10/03/2023
До української тематики звертався І.Соколов. Він часто перебував в Україні; 1883 р. переїхав до Одеси, з 1886 р. викладав у Харкові, став віце-президентом Харківського товариства любителів красних мистецтв. Звертався до обрядових і побутових сцен: "Свято Івана Купала на Україні", "Сільське весілля", "Кобзар" (всі — 1857), "У корчмі" (1859). Розкривав гострі соціальні події: "До корчми", "Скарга", "Похорон", "Погорільці". Його картина "Проводи рекрутів" за змістом сповнена справжнього драматизму, належить до визначних творів 1860-х років.
На традиціях реалістичного мистецтва і творчості Т.Шевченка формувався К. Трутовський.
К. Трутовський «Весільний викуп»
Українець за походженням, він народився в Курську, але дитинство пройшло в маєтку батька на Харківщині, що значною мірою зумовило поетичний світ його образів, зображення побуту й обрядів села. За твір "Хоровод у Курській губернії" (I860) художник дістав звання академіка. У серії сатирично-викривальних картин він правдиво зобразив життя провінційних поміщиків: "Гра в карти" (1861), "Поміщики — політики" (1864), "Привели до пана" (70-ті роки), "Танок кріпачок перед поміщиками" (1859). Сповнені лірики та душевної краси твори "Білять полотно" (1874), "В місячну ніч" (1881), "Весільний викуп".
З-поміж художників, які за походженням або місцем діяльності пов'язані з Україною (водночас і з Росією), відомі Ілля Рєпін, Архип Куїнджі, Микола Ге, Михайло Врубель, Володимир Маковський, Микола Ярошенко. До найвідоміших здобутків їхньої творчості належать картини з історії України, відображення народного побуту, краєвиди.
М. Ге "Портрет М. Костомарова", 1870
Найстарший з них — М. Ге (1831-1894), правнук французького емігранта, по матері — українець. Він майстер історичної картини. Провідного значення у нього набула євангельська тема, хоча його не можна назвати релігійним художником. У 1875 р. М.Ге переїхав на хутір Іванівський Чернігівської губернії. Був одним із засновників Товариства передвижників. Малював краєвиди, портрети; образи портретованих розкривав з глибоким психологізмом (портрет М.Костомарова).
Широта творчих інтересів, сила художнього узагальнення вирізняють творчість І.Рєпіна (1844-1930). Він народився в Чугуєві, його мати — українка. З дитинства малював ікони. Відзначений Великою золотою медаллю після завершення навчання у Петербурзькій академії мистецтв (1864-1871). Відразу після повернення із-за кордону поїхав у рідний Чугуїв, де вивчав селянський побут, звичаї, людські колоритні типажі. Оспівує свободолюбство і патріотизм народу (1908; "Чорноморська вольниця").
І. Рєпін "Українка біля тину", 1876
Народна тема простежується в картинах "Українська селянка", "У волосному правлінні", "Екзамен у сільській школі", "Протодиякон", "Вечорниці". Значна частина творчості І. Рєпіна належить історії українського мистецтва. Він виховав чимало художників з України. Творчі орієнтири українських живописців в ділянці історичного жанру (С.Васильківський, Г.Крушевський, О.Мурашко, О.Сластьон, М.Самокиш) надовго визначила його картина "Запорожці пишуть листа турецькому султану".
І. Рєпін «Запоро́жці пи́шуть листа́ туре́цькому султа́нові»
Опоетизував природу України А. Куїнджі (1840-1910). Він народжений у Криму, грек за національністю; рано осиротів, мав тяжке дитинство. Був вільним слухачем Петербурзької академії мистецтв. Розквіт його майстерності припадає на знамениті краєвиди, де розкрито красу української природи: "Чумацький тракт у Маріуполі", "Українська ніч" (1876), "Ніч над Дніпром", "Дніпро вранці" (1881), "Степ у цвіту", "Нічне".