31/07/2023
Я пишу сьогоднішній допис, а на очах сльози😭. Як сильно я люблю мою школу, якій сьогодні 3 🥳. Кожна деталь там зроблена з любов‘ю. У нас з дітьми був наче свій окремий світ, де ми підтримували, вчились, робили помилки, мріяли, грались, наполегливо працювали. Але головне все було наповнено любов‘ю до дітей. Сьогодні школа працює в Острі, за що я дуже вдячна Віці і Даші. Віка- зараз мої вуха і очі, але ми разом обираємо книги, продумаємо тактики викладання, готуємо проекти, які будемо намагатись реалізувати наступного року. До речі, Віка перша доєдналась до моєї команди, і вже теж майже 3 з любов‘ю і захопленням вчить дітей. Також працюємо ми і в Козельці.
Так трапилось, що я вже майже не працюю в своїй школі😞 Але я працюю в коледжі, моя німецька вже інколи витісняє англійську, я починаю підготовку до іспиту С1. Тут в Німеччині, я зрозуміла, що справжній професіоналізм ціниться всюди ,що щоб хто не говорив, я завжди дуже старанно готуюсь до уроків і головне, я продовжую працювати з любов‘ю. Чому я так багато пишу сьогодні про «любов»? Бо я так сподіваюсь, що вона врятує світ, лише серце, що наповнене світлом - може запалити інші серця.
Дякую усім, хто ці всі роки довіряли мені, ви справді велика підтримка для мене.
Дякуємо ЗСУ, що є можливість і далі працювати для наших дітей.
Усіх обійняла
