03/08/2026
🤝Протягом кількох місяців у рамках проєкту «Посилення транскордонної стійкості до дезінформації через створення мережі експертного обміну та освітнього партнерства» представники органів публічної влади, наукової спільноти, громадських організацій та медіа України, Румунії й Республіки Молдова спільно працювали над пошуком ефективних підходів до протидії дезінформації та зміцнення транскордонної співпраці. Яких результатів вдалося досягти, які висновки зробили учасники проєкту та чому ця тема сьогодні є особливо актуальною – у підсумковому матеріалі директора Чернівецького регіонального центру підвищення кваліфікації Миколи Ярмистого:
📢"Завершився проєкт «Посилення транскордонної стійкості до дезінформації через створення мережі експертного обміну та освітнього партнерства», який Чернівецький регіональний центр підвищення кваліфікації реалізував за підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні Seidel Stiftung Ukraine. Учасниками проєкту стали представники органів публічної влади, громадських організацій та медіа Чернівецької області, Румунії та Республіки Молдова.
В розробці та реалізації проєкту взяли участь працівники Чернівецького регіонального центру підвищення кваліфікації: Микола Ярмистий – директор Центру; Сергій Гакман – заступник директора Центру; Яна Мельничук – начальниця відділу моніторингу навчання та комунікацій; Світлана Шарагова – керівниця навчального відділу; Ліля Халавка – завідувачка редакції журналу «Буковинський вісник державної служби та місцевого самоврядування». Окремо варто відзначити організаторів, які сприяли реалізації проєкту: Нелю Малько – виконавчу директорку асоціації органів місцевого самоврядування «Агенція розвитку громад Буковини» та Олега Ватаманюка – координатора проєктів представництва Фонду Ганнса Зайделя в м. Києві.
Одним із ключових напрямів реалізації проєкту стало проведення семінарів за експертною участю «Медіаграмотність та інформаційна безпека для ефективного управління», який в якості тренерів проводили Наталія Нечаєва-Юрійчук, експертка з комунікацій та інфомедіаграмотності, регіональна координаторка Національної платформи стійкості та згуртованості у Чернівецькій області, координаторка Східноєвропейської мережі GPPAC, кандидатка історичних наук, доцентка кафедри політології та державного управління ЧНУ ім. Ю. Федьковича, та Віра Цирдя, завідувачка сектору з питань інформаційного забезпечення та цифрового розвитку Герцаївської міської ради Чернівецької області.
Важливою складовою проєкту став обмін досвідом між українськими та румунськими експертами, який ефективно та конструктивно відбувся в Сучавському університеті «Штефан чел Маре» та Сучавській повітовій організації Союзу українців у Румунії. Участь в дискусіях взяли, зокрема, Флорін Пінтеску, декан факультету історії, географії та суспільних наук, доктор історії Сучавському університету «Штефан чел Маре»; Марчела Шлюсарчук, керівниця міжнародного відділу університету Сучавського університету «Штефан чел Маре»; Марін Герман, журналіст, лектор університету Штефан чел Маре; Делія Мартиняк, членкиня Сучавської повітової організації Союзу українців в Румунії.
Підсумковим і дуже змістовним заходом став круглий стіл в Чернівцях на тему «Від експертної оцінки до вироблення політик у протидії дезінформації на українсько-румунсько-молдовському прикордонні». З доповідями виступили Вячеслав Бурденюк, адміністратор громадської асоціації «Центр соціальної взаємодії і прогресу» (м. Бєльці, Республіка Молдова), Наталія Нечаєва-Юрійчук, експертка з комунікацій та інфомедіаграмотності, регіональна координаторка Національної платформи стійкості та згуртованості у Чернівецькій області, координаторка Східноєвропейської мережі GPPAC та Сергій Гакман, заступник директора Чернівецького регіонального центру підвищення кваліфікації.
Усі заходи проєкту об’єднувало розуміння того, що сьогодні дезінформація є одним із ключових інструментів гібридної війни. Вона спрямована на підрив національної безпеки, дестабілізацію суспільства та послаблення довіри до державних інституцій. Саме тому учасники зосередили увагу на питаннях транскордонної співпраці та протидії дезінформації, сучасних викликах інформаційної безпеки та пошуку ефективних шляхів реагування на них.
Під час дискусій та обміну досвідом розглядалися основні блоки проблем:
– виклики державній інформаційній політиці: спроби дискредитації європейської інтеграції, мовної політики та міграційних процесів, поширення недовіри до виборів і державних інституцій, необхідність удосконалення законодавчих механізмів протидії дезінформації.
– транскордонні виклики: питання міжконфесійних і міжнаціональних відносин, мовної політики та прикордонної безпеки, взаємодія з державними інституціями та партнерськими організаціями України, Румунії та республіки Молдова;
– виклики у сфері кризових комунікацій: використання дезінформації як інструмента гібридної війни, російські інформаційно-психологічні операції, поширення фейків і маніпулятивних повідомлень, необхідність оперативного реагування та збереження довіри громадян.
– інформаційні виклики: маніпулятивні повідомлення в медіапросторі, маніпуляції питаннями ідентичності, використання місцевих посередників для поширення дезінформації, кібератаки, залякування війною, використання соціальних мереж, штучного інтелекту, дипфейків і фальшивих медіа.
– історичні маніпуляції та міфи: роль інформації у формуванні суспільних настроїв у різні історичні періоди, використання історичних наративів для маніпулювання громадською думкою, маніпуляції щодо законності окупації Криму, спроби розпалювання міжнаціональної напруженості.
Серед важливих інструментів протидії дезінформації експерти відзначили:
– транскордонну співпрацю між Україною, Румунією і Молдовою: проведення спільних інформаційних, освітніх та мистецьких заходів, поїздок з обміну досвідом, реалізацію спільних проєктів, створення мережі інформаційної стійкості між країнами;
– інституційну взаємодію: забезпечення ефективної взаємодії між владою і громадянами, проведення регулярних зустрічей керівництва з мешканцями громад; узгоджена координація інформаційної роботи в школах, бібліотеках, закладах вищої освіти;
– стратегічні комунікації: формування критичного мислення й навичок перевірки інформації, моніторинг інформаційного простору, оперативне спростування фейків, своєчасне інформування населення в умовах воєнного стану;
– інформаційну підтримку: підтримку і розвиток регіональних медіа, розвиток офіційних цифрових каналів комунікації, підготовку та поширення інформаційних матеріалів;
– освітнє забезпечення: навчання дорослого населення, дітей і молоді медіаграмотності та навичкам перевірки інформації; проведення тренінгів, семінарів, круглих столів і програм обміну досвідом; створення спеціалізованих медійних та освітніх проєктів для ветеранів війни та членів їхніх родин;
– професіоналізацію публічних службовців і комунікаційників: проведення заходів із обміну досвідом, спільного пошуку рішень, напрацювання сучасних форматів інформаційного контенту та своєчасного реагування на інформаційні кризові ситуації.
Учасники проєкту високо оцінили можливість спільного обговорення проблем запобігання дезінформації в умовах транскордонної співпраці та дійшли загального висновку, що ефективна протидія дезінформації потребує комплексного підходу, який поєднує правові механізми, освітні та інформаційні інструменти, а також інституційну взаємодію органів публічної влади, громадських організацій, засобів масової інформації та наукової спільноти, спрямовану на розвиток медіаграмотності населення.
У рамках освітнього проєкту співпраця представників органів публічної влади, громадських організацій та медіа України, Румунії та Республіки Молдова заклала підґрунтя для посилення транскордонної стійкості до дезінформації та вироблення спільних підходів до формування політик протидії дезінформації на українсько-румунсько-молдовському прикордонні".
