29/05/2026
Сьогодні 30 травня 2026 року видатному українському літературознавцеві, перекладачу, літературному критикові, докторові філологічних наук, професору Іванові Петровичу Мегелі виповнюється 80 років. Щиро віншуємо славетного Magistrum Maximum – людини виняткової духовної енергії і великої душі.
Іван Петрович Мегела народився 30 травня 1946 року в мальовничому куточку України – у селі Малий Березний на Закарпатті, лише за рік до того возз’єднаного з Великою Україною. Щедра земля сонячного Закарпаття впродовж століть дарувала Україні розкішну плеяду поетів та мислителів з народної гущі – Михайла Андреллу та Василя Довговича, Михайла Лучкая та Олександра Духновича, уже в ХХ-ХХІ ст. небосхил української науки і культури осяяли зорі славетних закарпатців Василя Німчука та Олекси Мишанича, Йосипа Дзендзелівського та Петра Лизанця, перекладача Юрія Шкрьобенця, письменників Петра Скунця та Василя Кузана, прозаїка, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Івана Чендея, журналістки Наталі Єржиківської. 1969 року Іван Петрович закінчив Ужгородський державний університет за спеціальністю “філолог, викладач німецької мови та літератури”. 1969-1972 навчався в аспірантурі Інституту літератури НАН України імені Тараса Шевченка, 1974 р. під керівництвом видатного славіста, академіка НАН України Г.Д. Вервеса успішно захистив кандидатську дисертацію про угорську літературу 1920-1930 рр. (з дитячих літ Іван Мегела вільно володіє й угорською мовою – Закарпаття – багатонаціональний край) Тривалий час працював в Інституті літератури НАН України імені Тараса Шевченка, упродовж 1991-1995 рр. – завідувач кафедри філології Київського інституту театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого. 1994 р. Іван Мегела в Будапешті (Угорщина) блискуче захищає дисертацію на здобуття доктора філологічних наук на тему “Угорський реалістичний роман 1920-1930-х рр.: проблематика, структура, оповідні рівні”, затверджену ВАК України 1995 року. У 1997-1999 рр. Іван Мегела – гостьовий професор Віденського університету, тривалий час І.П. Мегела викладає зарубіжну літературу та сучасну літературну критику в Інституті журналістики й античну літературу в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка на кафедрі загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики, чим ми вельми пишаємося.
Коло наукових інтересів доктора філологічних наук, професора Івана Петровича Мегели надзвичайно широке: угорська філологія, історія світової літератури від античності до сучасності, історія української літератури та журналістики, проблеми жанрових модифікацій, поетика античної літератури, античні й біблійні образи в літературі, сучасний літературний процес, теоретичні проблеми художнього перекладу. Іван Мегела став послідовником визначного українського літературознавця, доктора філологічних наук, заслуженого професора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Кіри Олександрівни Шахової в дослідженні угорської літератури, нині Іван Петрович – визнаний метр української і світової унгаристики. Перу І.П.Мегели належать монографії: “Романи Ласло Немета” (1977), “Реалізм Жиґмонда Моріца” (1985), “Угорський роман 20-30-х рр. ХХ ст.” (1995), “Угорський роман 20-30-х років ХХ ст. Проблематика. Жанрова структура. Форма оповіді” (2003), “Роман історичної проєкції: Костолані, Мора, Моріц” (2004), “Видатні постаті європейської історії” (2005), “Роман долі” в угорській літературі 20-30-х рр. ХХ ст.” (2006).
За період плідної роботи на кафедрі загального мовознавства, класичної філології та неоелілністики Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор філологічних наук, професор Іван Мегела розробив детальний курс античної літератури, опублікував солідне видання “Давньогрецька класична лірика. Антологія /Упорядкування, примітки, коментар: І.П.Мегели та О.В.Левка” (2006), до якої написав ґрунтовну передмову “Координати давньогрецької класичної лірики”, опублікував “Історію давньогрецької літератури” (2007), став одним з авторів навчального посібника “Антична література” (керівник авторського колективу – Валентина Миронова; витримав уже кілька видань), навчальний посібник «Антологія елліністичної поезії» (2007) з фундаментальною передмовою, «Історію римської літератури» (2009, 2012), цикл лекцій «Історія європейського Просвітництва» (2011), еталонний підручник «Література європейського середньовіччя» (2016). Солідна книга Івана Мегели «Ейдоси літературознавчого дискурсу» (2016) містить його вибрані праці з широкого кола проблем історії світової й української літератури, жанрових модифікацій, інтермедіальності, наратології, створені в різні періоди його багаторічної наукової і педагогічної діяльності. Ґрунтовні знання Івана Мегели з культурології та світової історії, літератури і мистецтва віддзеркалюються в дослідженнях рецепції античної літератури світовою, її виклад подано в широкому історико-культурному контексті, розкривається ставлення до античних авторитетів, їхніх положень, узагальнень і висновків у ті чи інші культурно-історичні епохи, широко характеризується рецепція античної культури українською. Іван Мегела неодноразово виступав офіційним опонентом під час захисту дисертацій, зокрема разом зі Станіславом Семчинським, “батьком” нашої кафедри загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики, при захисті дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Тамарою Носенко “Художня проза Лівіу Ребряну – класика румунської літератури першої половини ХХ ст.” (1994 р.).
Крім літературознавчих і культурологічних праць, Іван Мегела – видатний сучасний український перекладач і літературний критик, член Національної спілки письменників України (рекомендацію до вступу до якої йому дали Дмитро Павличко, Іван Білик та Ласло Балла), Голова правління Міжнародного товариства імені Павла Чубинського, член Виконавчого комітету міжнародного товариства з угорської філології (Будапешт), перекладає з угорської, чеської й німецької мов, його переклади звучали на українському радіо (радіо “Культура”, цикл “Сучасна інтелектуальна драма”), йшли на сценах Українського молодого театру, театрів “Колесо” та “Сузір’я”. З-поміж перекладів Івана Мегели – п’єси чеського дисидента, згодом – Президента Чехо-Словаччини і Чехії Вацлава Гавела ”Аудієнція” (мала сценічне втілення у театрі “Вернісаж”), класика швейцарської літератури Фрідріха Дюрренматта ”Портрет планети” (поставлена театром “Колесо”), драми А. Шніцлера “Хоровод Любові” та П. Гантке “Скандал з публікою”, драма Арпада Гьонца (першого демократично обраного Президента постсоціалістичної Угорщини) “Угорська Медея” (йшла на сцені театру “Сузір’я”). Упродовж останніх років Іван Мегела активно перекладає й досліджую творчість Германа Гессе, наслідком чого стала поява нещодавно книги «Вічний мандрівник: Одіссея Германа Гессе» (2026) – підсумок багаторічної праці з дослідження творчої спадщини видатного німецько-швейцарського письменника, лауреата Нобелівської премії 1946 року. Структура книги дозволяє поєднати висвітлення найважливіших моментів життєвого шляху письменника з поглибленим аналізом головних художніх текстів письменника, розкрити особливості внутрішнього світу Гессе як людини і подати його панорамний образ як митця. У книзі подано динамічний образ вічного мандрівника, шукача істини, який «мислив по-німецьки, але для якого людство було понад усе», розкрито парадокси сприйняття творчості Гессе в різні періоди і в різних регіонах світу.
Іван Мегела проводить також велику громадську роботу, бере участь у засіданнях Товариства “Україна – світ”, у різноманітних літературних вечорах, обговореннях театральних прем’єр, новинок художньої літератури.
Упевнені, що славетний ювілей Magistri Maximi – 80-річчя з дня народження – стане потужним імпульсом для нових творчих звершень на ниві науки, літературної критики, художнього перекладу вельмишановного доктора філологічних наук, професора Івана Петровича Мегели. Ad multos annos, reverendissime Magister!
Вельмишановному професорові
Івану Петровичу Мегелі на ювілей
Зброю вславляю та мужа славетного із Закарпаття,
котрий прибув до столиці ширше побачити світ;
долею ведений, в Києві став він науку вивчати
з волі Юнони самої у розквіті сонячних літ.
Доки звання здобував – історію вчив українську,
греку одвічну й латину в пам'ять глибоку узяв,
ще й Алби-Лонги вождів і вежі муровані римські…
місто Малий Березний між визначних записав!
Ось голоси додались: Овідій, Гомер і Горацій
з лави античної всі – мов океан, течії,
в тозі Сапфо підійшла, з запахом білих акацій:
«Це ж бо професор Мегела вірші озвучив мої!»
Варто згадати – й театр Івана пером збагатився,
шану співає Есхіл, потім Софокл, Еврипід.
Із Будапешта луною: «У нас він колись захистився,
ми б нахилили йому зоряний весь небозвід!»
А від румунських полів каже прониклий Ребряну:
«Вивчив романи мої цей душезнаючий муж,
слава його по світах, мова його полум’яна
стрімко-невпинно біжить, як поміж горами Уж».
Каже Шевченко: «Чуже вчив і свого не цурався,
мій «Заповіт» дослідив, угорців усіх чарував…»
Пана професора шлях між мудрецями прослався,
Музи, сприяйте йому звершити огром добрих справ!
