом сформувалася викладацька школа кафедри зарубіжної літератури, основними рисами якої відтоді є поєднання академічної системності та сучасної рецепції творів світової літератури. Такими принципами керувалися знавець західноєвропейської літератури XVII–XX ст. доц. Б.Б. Буніч‑Ремізов, молодша ґенерація кандидатів наук, доцентів – О.Б. Алексеєнко, Н.Ю. Жлуктенко, А.Г. Баканов, М.О. Кудін.

У 1982–1994 рр. на кафедрі працював видатний літературознавець і теоретик літератури, засновник сучасної української компаративістики доктор філологічних наук, професор, нині – академік НАН України Дмитро Сергійович Наливайко. Науково‑теоретичні ідеї Д. С. Наливайка сприяли оновленню навчальних програм історико‑літературних та теоретичних курсів кафедри, реструктуризації концепції вивчення зарубіжної літератури в незалежній Україні, розвитку нових спеціалізацій, зокрема італіяністики. За час роботи в Київському університеті видатний науковець опублікував 100 наукових праць, з них 5 монографій.

У 1976–1987 рр. кафедру зарубіжної літератури очолювала заслужений професор Київського національного університету Кіра Олександрівна Шахова, під керівництвом та за участі якої кафедра видала низку колективних монографій і посібників, які активно використовує наукова громадськість. Випускниця німецького відділення 1949 р. та аспірантури кафедри, К.О. Шахова стала першим в Україні доктором наук з історії угорської літератури. У сферу наукових інтересів професора входили проблеми західноєвропейської та американської літератур ХІХ–ХХ ст., яким К.О. Шахова присвятила 15 монографій та близько 300 статей. У співавторстві з проф. Д.С. Наливайком підготувала підручник «Зарубіжна література ХІХ сторіччя. Доба романтизму», який і дотепер є одним із ключових видань для програм цього періоду у сучасних ЗВО. Літературознавчі дослідження К.О. Шахова сполучала із вивченням мистецтва в його зв’язках із літературою, що зреалізувалося в окремий авторський курс для студентів старших курсів, а також низку публікацій з цієї проблеми. Приділяла велику увагу організації викладання курсу світової літератури у середній школі України: автор першої програми для нього 1993 р., співавтор наступних її редакцій та варіантів, співавтор підручників і посібників зі шкільного курсу історії світової літератури, К.О. Шахова невтомно популяризувала та підтримувала цей унікальний у пострадянському просторі гуманітарний проєкт. Як провідний фахівець з германістики, професорка брала участь у проєктах Ґете‑Інституту в Україні та посольств Австрії, Швейцарії та Німеччини, популяризувала зарубіжну літературу в численних радіо‑ та телепередачах, присвячених питанням культури.

Активна участь проф. К.О. Шахової у міжнародних наукових контактах була прикладом для інших співробітників кафедри. У 1976 р. за стипендією ЮНЕСКО пройшла стажування в університетах США та Англії Н.Ю. Жлуктенко. Неодноразово відвідував наукові центри Німеччини А.Г. Баканов. З 1990 р. почалася співпраця кафедри з Единбурзьким університетом – літню школу Шотландських університетів в Единбурзі пройшли доценти О.М. Тараненко, О.О. Товстенко, А.Г. Баканов, Н.Ю. Жлуктенко, Л.Я. Мірошниченко, О.С. Бойніцька. Участь у наукових конференціях у Німеччині та Швейцарії брав доцент М.О. Кудін.

У 1980‑х–90‑х рр. кафедрою завідували випускники Київського університету та аспірантури кафедри доц. А.Г. Баканов (1987–1993), проф. Н.Ю. Жлуктенко (1993–2003). У цей період на кафедрі розроблено нові навчальні програми з курсу історії зарубіжної літератури, вступу до літературознавства, історії та теорії літературної критики, методики викладання світової літератури в середній школі та методики викладання зарубіжної літератури у вищій школі. Розширився спектр дисциплін спеціалізації та спецкурсів з актуальних проблем літературознавства. Завдяки зусиллям колективу посилилась робота із популяризації зарубіжної літератури – співробітники кафедри виступали авторами вступних статей та передмов до знакових текстів світової літератури, вперше виданих в українських перекладах. За підтримки Посольства Нідерландів в Україні кафедра здійснила унікальний для України дослідницький проєкт з нідерландистики, видавши посібник «Нарис історії нідерландської літератури» (2002) авторства Н.Ю. Жлуктенко, І.Б. Алексєєнко, Л.Я. Мірошниченко та ін. Це дало поштовх і першій ґенерації перекладачів із нідерландської мови, вивчення якої запровадив в Інституті філології доцент кафедри німецької (нині германської) філології Олександр Двухжилов (серед них – Наталя Карпенко).

Ці викладацькі ініціативи здійснювалися у період, важкий загалом для країни, і для вищої освіти зокрема. Завдяки відданості кафедральних фахівців удалося не лише зберегти традиційно високий рівень викладацької та наукової діяльності, але й значно розширити її спектр, звернувшись до новітніх літературознавчих підходів, що стали активно залучатися у практику вітчизняної науки про літературу. Зокрема, старші кафедрали та молодша ґенерація доцентів (О.М. Тараненко, О.О. Товстенко) і кандидатів наук (Л.Я. Мірошниченко, О.С. Бойніцька, Н.Є. Косенко, Н.М. Гаряча) активно впроваджували такий підхід до викладання. Сприяла оновленню форм викладацької практики та дослідницької діяльності співпраця з Інститутом літератури ім. Т. Шевченка НАН України. В 1993–2004 рр. на кафедрі курси сучасної літератури та спеціальні курси викладала провідний науковий співробітник Інституту літератури, відомий дослідник літератури США, доктор філологічних наук, професор Тамара Наумівна Денисова. Т.Н. Денисова активно залучала кафедральну молодь до всіх наукових проєктів у галузі американістики, до яких була причетна сама: це міжнародні конференції з американських літературних студій, симпозіуми, робота Центру американських літературних студій в Інституті літератури НАНУ.

2000 року на кафедрі почала працювати досвідчений фахівець доц. Н.Д. Білик; її наукові зацікавлення стосувалися британської літератури – як класичної, так і новітньої. Упродовж 1999–2000 року за програмою наукових обмінів Фулбрайт на кафедрі працювали науковці з США – професори Енн Коулі та Ірвінґ Мейсі, відповідальна та творча робота яких залишила добру пам’ять у всіх, хто був учасником їхніх проєктів. За рекомендацією проф. Е. Коулі та за підтримки програми Фулбрайт в Україні влітку 2000 р. пройшла літнє стажування в університеті Луїзіани кандидат філологічних наук Л.Я. Мірошниченко.

2003 року кафедру очолив проф. Сергій Михайлович Пригодій. Професор, академік АН ВШ України, він започаткував у вітчизняному літературознавстві американо-українську компаративістику, полікритику американської літератури, застосовуючи новітні методології (психоаналіз, архетипна критика, деконструкція, неоісторизм, критика читацького відгуку тощо). Він є автором низки знаних розвідок («Американський романтизм. Полікритика», «Фронтирний неоромантизм у літературі США», «Українська філософія Серця та американський трансценденталізм», «Літературний імпресіонізм в Україні та США») та понад 200 наукових статей. За редакцією та участі проф. С.М. Пригодія були опубліковані такі ориґінальні колективні монографії, як «Типологія української та американської літератур на порубіжжі ХІХ–ХХ ст.» (2005) та «Архетипна критика американської літератури» (2008). Одним із співавторів монографій стала доц. Ю.Р. Матасова.

За ініціативи проф. С.М. Пригодія кафедра зосередилася на впровадженні в курси історії зарубіжної літератури новітніх літературознавчих підходів та методологій. За його перебування на посаді завідувача на кафедру прийшли професори, доктори наук, досвідчені фахівці І.П. Мегела, Т.В. Бовсунівська, Т.В. Михед, доц. О.В. Кабкова. Їхні професійні долі до того часу були пов’язані як із Інститутом літератури НАН України, так і з провідними закладами вищої освіти України. Діяльність професора Т.В. Михед на теренах вітчизняної американістики була відзначена ґрантом програми імені Фулбрайта – у Вашинґтоні вивчення пуританського дискурсу в літературі американського романтизму виявилося ефективнішим.

У 2000‑х роках фахівці кафедри видали ґрунтовні та надзвичайно актуальні розвідки та підручники у галузі теорії літератури (проф. Т.В. Бовсунівська «Основи теорії літературних жанрів»), з античної літератури (проф. І.П. Мегела «Історія давньогрецької літератури», «Історія римської літератури»), американської літератури ХІХ ст. (проф. Т.В. Михед «Пуританський дискурс в літературі американського романтизму», «The Guide to Literature of American Renaissance»), англійської літератури ХVII–XX ст., західноєвропейської літератури ХХ ст. Низка праць авторства кафедральних фахівців стала базою для оновлення фундаментальних та спеціалізованих курсів для бакалаврів, магістрів й аспірантів.

Упродовж 2011–2019 рр. кафедру очолював проф. Іван Петрович Мегела, академік АН ВШ України, член зарубіжної комісії АН Угорщини, член Спілки письменників України, член виконавчого комітету Української асоціації унґаристів, перекладач, театрознавець, автор 12 монографій та понад 250 наукових праць українською й іноземними мовами. Його шлях на кафедру проходив через Інститут літератури НАН України, Інститут театрального мистецтва ім. Карпенка‑Карого, Інститут журналістики КНУ ім. Шевченка, зрештою, кафедру класичної філології ІФ КНУ. Розпочавши свою наукову діяльність на теренах вітчизняної унґаристики, проф. І.П. Мегела виявив себе у широкому спектрі наукових зацікавлень, виробивши своєрідний стиль дослідження, багато в чому визначений його перекладацьким хистом. Зарубіжні п’єси у перекладах проф. І.П. Мегели успішно йдуть на провідних театральних сценах Києва. Сьогодні, розуміючи потребу студентства в актуальних посібниках з історії зарубіжної літератури, проф. І.П. Мегела ініціював появу новітніх видань для вищої школи. Зокрема, низка підручників його авторства стає у пригоді сьогоднішньому студенту: «Давньогрецька класична лірика», «Історія римської літератури», «Література європейського Середньовіччя», «Література європейського Просвітництва», «Зарубіжна література XVII–XX століть». Кафедральну традицію публікацій підручників для закладів середньої освіти продовжила доц. Н.О. Любарець (у співавт. «Зарубіжна література (профільний рівень) підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти»).

Пожвавилася робота молодих науковців над докторськими дисертаціями. У 2016 р. успішно захистила дисертацію «Проекції скептицизму в сучасному британському романі: ґенеза, традиції, поетика» і здобула вчений ступінь доктора філологічних наук (10.01.04 – література зарубіжних країн) Л.Я. Мірошниченко. За рік потому ступінь доктора наук здобула О.С. Бойніцька, захистивши докторське дослідження «Англійський історіографічний роман кінця ХХ–поч. ХХІ ст.: філософія жанру».

За каденції проф. І.П. Мегели у 2016–2017 навчальному році кафедра започаткувала одразу дві освітні програми – освітньо-професійну рівня «бакалавр» й освітньо-наукову рівня «магістр». Обидві забезпечують комплексну підготовку фахівця з викладання зарубіжної літератури та англійської мови в сучасній українській школі. Їхня унікальність в літературоцентричності.

З 2019 року кафедру очолює проф. Мірошниченко Лілія Ярославівна, випускниця факультету романо-германської філології Київського університету та аспірантури кафедри. За цей час кафедра розширила спектр навчальних дисциплін, доповнивши його зокрема такими: «Екфрастична теорія тексту: література і кінематограф», «Зарубіжна дитяча та підліткова література», «Методика викладання іноземної мови та зарубіжної літератури у вищій школі». В університетський розклад студентів-германістів повернувся традиційний кафедральний курс «Вступ до літературознавства», і з нього ж розпочинаються літературознавчі студії філологів-новогреків. Було запроваджено новий курс «Тенденції розвитку світового літературного процесу» для студентів-сходознавців та фольклористів, комплексну дисципліну «Історія зарубіжної літератури» для студентів-полоністів, оглядовим курсом із сучасної зарубіжної літератури поповнилися й інші освітні програми Інституту філології.

Кафедра чимдалі нарощує викладання окремих фахових дисциплін англійською мовою, запровадивши, зокрема, такі: «Сучасна англійська література», «Західні теорії літератури», «Література в контекстах» для студентів-філологів ступеня «бакалавр» та «магістр».

Завідувач кафедри проф. Л.Я. Мірошниченко ініціювала співпрацю з відділенням англістики університету імені Мішеля Монтеня (м. Бордо, Франція). Результатом цих контактів стало підписання міжінституційної угоди, якою передбачена академічна мобільність студентів та викладачів. З вересня 2019 по червень 2020 р. у докторантурі французького університету навчалася аспірантка кафедри Оксана Савич. Шевченків університет відвідали французькі викладачі. Лекції знаного фахівця вікторіанської літератури проф. Наталі Жаек та американіста, декана факультету мов та цивілізацій проф. Ліонеля Ларе викликали жвавий інтерес серед студентів-бакалаврів 2, 3 та 4 років навчання. Спілкування студентів із викладачами продовжувалося і в позаудиторний час.

До наукових досягнень кафедри останніх років належить проведення фахівцями кафедри разом з колегами Університету імені Мішеля Монтеня та за участі науковців Інституту літератури НАН України міжнародного тематичного колоквіуму «”Малі” голоси та їхня велика сила». Це й важливий компонент інтернаціоналізації кафедри.

Фахівці кафедри опублікували статті у виданнях, що входять до міжнародних наукометричних баз. Новаторською є монографія проф. Т.В. Бовсунівської «Український романтизм: теогонічна систематизація» та розділ у колективній монографії доц. О.Г. Шестопал «Carnavalización como estrategia de la escritura fronteriza en la novela El amante bilingue de Juan Marsé»). Актуальні навчальні посібники (доц. О.С. Бойніцька «Англійський історичний роман: ґенеза, розвиток та трансформація жанру»; доц. Н.Д. Білик «Англійський роман ХІХ ст.: Вальтер Скотт. Чарлз Діккенс. Роберт Луїс Стівенсон») та методичні рекомендації до курсів (проф. Т.В. Михед «Сучасна англофонна література», проф. Л.Я. Мірошниченко «Історія англійської літератури 2-ї пол. XXI століття») є усталеною для фахівців кафедри практикою оновлення методичного забезпечення освітнього процесу.

Кафедра зробила внесок й у розбудову простору українських перекладів зарубіжної літератури. Результатом перекладацької діяльності проф. І.П. Мегели у 2020 р. стали українські тексти Г. Гессе та наближені до читача зразки австрійської літератури (у співавт. «Антологія сучасної австрійської прози»). Співробітники кафедри виступили авторами передмов та післямов до видань знакових текстів світової літератури (доц. Н.Д. Білик, «Айвенго» В. Скотта; проф. І.П. Мегела, Г. Гессе «Казки. Легенди. Притчі»).

У 2021 р. колектив кафедри розпочав роботу над створенням підручника з базової комплексної дисципліни «історія зарубіжної літератури» для студентів-філологів. За задумом авторів підручник має стати квінтесенцією навчально-методичних напрацювань кафедри і трансформувати результати наукових надбань у прикладну площину. Кафедральний проєкт підручника нового типу – це естафета, яку теперішня ґенерація переймає в старшої, – В.І. Пащенка, К.О. Шахової та Д.С. Наливайка.

***

Запроваджена ще в 1870-х роках практика поєднання класичного, сказати б, «фірмового» курсу кафедри – «історії зарубіжної літератури» (тоді «всесвітньої літератури») та курсів з національних літератур, наразі не лише збережена, а й суттєво збагачена. В студентському розкладі Інституту філології за 2020–2021 навчальний рік є курси англійської, французької, іспанської, італійської, португальської літератур.

У той сам час засада поєднання академічної системності та сучасної рецепції творів світової літератури у розмаїтті підходів/прочитань, яке від 1960-х вирізняє характерну лектуру викладачів кафедри зарубіжної літератури, з 2010-х доповнилася інтердисциплінарним вектором.