Bio milk

И падал снег... И так хотелось жить.
Душа ждала. И жаждала отсрочки.
Всё это не укладывалось в строчки.
И не было во всём ни капли лжи,
А только снег - густою пеленой -
Чистейший, возвращающий в начало,
На землю падал белым покрывалом,
Как будто-бы хранитель-ангел мой.
И, очищаясь, плакала душа
Под музыку большого снегопада.
И жизнь воспринималась, как награда,
Как счастье - просто видеть и дышать.
И нет вопроса "быть или не быть?"
Душа живёт, не ведая износа,
И с каждым воплощеньем выше ростом
Становится, учась в миру любить.

Любовь Сафарова.

Реальність - штука дуже відносна і залежить від того, через які окуляри ви на неї дивитеся.

Все має свій початок і кінець. Будь-яка подія, хороша чи погана, завжди закінчується. Що б не відбувалося в житті, воно не вічне, тому треба цінувати позитивні моменти та вміти стійко переносити біль, адже за ним обов'язково настане полегшення і новий початок...

Хочу жити і радіти...

або хоча б спати і не думати...

Дивовижно, якими різними бувають люди: одні не чують те, що ти говориш, інші чують те, про що ти думаєш.

Ми віримо в те, що старий рік й справді забере все погане і непотрібне, а новий обов'язково подарує щастя. Ми віримо у це, скільки б болю та розчарувань нам не довелося пережити. Ми віримо, що прийдешній рік, обов'язково буде щасливим...

Головне вірити!
А якщо віриш, то все обов'язково буде добре - навіть краще, ніж ми можемо собі уявити!

Наш успіх і прогрес у житті скоріше напряму пов'язані з тим, наскільки гнучко ми поводилися в кризі, ніж із тим, наскільки нам вдалось уникнути всіх цих викликів і мінливостей долі.

Всем привет!