Кафедра філософії і педагогіки НТУ "Дніпровська політехніка"

16 червня 2026 року в НТУ «Дніпровська політехніка» відбулися вибори ректора. За результатами таємного голосування, колектив знову довірив керівництво закладом Олександру АЗЮКОВСЬКОМУ, який очолює університет з 2021 року.

Виборчий процес пройшов відкрито та прозоро, у повній відповідності до законодавства України, нормативних актів МОН та Статуту університету. У голосуванні взяли участь наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники, представники інших штатних співробітників, а також делегати від студентства.

Головна виборча комісія оприлюднила фінальні результати, які свідчать про надвисоку підтримку діючого керівника:

Загальна кількість виборців: 1005 осіб.
Явка: на дільниці прийшли 885 людей (88,06% від загального списку).

Результати голосування: за Олександра Азюковського віддав голоси 841 виборець. Це становить 83,68% від загального списку та вражаючі 95,02% від кількості тих, хто взяв участь у голосуванні.

Про новообраного ректора:
Олександр Азюковський присвятив Дніпровській політехніці майже 30 років свого професійного шляху, пройшовши шлях від асистента до першого проректора, а в 2021 році — очолив університет. Він є кандидатом технічних наук, професором кафедри електропривода.

Експертність та авторитет Олександра Олександровича визнані на загальнонаціональному рівні. Він є членом колегії МОН України, президії ГО «Спілка ректорів закладів вищої освіти України», очолює Раду асоціації ректорів вищих технічних закладів освіти України, а також бере активну участь у роботі Координаційної ради з питань вищої освіти при Дніпровському міському голові.

За роки його першої каденції університет успішно подолав виклики воєнного часу, зміцнив позиції в українських та міжнародних рейтингах і зберіг потужний науково-освітній потенціал.

Щиро вітаємо Олександра Олександровича з переобранням! Така беззаперечна довіра колективу — це найкраще визнання досягнень минулих років, міцний фундамент для успішної роботи та потужний стимул для реалізації нових амбітних проєктів. Бажаємо міцного здоров’я, натхнення та невичерпної енергії задля подальшого розвитку Дніпровської політехніки як одного з провідних технологічних центрів та важливого осередку відновлення України!

Аспірантка освітньої програми Філософія Анастасія Лапко і доцент кафедри Юлія Пазиніч протягом двох днів 10-11 червня 2026 року взяли участь у Міжнародному саміті The Perspektywy Women in Tech Summit. Варшава стала місцем для обговорень та обміну досвідом щодо технологій, науки, STEM-освіти, нових знань та міжнародного досвіду побудови наукової та професійної кар'єри.

,

Завідувачка кафедри філософії Ольга Нестерова і доцент Юлія Пазиніч відзначені Подяками від Малої академії наук за високу професійну компетентність, неупередженість та активну участь у роботі журі ІІ (обласного) етапу
Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України та Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів.

Майбутні філософи і культурологи на фестивалі науки Science Drive у

8 травня Україна вшановує тих, хто у Другій світовій війні боровся з нацизмом та переміг його, а також усіх жертв тієї страшної війни. Понад десять років тому Україна долучилася до європейської традиції - не святкувати, а вшановувати. З акцентом на людях, а не на парадах.

День перемоги над нацизмом - це нагадування про ціну свободи, яку українці виборюють і зараз. Особливо останні роки, коли слово "війна" для нас не історія, а сьогодення.

Символ цього дня - червоний мак. Ніжна квітка, що росте на полях, і водночас нагадує про кривавий слід від кулі.

Пам'ятаємо

📍 Чорнобиль — це не лише про минуле. Це про наше спільне «завтра».
24 квітня відбувся круглий стіл «ТЕХНОГЕННІ ВИКЛИКИ СУЧАСНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ: УРОКИ ЧОРНОБИЛЯ». ☢️
Це була не просто наукова зустріч, а справжній міждисциплінарний діалог. Коли за одним столом збираються фахівці з безпеки, філософи, мистецтвознавці та психологи, виникає об’ємне розуміння того, як одна подія змінила ДНК нашої цивілізації.
Ключові інсайти зустрічі через призму доповідей:
🔹 Техногенні аварії: шлях помилок. Ми розібрали технічне підґрунтя трагедії. Важливо розуміти: катастрофи не стаються раптово — це завжди ланцюжок ігнорованих ризиків.
🔹 Лідерство та безпекове мислення. Безпека починається не з інструкції, а з культури. Бути лідером — це мати сміливість поставити безпеку вище за «план» чи «показники».
🔹 Мистецтво як пам'ять. Чорнобильська трагедія у мистецьких практиках ХХ–ХХІ ст. показує, як людство рефлексує біль через образи. Мистецтво допомагає нам не забути те, що неможливо висловити цифрами.
🔹 Психологія травми. Обговорили, як проживати досвід катастроф. Це критично важливо для нації, яка сьогодні знову стикається з глобальними загрозами.
🎓 Як ми навчаємо майбутнє?
Особливий інтерес викликали симуляційні ігри-тренажери на основі кейсу ЧАЕС. Це сучасний підхід в освіті: майбутні фахівці мають змогу «прожити» критичну ситуацію у віртуальному середовищі, навчитися приймати рішення та нести за них відповідальність. Це найкращий спосіб виховати покоління, яке не повторить помилок минулого.
Технології стають дедалі складнішими, але в центрі всього залишається Людина. Її етика, її мислення та її здатність вчасно сказати «стоп».
Дякуємо спікерам та учасникам за змістовний і чесний діалог! 🙏
Кафедра охорони праці та цивільної безпеки
#Чорнобиль #Безпека #Екологія #Освіта #ТехногенніВиклики #КультураПамяті

Запрошуємо усіх охочих долучитися до круглого столу "Техногенні виклики сучасної цивілізації: уроки Чорнобиля".
Початок о 15:00, дата 24.04.26
Посилання:
https://us05web.zoom.us/j/5510441530?pwd=eiHkLNSeK2mff8AXxg3T5Cvx4cYl8s.1

Тиждень студентської науки 2026. Атмосфера в секції «Гуманітарні науки» була неймовірно насичена - кожна доповідь відкривала нові горизонти для роздумів.Особливо запам’яталися виступи про розуміння нуля в історії науки - від Брахмагупти до Ніцше, а також про софізми як інструмент маніпуляції у творах Льюїса Керролла. Це було справжнє занурення у філософію та логіку.
Велику цінність мали доповіді, присвячені сучасним викликам:
• переживання стресових подій підлітками в умовах воєнного стану,
• діагностика показників креативності як детермінанти творчого мислення,
• статево-вікові особливості асертивності підлітків під час війни.
Не менш цікаво було дізнатися про роль дніпрових порогів в історії України, а також про суспільну дискусію у Польщі щодо повернення культурної спадщини після Другої світової війни.
Вразили дослідження про взаємозв’язок типів акцентуацій особистості з домашнім насильством, про самопрезентацію підлітків у соцмережах та про етнонаціональну ідентичність старших підлітків.
Ця конференція стала справжнім майданчиком для діалогу між історією, психологією, педагогікою та культурологією.