Dr. Shturkhetskyy, Media Coach

Трільйонер каже, що чепез 20 років грошей не буде …
Познайомився із нещодавнім інтерв’ю Ілона Маска для The Economist про його бачення майбутнього. Завжди цікаво спостерігати, як він накидає контури завтрашнього дня, хоч часом балансує на межі між крутими технологічними трендами та чистою футуристичною фантастикою. Але замислитися там є над чим.
Якщо коротко пройтися по головному, то щодо штучного інтелекту Маск прогнозує, що ШІ може перевершити сукупний інтелект усього людства вже років за п'ять. А за десять — ми ризикуємо остаточно втратити глобальний контроль над цими процесами через їхню автономність. При цьому він залишається впевненим оптимістом, обіцяючи «еру достатку», де виробництво задовольнить будь-які базові потреби.
Особливо цікаво він висловлюється про економіку та працю. На його думку, до 2036 року класичні гроші можуть взагалі втратити актуальність, а звична робота через повну автоматизацію перетвориться на опціональне заняття чи хобі. Завдяки роботам і надвиробництву він прогнозує не інфляцію, а дефляцію, що вимагатиме повної зміни систем соціального забезпечення. Що стосується безпеки, то тут Маск виступає проти зайвого державного регулювання, пропонуючи натомість модель галузевого самоаудиту, коли провідні лабораторії регулярно перевіряють моделі одна одної.
Ну і на додачу він торкнувся болючих тем європейської політики, міграції та спроб захиститися від звинувачень у світоглядних крайностях.
Питання тепер у тому, чи є це все реальним сценарієм, до якого ми маємо готуватися, чи черговою порцією технодетермінізму? Як на мене, найбільший виклик тут полягає навіть не в самих технологіях, а в тому, наскільки суспільні інститути взагалі готові до подібних турбулентностей. А що з цього здається вам найреалістичнішим, а що — чистою ілюзією?

Fable 5 став доступним з 1 липня для користувачів у всьому світі на Claude Platform, Claude.ai, Claude Code та Claude Cowork.

🧪 Відучора маю нову робочу «іграшку» — тестую Claude Sonnet 5 від Anthropic.

Модель вийшла лише вчора, але вже заявлена як найбільш «агентна» у лінійці Sonnet. Тобто вона не просто красиво відповідає на запит, а краще планує багатокрокову роботу, користується інструментами, перевіряє проміжний результат і намагається доводити завдання до кінця.

🤖 Для мене це цікаво не лише як для людини, яка любить тестувати нові технології. Насамперед — як для викладача, медіатренера й автора навчальних програм.

Потенційно це означає швидшу підготовку силабусів, планів занять, кейсів із журналістської етики та медіаграмотності, тестових завдань, роздаткових матеріалів, аналітичних довідок і навіть перших структур для досліджень чи грантових заявок.

📚 Особливо цікаво перевірити, як Sonnet 5 поводитиметься у складних довгих завданнях: наприклад, коли треба не просто написати текст, а зібрати матеріали, структурувати їх, запропонувати логіку курсу, знайти слабкі місця й виправити себе без десяти додаткових команд.

Заявлено, що за якістю на частині завдань вона наближається до значно дорожчої Opus 4.8. Але, як завжди з ШІ, головне питання не «чи вміє модель писати», а чи вміє людина правильно ставити завдання, перевіряти результат і не плутати впевненість алгоритму з достовірністю.

🎯 Тож найближчими днями буде трохи практичних експериментів. Перевірятиму Sonnet 5 на реальних робочих задачах — від підготовки занять до аналізу текстів і розробки навчальних матеріалів.

Ну і малює він поки що не дуже... Чи не так?)

А ви вже тестували нові моделі ШІ не «для забави», а у своїй професійній роботі?

Матиму нагоду представити роздуми про українську журналістику у наші часи https://www.facebook.com/share/p/1GwJJaGkTR/?mibextid=wwXIfr

📰How is the war in Ukraine changing the work of journalists?

🔸The discussion “Journalists at Risk – Turning Points: Ukraine,” taking place on 23 June 2026, at 8:00 p.m. at the Bildungswerk Regensburg, will bring together Olena Babakova, Milan Lelich, and Serhiy Shturkhetskyy to reflect on their experiences reporting from and on Ukraine during wartime.

Drawing on firsthand accounts, the speakers will explore the physical and psychological challenges of working under wartime conditions and discuss how Russia’s full-scale invasion has reshaped their understanding of journalistic responsibility, objectivity, and professional integrity. Through personal stories and reflections, the conversation will examine how war transforms not only journalists’ working environments but also the stories they tell, the perspectives they adopt, and the audiences they seek to reach.

Learn more🔗https://www.denkraum-ukraine.de/en/events/details/journalists-at-risk-turning-points-ukraine

The event is organized by “Denkraum Ukraine” / “Think Space Ukraine” at the Universität Regensburg, financed by the DAAD (German Academic Exchange Service) through the funds from the Federal Foreign Office (AA), and Evangelisches Bildungswerk Regensburg.

Завжди приємно працювати із державними службовцями, які прагнуть опановувати нові знання

Приходить пора здачі курсових, кваліфікаційних і дипломних робіт.

Нам, викладачам, доводиться читати всяке. І коли я кажу “всяке”, то маю на увазі не лише орфографію, логіку чи спроби натягнути висновки на список використаних джерел. Тепер до цього додався ще один жанр — тексти, які ніби написані українською, ніби про тему, ніби навіть структуровані, але читаєш і відчуваєш: живої людини там майже немає.

Текст рівний. Занадто рівний.

У ньому все “варто зазначити”, “у сучасному світі”, “важливим аспектом є”, “необхідно підкреслити”. Він не помиляється, не сумнівається, не злиться, не радіє, не відкриває думку поступово. Він просто котиться вперед, як валіза на коліщатках у порожньому аеропорту.

І тут проблема не тільки студентська. Так само звучать корпоративні пости, пресрелізи, експертні колонки, мотиваційні тексти, описи проєктів, грантові заявки, коментарі для медіа й навіть тексти деяких “живих” людей, які надто довго писали канцеляритом.

ШІ справді може бути корисним. Він допомагає зібрати ідеї, структурувати хаос, запропонувати чернетку, знайти слабкі місця, розкласти матеріал на логічні блоки. Але є нюанс.

ШІ не пише “як людина” автоматично.

Він пише так, як його найчастіше просять: рівно, безпечно, узагальнено, передбачувано. А людський текст — це не тільки граматика. Це інтонація. Ритм. Вибір акценту. Пауза. Особиста оптика. Іноді — легка нерівність, яка якраз і доводить, що за текстом стоїть не генератор, а мислення.

Тому завдання не в тому, щоб “обдурити детектор”. Це хибна рамка. Завдання — повернути текстові автора.

Як зробити ШІ-текст "людянішим" 4 промпти для тих, хто не хоче звучати як інструкція до принтера Не питайте мене, чому вирішив про це написати. Все очевидно - в розпалі сезон курсових, кваліфікаційн....

Недільний вечір... час варити борщ... промт у коментарі

Захотілося щось смачного... і оригінального) промт у коментарі

Так, важко не погодитися з автором посту - українці мають добрі серця. А ще - низький рівень критичного мислення, яке не дозволило тисячам глядачам і глядачкам розгледіти на картинці фірмовий «ромбик» gemini

Всі побігли робити скетчі… ну і я побіг) промти українською та англійською у коментарях)