Кафедра сучасної української мови ЧНУ імені Юрія Федьковича

19/03/2026

ПОЕЗІЯ ЯК ПРОСТІР ДУМКИ І ВІДЧУТТЯ
19 березня 2026 року на кафедрі сучасної української мови Чернівецького національного університету відбулося чергове засідання наукового гуртка, присвячене осмисленню поезії як особливої форми мовлення і мислення.
У центрі обговорення були питання дослідження мовних особливостей поетичних текстів, зокрема лексичної та синтаксичної організації сучасної української поезії. Учасники гуртка заслухали наукові доповіді Анастасії КАРАЛАШ «Специфіка лексичного повтору (на матеріалі збірки Ліни Костенко “Триста поезій”)» та Яни КОЛОДНИЦЬКОЇ «Особливості синтаксичної організації поетичного доробку Сергія Жадана».
Доповіді засвідчили високий рівень наукового осмислення поетичної мови як складного багаторівневого явища, у якому мовні засоби постають інструментом формування авторського стилю та смислової глибини тексту.
Засідання набуло особливої атмосфери завдяки поєднанню наукового дискурсу з живим поетичним словом. Студентки Наталія ЗАХАРЮК, Анастасія ШТЕФУНИК, Яна СЛИВЧУК поділилися власними поетичними одкровеннями, відкривши внутрішній простір особистого переживання через авторське слово.
Справжнім емоційним акцентом зустрічі стало декламування доцента кафедри української літератури Валентини ЧОЛКАН розділу «Сповідь» з роману у віршах «Маруся Чурай» Ліни Костенко, що створило особливий простір співпереживання і глибокого занурення в художній текст.
Учасники гуртка також долучилися до поетичного флешмобу, підхопивши ініціативу декламування віршів Ліни Костенко.
Засідання стало переконливим свідченням того, що поєднання наукового аналізу й емоційного проживання слова відкриває нові можливості для розуміння поетичної мови та формування мовної особистості.

13/03/2026

ФІЛОЛОГІЯ БЕЗ СТЕРЕОТИПІВ
І СУЧАСНІ МОЖЛИВОСТІ ФІЛОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ

13 березня 2026 року у Чернівецькому ліцеї № 12 «Ювілейний» Чернівецької міської ради відбувся профорієнтаційний захід, присвячений можливостям навчання на філологічному факультеті та сучасним траєкторіям професійної реалізації філолога. Зустріч стала нагодою для старшокласників більше дізнатися про університетське середовище та відчути атмосферу інтелектуального діалогу, у якому філологія постає простором професійних перспектив, культурної ідентичності та особистісного розвитку.
У заході взяли участь представники кафедри сучасної української мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича: завідувач кафедри, доктор філологічних наук, професор Світлана ШАБАТ-САВКА та доценти Алла АНТОФІЙЧУК і Наталія ШАТІЛОВА, – які у своїх виступах акцентували на тому, що сьогодні професія філолога переживає новий етап відчутного зростання престижу. У сучасному світі, де комунікація, текст і слово визначають якість суспільного діалогу, фахівці з мови й літератури стають особливо затребуваними у сфері освіти, медіа, культурних індустрій, комунікацій, перекладу, редакторської справи, цифрового контенту, гуманітарних досліджень.
Під час зустрічі йшлося про широкий спектр професійної реалізації філолога, про те, як важливо вже на етапі навчання усвідомлено вибудовувати власну професійну траєкторію. Майбутнім абітурієнтам розповіли про освітні програми філологічного факультету, їхню структуру, можливості академічної мобільності, участі у наукових гуртках, студентських ініціативах та міжнародних освітніх проєктах. Особливу зацікавленість викликала інформація про можливості подвійного дипломування, що відкриває студентам доступ до міжнародного академічного простору та розширює перспективи професійного розвитку.
Важливим акцентом зустрічі стала розповідь про відомих випускників філологічного факультету, які реалізували себе у різних сферах суспільного життя – від науки й освіти до медіа, культурної дипломатії та управління освітніми процесами. Особливо відрадно, що директорка ліцею №12 «Ювілейний» Руслана БАБУХ – також випускниця філологічного факультету. Її професійний шлях – переконливе свідченням того, що філологічна освіта формує глибокі гуманітарні компетентності, лідерські якості, здатність до стратегічного мислення й управління. Руслана Бабух – переможниця престижних освітянських конкурсів, лауреатка регіональних премій, експертка Державної служби якості освіти у Чернівецькій області – взірець успішної професійної самореалізації випускника філологічного факультету та натхнення для молодого покоління ліцеїстів.
Особливу атмосферу живого студентського досвіду створив виступ Наталії ЗАХАРЮК – першої заступниці голови Студентського парламенту університету, ексголови Студентського парламенту філологічного факультету. Її презентація, побудована на яскравій візуалізації студентського життя, продемонструвала ліцеїстам динамічність і багатовимірність університетського простору: наукові конференції, студентські проєкти, культурні події, міжнародні програми, можливості самореалізації та лідерства. Наталія поділилася власним досвідом навчання, участі у студентському самоврядуванні та громадській діяльності, підкресливши, що університет – це середовище розвитку, ініціатив і відкритих можливостей.
Зустріч у Чернівецькому ліцеї № 12 «Ювілейний» стала ще одним важливим кроком у зміцненні партнерства між закладами середньої та вищої освіти, яка продемонструвала, що сучасна філологічна освіта – це простір інтелектуальної свободи, творчості та професійних перспектив, де слово, культура і наука формують майбутнє.

11/03/2026

👉 ПРО АКТУАЛЬНІ НАПРЯМИ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО МОВОЗНАВСТВА

📝9 березня 2026 р. у межах навчальної дисципліни «Досягнення і проблеми українського мовознавства» відбулася панельна дискусія «АКТУАЛЬНІ НАПРЯМИ УКРАЇНСЬКОГО МОВОЗНАВСТВА: ТЕОРІЯ, МЕТОДОЛОГІЯ, ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ», у якій узяли участь здобувачі магістерського рівня спеціальності В 11 Філологія ОПП «Українська мова та література». Як зазначила викладач навчальної дисципліни, професор Кафедра сучасної української мови ЧНУ імені Юрія Федьковича СВІТЛАНА ШАБАТ-САВКА, сучасне українське мовознавство постає поліпарадигмальною наукою, що поєднує різні теоретико-методологічні підходи до аналізу мовних явищ і активно інтегрує здобутки суміжних гуманітарних дисциплін, репрезентуючи мову як складний соціокультурний феномен, інструмент пізнання, комунікації та конструювання смислів. У цьому контексті особливої ваги набуває міждисциплінарний характер лінгвістичних досліджень, що виявляється у взаємодії мовознавства з когнітивістикою, культурологією, соціологією, психологією, комунікативістикою, медіазнавством і цифровими технологіями.
✅Учасники панельної дискусії з опертям на мультимедійні презентації зосередили увагу на актуальних напрямах вітчизняного мовознавства. Зокрема, у фокусі обговорення соціолінгвістичних студій перебували питання функціювання української мови в умовах суспільно-політичних трансформацій, мовної політики та мовної ідентичності (ВІКТОРІЯ МИКИТЮК). У межах лінгвогеографічних досліджень порушено проблеми просторової диференціації української мови й ареальної варіативності діалектів (ТЕТЯНА КОШЕРУ). Окрему увагу приділено психолінгвістичним процесам породження та сприйняття мовлення, когнітивним механізмам мовної діяльності (НАТАЛІЯ РОЇК). Серед етнолінгвістичних студій актуалізовано проблематику взаємозв’язку мови й культури, репрезентації національно-культурних смислів у мовній картині світу (АРІНА ОРЛОВСЬКА). У ракурсі порівняльної лінгвістики обговорено питання типологічних і генетичних зв’язків української мови з іншими слов’янськими та європейськими мовами (АНАСТАСІЯ ЛУНГУ). Комунікативна лінгвістика була представлена дослідженнями, присвяченими комунікативним стратегіям і тактикам, прагматичним аспектам мовної взаємодії в різних типах дискурсу (ЮЛІАНА ЗІНІНА). У контексті комп’ютерної лінгвістики розглянуто можливості застосування цифрових технологій для створення електронних корпусів текстів, автоматизованого опрацювання мовної інформації та розвитку інструментів штучного інтелекту для дослідження української мови (КСЕНІЯ ПЕТРАЩУК).
✅Подібні науково-освітні ініціативи сприяють формуванню академічного середовища, у якому здобувачі мають можливість розвивати навички критичного мислення, удосконалювати культуру наукової дискусії, формувати важливі soft skills ‒ уміння аргументовано презентувати результати власних досліджень, публічно виступати перед авдиторією та ефективно комунікувати в науковому середовищі. Такий формат роботи, безперечно, сприяє підготовці майбутніх філологів до активної участі в науковому та професійному дискурсі, засвідчує широту сучасного проблемного поля українського мовознавства, окреслює перспективи подальшого розвитку лінгвістичних студій.

01/03/2026

✍️

🇺🇦 УКРАЇНСЬКИЙ ПРАВОПИС ЯК СТАНДАРТ ЗАТВЕРДЖЕНО

1 березня 2026 року Національна комісія зі стандартів державної мови на засіданні розглянула й затвердила Український правопис як стандарт державної мови. Цим рішенням Комісія виконала постанову Верховної Ради України «Про посилення ролі української мови в утвердженні Української держави» від 15 січня 2026 року і ввела в правове поле єдиний офіційний текст правопису.

Текст Українського правопису опрацювала робоча група, утворена 3 квітня 2025 року рішенням Комісії з провідних науковців з Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України, Інституту української мови НАН України, Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Одеського національного університету імені І. І. Мечникова.

Під час підготовки робоча група отримала 1400 пропозицій змін до тексту від громадськості. Від 27 органів державної влади, наукових та освітніх установ надійшли листи з відгуками та пропозиціями. Частину пропозицій урахувала, щодо частини зробила висновок про їх розгляд під час внесення змін до правопису в установленому законодавством порядку.

Відповідно до обсягу повноважень робочої групи було вдосконалено структуру правопису, зроблено редакційні та технічні виправлення, а також видалено в ілюстративній частині приклади, що стосувалися держави-агресора. Зміни в ньому не вплинуть на усталені правила правопису для користувачів.
Текст Українського правопису набере чинності й буде опублікований на офіційному вебсайті Комісії одночасно з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України про визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 437 «Питання українського правопису».

Комісія вбачає потребу в подальшій роботі над правописом із метою його вдосконалення та вирішення проблемних питань.

27/02/2026

Профорієнтаційні зустрічі зі старшокласниками – важливий складник співпраці університету із закладами загальної середньої освіти, адже такі заходи допомагають майбутнім абітурієнтам усвідомлено обрати професійний шлях, ближче познайомитися з освітніми можливостями й атмосферою студентського життя.
У межах такої роботи 27 лютого 2026 року відбулася планова інформаційно-презентаційна зустріч викладачів кафедри сучасної української мови з учнями 11-го класу Чернівецького ліцею № 22 імені Антона Кохановського Чернівецької міської ради. Під час зустрічі представники кафедри ознайомили старшокласників з освітніми програмами, що зреалізовуються на факультеті, особливостями навчання, перспективами професійної реалізації випускників, а також із науковим, творчим і громадським життям студентів. Викладачі розповіли про можливості участі у наукових гуртках, літературних студіях, конференціях, культурно-мистецьких і волонтерських проєктах.
Особливу зацікавленість учнів викликав виступ першої заступниці голови Студентського парламенту університету, ексголови студентського парламенту філологічного факультету, голови літературної студії імені Степана Будного, делегатки до ГС «Українська студентська ліга» Наталії ЗАХАРЮК. Здобувачка освіти поділилася власним досвідом навчання на філологічному факультеті, розповіла про активне студентське життя, можливості самореалізації та участь у громадських ініціативах, підкресливши, що філологічна освіта відкриває широкі можливості для професійного і творчого розвитку.
Приємно відзначити, що директорка ліцею № 22 Леся Ігорівна БАБІЙ також випускниця філологічного факультету, а нині - член Ради стейкхолдерів. У педагогічному колективі закладу успішно працюють і добре зарекомендували себе наші випускниці Надія РАЙЧУК та Олександра МИХАЙЛЮК. Така тяглість освітніх традицій є свідченням високого рівня підготовки філологів та важливості професії в сучасному суспільстві.
Зустріч відбулася у теплій атмосфері зацікавленого діалогу: учні мали змогу поставити запитання, більше дізнатися про навчання в університеті та перспективи філологічної освіти. Викладачі кафедри висловили сподівання, що такі зустрічі сприятимуть усвідомленому професійному вибору старшокласників і допоможуть їм відкрити для себе багатогранний світ філології.

25/02/2026

Кафедра пишається своїми колегами! Щирі вітання 💐

25/02/2026

24 лютого 2026 року студенти кафедри сучасної української мови, члени наукового гуртка української мови, взяли участь у Науково-просвітницькому івенті, присвяченому 155-річчю від дня народження Лесі Українки та 125-річчю її першого візиту на Буковину. Захід відбувся на запрошення члена Ради стейкхолдерів філологічного факультету, завідувачки науково-дослідного експозиційного відділу археології, історії середніх віків і нової історії краю Чернівецького обласного краєзнавчого музею Оксани Драгомирецької.
Атмосферний захід об’єднав поціновувачів українського слова, науковців, митців, студентів і всіх, хто прагнув відчути подих епохи, глибину поетичного світу Лесі Українки та життєдайну силу її творчості.
Завдяки змістовній і натхненній розповіді члена Ради стейкхолдерів філологічного факультету, старшої наукової співробітниці Чернівецького літературно-меморіального музею Ольги Кобилянської Юлії Микосянчик присутні мали нагоду зануритися в культурний контекст початку ХХ століття, осмислити значення буковинського періоду в житті письменниці та відчути живу енергію її слова.
Студенти кафедри долучилися до події художнім читанням поезій Лесі Українки:
«Стояла я і слухала весну» – Продан Анастасія (203 група);
«Do (Гімн. Grave)» – Федас Дарʼя (203 група);
«Хто вам сказав, що я слабка» – Щорчук Каріна (301 група);
«Конвалія» – Сеник Діана (301 група).
Виконання поезій звучало щиро й проникливо: декламатори передали внутрішню силу, драматизм і ніжність поетичного слова, дозволивши учасникам події по-новому відчути актуальність творчості Лесі Українки сьогодні.
Щиро дякуємо організаторам за запрошення та можливість стати частиною змістовного й натхненного заходу!

21/02/2026

НАГОЛОС МАЄ ЗНАЧЕННЯ!
Чи замислювалися ви, що одна лише зміна наголосу може повністю змінити зміст слова, а інколи й усієї фрази? Український наголос виконує фонетичну, ритмомелодійну, а також важливу смислорозрізнювальну функцію: він допомагає розрізняти значення слів і граматичні форми.
Порівняймо:
вАги – пристрій для вимірювання маси
вагИ – родовий відмінок від вага
вИгода – користь, прибуток
вигОдa – зручність, комфорт
оргАн – музичний інструмент
Орган – частина організму чи установи
пОдiл – дія поділу
подІл – місцевість, низина
прОшу – слово ввічливості
прошУ – звертання з проханням
Іноді помилковий наголос може призвести до комічного ефекту або зміни змісту висловлення:
– Пані, платіть за проїзд, – крикнув водій навздогін добродійці, що хутко повз нього прошмигнула вглиб салону.
– Зараз заплАчу, – відповіла пасажирка.
Водій, усміхнувшись, докинув:
– Плакати не треба. Треба платити.
Рухомий і смислорозрізнювальний наголос – особливість нашої мови, ознака її мелодійності й точності.
У сучасному комунікаційному просторі (медійному, освітньому, цифровому) правильне наголошування слів стає важливим маркером мовної компетентності й професійної культури мовця. Воно забезпечує точність передавання змісту, формує довіру до мовлення та сприяє утвердженню нормативної української вимови в публічному мовному середовищі. Уміння правильно наголошувати слова забезпечує точність комунікації, виразність мовлення і взаєморозуміння між співрозмовниками.
💬 А які слова зі «зрадливим» наголосом найчастіше трапляються у вашому мовленні? Поділіться прикладами!
#ДеньРідноїМови #УкраїнськаМова #Наголос #КультураМовлення #ЛюбімоУкраїнську

21/02/2026

💙💛 Дорогі друзі!
Кафедра сучасної української мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича сердечно вітає вас з Міжнародним днем рідної мови! Нехай наше Слово живе й міцніє в серцях, надихає на єдність і творення, береже пам’ять поколінь і відкриває шлях у майбутнє! Плекаймо його щодня - з любов’ю, гідністю й вірою в силу української мови та України як незалежної та незламної держави! ❤️

19/02/2026

💙💛«ЯКЕ ПРЕКРАСНЕ РІДНЕ СЛОВО. ВОНО – НЕ СВІТ, А ВСІ СВІТИ». Таку потужну метафоричну назву мав культурно-мистецький захід, який до Міжнародного дня рідної мови провела кафедра сучасної української мови Філологічний факультет ЧНУ імені Юрія Федьковича. Захід, що відбувся 19 лютого 2026 р. в онлайн-форматі, об’єднав усіх, хто залюблений у рідне слово, хто плекає, оберігає та популяризує українську мову. Доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри сучасної української мови, професор Світлана ШАБАТ-САВКА, модеруючи цей захід, зауважила, що відзначення Міжнародного дня рідної мови в контексті буремного сьогодення ‒ це ще одна можливість для роздумів про рідну мову як посутній чинник державності, засіб збереження ідентичності та консолідації суспільства в боротьбі проти ворога за незалежність і територіальну цілісність України, визначальний маркер лінгвоментальності й української етнокультури.
✍️В урочистостях з нагоди свята взяли участь: Ірина ОСОВСЬКА ‒ доктор філологічних наук, професор, проректор з науково-педагогічної роботи, міжнародної та гуманітарної діяльності Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича; Ярослав РЕДЬКВА ‒ кандидат філологічних наук, доцент, декан філологічного факультету; Іван ДЕРДА ‒ голова Чернівецького обласного об՚єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, народний артист України, професор кафедри музики, які у своїх виступах відзначили важливу роль української мови як основи національної єдності та духовної тяглості поколінь, важливого засобу збереження самобутності українського народу, утвердження України у світовому культурному та комунікативному просторі. Пісня «Мово рідна, слово рідне…» на слова Сидора Воробкевича, що її виконав Іван ДЕРДА ‒ народний артист України, надала заходу особливого патріотичного звучання.
✍️Національно-патріотичну й емоційно наснажену чуттєвість свята створила сучасна українська письменниця Олена РЄПІНА ‒ член Національної спілки письменників України, член Національної спілки журналістів України, відома громадська й культурна діячка, авторка поетичних збірок, перша капеланка на Буковині. Поетеса наповнила зустріч атмосферою щирої любові до рідного слова, звернувшись до студентів-філологів як до представників юної інтелектуальної еліти, як до майбутніх фахівців, покликаних утверджувати силу української мови у світовому співтоваристві.
✍️У святковому заході звучали вірші у виконанні Анжели КРИВОЇ ‒студентки ІІ курсу спеціальності «Філологія (українська мова та література)»; Анни ДЗЯВИ ‒ студентки ІІ курсу спеціальності «Філологія (українська мова та література)»; Олесі ЛОБОДЮК ‒ здобувачки другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності «Філологія (української мови та літератури)». Своїм цікавим проєктом про те, як вивчають українську мову іноземці, радо поділилася Дарина КОВАЛЬЧУК ‒ студентка ІІ курсу спеціальності «Філологія (українська мова та література)», а Юліана КРАМАРЧУК, студентка ІУ курсу спеціальності «Середня освіта (українська мова та література)», зробила всім учасникам заходу чудовий пісенний подарунок.
✍️Щира подяка старостам академгруп (Анна ЧОРНА, Дарина КОВАЛЬЧУК, Ольга ЩУР) за активне залучення студентів до проведення заходу.
❤️У сучасних реаліях ми, українці ХХІ століття, покликані оберігати рідну мову, сприяти її розвитку та повноцінному функціюванню, дбати про Україну - сильну та незалежну державу! 💙💛

05/11/2025

👉ПРОФЕСІЙНЕ СТАНОВЛЕННЯ ФІЛОЛОГА: ПІДСУМКИ АСИСТЕНТСЬКОЇ ПРАКТИКИ, РЕКОМЕНДАЦІЇ РОБОТОДАВЦІВ, НОВІ ГОРИЗОНТИ УСПІХУ
📌4 листопада на кафедрі сучасної української мови Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича відбулася важлива подія ‒ захист асистентської практики здобувачів другого (магістерського) рівня спеціальності В11 Філологія. До участі в заході були запрошені потенційні роботодавці: представники редакції газети «Молодий буковинець», видавничого дому «Букрек» та Наукової бібліотеки Наукова бібліотека ЧНУ імені Юрія Федьковича.
✅У вступному слові керівник практики, гарант ОП, професор Світлана ШАБАТ-САВКА Світлана Шабат-Савка зазначила, що асистентська практика ‒ обов’язковий компонент освітньо-професійної програми «Українська мова та література» другого (магістерського) рівня вищої освіти, що передбачає підготовку магістрантів до самостійної професійної діяльності, набуття фахових умінь та навичок, застосування інноваційних технологій в освітньому процесі, поєднання теоретичних знань із практичним застосуванням у закладах вищої освіти. Чітка спрямованість асистентської практики на всебічну самореалізацію магістрантів, поєднання навчально-методичної, гуманітарно-виховної та наукової роботи сприяли її успішному проведенню, засвідчили тісну співпрацю між викладачами кафедри та студентами, спільну зацікавленість у досягнутих результатах.
❗Водночас викладацька діяльність випускників спеціальності «Філологія (українська мова та література)» ‒ це лише один із багатьох напрямів їхньої професійної самореалізації. Диплом філолога відкриває широкі можливості працевлаштування в різних сферах суспільного життя: випускники можуть успішно працювати редакторами й видавцями, директорами культурно-мистецьких агенцій, музеїв, бібліотек, копірайтерами та коректорами, секретарями, перекладачами, фахівцями у сфері реклами тощо. Саме на цьому наголошували у своїх виступах роботодавці. ✅Зокрема, Юлія ПАЦАРАНЮК Yuliia Patsaraniuk, кандидат філологічних наук, доцент, редактор випуску однієї з найпопулярніших регіональних газет «Молодий буковинець», підкреслила значення мовної грамотності, комунікативної культури та здатності ефективно працювати з інформацією в умовах сучасного професійного середовища, представила можливості працевлаштування випускників-філологів у редакційній сфері, поділилася власним досвідом свого успішного становлення в журналістиці, порадила молодим фахівцям активно застосовувати філологічні знання в медіапросторі.
✅Михайло ЗУШМАН Михайло Зушман, кандидат філологічних наук, доцент, директор Наукової бібліотеки Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, розповів про можливості працевлаштування магістрантів спеціальності «Філологія» як в освітніх закладах, так і в культурно-мистецьких агенціях, у бібліотечній сфері, зосередивши увагу на важливості науково-дослідницького складника асистенської практики, адже робота з новими джерелами, які пропонує бібліотека університету, формує у студентів навички самостійного пошуку, критичного аналізу та інтерпретації інформації. Саме через взаємодію з науковими базами даних, каталогами й цифровими архівами магістранти набувають уміння орієнтуватися в сучасному інформаційному просторі, що важливо на етапі підготовки сучасного фахівця-філолога. Така практика розширює науковий кругозір студентів, стимулює їх до власних досліджень, сприяє формуванню дослідницької культури та вмінню застосовувати здобуті знання у практичній діяльності.
✅Редактор видавничого дому «Букрек» Анна АНДРЄЄВА зазначила, що здобуті під час навчання на філологічному факультеті знання відкрили їй шлях до успішної реалізації у сфері видавничої діяльності. Вона поділилася зі студентами цікавими аспектами своєї професійної роботи, розповіла про плідну співпрацю видавництва з кафедрами факультету, науковцями, упорядниками літературних і популярних видань, ознайомила студентів із особливостями редакторської та видавничої справи, а також запросила випускників долучатися до команди видавництва, висловивши впевненість, що їхні ґрунтовні філологічні знання стануть запорукою успішної професійної діяльності.
✅У процесі захисту асистентської практики здобувачі освіти (Ангеліна ЛОГОШ, Людмила КРУЛИК, Соломія СИНЮШКОВИЧ, Юлія ЗІНКЕВИЧ, Олександр ГУРЕЙ) ділилися своїми враженнями, розповідали про отриманий педагогічний та організаційний досвід, про нові навички, здобуті під час роботи зі студентами, про участь у навчально-методичній та науковій діяльності кафедри, про власні творчі знахідки й професійні відкриття.
👉Зустріч відбулася в доброзичливій, конструктивній та академічно виваженій атмосфері. Учасники мали змогу детально обговорити звітну документацію студентів-практикантів: їхні щоденники, звіти, конспекти лекційних і практичних занять, методичні розробки виховних заходів, робочі програми й силабуси, психолого-педагогічні характеристики учасників освітнього процесу.
❗Захист асистентської практики відбувся на високому рівні й засвідчив готовність магістрантів до викладацької діяльності, їхню методичну вправність у проведенні лекцій, практичних занять і виховних заходів, уміння здійснювати сучасні презентації для кращого засвоєння матеріалу, налагоджувати тісний контакт зі студентською авдиторією, водночас ‒ їхню зрілість, мотивацію та готовність до подальшої кар’єри у сфері освіти, науки й гуманітарної діяльності.