Біла Церква ретроспективна

14/08/2026

Жіночі образи репресованих білоцерківок. Поки у доступних справах фондів ЦДАГО вдалось знайти лише 5 фото з сотень жительок Білої Церкви, які були піддані сталінським репресіям. Світлини ми доповнили їхніми біографічними даними.

1. Бенедицька Ганна Мечиславівна - 9.12.1904 р. н., уродженка м. Борзна Чернігівської обл., полька, працювала рахівницею у Білоцерківському відділенні Держбанку. Арештована 2 червня 1937 р. за ст. 54-10 та 54-11 КК УРСР. 8 вересня 1937 р. Особливою нарадою при НКВС СРСР засуджена до 10 років виправно-трудового табору. Їй інкримінувалась участь у вигаданій польській таємній організації. Звільнена у серпні 1954 р. та повернулась у Білу Церкву, де працювала на селекційній станції. Реабілітована 12 листопада 1957 р. Військовим Трибуналом Київського військового округу.

2. Брончек-Полінкевич Яніна Михайлівна - 21.06.1901 р. н., уродженка Білої Церкви, полька, працювала вчителькою у середній школі № 1. Вперше арештована у 1931 р., але виправдана в обмін на згоду співробітництва, але не доносила. Вдруге арештована 6 серпня 1937 р. за ст. 54-10, 54-11 КК УРСР. 8 вересня 1937 р. Особливою нарадою при НКВС СРСР засуджена до 10 років виправно-трудового табору. Їй інкримінувалась участь у вигаданій польській таємній організації. Реабілітована 12 листопада 1957 р. Військовим Трибуналом Київського військового округу. Втретє арештована 21 червня 1949 р. за ст. 54-10, 54-11 КК УРСР. 1 жовтня 1949 р. Особливою нарадою при МДБ СРСР засуджена на заслання до Красноярського краю на поселення. Після звільнення повернулась у Білу Церкву. Реабілітована 21 березня 1958 р. Військовим Трибуналом Київського військового округу. Її чоловік Полінкевич Вікентій Фабіянович засуджений до розстрілу у серпні 1937 р.

3. Грабина Євгенія Василівна - 1893 р. н., німкеня. Робітниця. Арештована 5 січня 1947 р. за ст. 54-1 КК УРСР. 8 травня 1947 р. Особливою нарадою при МДБ СРСР засуджена до 4 років ув'язнення у виправному трудовому таборі. Реабілітована у 1967 р. Президією Київського обласного суду.

4. Мільке Ольга Адольфівна - 1918 р. н., уродженка с. Бараші Житомирської обл., німкеня. Працювала прибиральницею. Проживала на вул. Кузнечній, буд. 28. 6 липня 1945 р. арештована за ст. 54-1а КК УРСР. 25 лютого 1946 р. Особливою нарадою при НКВС СРСР засуджена до 4 років ув'язнення у виправному трудовому таборі. Реабілітована у 1967 р. Президією Київського обласного суду. Разом з нею засуджені були її брат Еміль 1915 р. н. та сестра Альбіна 1906 р. н.

5. Рибацька Марія Йосипівна - 1904 р. н., уродженка с. Шамраївка, полька, офіційно безробітна, кравчиня. Вперше арештована 2 червня 1937 р. за ст. 54-10, 54-11 КК УРСР. 8 вересня 1937 р. Особливою нарадою при НКВС СРСР засуджена до 10 років виправно-трудового табору. Реабілітована 12 листопада 1957 р. Військовим Трибуналом Київського військового округу. Їй інкримінувалась участь у вигаданій польській таємній організації. Вдруге арештована 21 червня 1949 р. за ст. 54-10, 54-11 КК УРСР. 8 жовтня 1949 р. Особливою нарадою при МДБ СРСР засуджена на заслання в Кустанайську область Казахської РСР на поселення. Після звільнення повернулась у Білу Церкву. Реабілітована 21 березня 1958 р. Військовим Трибуналом Київського військового округу.

Джерело: ЦДАГО, ф. 263, оп. 1, спр. 46601, 57675, 57785

13/08/2026

Історію Білої Церкви нищать бульдозерами. На жаль, не вперше.

12/08/2026

Платний вхід у парк ім. Петровського 100 років тому. У радянські часи сучасний парк культури та відпочинку ім. Т.Шевченка був огороджений та мав платний вхід. У місцевій пресі скаржились, що ціна за квиток кусалась для звичайного робітника. Нині західну частину парку повернули до більшовицьких порядків - загородили під виставку міфічних істот за чималу плату

Джерело: «Радянська нива» № 53 від 31 травня 1926 р. С. 5.

10/08/2026

Брошурка початку 1980-х

07/08/2026

100-річний ювілей Білоцерківської міської ради. У квітні 1926 р. більшовицькі окупанти аж через 6 років наважились відновити міське "самоврядування" у Білій Церкві. Було проведено "вибори", і 21 квітня відбулось засідання нового органу влади. Першим головою міськради став знаний комуніст Кирило Горлинський-Гутник. Доля першого радянського "мера" була трагічною - його знищили під час сталінського терору у жовтні 1937 р. Перше скликання БМР пропрацювало лише рік через тодішню виборчу систему.

Джерело зображення: "Радянська нива" № 44 від 25 квітня 1926 р.

05/08/2026

Бандитське передмістя «Олександрія» 100 років тому. У 1926 році люди скаржились на криміногенну ситуацію у тодішньому селі Олександрія, яке зараз є західною частиною Білої Церкви. Злочинці у темну пору доби займались крадіжками, розбоєм і навіть повністю переходили всі межі людяності. Особливо небезпечною була вулиця Лазаретна. Тодішня міліція, вочевидь, цікавилась лише куркулями, самогонниками та спекулянтами.

Джерело: «Радянська нива» № 27 від 25 лютого 1926 р. С. 6.

04/08/2026

Новий матеріал про традиційні професії жителів Білоцерківщини.

Багато професій, без яких колись не уявляли життя, сьогодні залишилися лише в історичних документах, назвах вулиць і спогадах. Детальніше на сайті

01/08/2026

Скільки коштувало будівництво Будинку-комуни, зараз відомого як Будинок соціалізму біля Замкової гори? За архівними даними, загальний кошторис зведення будівлі склав 221 229 крб. і 34 коп. За сучасним курсом, враховуючи інфляцію, це складає 2 млн 184 тис. доларів США. За свій проєкт архітектор М. Даміловський з іншими авторами отримали 2190 крб.

Джерело: ЦДАВО, ф. 5, оп. 3, спр. 904, арк. 58.

24/07/2026

1 травня 1923 року більшовицька окупаційна адміністрація відкрила парк «Олександрія» для відвідувачів. Тоді ця перлина Білої Церкви підпорядковувалася місцевому технікуму. Для відвідувачів було декілька варіантів оплати за вхід – сезонні абонементи вартістю 1 карбованець золотом або разовий квиток за 3 копійки. Дитячий абонемент коштував чверть від звичайної вартості. Також для членів профспілок була пільга 50%. Окрім цього, дозволили екскурсії парком.

На відміну від часів Браницьких, відвідувати парк можна було кожного дня, але його композиція критично постраждала як від мародерства червоних і білих військових зайд, так і від місцевих «господарників».

Джерело: «Плуг і молот». Ч. 32 від 1 травня 1923. С. 6.

21/07/2026

Правила перебування відвідувачів «Олександрії» згідно Інструкцій Марії Євстафіївни Браницької даних головному садівнику парку Йозефу Шинцінгу (Joseph Schinzing).

1. Вхід до парку стороннім особам дозволяється лише на підставі спеціальних квитків, що видаються через Центральне Бюро.
2. Сторожам суворо заборонено впускати тих хто гуляє без квитка; слід перевіряти, чи особи, які ходять по парку, мають квитки.
3. Однак за квитками вхід до парку дозволено лише в неділю.
4. Людям перебувати в парку дозволено лише до 9 год., а восени до 8 год. вечора.
a) Слід пильнувати, щоб ті хто гуляють входили до парку лише пішки, і під жодним приводом не в'їжджали на екіпажах, велосипедах або верхи;
b) щоб не ходили по траві, не зривали квітів і зовсім не наближалися до частини парку поблизу павільйонів, Аустерії тощо;
c) щоб не влаштовували екскурсій (пікніків) із закусками і не робили таким чином безладу;
d) щоб не приводили з собою собак.
5. Особи, які не дотримуються цих правил або не мають квитків, повинні бути негайно виведені з парку.

Перекладено з французької
Джерело: Archiwum Główne Akt Dawnych. F. 338, pods. 2, s. j. 224. Instrukcje Marii z Sapiehów Branickiej dla administracji pałacu w Białej Cerkwi, Warszawie, Aleksandrii i parku aleksandryjskim.