29/01/2024
«Не підходь до мене, я тебе не люблю…» - цю фразу почула під час прогулянки у місцевому парку. Малеча 4-5 років гралася із відерцем води у пісочниці, накидаючи в нього пісок. Очікувано, що вміст відерця скоро опинився на яскравому дитячому комбінезончику. Уважна матуся одразу підбігла і, реагуючи на сказане дитиною чергове «ну мамо!..», додала почуту мною фразу.
«Нічого такого!» - скажете ви. Проте у стосунках із дітьми має значення все, навіть, на перший погляд, незначні дрібниці. Що сказав, на що відреагував, ба більше - як повівся у тій чи іншій ситуації!
Ставлення батьків одне до одного, вчинки у стосунках з іншими людьми формують образ поведінки дитини в повсякденні. Більше того, саме так формується їхнє уявлення про правильність поведінки.
Сварка вдома, зʼясовування стосунків, зрада - не додадуть позитиву у формування внутрішнього світу дитини. Серед інших корисних для батьків порад - наступні:
- не критикуйте саму дитину, тільки вчинки;
- не порівнюйте з іншими дітьми («Світлана добре вчиться, а ти - ні»);
- не відбирайте дитинство, навантажуючи не за віком і вподобаннями;
- не позбавляйте дитину любові (замість «Не підходь до мене, я тебе не люблю», скажіть: «Я тебе дуже люблю, але мені неприємно, що ти не тримаєш слова!»).
Найбільший страх дитини - це втратити вашу увагу, довіру, любов і родинне тепло. Тож завжди підкреслюйте, як любите, цінуєте і підтримуєте дитя - навіть у найскладніших ситуаціях. Ваш приклад поведінки - найпростіший інструмент навчити дитину жити!
P. S. 5 ЗОЛОТИХ ФРАЗ:
«Я радий, що ти у мене є!»
«Я тебе люблю!»
«Я пишаюся тобою!»
«Ти дуже важливий для мене!»
«Я в тебе вірю!»
