zooksu

Триває навчально-польова практика з зоології безхребетних тварин! Вивчаємо, встановлюємо пастки, косимо 😉 і навіть даємо інтерв'ю відомим телеканалам 🌟

У головних ролях:
🦗 🐞

#практикахду

Розпочалася літня частина комплексної навчально- польової практики у першокурсників біологічних спеціальностей. Під час настановчої конференції керівники практики ознайомили практикантів з сучасними вимогами до протиепідеміологічних заходів, безпеки життєдіяльності, а також метою і завданнями практики.
Зоологічну частину практики розпочали зі знайомства з методами збору, фіксації, прикладами оформлення колекцій безхребетних і вивчення тварин, занесених до Червоної книги України.




#чку
#практикахду
#зоологіябезхребетних @ Факультет биологии, географии и экологии

Цього представника всі добре знають, його можна побачити купами на пнях, або під камінням - це Червоноклоп червоний (Pyrrhocoris apterus) або клоп-солдатик.
🔍🐞Цей красень має яскраво-червоного кольору спинку, на якій можна помітити незвичайний орнамент чорного кольору. Також він має досить компактні розміри 9-11 мм, які дають йому змогу добре ховатися під камінням🙈
Щодо харчування клопи досить невибагливі, їдять проколюючи ротовим апаратом впалі на землю насіння, плоди або мертвих комах, проте іноді непроти поласувати соком рослинок (дуже рідко навесні можуть пошкодити розсаду).☘️
Червоноклопи досить цікаві процесом розмноження: сім'яні клітини самця потрапляють в черевце самки, коли партнери притуляються один до одного задніми частинами тулуба.😮 Перетворення в них неповне, тому безкрилі личинки схожі на дорослих.

Отже, Pyrrhocoris apterus досить безневина та практично не шкідлива комаха, тому якщо ви раптом його побачите поза огороду, то не чіпайте, а краще помилуйтеся цією тваринкою ☺️

Джерела:
empex.com.ua
wikipedia.org

Фото: pinterest.com

#червоноклоп

Рідкісний хижак - дозорець- імператор Anax imperator.

Представники ряду бабки (Odonata) - одні з найшвидших літаючих хижаків. Вони мають вузьке струнке тіло, п'ять очей - пара великих фасеткови і прості вічка. Дві пари сітчастих крил і три пари хапаючих кінцівок.
На крилах бабок є спеціальні ущільненні комірки - птеростигми. За їх допомогою досягається міцність крил та велика швидкість при польоті.
Для цього ряду характерна також унікальна особливістьбудови статевих органів самців: крім статевого отвору накінці черевця, є копулятивний апарат, розташований на 2
сегменті, де знаходиться сперматофор. При копуляції самецьу польоті вкладає сперматофор у статевий отвір самиці. Яйця відкладають у водойми.
Дозорець відноситься до найкрупніших бабок - родини коромисла.

Личинки дозорців - німфи - водні хижаки, захоплюють здобич видовженою ниж-
ньою губою («маска»). Німфи живуть у прісних проточних водоймах і дуже чутливі до забруднення.

Негативний вплив людини на водойми знижує чисельність цих красенів - вони занесені до Червоної книги України 📕 🆘

На навчально-польовій практиці ми постійно їх зустрічаємо і радіємо.

📚 Література:
📌 Гусєв В.І., Єрмоленко В.М., Свищук В.В. - Атлас комах України. К.,1962. С. 18.

📌 Щербак Г.Й., Царичкова Д.Б., Вервес Ю.Г. Зоологія безхребетних: Підручник. Кн. 2. К.: Либідь, 1996. С. 251-252.

Фото: naturephoto-cz.com, paulbischof.ch, flickr.com

#чку #зоологія #зоологіябезхребетних #практикахду #червонакнигаукраїни
@ Херсонский государственный университет

Вразливі майстри маскування

Сьогодні розглянемо дуже тендітну і водночас хижу степову комаху.
Empusa pennicornis - емпуза піщана з ряду Богомоли ( ).
Розміри імаго - до 6 см. Перша пара кінцівок як у всіх богомолів хапаюча. А погляньте які у самців шикарні пірчасті вуса 〰️
Самки у червні відкладають яйця у вигляді купки, вкритої піною - оотеку. Зимує личинка.

🧐Емпузу досить важко знайти, бо цей хижак вдало видає себе за степову рослину на якій живе. На голові емпузи є виріст, який відблискує та приваблює здобич.

Важливо, що зустрічається комаха поодиноко у степах Херсонщини та Миколаївщини, тому занесена до червоної книги України 🆘 #чку

Література:
Гусєв В.І., Єрмоленко В.М., Свищук В.В. - Атлас комах України. К.,1962.
Фото:
insecta.pro
researchgate.net

Певно, майже кожен з нас бачив цього красунчика. Але навряд хтось бажає собі таку хатню тваринку.

Давайте ж познайомимся з цим представником крилатих комах (Pterygota) з ряду тарганових (Blattoptera).
Тарган рудий (прусак) Blattella germanica – мешкає виключно в теплих приміщеннях.
🌍Синантропний вид живе по всьому світі.
Довжина тіла 6-10 мм. Має черванувато-жовте або бурувато-руде забарвлення, його надкрилля довщі за червце з темними крапками: у самки вони не досягають кінця черевця, а у самця заходять за нього. Передньоспинка рудувата з великою чорною плямою по краях. Стегна знизу з численними шипами. Антени довгі, нитчасті, очі складні, добре розвинені. Має гризучий ротовий апарат.
Тіло прусака плескате, саме за його допомогою рудий тарган заповзає глибоко у щілини у стінках, за раковину та шпалери.
Самки виношують кладку яєць - оотеку до самого народження потомства. Таргани відносяться до комах з неповним перетворенням, тож личинки їх схожі на дорослих імаго, тільки не мають крил.
🍞Живиться прусак залишками харчових продуктів (хлібом, цукром, маслом), а також може пошкоджувати книги та шкіряні вироби.
🚑Цей тарган відомий як механічний переносник дизентерійної палички, збудника червоного тифу, гепатиту А, яєць гельмінтів (гострика, аскариди, волосоголовеця).🦠
Отже, для людини цей вид має негативне значення та може нести загрозу здоров'ю. 🧐

📖 Література:
Щербак Г.Й., Царичкова Д.Б., Вервес Ю.Г. Зоологія безхребетних. Кн. 2. К., 1996. С. 242-243.
Гусєв В.І., Єрмоленко В.М., Свищук В.В. - Атлас комах України. К.,1962. С. 19.
Ермоленко В.М., Ключко З. Ф.– визначник комах. К.,1971. С. 30-31.
Фото:poradu24.com, empex.com.ua, murashdom.com

Завершили другу частину польової практики з зоології безхребетних з біологами-заочниками.
Завдяки дистанційному проходженню ми повизначали хатніх тваринок та диких комах у квітниках та господарствах Вінницької та Херсонської області, вивчили рідкісні види безхребетних і вперше здавали тестування на камеру 🤓

Вітаємо студентів із заліком. А усім бажаємо весняного настрою! 🐌🕷️🐞🦋🦟🐝

Зелений смінтур (Sminthurus viridis) - найсимпатичніший з шестиногих шкідників.
🔎 Цей красень із ряду колебол з класу Прихованощелепних - найближчий родич комах
🍀Його тіло вкорочене зі злитими сегментами грудей і черевця. Яскравою рисою колембол є добре розвинена стрибальна вилка на 4 сегменті черевця, яка дозволяє їм чудово стрибати на рослини, на яких вони здебільшого проживають.
Довжина дорослої особини близько 3 мм (але самки більші ніж самці і перевагою самців є те що вони мають антети для захоплення самки під час спарювання).

Смінтури дуже милі, та зовсім безпечні для людини, але вони дуже вимогливі до вологості повітря, хоча це їм незаважає, щоб іноді робити шкоду особливо бобовим рослинам. Але вона не завжди масштабна - смінтури також харчуються гнітючими рештками, водоростями, грибками тощо.

😍 Ця тваринка настільки мила і подобається студентам, що уривок сюжета з фільму Девіда Аттенборо сьогодні буде в сторіс.

📚Використана література : Щербак Г.Й.,Царичкова Д.Б., та інші. Зоологія безхребетних:підручник кн.2 , К: Либідь,1996. С.182-183.
Веб-сайти: wikipedia.org/wiki ; argo-business.com.ua ;
Фото: pinterest.com.ua

#зоологія #зоологіябезхребетних #трахейнодышащие

Миролюбна багатоніжка - ківсяк пісчаний - Ommatoiulus sabulosus
(надклас Багатоніжки / Myriapoda, клас Двупарноногі / Diplopoda
Ряд Ківсякоподібні/ Julidae).

Ківсяки живуть в ґрунті, як у поверхневих шарах, так і глибше, в опаді, під корою, у пнях тощо. Ведуть нічний спосіб життя.

Особливістю будови є округле тіло, що дозволяє зариватися, товстий пинцир просочений СаСО3 та наявність двох пар ніг на одному "сегменті" тіла - діплосоміті.

Ківсяк є сапротрофом - харчується листовим опадом та сприяє процесу ґрунтоутворення.

📚Література : Щербак Г.Й., Царичкова Д.Б., Вервес Ю.Г. Зоологія безхребетних: Підручник. Кн.2. К.: Либідь, 1996. С. 179.
Фото: eakringbirds.com, biopix.com, flickr.com

Її ви неодноразово бачили на дачі або вдома, але напевно не знали хто ж це.

Знайомтеся, Мухоловка звичайна, скутигера 𝚂𝚌𝚞𝚝𝚒𝚐𝚎𝚛𝚊 𝚌𝚘𝚕𝚎𝚘𝚙𝚝𝚊𝚛𝚊.

Ця багатоніжка належить до класу Губоногі 𝙲𝚑𝚒𝚕𝚘𝚙𝚘𝚍𝚊, ряду мухоловки Scutigeromorpha.
У природі живе під деревами та у листовій підстилці, у вологих, прохолодних місцях. Активна у теплу пору року і шукаючи домівку іноді заповзає у нашу…

Тривалість її життя 3️⃣-7️⃣років. Доросла особина може досягати від 35 до 60 мм. Колір тіла жовтувато-сірий або коричневий з трьома краснувато-фіолетовими лініями вздовж тіла, лапок 3️⃣0️⃣ штук, вони також полосаті. Тіло як і у всіх членистоногих вкрите зовнішнім хітиновим скелетом з водонепроникною кутикулою та поділене на 15 сегментів, в кожному з яких є пара ніжок.
Остання пара ніг найдовша (у ♀вдвічі більше них самих) та схожа на вусики, тому дивіться уважно і не плутайте кінці.
Перша пара кінцівок змінена у ногощелепи, які є для захоплення їжі та захисту. На голові - складні очі, довгі вусики, які складаються з 500-600 сегментів.
Дихає через 7 пар дихалець (стигм), що розташовані на задніх сегментах тулуба, відкриваються не одразу в трахеї, а спочатку ведуть у парні повітряні мішки, від яких відходять пучки трахей.
Запліднення сперматофорне. Самки відкладають ~60 яєць.

❗Ця красуня занесена до ЧЕРВОНОЇ КНИГИ УКРАЇНИ📕🆘

Тому, коли вона вас знову налякає, не вбивайте її адже це хижак-захисник вашого дому від мух, тарганів, вошей, молі, термітів, павуків, блох, щипавок та іншої дрібноти. Знешкоджує вона усіх вприскуючи отруту, залоза якої відкривається у ногощелепі. Рухається дуже швидко (40 см/с), активна і вдень, і вночі, тому у шкідників точно немає шансів!

😯Для людини абсолютно БЕЗПЕЧНА та НЕ АГРЕСИВНА, але може трохи щипнути у разі небезпеки для неї.

📚Література : 📌 Щербак Г.Й., Царичкова Д.Б., Вервес Ю.Г. Зоологія безхребетних: Підручник. Кн.2. К.: Либідь, 1996. С. 172.
📌 Мухоловка звичайна: веб-сайт. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki . Фото: http://polsergmich.blogspot.com
#чку

Давайте познайомимося з жителькою Південної Європи, в тому числі Херсонщини — кільчастою сколопендрою - Scolopendra morsitans.
(підтип Трахейнодихаючі — Tracheata, надклас Багатоніжки - Myriapoda, клас Губоногі — Chilopoda,
ряд Сколопендри — Scolopendromorpha)

Ця сколопендра досить велика серед багатоніжок - довжина її тіла в середньому становить 10 см. Голова відносно невелика, вусики мають від 17 до 36 члеників. Очі складаються з кількох простих вічок.
Кільчаста сколопендра відрізняється золотисто-жовтим кольором, є досить швидкою, вживає у їжу дрібних комах. Може жити до 10 років.

Для людини її укус є дуже болючим, він призводить до набряку ураженого місця та підвищення температури тіла. Крім того, небезпечними є не тільки щелепи тварини, а і перша пара лапок - ногощелеп. Сюди відкриваються невеликі канальці з отрутою, і коли багатоніжка біжить по тілу людини – то може залишити на шкірі за собою опік.

Сколопендри є турботливими мами і охороняють своє потомство.

Література:
Щербак Г.Й., Царичкова Д.Б., Вервес Ю.Г. Зоологія безхребетних: Підручник. Кн.2. К.: Либідь, 1996. С. 170-171; https://www.facebook.com/ZooMuseumLNU/posts/1166478153390908/

Фото: flickr.com zoo-ekzo.ru; wikiwand.com

Близький родич павуків – Косарик звичайний – Phalangium opiliо (Arachnida: Opiliones)

Як і більшість павукоподібних, представник ряду Косарики - хижак, що живиться найчастіше комахами, або мертвими їх залишками.

Тіло у косарика за розміром невелике 4-9 мм, складається з: головогрудей (просоми) і посегментованого черевця (опістосоми). Самки трошки більше за самців. На просомі є пара медіальніх очей, хеліцери, педипальпи, 4 пари ходильних ніг. Ці ноги дуже довгі, мають багаточленикову лапку з кігтиком.
😯Ноги легко відриваються й, відокремлені від тіла, деякий час конвульсивно скорочуються, ніби «косять»

😷Фалангіум дуже чутливий до пестицидів широкого спектру дії, тому є індикатором не забруднених ними місць.

Косарик лише нагадує павука за рахунок довгих ніг, але не плете павутини, не ловить в них жертв і не умертвляє їх за допомогою отрути.
Тому не потрібно їх лякатися

📔Щербак Г.Й., Царичкова Д.Б, Вервес Ю.Г. Зоологія безхребетних: Підручник. Кн.2. К.: Либідь, 1996. С. 296-298.
📔biocontrol.entomology.cornell.edu
📔zelenvsit.cx.ua/kosarik.html
Фото: www.naturefg.com, barbarashallue.typepad.co, NatureSpot.org.uk, BugGuide.net