Ірпінська Біблійна семінарія

13/05/2026

У семінарії тривають останні сесії перед завершенням навчального року. Для студентів це період інтенсивного навчання, практичної підготовки та глибшого занурення у богословські дисципліни.

Особливою частиною цієї сесії стали заняття магістрів з експозиції Євангелія від Матвія, які вперше в семінарії проводить Марк МакДонел. Для студентів це цінна можливість навчатися у міжнародного викладача та досліджувати біблійний текст на новому рівні.

Також у межах курсу «Вступ до капеланства» студенти мали заняття з Василем Поворознюком - військовим капеланом, пастором та випускником нашої семінарії. Такі зустрічі особливо цінні, адже поєднують академічне навчання з реальним досвідом служіння людям у складних обставинах.

Саме через такі лекції, зустрічі та практичний досвід формується середовище, де навчання стає підготовкою до відповідального служіння.

08/05/2026

18-22 травня 2026 року в Ірпінській біблійній семінарії відбудеться відкритий курс «ІСТОРІЯ ЦЕРКВИ».

Запрошуємо студентів та випускників ІБС, а також всіх охочих, кому цікаво глибоко дослідити історію християнства від його виникнення до сучасності, від глобального контексту до національного, з окремою увагою до історії євангельських християн-баптистів України.

Ліна Бородинська, PhD, доцент, історик, перекладач, літературний редактор, авторка книг, наукових статей та лекцій з історії церкви та з історії євангельсько-баптистського руху, допоможе вам сформувати цілісне розуміння історії церкви та осмислити її як ресурс для розуміння сучасності й формування власної життєвої позиції.

У програмі курсу:
• основні етапи історії церкви у світі та в Україні
• вплив християнства на суспільство, культуру, освіту
• історія та особливості євангельсько-баптистського руху
• робота з історичними джерелами та аналіз подій

Навчання без обмежень відстані: наживо й онлайн.
Долучайтеся, як вам зручно.
Реєстрація відкрита до 15 травня 2026 року.

Реєстрація за посиланням в шапці профілю 🔗

23/04/2026

Світлана Баклицька – перекладач жестової мови вищої категорії та декан факультету «Служіння глухим» Ірпінської Біблійної Семінарії – відповідає на найпоширеніші запитання про життя глухих людей.

Чи є глухі безграмотними? Чи можливо «докричатися» до глухого? Чи володіють глухі усним мовленням?

У випусках подкасту ОСВІТА TALKS «Не чую, але вірю» подано фахові та вичерпні відповіді на ці та інші питання, що допомагають глибше зрозуміти досвід і культуру глухих.

Повний випуск доступний за посиланням у шапці профілю 🔗

23/04/2026

16/04/2026

11 квітня Ірпінська біблійна семінарія спільно з Житомирською помісною церквою «Нове життя» (ЄХБ) офіційно розпочали сертифікатну програму «Церковне служіння».
Перша навчальна сесія об’єднала понад п’ятдесят студентів, які з’їхалися з багатьох куточків Житомира та області.

Атмосфера щирого прагнення до знань підкреслила важливість такої ініціативи саме зараз, адже підготовка нових служителів є ключовим фактором для розвитку та зміцнення сучасних громад у непрості часи.

Микола Романюк, ректор Ірпінської біблійної семінарії викладав курс «Практична еклезіологія». Під час лекцій учасники заглибилися у вивчення біблійної природи церкви, розглядаючи її не як споруду, а як живий організм та спільноту учнів Христа. Особливий акцент було зроблено на тому, як місія церкви зачіпає виклики сьогодення, як війна впливає на методи служіння та яку роль відіграє кожен віруючий як «священник» у щоденному житті, не лише в стінах церковної споруди, а й далеко за її межами.

Віримо й молимося, щоб ця програма сприяла духовному зростанню віруючих, зміцненню помісних церков та їх місійному впливу на суспільство.

14/04/2026

#комунікаційнийлікбез

Що може зіпсувати комунікацію з глухими вже з перших секунд? Про це чуючі почасту навіть не замислюються…

«Червоні прапорці», які відштовхують і ранять.
Про них розкажуть ті, хто знає по-справжньому - це наші глухі студенти сертифікатної програми.

Подивись, щоб не повторювати ці помилки! Далі буде…

13/04/2026

10-11 квітня на базі Ірпінської біблійної семінарії відбулася шістнадцята щорічна Всеукраїнська сестринська конференція глухих «Жінка Божа» під гаслом «Життя і служіння в різних умовах».

Організатори конференції – лідерська команда Всеукраїнського сестринського комітету серед глухих.

🇺🇦Загалом конференція зібрала біля 70 сестер із різних церков України: Києва, Білої Церкви, Ірпеня, Вінниці,Дніпра, Житомира, Івано-Франківська, Кривого Рогу, Львова, Миколаєва, Мукачево, Одеси, Полтави, Рівного, Сум, Умані, Херсона, Хмельницького, Чернівців. Серед учасниць були також перекладачі жестової мови - студентки і випускниці факультету «Служіння глухим» нашої семінарії.

Конференція складалася з пʼяти навчальних семінарів, які проводили досвідчені глухі й чуючі служительки: Марина Стралківська, Юлія Стефанишин, Ольга Панасюк, Наталія Воронова, Тетяна Чуча, Світлана Баклицька.

Подяка Богові за те, що в такий складний для нашої країни час Він дав можливість сестрам зібратися разом, потішитися серцями, порозважати про служіння в сучасних умовах, поспілкуватися, підтримати й підбадьорити одна одну та зосередитися на своєму духовному житті.

12/04/2026

Хомина неділя - Зустріч, яка впливає на скептика.

📚Історія відомого теолога, письменника і ведучого християнских радіопередач починається не з теології, а з глибокого дитячого болю та розчарування. Коли йому було дев’ять років, його мати помирала від раку, і хлопчик намагався «зламати» реальність своєю вірою, вимагаючи від Бога дива. Але Небо мовчало, і Бог став для нього «небезпечним чарівником», який не виконав свою роботу. Його подальше невірство було не просто інтелектуальним вибором, а формою самозахисту: він став песимістом, щоб більше ніколи не довіритися надії, яка може ошукати.

❤️‍🩹Проте він не зміг втекти від цієї всеохоплюючої любові, яку зустрічав у видатних умах, творах письменників і спостереженні за природою. Цим мислителем був Клайв Стейплз Льюїс. Його повернення до Бога не було легким чи радісним емоційним сплеском. Це було повне інтелектуальне капітулювання перед Реальністю, якої він боявся.

☝️Його пошук нагадує зневіру одного з апостолів Ісуса Христа - Хому.

Коли ми говоримо про цього учня, важливо розрізняти здоровий скептицизм та упередження. Упереджена людина закрита до змін і шукає лише підтвердження власної думки, тоді як скептик, аналізує факти, навіть якщо вони йому не подобаються. Скептицизм Хоми – це «песимізм реаліста», який бачив смерть Вчителя і тепер боїться знову розбити собі серце ілюзорною надією. Він чесно каже: «Я маю переконатися, що це точно мій Учитель».

🔹Хома раніше виявляв неабияку мужність, закликаючи інших «піти і померти з Ним» Ів. 11:16, що свідчить про його глибоку відданість Ісусу та сміливість чесно говорити про речі, які не розумів (Ів. 14:5). Про нього не так багато сказано, але це не людина, що тихенько відсиджується, а щира, навіть трохи не зручна, точно не рухома страхом, чи невірством.

🔸Хома, боїться бути розчарованим, він буквально говорить: “мені потрібні незаперечні свідчення”, “я боюся повірити і бути ошуканим!” Той, Кого він любив, за Кого був готовий віддати своє життя – помер, а тепер його надію хочуть розбудити…

⁉️Чи боїться Бог таких скептиків? Історія зустрічі Хоми з Воскреслим доводить, що ні. Ісус не ігнорує Хому через його відсутність на першій зустрічі, навпаки – Він приходить спеціально, щоб відповісти на його кризу віри. Там, де у людини виникає безсилля та питання, Христос пропонує Свої рани. Це показує, що для Бога чесні питання є набагато ціннішими за сліпе, формальне прийняття догм.

‼️Особливо гостро це питання постає для тих, хто виріс у християнському середовищі. Дуже часто віра таких людей є лише відображенням віри їхніх батьків. Проте справжня особиста віра народжується саме там, де з'являються чесні запитання. Справжня віра потребує випробування сумнівами, коли ми перестаємо жити «позиченими» переконаннями і починаємо формувати власні стосунки з Богом. Ми часто очікуємо від Бога «залізобетонних» аргументів, але Його відповіді бувають іншими. Як і багатостраждальний Йов, ми можемо замість пояснень «чому?» отримати відповідь у тому, «Хто поруч».

❤️‍🩹Особиста зустріч з Богом – це не просто отримання інформації, а трансформація життя. Визнання Хоми «Господь мій і Бог мій!» стало найвищим сповіданням віри в усьому Євангелії, бо воно було результатом чесного пошуку та особистого відкриття. Ісус говорить більше Ів 20:29: "...Тому ввірував ти, що побачив Мене? Блаженні, що не бачили й увірували!" Тим самим дивлячись у майбутнє, на християн навіть сьогоднішнього часу, які можуть отримати відповіді на свої питання і страхи через близькість Того, кого не бачили, а повірили.

Отже, якщо ви сьогодні відчуваєте себе скептиком – не бійтеся своєї кризи.

Питання – це вже велика частина відповіді. Пам’ятайте, що Бог – це не чарівник, який має виконувати наші замовлення, а Викупитель, який проходить крізь біль разом із нами. Шрами на Його руках назавжди залишаються свідченням Його любові та рішення бути з нами у нашому безсиллі. Блаженні ті, хто не бачив, але через чесні питання прийшов до живої, зміненої реальності віри.

Андрій Книжник проректор ІБС, викладач.

11/04/2026

10-11 квітня на базі Ірпінської біблійної семінарії відбулася шістнадцята щорічна Всеукраїнська сестринська конференція глухих «Жінка Божа» під гаслом «Життя і служіння в різних умовах».

Організатори конференції – лідерська команда Всеукраїнського сестринського комітету серед глухих.

🇺🇦Загалом конференція зібрала біля 70 сестер із різних церков України: Києва, Білої Церкви, Ірпеня, Вінниці, Дніпра, Житомира, Івано-Франківська, Кривого Рогу, Львова, Миколаєва, Мукачево, Одеси, Полтави, Рівного, Сум, Умані, Херсона, Хмельницького, Чернівців. Серед учасниць були також перекладачі жестової мови – студентки і випускниці факультету «Служіння глухим» нашої семінарії.

🌿Цьогорічний захід співпав із періодом Великодніх свят, що додало зустрічі особливого настрою – сестри з великою радістю спільно поклонялися Богові й прославляли Його.

👨🏻‍🎓На початку зустрічі учасниць конференції привітав ректор Микола Романюк.
З вдячністю Богові він відзначив, що Ірпінська семінарія вже майже три десятиліття приділяє увагу навчанню перекладачів жестової мови і навчанню глухих. І для семінарії є великим привілеєм бути причетною до нинішньої жіночої конференції. Нагадуючи сестрам про Пасхальні події, пастор Микола, зокрема, звернув увагу на те, що першими, хто повірив у воскресіння Ісуса й поніс цю радісну звістку іншим, були жінки. Дуже важливо, щоб і сьогодні – в час тривоги, напруги, зневіри – наші жінки-християнки звіщали усім людям про Воскреслого Спасителя, щоб кожна людина могла почути Євангелію прийнятним для неї чином, зокрема й жестовою мовою.

Конференція складалася з пʼяти навчальних семінарів, які проводили досвідчені глухі й чуючі служительки.

🔹Марина Стралківська (Київ) розкривала тему «Навчайся і навчай» про те, як важливо Божій жінці не лише особисто навчатися та духовно зростати, а й навчати інших. І для цього ознайомила учасниць конференції з формами та методами, як це можна робити ефективно.

🔸Юлія Стефанишин (Рівне) порушила тему «Заклик до покаяння та справедливості». Вона наголосила на тому, що після покаяння важливо продовжувати проявляти справжню віру через справедливість і чесність, як цього навчає Слово Боже.

🔹Ольга Панасюк (Івано-Франківськ) зосередила увагу жінок на темі «Сучасні ідоли серця», де вказувала, що може бути ідолами в серці Божої жінки, і як важливо вчасно розпізнати їх і викоренити зі свого життя.

🔸Наталія Воронова (Чернівці) представила доктринальну тему «Жива вода» про дію Духа Святого в житті християн.

🔹Тетяна Чуча (Львів) поділилася роздумами на тему «По той бік чудес», де вказала, що важливо не шукати чудес, а розуміти їх суть, і головне – вміти бачити найбільше чудо у своєму житті – Божу любов.

🔸Декан факультету «Служіння глухим» Світлана Баклицька розповіла учасницям конференції про служіння факультету з підготовки перекладачів жестової мови, ознайомила з програмами Ірпінської біблійної семінарії, за якими можуть навчатися глухі, та запросила охочих здобути біблійні знання до вступу в ІБС.

У перервах між семінарами та у вечірній час учасники конференції ділилися свідченнями і презентаціями про сестринські спілкування у своїх містах і регіонах, співали, молилися, проводили вікторину, ділилися загальними враженнями від почутого.

🙏Подяка Богові за те, що в такий складний для нашої країни час Він дав можливість сестрам зібратися разом, потішитися серцями, поміркувати про служіння в сучасних умовах, поспілкуватися, підтримати й підбадьорити одна одну та зосередитися на своєму духовному житті.

30/03/2026

На минулих вихідних в Ірпінській Біблійній Семінарії відбулася п’ята навчальна сесія сертифікатної програми «Розвиток малих груп».

Тематика сесії була зосереджена на питаннях учнівства та наставництва. Основним спікером виступив пастор церкви «Благодать», м. Ірпінь, Володимир Омельчук, який ділився практичним досвідом служіння у цій сфері.

Упродовж першого дня учасники розглядали богословські засади Великого доручення, а також принципи функціонування Д-груп. Другий день був присвячений організації та розвитку домашніх груп як важливого елементу церковного життя.

Окрім навчальної частини, програма включала час для неформального спілкування: студенти мали можливість провести вечір разом із пастором та викладачем Сергієм Сологубом у дружній атмосфері за спільною вечерею.

Загальна спрямованість сесії підкреслювала, що жива віра реалізується насамперед через міжособистісні стосунки та спільність.

29/03/2026

ЧОМУ ПЛАКАВ ЦАР?
Свідчення молодого віслюка, безпосереднього учасника подій*

Сьогодні у мене був дуже незвичайний день.
Розпочався він біля Вітфагії. Вранці двоє чоловіків прийшли до нашого селища і почали відв’язувати мене та мою матір. Мій господар та ті, що стояли поруч, запитали їх: «Що ви робите? Нащо осля відв’язуєте?» На це вони відповіли просто: «Господь потребує його». Я не знав, хто це — Господь, але господарі одразу нас відпустили.

Потім сталася подія, яка змінила все: ці люди поклали на мою спину свій одяг, і на мене сів Чоловік. Мені було дуже страшно, адже на мене ще ніколи в житті ніхто не сідав! Добре, що мати була зовсім поруч — це заспокоювало моє тремтяче серце.

Я повіз цього Чоловіка з Оливної гори донизу, в напрямку великого Єрусалима. А навколо було неймовірно багато людей. Я виріс у маленькому селі і ніколи не бачив такого натовпу. Люди вибігали назустріч, зрізали гілки з дерев і стелили їх разом із власним одягом прямо мені під копита. Усі вони щось радісно вигукували.

Мені було дуже цікаво: хто ж це такий сидить на мені? Виявилося, це цікавило не лише мене. Весь город заговорив, питаючи: «Хто це такий?». Я намагався триматися ближче до матері й ворушив вухами, щоб нічого не пропустити. Навколо лунало: «Це Пророк, Ісус із Назарета Галілейського!», «Благословенний Цар, Який іде в Ім’я Господнє!». А діти та дорослі співали: «Осанна Сину Давидовому! Мир на небі і слава на висотах!»

Я не все міг збагнути, але зрозумів головне: я везу Когось надзвичайно важливого. Я навіть трохи запишався своєю ношею…

Люди в натовпі згадували якогось Лазаря. Казали, що Той, Хто сидить на мені, викликав його з гробу і воскресив із мертвих. Я чув це на власні вуха від тих, хто бачив це диво на власні очі.

Коли ми вже спускалися з гори й місто відкрилося перед нами, сталося те, що мене вразило: я відчув, як Той, Хто сидів на мені, затремтів і заплакав. Він дивився на золоті мури й казав: «Якби ти зрозуміло хоч у цей день, що потрібне для твого миру! Тепер же це сховано від очей твоїх. Адже прийдуть на тебе дні, – і твої вороги оточать тебе валом, візьмуть тебе в облогу, тіснитимуть тебе звідусіль, поб’ють тебе й твоїх дітей у тобі, не залишать каменя на камені в тобі, бо не зрозуміло ти часу своїх відвідин!» Я не розумів цих слів, але мені стало невимовно сумно. Стало шкода і Його, і цих людей, що так щиро раділи навколо.

Ось так ми підійшли до величезних мурів Храму. Там цей незвичайний Чоловік зійшов з мене. З моєї спини зняли одежу. Він рушив далі, у двір Храму, і весь натовп пішов за Ним.

А я знову залишився просто віслюком. Мені стало трохи самотньо, бо я встиг звикнути до Його лагідної присутності. Але добре, що моя мати була зі мною. Ми виконали те, що було призначено.

*Хоча і не зі слів віслюка, але записано згідно з Істиною.

P.S. Незвична розповідь, яку ви можете використати як історію для ваших малят сьогодні перед сном.

Володимир Нагірняк викладач, академічний декан ІБС.