Lilys School

25/09/2025

🚀 Українець, який стрибнув на Землю зі стратосфери!

25 вересня 1945 року світ дізнався про справжню відвагу.
Українець Василь Романюк, уродженець Драбова на Черкащині, піднявся на висоту 13,1 км. Там він залишив літак і кинувся у прірву небес.

🌌 167 секунд вільного падіння.
Майже 3 хвилини його тіло неслося у безповітряному холодному просторі. На висоті всього кілометра від землі Романюк смикнув за кільце парашута — і безпечно приземлився.

Його власні слова після приземлення звучать майже поетично: «Спочатку я нічого не чув, вуха ніби залило ватою. А потім розчинився у світі — почув пташок, дятла, побачив хмари, схожі на мазки білої фарби…»

Цей стрибок одразу перекрив усі тодішні рекорди. Він довів, що людина здатна вижити після падіння зі стратосфери, а нові парашути витримують неймовірні навантаження. Це був не просто спортивний подвиг — це був експеримент, що згодом врятував життя тисячам майбутніх льотчиків.

🎖 Згодом Романюк встановив ще 17 світових рекордів, здійснив понад 3 400 стрибків і став Героєм Радянського Союзу. Його називали «парашутист №1». Він першим почав відпрацьовувати техніку керування тілом у вільному падінні — те, що сьогодні відоме як «скайдайвінг».

🌍 Історія Василя Романюка — це історія про мужність, науковий пошук і жагу до висоти. Українець, який ще в середині XX століття довів: небо відкрите тим, хто наважується підкорити його.

07/09/2025

💪🇺🇦

Мова. В Криму, коли я вчилася в школі, було престижно, саме так - ПРЕСТИЖНО відмовитися від уроків української.
Вчителька Галина Гаврилівна була нервовою жінкою. Лютою, я б сказала.
Тепер мені зрозуміло чому. Бо до її уроку ставилися зі зневагою. І дорослі і деякі діти.
А ще в нас була вчителька по праці Алла Миколаївна, вона була майстринею і розмовляла виключно українською, красиво, тендітно.
Коли сталася оккупація, їй було важко, навіть не знаю де вона зараз, бо їй ці всі події сильно боліли.
Коли в університеті в Харкові, де я вчилася, повідомили, що тепер всі лекції треба викладати українською, викладачі були в шоці, бо здебільшого мову вони не знали. І багато студентів теж.
Коли я почала займатися просвітницькою справою в УБС, то швидко зрозуміла, що наша комунікація має бути виключно українською. І мені довелося знова вчитися мові, я нею не розмовляла.
Коли я виступала на TEDxKyiv, я думала лише про одне - як не забути слова українською і не перейти на мову азірова. Я досі не можу дивитися свій виступ, бо він такий незграбний від того, що я всі 10 хвилин намагалася витягти з пам‘яті слова українською, одразу перекласти свої думки з російської і сказати вже готові речення вголос.
Зараз я не уявляю себе без української, я легко думаю українською, краще структурую думки. В мене був експерімент - коли перейшла знову на російську, щоб з‘ясувати - чи буде більш багатим мій слог. Виявилося - жодної різниці.
Розумію наскільки стратегічно вірно державі Україна мати свою мову - українську мову. Я не розумію компромісів, які всі шукають. Їх не може бути, зважаючи на те, як поводить себе сусідня країна.
В нас має бути суспільний патріотизм, і він сьогодні дуже сильно про мову.
Я, дівчинка з Криму, вивчила мову і пишаюся своєю прекрасною країною. Я щаслива жити тут і поважати її.
Повагу до своєї країни я висловлюю мовою.
Євгенія Аратовська
· Kyiv, Ukraine ·

05/08/2025

A women's glove from 1850s London, modified for self defense