Fond ukrajinskej písomnosti a kultúry

Святo Казанская икона Божией Матери — 4 листопада

4 листопада православна Церква відзначає день вшанування Казанської ікони Божої Матері — одного з найшанованіших образів Богородиці на руських землях. 

Цей день має подвійне значення — як церковне і як історико-державне. З одного боку, це пам’ять про чудесне явлення ікони. 
Саме тому цей день часто асоціюється з ідеями єдності, визволення й духовного захисту. 


Традиції та символіка
• У народному календарі цей день називали «Осенняя Казанская». 
• Вважалося, що він відкриває період підготовки до зими: закінчуються польові роботи, люди готуються до холодів. 
• Молоді дівчата в народних обрядах виходили рано з дому, шукали березовий лист, рясно вкритий інієм — вважалося, що він допомагає побачити майбутнього жениха. 
• Відбувалися весілля, великі застілля, так як цей день нерідко вважався благословенним для родинних подій. 

⸻

Що не рекомендується робити в цей день
• Уникати сварок, конфліктів, нагадувань старих образ — вважається, що ссора на Казанську може обернутися тривалими труднощами. 
• Не починати важливих справ, не підписувати великі угоди, не брати в борг і не давати в борг. 
• Не займатися важкою фізичною працею, шиттям, великим прибиранням — краще присвятити день молитві і спокою. 
• Уникати далекої дороги без необхідності. Вважалося, що подорож, розпочата в цей день, може бути складною. 

⸻

Що можна і варто зробити
• Відвідати храм, взяти участь у Богослужінні, помолитися за мир, за здоров’я, за близьких. 
• Зібрати родину за застіллям, запросити гостей — це створює атмосферу єдності й домашнього тепла. 
• Примиритися з тими, з ким були непорозуміння; простити й попросити прощення. Це вважається дуже важливим актом саме в цей день. 
• Подарувати комусь маленьку увагу чи допомогу — прояв щедрості має особливе значення. 

Значення для сьогодення

Цей день не просто святкування — він нагадує нам про цінності єдності, духовної підтримки й пам’яті про минуле. Навіть якщо виступати поза історичним контекстом, для багатьох він стає можливістю пригадати: коли люди об’єднуються заради добра, коли відмовляються від ворожнечі й шукають мир — це додає сили не тільки окремій людині, а й спільноті. 

Церковне свято 9 жовтня 2025 року: день пам’яті апостола Якова Алфеєва

Історія свята
9 жовтня православні християни відзначають **день пам’яті святого апостола Якова Алфеєва** — одного з дванадцяти учнів Ісуса Христа. Святий Яків був братом апостола Матвія і входив до найближчого кола Спасителя. Після Вознесіння Христа він активно проповідував Євангеліє в Юдеї, Єгипті, Персії та інших країнах.

За переказами, апостол Яків прийняв мученицьку смерть — його розіп’яли на хресті за віру. Церква вшановує його як приклад непохитної віри, відданості Богу та мужності у випробуваннях.

Цього ж дня згадують також:
* преподобних Андроніка і дружину його Афанасію;
* праведних Авраама і Лота;
* мучеників Евентія, Максима та Поплію дияконису;
* преподобного Петра Галатійського.

Традиції та звичаї
У народі свято 9 жовтня відоме під назвою **“Яків Студений”**. Вважалося, що саме в цей час починаються справжні осінні холоди. Люди завершували польові роботи, прибирали врожай і готувалися до зими.

За традицією цього дня господині варили **кашу з нового врожаю** — пшениці, ячменю чи гречки. Нею пригощали всю родину та сусідів, бажаючи здоров’я і достатку. Каша символізувала родючість, благословення й єдність сім’ї.

У церквах цього дня відбуваються урочисті богослужіння, на яких віряни моляться святому апостолу Якову, просячи миру, зцілення і зміцнення віри.

-

Фотоклуб «Колиба» представив дитячі роботи на виставці «Словаччина. Природа. Культура. Люди»

16 вересня 2025 року в галереї бізнес-центру Aircraft у Братиславі відбулося урочисте відкриття виставки «Словаччина. Природа. Культура. Люди», організованої Європейським фондом слов’янської писемності та культури (ЄФСПіК). На заході зібралися представники дипломатичних, культурних та освітніх кіл, а також численні гості, зокрема учні словацьких шкіл.

Особливу увагу на виставці привернула експозиція дитячого фотоклубу «Колиба» під керівництвом фотографа Рудольфа Бігарі. Роботи юних авторів, відібрані в рамках конкурсу «Моя Словаччина», стали частиною банерної експозиції, присвяченої багатству природи, культурним традиціям та повсякденному життю країни. Серед учасників виставки — Борис Червенаков, Ріхард Яндора, Олівер Канала та Матей Іштван.

Фотоклуб KOLIBA діє на базі початкової школи Jeséniova в Братиславі та пропонує дітям від 6 до 10 років унікальну можливість ознайомитися з основами фотографії, відеозйомки та графіки. Заняття проходять під керівництвом професійного фотографа Рудольфа Бігарі за підтримки школи, яка надає необхідне обладнання та навчальні приміщення.

У ігровій формі діти вивчають основи візуального мистецтва, розвивають творче мислення та регулярно беруть участь у конкурсах по всій Словаччині, досягаючи високих результатів. Клуб співпрацює з фотостудією ATELIÉR FANTÁZIE, де діти можуть продовжити навчання після 10 років. Багато випускників «Колиби» продовжують освіту в художній сфері та досягають успіхів на національному й міжнародному рівнях.

Увечері того ж дня, 16 вересня, у галереї Aircraft відбулася творча зустріч учасників фотоклубу та гостей виставки. Святкову атмосферу доповнив виступ дитячого танцювального колективу. У межах заходу були вручені призи глядацьких симпатій, а переможці фотоконкурсу, чиї роботи увійшли до експозиції, найближчим часом отримають дипломи від фонду ЄФСПіК.

Виставка «Словаччина. Природа. Культура. Люди» буде відкрита ще кілька тижнів і слугує яскравим прикладом того, як дитяча творчість може бути представлена на високому культурному рівні. Роботи юних фотографів із фотоклубу «Колиба» вкотре довели: мистецтво не знає вікових меж.

**Екскурсія до Музею Словацького національного повстання**

Європейський фонд слов’янської письменності і культури (ЄФСПіК) розширює співпрацю зі словацькими філософами, істориками та дослідниками.

Одним із них є Марек Щьон — молодий історик, який займається вивченням Словацького національного повстання (СНП). Наразі він готує для експозиції в нашому фонді виставку, присвячену героїзму словацьких партизанів у період Другої світової війни.

Марек Щьон проводить виставки та читає лекції в різних містах Словаччини. Так, 13 березня він організував історичну екскурсію у Банській Бистриці для старшокласників середньої церковної школи міста Партизанське. Учні відвідали Музей Словацького національного повстання, де в під відкритим небом сховищі відбулася інтерактивна лекція.

Школярі змогли перевірити свої знання з історії СНП, а також доторкнутися до експонатів часів Другої світової війни.

Мультимедійна виставка **«СНП – 1944»**, що включає автентичні документи, фотографії та реконструйований бункер, дозволила їм глибше відчути атмосферу того часу. У короткометражному фільмі ожила історія Володимира Стрменя — найстаршого з нині живих партизанів.

Крім того, Марек Щьон провів екскурсію по музею бойової техніки. У селі Кляк він розповів учням трагічну історію спаленого села та підготував для них інформаційний бюлетень.

Коли мрії здійснюються

Катерина Гришакова представила свої нові картини на виставці «Коли мрії здійснюються», яка відбулася в одній із провідних галерей Братислави — Umelka.

Катерина Гришакова працює з аквареллю та олією, зображуючи яскраві природні пейзажі та міські куточки. Вона є членом Спілки художників Словаччини (SVÚ), Асоціації художників Західної Словаччини (ZVUZS), а також представляє IWS Globe Young, яка є частиною Міжнародного товариства акварелістів.

Європейський фонд слов’янської писемності та культури продовжує успішну співпрацю з цією талановитою художницею. У нашій галереї та фойє бізнес-центру Aircraft неодноразово проходили виставки Катерини Гришакової та її учнів. Ми щиро вітаємо художницю з цією чудовою виставкою, бажаємо їй подальших творчих успіхів і з нетерпінням чекаємо на продовження нашої співпраці в організації виставкової діяльності та проведенні майстер-класів із живопису.

"Ця виставка — про мій шлях, шлях до мрії. Мрії створені для того, щоб їх здійснювати, і тільки ми самі відповідальні за це. Як написав Пауло Коельйо: «Коли ти чогось сильно бажаєш, весь всесвіт об’єднується, щоб допомогти тобі це здійснити»."
— К. Гришакова

Обретення чесних мощей Сергія Радонезького

Обретення мощей преподобного Сергія Радонезького — одна з важливих подій в історії Православної Церкви, що має як духовне, так і історичне значення. Преподобний Сергій Радонезький, засновник і ігумен Троїце-Сергієвої Лаври, відіграв ключову роль у духовному житті Русі XIV століття, сприяючи зміцненню чернецтва, релігійної освіти та об'єднанню руських земель.

Історичний контекст життя Сергія Радонезького
Преподобний Сергій (в миру Варфоломій) народився в 1314 році в благочестивій родині бояр Кирила та Марії. З дитинства він виявляв особливий потяг до духовного життя і прагнув до відлюдництва. У віці 20 років він пішов у ліси для усамітнення і молитов. У 1337 році Сергій заснував Троїцький монастир у Радонежі, який згодом став одним із найбільших духовних центрів Русі.

Сергій був відомий своєю скромністю, молитвами, духовними настановами та миротворчою діяльністю під час татаро-монгольського іга. Він заохочував князів до єдності, зокрема Дмитра Донського, з яким мав особливі духовні стосунки.

Обретення мощей
Преподобний Сергій відійшов до Господа 25 вересня (за новим стилем 8 жовтня) 1392 року, і його тіло було поховано в монастирі, який він заснував. Мощі святого Сергія почали шанувати відразу після його смерті, але їх офіційне обретення відбулося значно пізніше — 5 липня 1422 року. Під час будівництва нового кам'яного храму на місці дерев'яної церкви, в якій був похований Сергій, було виявлено, що його мощі залишилися нетлінними.

Ця подія була сприйнята як знак великої святості Сергія, що сприяло ще більшому поширенню його шанування. Мощі були перенесені до новозбудованого храму на честь Святої Трійці, де вони знаходяться й досі.

Значення обретення мощей
Обретення мощей преподобного Сергія Радонезького стало важливою віхою в житті Руської Церкви. Воно підкреслило його святість і підвищило значення Троїце-Сергієвої Лаври як місця паломництва. Мощі Сергія вважаються цілющими і допомагають людям у важких життєвих обставинах.

Свято на честь обретення мощей святкується 5 липня, і цей день є важливим для православних християн, особливо для тих, хто шанує преподобного Сергія як духовного покровителя Русі.

Висновок
Обретення чесних мощей преподобного Сергія Радонезького в 1422 році підтвердило його особливе місце в духовному житті Русі. Його приклад духовного подвигу продовжує надихати мільйони віруючих і в наш час. Мощі Сергія Радонезького, що зберігаються в Троїце-Сергієвій Лаврі, залишаються об’єктом поклоніння і щороку приваблюють тисячі паломників, які приходять з молитвами про допомогу і зцілення.

Європейський Фонд Слов'янської Писемності та Культури представляє вашій увазі книгу «Наше Православ'я», написану Митрополитом Христофором, єпископом Православної церкви Чеських земель і Словаччини на спокої, почесним Архієпископом Празьким, Митрополитом Чеських земель і Словаччини.

Книга була обговорена та схвалена до видання президією Фонду Слов'янської Писемності та Культури. Тираж книги становить 1000 примірників. Вона доступна для широкої публіки.

Структура книги
Книга «Наше Православ'я» поділена на дві основні частини.

Перша частина присвячена внутрішньому життю православної церкви та складається з трьох розділів:

Розділ про віру: пояснюється значення віри як основи духовного життя, джерелом якої є Божественне Одкровення, записане в Біблії та передане церковною традицією. Також розглядаються догмати, що формувалися протягом історії.

Розділ про молитву: розглядається роль молитви в духовному житті людини, основні богослужіння Православної церкви, включно з ранковою і вечірньою літургією, а також місце ікон в православному благочесті.

Розділ про святі таїнства: описані святі таїнства, які є основним принципом життя церкви.

Друга частина присвячена зовнішнім проявам церковного життя та поділена на два розділи:

Історія церкви: описано створення церкви, ключові моменти її історії, а також надано огляд сучасних храмів.

Чехословацьке православ'я: розглядається розвиток православної церкви на наших територіях, зокрема місія святих Кирила та Мефодія, боротьба за відродження православ'я, а також внесок різних національних православних церков, таких як Сербська, Російська, Румунська, Болгарська та інші.

У книзі також представлена галерея ікон святих нашої православної церкви.

Міжнародний день сім'ї відзначили у Словаччині

15 травня у Словаччині, як і у всьому світі, відзначається Міжнародний день сім'ї. Він був заснований ООН у 1993 році. Суть свята у тому, щоб ще раз відзначити, яку важливу роль сім'я грає у житті суспільства.
У всьому світі цього дня проводяться заходи на національному та регіональному рівні: дискусії, презентації, обговорення, майстер-класи з виховання дітей, флешмоби, круглі столи. Усі ці заходи спрямовані на пропагування сімейних цінностей. Для підтримки нужденних сімей організовуються сімейні пікніки, культурні фестивалі, спортивні змагання та благодійні акції.
У Словаччині Міжнародний день сім'ї відзначився багатими програмами заходів. У сімейних центрах та школах цього дня відбулися просвітницькі заходи, присвячені важливості сім'ї у житті кожної людини та суспільства загалом. По всій Словаччині відбулися форуми, концерти, виступи дитячих творчих колективів. На площах міст та селищ проходили справжні дитячі гуляння з конкурсами та подарунками.
У засобах масової інформації вийшли тематичні передачі та публікації, присвячені питанням сім'ї. У тому числі, послання генерального секретаря ООН на тему свята. Тема Міжнародного дня сім'ї у 2024 році – «Благополуччя сімей та зміна клімату».

IX Кінотабір Šoporná «RELAX INN» 13.-21. липня 2024 року
Літній IX Кінотабір на базі оздоровчого комплексу Šoporná «RELAX INN» з 13 по 21 липня 2024 року організує освітньо-розважальний майданчик для кінематографістів-початківців. Запрошуються діти та підлітки від 8 до 16 років.
Табір дає можливість усім бажаючим практикуватися та навчатися виробництву кіно в одному з найкрасивіших місць Словаччини. За кілька днів хлопці пройдуть основи теорії кіно та практичні заняття, вникаючи у всі етапи кіновиробництва. Захоплюючий курс навчання дозволить усім учасникам спробувати себе у різних ролях на знімальному майданчику:
• сценаристами та акторами
• режисерами та монтажерами
• і навіть продюсерами!
Навчання покриває основи створення сценарію, роботи з камерою та звуком, режисури та монтажу.
А також:
• Екскурсії та прогулянки на байдарках, конкурси та командні ігри,
• Дискотеки, майстер-класи та спортивні змагання, критий басейн, теніс, мінігольф, футбол.

Більш детальна інформація:
тел: +421 907 687 533,
E-mail: [email protected]

21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови
Щороку 21 лютого жителі планети відзначають День рідної мови. Це свято було проголошено ЮНЕСКО у 1999 році.
Дата була обрана на знак пам'яті подій, що відбулися в Дакці (Бангладеш) 21 лютого 1952 року, коли поліцією було розстріляно студентів, які вийшли на демонстрацію за визнання їхньої рідної мови бенгалі державною.
Юля Хольова, співробітник Інституту лінгвістики Людовіта Штура Словацької академії наук зазначає: «Прикметник "рідна мова" …. ».
Щорічно в рамках святкування Дня рідної мови у різних країнах відбуваються різноманітні заходи, націлені на заохочення та захист усіх мов (особливо мов, що знаходяться на межі зникнення), лінгвістичного розмаїття та багатомовності. У Словаччині цей день також знаходиться в центрі уваги Словацького радіо та телебачення. У своїх передачах воно торкається питань викладання рідної мови, словацьких діалектів, письмової словацької мови.
В Університеті Матея Бела за традицією студенти відзначають цей день зі своїми викладачами. В рамках заходів вони знайомляться з мовними особливостями слов'янських мов, перевіряють свої знання у мовних тестах, обирають найкрасивіші, найважливіші та найскладніші для вимови слова.
Дані перепису населення 2021 року показують, що у Словаччині використовують понад 26 мов. Найчисленнішою рідною мовою є словацька, серед інших – угорська, циганська, русинська, чеська, російська, українська, німецька, в'єтнамська, англійська та словацька мова жестів.
Нехай 21 лютого стане днем святкування цієї нашої національної спадщини, на якій ми можемо говорити, висловлювати свої думки, думати та навчатися щодня.

Автор: Любиця Скорепова