15/03/2020
Єва виросла в Україні ⠀⠀⠀⠀⠀⠀
З дитинства батьки говорили Єві, що «Англійська - круто», «Англійську знати треба!». Єва послухала батьків і вирішила «Так, буду вчити Англійську».
⠀⠀⠀⠀⠀⠀
В школу Єва пішла з чітким наміром - вчити Англійську і стати успішною. Але чомусь уроки Єві зовсім не подобалися...багато правил, дивних звуків та закручених слів. І щоразу, коли Єва запитувала викладача, що означає «Артикль» і для чого їх аж два в Англійській - викладач обурювалась і казала Єві не задавати дурних запитань. «Просто запам’ятай це!».
⠀⠀⠀⠀⠀⠀
Єва все ще вважала, що «Англійська - це моє!», тому що переспекти, які описали їй батьки, не припиняли вабити. Але читати нудні книги та вчити граматичні правила давалось Єві непросто. Жодних мультфільмів, музики чи ігор.
⠀⠀⠀⠀⠀⠀
Може Єва здалася б, але щодня батьки говорили, що Англійську знати ПОТРІБНО. Вони не бачили, що дівчинка хотіла радості та задоволення зараз. Що там майбутнє...так далеко. Невже, процес не може бути в кайф? Невже, страждання - частина великого плану? Нарешті, батьки вирішили взяти репетитора.
⠀⠀⠀⠀⠀⠀
Перше зняття пройшло добре. Єві сподобалося. На уроці вона могла запитати про все, що не розуміла. Репетитор була лагідною і чуйною; не давала Єві багато завдань і не сварила за помилки. Вони читали книги, перекладали слова, виконували вправи. Єва уже не очікувала на мультфільми, ігри та розмови.
⠀⠀⠀⠀⠀⠀
В університеті, Єва продовжила вивчати Англійську раз на тиждень. Перші дні, і дівчина помітила, що в порівнянні з іншими студентами, її рівень не такий класний. А все тому, що зі школи в Єви був страх розмови. Через постійні негативні коментарі та оцінки викладачів, Єва так і не заговорила. Боялася. А з репетитором звикла говорили українською.
⠀⠀⠀⠀⠀⠀
Одного дня, Єва прийшла з університету додому і подумала: «Хм...а для чого мені ця Англійська?» Батьків поряд не було і ніхто не зміг ЗАМІСТЬ Єви відповісти на це запитання...
⠀⠀⠀⠀⠀⠀
Нагадує Вам когось Єва? З Вас чесна відповідь внизу, а з нас подарунок ♥️
