Педагогічний музей України

📖 Чи може дитячий журнал бути інструментом тоталітарної пропаганди?

На перший погляд - це лише фотографії усміхнених дітей, яскраві обкладинки, розповіді про навчання, дружбу й дозвілля. Але якщо придивитися уважніше, за ними можна побачити механізми формування нового типу людини - слухняної, дисциплінованої, готової підпорядкувати власні думки й почуття державній ідеології.

Саме про це йшлося у доповіді директора Педагогічного музею України, доктора педагогічних наук Олександра Міхна на міжнародній конференції «Childhood in Times of Unfreedom» («Дитинство в часи несвободи»), що відбулася в Празі в Національному педагогічному музеї та бібліотеці імені Я. А. Коменського 15-16 червня 2026 р.

У форматі відеопрезентації було представлено дослідження українського радянського журналу «Піонервожатий» (1934–1941) з колекції Педагогічного музею України. Доповідь показала, як через фотографії, малюнки, символи, обкладинки та навіть композицію сторінок створювався образ «ідеальної радянської дитини» - колективної, політично лояльної та готової служити державі.

Особливу увагу привернув аналіз того, як на сторінках журналу поєднувалися радянська символіка, культ вождів, українські етнокультурні елементи та поступова мілітаризація дитинства. Усе це працювало як єдина система впливу на дитячу свідомість.

Сьогодні примірники «Піонервожатого», що зберігаються у фондах Педагогічного музею України, сприймаються вже не як носії пропаганди, а як важливі історичні артефакти. Вони допомагають зрозуміти, як функціонувала радянська школа, якими були механізми формування лояльності та як ідеологія проникала у світ дитинства.

Саме тому участь Педагогічного музею України в міжнародних наукових дискусіях є такою важливою. Адже критичне осмислення минулого — це не лише розмова про історію. Це розмова про нашу здатність розпізнавати маніпуляції сьогодні.

Дякуємо організаторам конференції за можливість представити українські дослідження на міжнародній академічній платформі.

Детальніше: https://pmu.in.ua/

Анатолій Базилевич (1926–2005) - український художник, графік, ілюстратор дитячих книг. Випускник Харківського художнього інституту (1947-1953). Мистецтва книжкової графіки навчався у відомих українських художників — Йосипа Дайца, Адольфа Страхова, Григорія Бондаренка. Працював у галузі книжкової ілюстрації, плаката, станкової графіки та карикатури.
З іменем Анатолія Базилевича пов’язують розквіт української книжкової графіки другої половини XX століття. Значним досягненням в творчості митця стало художнє оформлення «Енеїди» (1968) Івана Котляревського, офорти до окремих творів Тараса Шевченка, ілюстрування ювілейного видання «Кобзаря» (1964) та «Малого Кобзаря» (1969), ілюстрації до романів «Пригоди бравого вояки Швейка» (1957) Ярослава Гашека.
Малюнками Анатолія Базилевича оформлені твори для дітей Степана Руданського, Івана Франка , Марка Кропивницького, Ганса Християна Андерсена, Шарля Перро, братів Грімм, українські народні казки та казки народів світу. У фондах Педагогічного музею України зберігається низка художніх видань для дітей з ілюстаціями митця.

Детальніше про Анатолія Базилевича, а також електронні копії книг в оформленні майстра - у нашій вітруальній виставці: https://pmu.in.ua/virtual-exhibitions/vid-kazky-do-eneidy/

📸

Київ. 1959 рік.

На цьому фото - вчителі з різних куточків України, які приїхали на ІІ з’їзд учителів УРСР.

Вони ще не знають, що через десятиліття їхню світлину розглядатимуть у цифровому форматі люди XXI століття. Але кожен із них уже має за плечима сотні уроків, тисячі перевірених зошитів і сотні дитячих доль.

Можливо, серед цих людей є хтось із ваших рідних?

Збільште фото. Придивіться до облич. Історія освіти - це не лише документи й постанови. Насамперед це люди.

👇 Напишіть у коментарях:
Чи були у вашій родині вчителі? Можливо, збереглися їхні фотографії, спогади або історії про педагогічне життя?

🖼️ Світлина з папки «Освітні події» фондів Педагогічного музею України.

#ПедагогічнийМузейУкраїни #ІсторіяОсвіти #УчителіУкраїни #ФотоАрхів #ОсвітняСпадщина

Ч͟и͟ ͟м͟о͟ж͟е͟ ͟м͟у͟з͟е͟й͟н͟и͟й͟ ͟у͟р͟о͟к͟ ͟н͟а͟в͟ч͟и͟т͟и͟ ͟н͟е͟б͟а͟й͟д͟у͟ж͟о͟с͟т͟і͟?͟

У Стаївській гімназії імені Осипа Лещука завершився Музейний місячник. Його підсумком став урок, присвячений постаті Осипа Лещука – священника, педагога, катехита, людини великої віри та незламних переконань.

Та йшлося не лише про біографію. Через історію конкретної людини учні говорили про вибір і відповідальність, про громадянську позицію, про небезпеку байдужості та важливість людської гідності. Розмова про минуле стала розмовою про сьогодення.

Саме в цьому й полягає цінність музейної педагогіки: музейний предмет, історичний документ чи постать із минулого стають приводом для осмислення питань, які хвилюють нас сьогодні. Не просто дізнатися новий факт, а зрозуміти, що він означає для тебе особисто.

У Педагогічному музеї України ми уважно стежимо за такими практиками, адже вони показують, як музей у закладі освіти може бути не додатком до навчання, а його живою частиною – простором діалогу, пам’яті та формування цінностей.

А головний висновок уроку, здається, вартий того, щоб його почули далеко за межами шкільного класу:

«͟Б͟а͟й͟д͟у͟ж͟і͟с͟т͟ь͟ ͟н͟е͟ ͟з͟м͟і͟н͟ю͟є͟ ͟с͟в͟і͟т͟,͟ ͟а͟ ͟н͟е͟б͟а͟й͟д͟у͟ж͟і͟ ͟л͟ю͟д͟и͟ ͟т͟в͟о͟р͟я͟т͟ь͟ ͟і͟с͟т͟о͟р͟і͟ю͟»͟.͟

Урок провела класний керівник Іванна Дибач разом зі своїми вихованцями.

Джерело: Стаївська гімназія імені Осипа Лещука .

Сьогодні, 16 червня, народився Юрій Андрійович Омельченко — видатний музеєзнавець, історик, археолог та культуролог, один із фундаторів українського освітянського музеєзнавства.

Запрошуємо переглянути відео про його життя та наукову спадщину. Ви дізнаєтеся про внесок ученого у розвиток музеєзнавства в Україні, дослідження історії музейного будівництва та особливостей діяльності музеїв закладів освіти. У відео також представлено ключові праці Юрія Омельченка, які стали основою для розвитку освітянського музеєзнавства, та унікальні матеріали з фондів Педагогічного музею України.

Запрошуємо долучитися до вивчення спадщини цього видатного науковця!

🎥 Відео:

Музеєзнавство в Україні: спадщина Юрія Омельченка (1937-2017) У відео розкрито життєвий та творчий шлях Юрія Андрійовича Омельченка — видатного музеєзнавця, історика, археолога та культуролога. Ви дізнаєтеся про його вн...

Є питання до істориків, бібліотекарів і всіх, хто хоч раз тримав бібліотечний формуляр у руках.
Як бібліотека за 100 років побувала інструментом пропаганди, осередком культури, інформаційним центром - і врешті стала цифровим хабом?
Ми знайшли відповідь. Вона - на пожовклих сторінках педагогічних журналів із наших фондів.
Дорогі @читачі, нове відео вже на каналі. Дивіться - і розкажіть, яку бібліотеку пам'ятаєте ви. 👇

Від хати-читальні до цифрового хабу: еволюція бібліотек Хата без світла. Одна газета. Один читець вголос, бо більшість не в...

Ділимося інформацією про безоплатний онлайн-курс «Стратегія культурного розвитку Одеси».

Одеса – місто, про яке знають навіть ті, хто ніколи там не бував

Але скільки в цьому образі правди, а скільки – міфів?

Щоб відповісти на це питання, на Освітній онлайн-платформі Зрозуміло! є безоплатний онлайн-курс «Стратегія культурного розвитку Одеси».

Це сучасний погляд на історико-культурну спадщину міста, деконструкцію популярних стереотипів і формування нової стратегії культурного розвитку Одеси на 2025–2035 роки.

У 16 лекціях історики, філософи, соціологи, архітектори та дослідники пояснюють:

• як формувався міф Одеси;
• що таке спадщина з точки зору закону і громади;
• який вигляд мало місто на історичних картах;
• феномен одеської кухні;
• як створювалась нова культурна стратегія міста.

Курс буде цікавим учителям, викладачам, старшокласникам, студентам, а також усім, хто хоче глибше розуміти Одесу – без романтизованих штампів, але з повагою до її унікальності.

Реєстрація: https://courses.zrozumilo.in.ua/courses/course-v1:eef+EEF-052+September2024/about

𝟮𝟬,𝟬𝟭𝟬,𝟭𝟰𝟬 -
кількість завантажень з Електронної бібліотеки НАПН України станом на 14.06.2026: https://lib.iitta.gov.ua/

В Електронній бібліотеці НАПН України розміщено такі видання нашого музею:
☛Публікації Софії Русової в журналі “Вільна українська школа” (1917–1920)» https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/748556/
☛Шкільні музеї в Україні в другій половині ХХ ст.: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/746534/
☛Праці Володимира Дурдуківського у фондах Педагогічного музею України: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/746549/
☛In memoriam: некрологи на сторінках педагогічних періодичних видань кінця ХІХ – початку ХХ ст. (за матеріалами фондів Педагогічного музею України) https://cutt.ly/k9BcC3U
☛ Ювілеї на сторінках українських часописів ХХ – початку ХХІ ст. (за матеріалами фондів Педагогічного музею України): https://lib.iitta.gov.ua/738723/
☛Освіта дітей з інвалідністю: педагогічна преса про вітчизняний та зарубіжний досвід (кінець ХІХ – 30-ті рр. ХХ ст.): https://cutt.ly/1OOo1PA
☛Шкільні музеї в Україні в першій половині ХХ сторіччя: https://cutt.ly/vOOpk0a
☛ Метод проєктів в українській школі 1920–1930-х років: https://cutt.ly/jOOpHO6
☛ Василь Сухомлинський. Афоризми: https://cutt.ly/MOOdpO9
☛ Колекція «Українська дитяча книга 1885-1923 рр.» Педагогічного музею України: https://cutt.ly/XOOs9ZP
☛ Українська дитяча література 1940-х років у фондах Педагогічного музею України: https://cutt.ly/sOOpydd
☛ Українська дитяча література 1930-х років у фондах Педагогічного музею України: Каталог-путівник https://cutt.ly/KOOpTUf
☛ Українська дитяча книга 1920-х років у фондах Педагогічного музею України: https://cutt.ly/rOOp0q6
☛ Українська книга 1917-1921 рр. у фондах Педагогічного музею України: https://cutt.ly/OOOsoS1
☛ Освітня хроніка на сторінках періодичних видань 1917-1920 рр. (з фондів Педагогічного музею України): https://cutt.ly/COOsza0
☛ УНДІП на сторінках педагогічних журналів 1926-1976 рр.: https://cutt.ly/6OOsWcM
☛ Циркуляри по Київському навчальному округу у фондах Педагогічного музею України (1874-1917 рр.): https://cutt.ly/0OOsFQh
☛ Григорій Гринько. Олександр Шумський: Статті. Промови. Документи: https://cutt.ly/nOOsCqp