Кафедра майстерності актора та режисури драматичного театру ХНУМ

  • Home
  • Ukraine
  • Kharkiv
  • Кафедра майстерності актора та режисури драматичного театру ХНУМ

Кафедра майстерності актора та режисури драматичного театру ХНУМ Кафедра майстерності актора та режисури драматичного театру ХНУМ імені І.П. Котляревського. В.о. завідувача кафедри – Оксана Стеценко.

21/02/2022

Запрошуємо❗️👆викладачів та студентів театрального факультету на творчу зустріч 25 лютого (п’ятниця) о 14.30 у 36 ауд (театральний ф-т, наживо) з Русланом Никоненко🤹🎭 випускником та викладачем (1989-2010р.р.) театрального факультету ХНУМ імені І.П.Котляревського. 🎓Кандидатом мистецтвознавства, доцентом кафедри режисури та акторського мистецтва Київської академії естрадного та циркового мистецтв. В рамках зустрічі відбудеться презентація монографії 📚«Пластична режисура». 😷Захід відбудеться з дотриманням усіх Covid вимог, вхід за наявнiстю Covid сертифікату,
#Театралка #випусники #презентація #105ХНУМ

05/02/2022

Увага! Звернення від Майстерні 55

Просимо допомоги у сборі коштів на встановлення пам‘ятника на могилі Леоніда Садовського.

16 листопада 2021 року виповнився рік від того дня, коли зупинилося серце нашого Майстра – засновника Майстерні 55, завідувача кафедри майстерності актора драматичного театру, заслуженого діяча мистецтв України, срібного медаліста академії мистецтв України, доцента Леоніда Садовського. До цієї дати нами був проведений творчий вечір Майстерні 55 під назвою "Життя, і сльози, і любов...", який відбувся 15 листопада в навчальному театрі "П'ятий поверх". На цьому вечорі на одній сцені зустрілися випускники першого, другого та третього набору, студенти четвертого набору, а також колеги Леоніда Вікторовича та друзі нашої майстерні. Ми згадували Майстра, а також єдналися довкола нашого коріння – спільної історії Майстерні 55, її традицій, особливостей та принципів. Але ми не плануємо зупинятися на цьому і продовжуємо робити все для вшанування пам'яті Леоніда Садовського.

Сьогодні колектив Майстерні 55 звертається до учнів, випускників та колег Леоніда Вікторовича Садовського. Також ми звертаємося до всіх, хто знав Леоніда Вікторовича та працював разом в університеті та театрах, в яких він ставив вистави. Ми звертаємось до глядачів Майстерні 55 та до всіх, хто любив Майстра, високо цінував його талант, професійність, відданість ідеалам театра та педагогіки. Ми звертаємось з проханням про допомогу у зборі коштів на встановлення пам'ятника на могилі Л.В. Садовського. Для цієї благодійної акції вдова Леоніда Вікторовича відкрила рахунок. Просимо усіх небайдужих долучити до цієї акції та зробити свій ваговий внесок у вшануванні пам'яті Майстра.

Будемо дуже вдячні за будь-які суми, які є посильними для вас. Окрема подяка за розголос у виді репостів та публікацій на своїх сторінках.

Номер рахунку для переказу коштів наводимо нижче:
4102 3251 2470 7068
Мартинова Ольга Станіславівна

ЛЮДМИЛА ВОРОНІНА У РОЛІ РАНЕВСЬКОЇ "ВИШНЕВИЙ САД" А. ЧЕХОВА ЗАСЛУЖЕНА  АРТИСТКА УКРАЇНИ. АКТРИСА ДНІПРОВСЬКОГО ТЕАТРУ ДР...
27/01/2022

ЛЮДМИЛА ВОРОНІНА У РОЛІ РАНЕВСЬКОЇ "ВИШНЕВИЙ САД" А. ЧЕХОВА
ЗАСЛУЖЕНА АРТИСТКА УКРАЇНИ. АКТРИСА ДНІПРОВСЬКОГО ТЕАТРУ ДРАМИ ТА КОМЕДІЇ. ХІМ ІМ. КОТЛЯРЕВСЬКОГО, ВИПУСК 1973. ПЕДАГОГИ- НАДІЯ ВАСИЛІВНА БОГОМОЛОВА, ТРОХИМ КАРПОВИЧ ОЛЬХОВСЬКИЙ.

12/01/2022

Владимир Богатырёв, режиссер, преподаватель ГИТИСа " Гибнет психологический театр. Гибнет театр, который "открыл", обнаружил, создал К.С. Станиславский. Театр "панпсихизма", как назвал его Леонид Андреев.Гибнет открытие века. Система, которой никогда и нигде не существовало в мире. Ошеломляющее, более, чем в кино, подлинное сиюминутное существование на сцене. Правда бытия, которая через подлинность общения достигала на сцене космических художественных высот. Не бытового реализма "под себя", а Художественного, где есть метафора, образ, акт Творения. Нет. Где-то, конечно, что-то есть. "Братья Карамазовы" у Додина, например. Шедевр психологического театра на сегодняшнем уровне бытия. Точнее: потрясающее развитие открытого Станиславским. Есть очаги, есть отдельные проявления. Но в целом. Тут ведь ещё надо договориться, что ЕСТЬ "психологический". Вроде как все мы говорим, употребляя те же слова, но... Что мы вкладываем в эти слова? Что значит сиюминутный, подлинный процесс существования на площадке, являющийся художественным? Часто читая ту или иную статью о спектакле, поражаешься не соответствием того, что увидел и что написано. Критик отмечает "тонкий психологизм", но в спектакле этого психологизма нет и не было. Разница в восприятии? Или отсутствие школы, понимания, что предполагается под "психологическим существованием? Особенно у молодых. Которых скоро станет и некому учить. Растает, умрёт великое, открытое, так и не постигнутое в полном объёме. Казалось бы, так просто: живое, психологическое существование, когда "здесь и сейчас" происходит процесс восприятия партнёра на наших глаза, процесс рождения слова. Когда событие воспринимается, а не имитируется, что подлинно воспринято и не подменяется театральным нервом. Надо сказать, что владеют этим очень немногие. И научится владеть этим -большой, огромный труд. Для этого мало четырёх лет обучения. Мало недельки для репетиций спектакля. Если в спектакле предполагается объём настоящего психологического существования. Это очень сильно отличается от безумных читок пьес, за что ещё и какие-то деньги, порой, берут со зрителя. Настоящая, подлинная школа медленно, но верно уплывает, как корабль с интеллигенцией в годы революции. Там, на западе... Достаточно доказательств владения нашей школой. Нашей. Которая у нас предаётся, извращается, уродуется и забывается во имя коммерции, лёгких денег, ради "современности", ради соответствия Западу, который во многом взял наше и во многом отказывается и уходит от того, что так упорно и грубо нынче внедряется у нас. Очень печально. Если ни сказать больше... Кто от этого теряет? Да все. И творцы, которые всё больше и больше становятся марионетками на сцене, и которые эксплуатируют свой Дар, в итоге теряя его, и зрители, которые привыкают "наслаждаться" заменой, "маргарином", фальшивкой и даже получать от этого удовольствие. Примеров множество. Но приводить не буду. Налетят, как гуси, вороны, чайки, сороки,.. защищая то, что расцвело, как борщевик, во всей своей красе. Хотя... Не налетят. Мало ли, кто там " заворчал" на их современное "прекрасное"... Ориентиров, почти, нет. Все мастера, все знатоки... Чуть ли ни с рождения. И ведь все нелепые нынешние назначения - результат и доказательства именно этой проблемы. Когда интересует коммерция, а не уровень художественного результата. Надо было долго и целенаправленно "уходить" от достигнутого, уничтожать /в определённом смысле/, чтобы не иметь достойных последователей, способных развивать и совершенствовать настоящую, уникальную школу. Какой-то дикий вывод напрашивается: и всё у нас так..."

29/11/2021

Якби ж знати, якби ж знати…

Два роки тому, 29 листопада 2019 року на сцені навчального театру «П‘ятий поверх» відбувся ювілейний вечір засновника Майстерні 55 Леоніда Садовського.

Як швидко летить час… Сумуємо, пам’ятаємо та дуже любимо. Майстер!

12/11/2021

Життя, і сльози, і любов...

Майстерня 55 була заснована Леонідом Садовським в 2006 році. Саме тоді студенти першого набору нашої Майстерні переступили поріг 55 аудиторії та запалили свою першу свічу. Цього року Майстерні 55 виповнилося 15 років, а в стінах 55 аудиторії живе та працює вже наш четвертий набір. 15 років назад в 55 аудиторії оселилася любов. Саме стільки років ми навчаємо студентів за власною системою, автором якої є Леонід Садовський. Саме стільки років ми разом дихаємо театром, дихаємо творчістю. Саме стільки років ми маємо свою велику сім'ю та розбудовуємо нашу театральну імперію. Вже 15 років день за днем запалюємо нашу свічу. 15 років запалюємо вогонь в серцях одне одного і передаємо цю енергію вам, наші дорогі друзі, колеги та партнери!

15 листопада (понеділок) о 16:00 в навчальному театрі «П'ятий поверх» ХНУМ імені І.П. Котляревського відбудеться творчий вечір Майстерні 55. В цей день ми влаштовуємо великий концерт, в якому візьмуть участь випускники першого, другого та третього наборів Майстерні 55, а також студенти четвертого набору. Історія Майстерні 55 зустрінеться з її майбутнім. Досвід зустрінеться з молодістю. Концерт присвячується світлій пам'яті засновника Майстерні 55 Леоніда Садовського, який трагічно загинув 16 листопада 2020 року. Напередодні першої річниці з дня смерті Леоніда Вікторовича, ми будемо згадувати його, говорити про наше коріння, про наше минуле, наше теперішнє та обов'язково заглянемо у наше спільне світле майбутнє.

«Протягом чотирнадцяти років у нас існує вже Майстерня. Четвертий набір буде відзначати ювілей – п’ятнадцять років Майстерні 55. Була пророблена велика робота і за кількістю вистав, і за кількістю творчих зустрічей, за кількістю закордонних проєктів – і ми плануємо це продовжувати: дай бог нам набрати талановитий, гарний, дружний курс для того, щоб втілилися всі мої плани...» – говорив Леонід Садовський 22 червня 2020 року на консультації з абітурієнтами, тоді ще майбутніми студентами Майстерні 55.

Через карантинні обмеження ми не можемо запросити усіх бажаючих до зали, але ми з великою радістю запрошуємо приєднатися до нашої онлайн-трансляції на сторінці Майстерні 55 в фейсбуці та розділити цей день разом з нами! До зустрічі!

30/10/2021

Пишу статті, пишу посібники для студентів та книги у часи пандемії, коли ми, творчі люди та педагоги, як і всі наші громадяни, вимушено змушені сидіти вдома, намагаюся вести репетиції у незвичному онлайн режимі, і все більше і більше пересвідчуюся у тому - а навіщо?! А для кого?! Кого це цікавить, коли все, чому ми навчаємо у студентській аудиторії, іде всупереч "художньому плюралізму", котрий заполонив сьогодні театральні сцени. Плюралізм плюралізмом - це добре, але ж ми знаємо, до чого він може призвести!
Я не хочу вірити, що мистецька єдність забезпечується різноманітністю поглядів на розвиток театральної культури у контексті українського мистецтва. У нас своя дорога..., "і свій шлях широкий". Мене гнітить і доводить до сказу, коли я розумію, що сучасним молодим режисерам, котрих ми ж і виховуємо в університетьських аудиторіях, не потрібне ані авторське, емоційно насичене актором слово, ані зони красномовного мовчання та глибокі психологічні паузи і підтексти, надзавдання і, врешті, виховна місія театру - все, що народило Систему. Замість цього ми спостерігаємо перекручені, невиразні тексти-скоромовки від імені актора- маріонетки, актора-робота, де панує не художня, метафорична образність, а якісь фантомні видіння хворобливого мозку, коли немає за чим слідкувати, я вже не кажу - співпереживати, проживаючи з актором його сценічну долю,- і вийшовши від такої задухи на повітря, хочеться забути те, що бачив, і не згадувати про це ніколи, бо немає защо.
Звісно, театр не має бути кладовищем молодих талантів, їм треба працювати, самовиражатися, набувати професію, але ж вектор спрямування їхньої талановитості треба якось і кимось спрямовувати, а не віддавати їм на відкуп класичні твори, з якими вони витворяють таке, що на голову не налазить. І вони самі ж собі влаштовують сумнівні фестивалі, самі ж розподіляють собі нагороди, котрими потім прикривають і свою неосвіченість, і своє нахабство! І складається враження, що вони не живуть театром, а просто заробляють, що театр для них - це не дім, не співдружність, а тимчасове перебування, коли треба щось урвати для самого себе.
Останнім часом я з острахом ходжу на нові прем'єрні вистави, побоюючись розчарувань, і не бажаю витрачати на це свій час. У кіно набагато краще і цікавіше. І що б не закидали вітчизняним серіалам, але там на екрані живе справжня людина, зі своїми емоціями, сміється і плаче живими сльозами, де панує правда почуттів, без вихилясів і клоунади.
Не хочеться, аби відкидалися справжні культурні надбання поколінь, а замість них культивувалася вільна любов, цинізм, пошлість та егоїстичні прагнення творців сьогодення, щоб не так блискавично мінялися кумири та ідоли, і не спотворювалася сама сутність людини, духовний базис нації.
Згадаймо пророчі слова, виголошені одним із наших творчих проводирів, Іваном Франком:
"Перед українською інтелігенцією відкривається тепер... величезна дійова задача - витворити... українську націю, суцільний культурний організм, здібний до самостійного культурного і політичного життя,...податний на присвоювання собі в якнайширшій мірі і якнайширшому темпі загальнолюдських культурних набутків, без яких сьогодні жодна нація і жодна, хоч і як сильна держава, не може відбутися".
Як актуально!!!

Address

вУлица Чернишевська, 79
Kharkiv

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Кафедра майстерності актора та режисури драматичного театру ХНУМ posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The School

Send a message to Кафедра майстерності актора та режисури драматичного театру ХНУМ:

Shortcuts

Share