Кафедра теоретичної і практичної філософії імені професора Й.Б. Шада

31/07/2026

🤖 Чому філософам варто бути обережними із ШІ-компаніями?

Провідні розробники штучного інтелекту дедалі частіше звертаються до філософів, теологів та представників інших гуманітарних дисциплін. Компанії хочуть обговорювати з ними свідомість машин, моральний статус мовних моделей, «характер» чатботів та цінності, якими повинен керуватися штучний інтелект.

Проте така співпраця породжує не лише нові професійні можливості, а й серйозні запитання.

У матеріалі "Financial Times" філософиня і теологиня Кармоді Грей пояснює, чому відмовилася від пропозиції співпрацювати з компанією Anthropic - розробником чатбота Claude. Представники компанії хотіли обговорювати з нею, чи може мовна модель мати «характер», переживати щось подібне до емоцій, страждати або заслуговувати на моральне ставлення.

Однак дослідниця вважала такі питання неправильно поставленими. На її думку, філософам варто говорити передусім не про можливі переживання Claude, а про реальних людей: про залежність від чатботів, самотність, втрату людської автономії, концентрацію влади в руках корпорацій, відповідальність розробників та екологічні наслідки ШІ.

🧠 Особливу небезпеку становить антропоморфізація штучного інтелекту. Коли мовним моделям приписують «радість», «страх», «внутрішні стани», «роздуми» або «самосвідомість», користувач починає ставитися до програми як до живої істоти. Людське ім'я, дружня манера спілкування та емоційні відповіді посилюють довіру до технології - а разом із нею і залежність від продукту компанії.

Але здатність створювати переконливі речення ще не доводить наявності свідомості. Мовна модель може правильно виконувати складні функції, не розуміючи значення власних відповідей. Як нагадує авторка, комп'ютери не мислять у людському сенсі: мислять люди, використовуючи комп'ютери.

☝️ Тому філософія потрібна ШІ-індустрії не для того, щоб прикрасити технологічний продукт складними поняттями або надати корпорації морального авторитету. Філософи повинні ставити незручні запитання:

Хто контролює технологію? Хто отримує від неї прибуток? Хто відповідає за її наслідки? Як ШІ змінює людські стосунки, освіту, працю і політику? Чи не стають користувачі менш самостійними? Які ресурси витрачаються на підтримку цифрової інфраструктури?

Найважливіше питання полягає не в тому, чи стане штучний інтелект схожим на людину. Значно важливіше зрозуміти, що відбувається з людиною у світі, сформованому штучним інтелектом.

🎓 Саме тут відкривається справжня роль філософії. Вона допомагає розрізняти метафори й факти, бачити приховані припущення, аналізувати владу та відповідальність, а також захищати незамінну цінність людської особистості.

☝️ Філософи справді потрібні творцям штучного інтелекту. Але вони потрібні саме як незалежні дослідники, здатні змінювати саму постановку питання.

❗️ Ось чому ми вчимо на нашій кафедрі - ставити незручні питання, ставити питання під іншим кутом зору!

Матеріал за посиланням: https://archive.ph/83NRB

20/07/2026

🚀 Філософи потрібні не лише університетам. Сьогодні вони потрібні творцям штучного інтелекту!

Провідні ШІ-компанії світу — OpenAI, Google DeepMind, Anthropic тощо — активно залучають філософів до своїх команд. Вони працюють над питаннями етики, логіки, теорії пізнання, мови, свідомості, ухвалення рішень і ціннісного узгодження в рамках використання штучного інтелекту. Саме філософи допомагають відповідати на запитання, які вже неможливо розв'язати лише програмуванням.

😁 Ще кілька років тому над філософами жартували: «А ким ви працюватимете?»

Сьогодні ж міжнародні видання пишуть про те, що ШІ-компанії буквально полюють на випускників філософських програм, а університети відкривають нові напрями з філософії штучного інтелекту.

💡 Якщо ви вмієте критично мислити, аналізувати аргументи, працювати з поняттями, розуміти природу свідомості, мови, моралі та відповідальності — ви здобуваєте компетентності, які стають дедалі ціннішими у XXI столітті.

Саме цьому навчає кафедра теоретичної і практичної філософії імені професора Й. Б. Шада.

До речі в нашому Віснику також розглядаються питання ШІ https://periodicals.karazin.ua/philosophy

А ще у нас пишуться та захищаються відповідні дисертації - https://philosophy.karazin.ua/ua/kafedra/tpf_aspirant.html

Філософія — це вже не лише про історію ідей. Це про майбутнє технологій, суспільства та людини.

📚 Обирайте освіту, яка не наздоганяє майбутнє, а допомагає його створювати.

Посилання на релевантні джерела:

https://observer.com/2026/06/philosopher-guiding-ai-systems-anthropic-google-deepmind/

https://www.wired.com/story/to-land-a-job-in-ai-try-reading-kant/

Алексеєнко, А. О. (2024). Дрейф Гі Дебора як гра, що емансипує. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філософія. Філософські перипе...

13/07/2026

🎉 Чудова новина для нашої філософської спільноти!

Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія "Філософія. Філософські перипетії" офіційно підтвердив свою високу наукову якість, увійшовши до категорії Б (B10) вже нового Переліку наукових фахових видань України. Це важливе визнання роботи авторів, рецензентів, редакторів і всієї команди журналу.

Журнал суттєво оновився. Нова редакційна колегія, посилення міжнародної присутності, високі вимоги до академічної доброчесності, розвиток англомовного сегмента, відкритість до сучасних методологій і міждисциплінарних досліджень — усе це стало основою нового етапу розвитку видання. Сьогодні журнал дедалі активніше публікує роботи, присвячені актуальним проблемам сучасної філософії, цифрової гуманітаристики, штучного інтелекту, політичної філософії тощо.

📖 Вже зовсім скоро на сайті журналу буде опубліковано №74, який, як і попередні випуски, представить широкий спектр новітніх філософських досліджень.

✍️ Водночас ми вже розпочали прийом рукописів до №75. Запрошуємо дослідників долучитися до наступного випуску та надсилати свої манускрипти орієнтовно до жовтня 2026 року. Ми відкриті як до класичних філософських студій, так і до інноваційних міждисциплінарних підходів, експериментальних методологій і міжнародної наукової співпраці.

Чекаємо на ваші дослідження та бажаємо натхнення у нових філософських пошуках!

Сайт журналу: https://periodicals.karazin.ua/philosophy/index

Документ МОН про включення журналу: https://mon.gov.ua/npa/pro-vkliuchennia-naukovykh-periodychnykh-vydan-do-pereliku-naukovykh-fakhovykh-vydan-ukrainy

05/07/2026

🎓📚 Як народжується довіра до науки?

29 травня 2026 року у Навчально-науковому інституті філософії, культурології, політології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна відбулася відкрита лекція одного з провідних сучасних філософів науки — професора Наньянського технологічного університету (Сингапур) Джакоба Стегенги (Jacob Stegenga).

💡 Тема лекції — «Філософія науки» — виявилася особливо актуальною в епоху, коли питання наукової достовірності, суспільної довіри та відповідальності дослідників виходять далеко за межі академічних дискусій.

Під час зустрічі професор презентував свою нову книгу "Серце науки", у якій пропонує несподіваний погляд на природу науки. На його думку, головна цінність науки полягає не лише в тому, щоб зрештою знайти істину. Насамперед добра наука повинна обгрунтовувати свої висновки: саме прозорість аргументів, відкритість методів і дотримання спільних стандартів роблять наукове знання надійним. Наука, за Стегенгою, будується не на безпомилковості, а на чесному процесі пошуку, перевірки та взаємного обгрунтування.

🦠 Спираючись на історичні приклади та досвід пандемії COVID-19, професор показав, як філософія науки допомагає осмислити питання експертності, суспільної довіри, наукової комунікації та оцінки наукового прогресу. Саме такі дискусії сьогодні визначають, якою має бути відповідальна наука у XXI столітті.

🤝 Для студентів, аспірантів і викладачів Каразінського університету ця зустріч стала чудовою можливістю поспілкуватися з ученим світового рівня, обговорити новітні тенденції у філософії науки та долучитися до міжнародного академічного діалогу.

Дякуємо професору Джакобу Стегензі за натхненну лекцію та цікаву дискусію! Заплановано проведення циклу лекцій професора Д. Стегенги для студентів і аспірантів Каразінського
університету 🌍📖

03/06/2026

🎓 23 травня 2026 року у віртуальному просторі ННІ філософії, культурології, політології відбулася традиційна щорічна Міжнародна наукова конференція студентів та аспірантів «XXII Харківські студентські філософські читання».

📚 Цього року конференцію було присвячено 100-річчю з дня народження Мішеля Фуко, а її центральною темою стала «Спадщина Фуко у вимірах філософії, культури, політики».

🌍 Палітра учасників конференції об’єднала понад 70 здобувачів усіх рівнів освіти з різних куточків України, зокрема з Києва, Маріуполя, Черкас та Харкова.

💛 Щиро вдячні кожній і кожному з учасників за плідну роботу, цікаві доповіді, змістовні дискусії та натхнення на нові наукові звершення!

✨ Чекаємо всіх і наступного року!

02/05/2026

01/05/2026

У випуску газети «Каразінський університет» №4 від 30 квітня 2026 року опубліковано інтерв'ю з викладачем кафедри теоретичної і практичної філософії імені професора Й. Б. Шада — доктором філософії Володимиром Пановим, присвячений осмисленню ролі штучного інтелекту в академічному середовищі. Інтерв’ю під промовистою назвою «Не віддати мислення машині» пропонує чітко сформульовану філософську позицію щодо меж і можливостей ШІ у сфері мислення, освіти та дослідження.

Ключова теза філософа полягає у радикальному розрізненні між мисленням і його імітацією: «філософія — це мислення-у-письмі; а ШІ банально не вміє міркувати», тому використання штучного інтелекту як заміни інтелектуальної діяльності призводить до «форми без наповнення». Водночас Панов пропонує відмовитися від редукції ШІ до «способу шахрайства» і розглядати його ширше — як інструмент, аналогічний тому, як у природничих науках делегуються складні обчислення. Звертаючись до гайдеґґерівського розуміння інструментальності, він підкреслює, що справжній інструмент має бути «прозорим» і «зникати в процесі роботи», а проблеми виникають не в самому ШІ, а в некоректному способі його застосування: «якщо ви намагаєтеся забити молотком шуруп… це питання до людини».

Особливу увагу в інтерв’ю приділено різним «фреймам» роботи з ШІ. Найбільш примітивним визначається фрейм автоматизації, що зводиться до запиту «зроби щось замість мене», тоді як продуктивним є фрейм аугментації, спрямований на підсилення людських можливостей. Саме тут звучить принципова формула: «яке ставлення, такий і результат». У цьому контексті Панов наполягає на збереженні за людиною ключових когнітивних функцій: «ніколи не віддавати ШІ мислення», оскільки «decision making and problem solving повинні залишатися прерогативою людини». Передача цих функцій машині веде до появи «сміттєвого коду» — не лише технічного, а й смислового.

Власну практику взаємодії з ШІ викладач описує як роботу з «розумною чернеткою», де штучний інтелект виступає лише дзеркалом уже наявних думок: «бути лише чернеткою, лише дзеркалом моїх думок і не додавати нічого від себе». Такий підхід дозволяє зберегти за людиною контроль над змістом, сенсом і рішеннями, водночас використовуючи ШІ як допоміжний інструмент організації мислення.

У підсумку Володимир Панов категорично відкидає ідею заміни людини у гуманітарних науках: ШІ на це не здатен, оскільки «позбавлений волі й не здатен до самостійного цілепокладання», а також «може працювати лише з формами, а не з суттю». Визначальною залишається думка про те, що гуманітаристика має справу із сенсом, тоді як ШІ — лише з ймовірностями. Саме тому відповідальність за мислення, інтерпретацію та істину неможливо делегувати машині. Цей матеріал не лише фіксує позицію викладача, а й задає рамку для подальшої академічної дискусії про співіснування людини і технологій.

01/05/2026

https://periodicals.karazin.ua/philosophy/issue/view/1627

Запрошуємо вас зануритися у новий випуск Вісника Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філософія. Філософські перипетії» №73 (2025) ✨ — номер, який пропонує надзвичайно широкий і водночас концептуально зосереджений зріз сучасної філософської думки, де перетинаються теми культури, мови, технологій, етики та людського досвіду в умовах глобальної нестабільності та історичних зламів.

У центрі випуску 💡 — проблематика метамодернізму та транскультурності: від фундаментального осмислення «світу змішувань» у тексті Вольфганга Вельша до аналізу уяви, самотності, прав людини та нових форм любові у метамодерному горизонті.

Випуск також глибоко занурюється у питання 🧠 філософії війни, освіти та соціальних трансформацій: від аналізу філософських практик у воєнному контексті до критики освітніх інституцій як виробництва «людського» та осмислення соціального діалогу, передачі знання і ролі психоаналізу у сучасній гуманітарній думці. Ці тексти формують напружене поле роздумів про відповідальність, суб’єктність і можливість мислення в умовах кризи.

Значний блок присвячено 🔧 цифровій культурі, штучному інтелекту та новим формам раціональності: від аналізу машинної моралі й етичних викликів ШІ до дослідження цифрової ідентичності, техносоціальних середовищ і концептуальних моделей на кшталт Complex Net Diagram. Тут технології постають не лише як інструменти, а як співучасники формування нових онтологій і способів мислення.

Не менш важливими є тексти, що розгортають 📚 класичні й сучасні філософські теми: мову як онтологічний феномен, амбівалентність гри, пошуки релігійного досвіду, морально-етичні орієнтири особистості, трансформації філософії тіла, а також історико-філософські розвідки — від Мак’явеллі до української середньовічної думки. Завершують номер дослідження естетики, культури життєтворчості та ноодинаміки як відповіді на кризу сенсу.

https://periodicals.karazin.ua/philosophy/issue/view/1627

26/03/2026

Зустріч у рамках Тижня кар’єри, 25 березня 2026 року, пройшла для здобувачів різних рівнів вищої освіти спеціальності "Філософія" надзвичайно продуктивно та жваво: до неї долучилося понад 30 студентів — від першого до п’ятого курсів. Атмосфера була відкритою й зацікавленою, учасники активно ставили запитання, насамперед, - про можливості професіоналізації та монетизації філософії. Обговорення показало, що філософію цілком можливо перетворити на професію, однак це потребує не лише академічної підготовки, а й значної адміністративної роботи, щоб забезпечити стабільний і достатній рівень доходу в університетському середовищі.

Окремо наголошувалося, що у випадках, коли адміністративний шлях не дає очікуваних результатів, важливо мислити стратегічно та диверсифікувати свою діяльність: не варто «складати всі яйця в один кошик». Наявність альтернативної або додаткової зайнятості розглядається як раціональна й навіть необхідна практика для сучасного фахівця з філософії. Водночас було підкреслено, що навчання на кафедрі теоретичної і практичної філософії імені професора Й. Б. Шада в ННІ філософії, культурології, політології дає широкий спектр soft skills, які високо цінуються на ринку праці: критичне мислення, знання іноземних мов, уміння працювати з текстами, а також здатність ефективно знаходити, аналізувати й обробляти інформацію. Саме ці компетентності відкривають випускникам можливості в різних професійних сферах і роблять їх конкурентоспроможними не лише в академічному, а й публічному просторі.

Філософський факультет ХНУ імені В. Н. Каразіна
Центр практичної підготовки і працевлаштування