ShalenaTutor

Джерело Девіцька А. Особливості актуалізації іншомовного мовлення в дітей-білінгвів і біетнічних сімей.

Білінгвами називають дітей з біетнічних родин, де мама й тато різної національності та з різними рідними мовами. У Шармі це суууупер поширене явище. Моя сім’я така сама.
Насправді це дуже круто, бо дитина вивчає декілька мов з дитинства. Навіть не вивчає, а автоматично схвалює. Проте іноді це викликає певні труднощі. Вони пов’язані з загальним розвитком дитини, а також і з подальшою соціалізацією. Тут я маю на увазі конкретно школи в Шармі.
Дуже часто я чула від різних вчителів, логопедів, батьків, що мама та тато повинні розмовляти з дитиною однією мовою, допоки вона не почне хоч трохи балакати. Причина- це допоможе уникнути затримки в розвитку мовлення. Скажу чесно, що я частково вірила сама. Але коли почала вивчати це питання в спеціалізованій літературі, то виявилося, що це майже міф. Дуже багато «але».
Тож давайте розберемося.
Два перших рівня оволодіння мовами це сегментний (звук, склад, слово, фраза) та надсегментний (прості та складні речення). Особливість розвитку мови в дітей-білінгвів в тому, що немає чіткої межі між цими етапами. Тобто, розмовляючи по складах однією мовою, дитина вже може реченнями розмовляти другою мовою, навіть якщо ця друга мова з’явилася пізніше. Безперечно відомо, що у віці до трьох років дитина опановує мови спонтанно, немає механізму та чіткої схеми. Із часом це невілюється.
Багато дослідників (Блумфілд, Епштейн, Ленц, Лютарська; я пишу їх імена, щоб читач мав змогу переконатися в достовірності всього написано, якщо захоче) вважають білінгвізм у ранньому віці небезпечним. Пояснюють так: рідна мова є фундаментом когнітивного розвитку, і якщо її вивчення занадто рано перерване іноземною, то не буде підґрунтя для вивчення і рідної, й іноземної мов.
Проте все ж таки більшість досліджень говорять, що білінгвізм має більше переваг, аніж недоліків. Учені Ракено, Бейкер виділяють такі: кращі метакогнітивні здібності, швидше запам’ятовування, тож і вищий рівень академічних знань.
Тож що робити? Як побачити тільки переваги білінгвізму та не зіткнутися з проблемами. У свій час наша інтуїція підказала нам з чоловіком схему, яку учені схвалюють. Американська дослідниця, авторка журналу «Multilingual living”, пані Геллер стверджує, що треба використовувати дві мови рівноцінно та поперемінно (тобто однаково) і тоді дитина звикне висловлювати свої почуття двома мовами.
Що бачу я. Це працює. Мій чоловік завжди спілкувався арабською з дітьми, а я англійською. Зазначу, що ми однаково рівно проводимо час з дітьми. Спочатку вони брали найкоротші та найпростіші слова і навіть могли вживати їх в одному речі. Наприклад, «айза єпл/ хочу яблуко». Арабсько-англійська версія. Простіше ніж «айза токфеха» або «want an apple”. Із часом перемикач сам налаштувався відповідати арабською на арабську, англійською на англійську. Ми не стримували одну мову, не обирали основну. Прийняли рішення однаково спілкуватися двома і це спрацювало. Хіба що, ми намагалися не використовувати мови одне одного. Бо важливо говорити правильно. Щоб дитина чула грамотну мову. Моя арабська, м’яко кажучи, не перфектна, тож краще було стримуватися. Чоловіка українська або російська на рівні «привіт, я тебе люблю», то ж і він не намагвся говорити неправильно. Краще вже ніяк 🙂
Для себе зробила такий висновок: дві мови одразу не повинні спричинити затримання розвитку мовлення, якщо використовувати їх однаково.
Ще один мовний аспект конкретно в Шармі, це арабська та її рівень у сім’ї, де мама російсько мовна. Я не знаю, жодної родини тут, де мама італійка або полячка, і дитина не знає арабську. Але це тааааааак поширено, що мама говорить українською або російською і дитина не знає арабської. [заради правди треба сказати, що багато україночок спілкується російською, маючи українську як рідну, це пов’язано з тим, що багато єгиптян не знають солов’їну, але знають російську, тож виходить, що ми підлаштовуємося під них].
Як учитель, який готує дітей до школи, бачу, що це дуже велика проблема. Бо навчання в школі арабською. Мова нелегка, і деякі навчальні заклади не беруть дітей без її знання. Не зрахую, скільки разів я чула «нам чотири роки, розмовляємо тільки російською, через два місяці шкільне інтерв’ю, допоможіть підготуватися». Це об’єктивно складно. Укласти в голову за 60 днів те, що формується впродовж декількох років. Тож батькам це треба брати до уваги. І якщо ми вже живемо в Єгипті і плануємо тут навчатися, необхідно підлаштовуватися під здешні реалії та не лінуватися розмовляти татам з дітьми арабською або шукати інші джерела арасбкої мови, якщо зайнятість батьків не дозволяє обійтися лише домашнім спілкуванням.

#білінгвізм #інтеранціональнародина #життявєгипті #мікроблог #білінгви

instagram.com

Битва менталітетів.
🇪🇬VS 🇺🇦

На фото єгипетська частина нашої родини. До речі, дві гарні жінки, одна з яких у відкритій чорній сукні, а інша в хіджабі, де видно хіба що гарні очі, рідні сестри☝️на ти

Мій чоловік єгиптянин, правильний мусульманин. Здається, що ми різні, але насправді дуже схожі. За характером, стилем життя, вподобаннями в одязі, їжі, коханням до спорту, особливо футболу. Дійсно багато чого спільного, але в той же час є певні розбіжності, що впливає на виховання дітей та буденне життя. Одразу скажу, що це не стільки про релігію, скільки про національні відмінності та особистісні звички.

Наприклад, одяг дітей. Зима- це пора постійних битв у нашій родині. Зараз у Шармі +20 удень, +12 вночі. Вітер дуже холодний, пустеля, тож не тепло. Але коли наш тато надягає на дітей зимовий костюм Columbia Alaska… йоййййй. Не знаю, як втриматися 🥶Не дай Бог, ми не вдягли полярний одяг, а потім захворіли, то це капець мамі. Так само і вдома: узимку все треба застелити килимами. Якщо дитина захворіла , то це не тому, що вірусняк у садочку, а тому що на кухні квадратний сантиметр плитки залишився відкритим😅 ну що робити, використовую дитячі ігрові мати. Бо в тата пунктик про холодну підлогу, а в мами пунктик про чистку килимів.

Якщо ми все ж таки захворіли, то починається бій не на життя, а на смерть. Причина - ліки. Ми ходимо до аптеки, як до кенді шопу, а наш холодильник має величезну поличку під ліки, які я всім дарую. Бо якщо нам треба один бруфен, то ми купуємо два. До речі, мій чоловік п’є ліки з горла 😬 як живильну воду. Наскільки можу судити, багато єгиптян роблять саме так. Слова доктора - правда в останній інстанції. Критичне мислення не працює.

У Єгипті немає системи введення прикорму під час грудного годування. Тут шість місяців це зелений світло: їж, що хочеш. Зустріти дитину із чіпсами в один рік- нормальна практика. До речі, вони тут супер дешеві. Тож усі діти їх купують просто з кишенькових грошей.
Наш тато не намагався накормити маленьких дітей смаженим-шквареним (тут ми солідарні та підтримуємо пп), але деякі родичі та друзі дивувавился, чому нам близько року і ми не їмо картоплю фрі.

Хоча усе ж таки цікавий факт про пп в нашій родині є. Мохамед дійсно вірить, що 7up допомагає шлунку😅 Ще п’ять років тому газована/солена вода була тут великою рідкістю і ми з України везли Поляну Квасову в Єгипет, а коли вона закінчувалася, тож чистили шлунок севен апом. Але що тут казати. Я не вірю в цілющі здатності севен апу, але в кока- колу zero sugar вірю😅
Я казала, що ми дуже схожі. Наші смаки стосовно багатьох речей однакові. Але тільки не про музику. Чоловік любить мелодійну, спокійну музику, часто з національним відтінком. Тому коли я вмикаю свою
танцювальну попсу , якийсь там клубнячок, а ще краще альтернативний рок, Мохамед каже, що в нашому домі збираються всі демони світу. Це цитата! Діти ні в я кому разі не повинні слухати цю харамну музику. Це також цитата. Що я йому відповідаю? А я відповідаю, що тоді ніякої музики не буде. Ні його, ні моєї. Бо взагалі-то іслам рекомендує втримуватися від прослуховування музики, але якщо ж все-таки послухали, увімкнути суру Аль-Бакара(Корова), що допомагає вберегти дім від нечисті та поганих очей. Тож ми обоє любимо різну музику, слухаємо її в усі дні, окрім п’ятниці.

Бо п’ятниця в ісламі- це день великої молитви. Тож ми зранку вмикаємо запис молитв Корану і навіть після закінчення його прослуховування в п’ятницю, не слухаємо музику. Якщо ж вже торкнулися релігійних аспектів, хочу ще розповісти про проблему лідируючьої руки. Обидва моїх дітей шульги. Вони їдять і Хасан уже пише лівою рукою. Але Коран вчить, що треба їсти правою, бо ліва рука не чиста. Ми вирішили, що дітей не будемо перевчати. Чому я дійсно дуже рада, бо це їх природа. Але для себе поспілкувалася з Шейхом, що працює в нашому садочку. Він висловив таку думку, що в Корані не мається на увазі left and right, мова йде про wrong and right.

Тож якщо тебе наділили сильною лівою рукою, то вона є твоєю правою, тобто правильною. Будь ласка, не приймайте це за чисту монету, бо чесно кажучи, я не знаю , де правда в цьому питанні. Це лише опис ситуації виключно в середині нашої родини.
У Вас є друзі в Єгипті? Якщо так, запитайтесь, що їх бісить більш за все? Сто відсотків, відповідь буде ЗАПІЗНЕННЯ. П’ять хвилин дорівнює годині в найкращому випадку. Ніхто у світі не запізнюється так, як єгиптяни. Усі єгиптяни, але не мій чоловік. Він офіцер цивільної авіації, працює в аеропорті та відповідає за все, що пов’язано з літаками (технічна сторона).

Тож Мохамед як годинник, завжди на місті завчасно. І це дуже добре. Але знаєте, коли твій чоловік працює в аеропорті та теоритично перед вилітами ти можеш пройти всі чеки за п’ять хвилин і можна приїхати не за дві години до, а пізніше…. Але ти все ще приїжджаєш узагалі за три- чотири, то це… Коротше, за запізнення в нашій родині відповідаю я. 🙃 Ще цікава штука з іменами. Багато гарних імен тут, але єгиптяни обожнюють користуватися нік неймами. Якщо тебе звуть Маяда, то ти будеш Мімі, якщо Мохамед, то Мідо чи Хамеда, мій Хасан це Суна, а Неллі - Лулу. Не дуже мені це подобається, бо іноді їх логіка, чому таке прізвисько, узагалі не зрозуміла . Але що ж поробиш.

Справжній шок- контент, це як в Єгипті їздять за кермом. Без правил, без смуг, як Бог дасть коротше. І що найважливіше про дитяче крісло в машину ніхто тут не чув. У нас є і ми не користуємося. Моя думка- це жахливо, але поки я не знайшла виходу з ситуації. До речі, в каруселі є фото для привертання уваги. Воно з інтернету, але повністю передає суть того, що відбувається. Я бачила га свої власні очі, як в одному сідані їдять близько дванадцяти чоловік, навіть у відкритому багажнику, хіба що не на даху.

Не можу згадати все, що мене тут дивувало та досі й дивує, але в цілому скажу, що в цій країні життя проходить достатньо комфортно, неспішно та під сонцем. Тому ми дуже щасливі.
До речі, якщо серед вас також є інтернаціональні сім’ї, пишіть в коментарях, що різне у вас з половинкою.

#сімя #інтеранціональнародина #життявєгипті

Школи у Єгипті.

Єгипет- це завжди бебі-бум, тому й шкіл тут багато.

Перший тип- це державні, які поділяються на public schools та official schools. Public повністю безкоштовні за виключенням деяких зборів на спортивний інвентар або обладнання для занять мистецтвом. Official schools також державні, але з огляду на те, що в них намагаються приділити особливу увагу вивченню іноземних мов, використанню досвіду зарубіжних освітніх установ, батьки все ж таки сплачують певні кошти. Проте ці суми значно менші, якщо порівнювати з приватним сектором.

Окремо посеред державних стоять японські школи. До речі, у Шармі вже також є така школа, яка функціонує відповідно до узгодження між єгипетським та японським урядами. Зміст договору між країнами в тому, що разом вони виділяють кошти, які покривають певну частину вартості освіти, що є фінансовою допомогою сім’ям.

Але є одне «але». В усіх державних школах☝️ Один з батьків має бути громадянином Єгипту, відповідно, дитина повинна мати єгипетське громадянство. А деякі державні школи, наприклад, як японська, узагалі вимагають єгипетське громадянство двох батьків.

Приватні навчальні заклади надають дві опції: національна та міжнародні секції (national and international sections). У основі роботи першої лежить єгипетська (як у державних школах) навчальна програма, яка викладається арабською та англійською мовами. Різниця з public schools - поглиблене вивчення іноземних мов. Міжнародна секція характеризується тим, що навчання відбувається відповідно до іноземних програм, частіше за все більшість предметів викладається іноземною мовою. Найпоширенішими є американська та британська системи.

Великою перевагою інтернаціональної секції є документи про середню освіту, що прирівнюються до англійських сертифікатів (G.C.S.E) та американських дипломів (I.GC.S.E). Відповідно, по закінченню школи діти мають право вступити за спрощеною системою до британських та американських вищих учбових закладів, а також легко отримати візи до цих країн. Коло не обмежується тільки США або Великобританією. Також функціонують французькі й інші школи, перші лише є найпоширенішими.

Насправді, дуже класні можливості вивчити дитину за кордоном. Хіба що треба бути готовим платити за такі привілегії. Прибуття у державній школі у відповідності до типу може обійтися від 0 до 5000 тисячі єгипетських фунтів ( це ще й від міста залежить), у Японській школі- близько 12 тисячі фунтів, національна секція приватної школи в Шармі (у Каїрі дорожче) стартує від 24 тисяч, міжнародна становить близько 55 тисяч фунтів за рік. Це ціни, які були до шаленого скачку долару (близько дев’яти місяців назад 16 фунтів за долар, а зараз 27). Що нас чекає наступного навчального року, ще невідомо.

Але ситуація така, що конкретно в Шармі треба бути готовим викладати мінімум тисячу баксів у рік за школу. Можливо запитаєте ви чому. Є ж державні школи.
Відповідь так. Я не можу сказати, що державні погані. Але пам’ятаєте , Єгипет- це завжди бебі-бум: класи в державних школах з кількістю дітей близько сорока. Уявімо, яка це щільність знань. Тому звісно, що батьки будуть забезпечувати дітей додатковими заняттями, що все одно дорівнює великим витратам . Або намагатимуться вивчати дитину як мінімум в національній секції приватної школи. Тому за гарну освіту доведеться гарно платити, де б ви не навчалися.

Власна думка: для своїх дітей ми обираємо національну секцію приватної школи в КДЖ, початковій та середній школі, та міжнародну секцію в старшій школі. Чому так: хочемо уникнути занадто великої кількості дітей у класі, що прямо впливає на рівень знань та здоров’я дитини ( в Єгипті немає поняття лікарняного, декрету, відпустки, тож це нормальна практика, коли хворі учні в садочку, школі , а простуджені батьки на роботі). А ще одна причина- це мови: звісно, що ми зацікавлені в іноземних мовах, але також важлива й арабська, бо де ми живемо!? У міжнародних секціях її мало або взагалі немає. Тому національна програма в малому віці пріоритетна для нас.

Звісно, що ми , як і всі батьки, будемо намагатися дати своїм дітям найкраще, тож мріємо та плануємо навчання закордоном або в гарному місцевому університеті. До речі, нещодавно побачила світлини, де мій однокурсник випускається з Оксфорду!) Гордість розпирає, що знаю таких людей !)

Тож сподіваюся, що наші можливості співпадуть з бажаннями 😅

#освітавєгипті #освітазакордоном #дошкільнаосвіта #мікроблог

Відомий статус з інтернету: «Це не я виховую своїх дітей, а вони мене».

💯 про мене.
Кожного дня бачу тисячі ситуацій, які потребують залізних нервів та ангельського терпіння. МОГО! Бо це гарантія мирного завершення битви за іграшки, спокійного візиту до доктора і взагалі щасливого життя родини. Діти- це відзеркалення батьків, починаючи від звичок у ранньому віці, закінчуючи своїми успіхами вже у дорослому житті. Як я здивувалася, коли кілька днів тому Хасан прокричав «What’s a Hell?”. У той момент, я обережно повернула голову, перевірила, що чоловік цього не почув (він мусульманин і всі категоії , як hell/ heaven/ paradise,дуже тонка грань). Але головне, що ці слова, то моя лайка на всі випадки життя 😅 Тому це не проблеми в поведінці дітей, а в моії.

Мої діти мікси. Так у Єгипті називають малих, коли їх батьки різної національності. У Шарм ель Шейху це нормальна ситуація: кожна друга родина- мама агнабея (іноземка). Ну, зрозуміло чому…відпустка з усіма витікаючими амурами 😅🥰 Увайд коммон для курорту. Коли в школах чують «моя дитина мікс», реакція вчителів «ууууууу». Бо ці діти беруть найкраще, я сказала би, найсильніше від батьків. Змішання крові робить свою справу. Вони гарні, харизматичні, дуууже характерні, на одне твоє слово, мають тридцять своїх.

Неллі та Хасан діти, що виховуються в найкращих єгипетських традиціях: у дитячому садочку з чотирьох місяців, переважно їдять місцеву кухню, по п’ятницях ходять з татом у мечеть (Неллі незавжди), їздять за кермом, арабська та англійська їх рідні мови. У сім’ї ми не спілкуємося українською чи російською, але все ж таки два слова мої діти знають. Це «вареники» та «моє». Улюблена страва та спосіб захисту на дитячому майданчику, де майже всі мікси балакають російською. До речі, питання мови для білінгвів, це ґрунт для тисячі дописів.

Наш тато приймає активну участь у вихованні дітей. Іноді ту мач. Він проводить с ними багато часу, є відповідальним за секції та додаткові заняття з арабської. Робить домашку з Хасаном, вчить Неллі рулити і ще купа всього. Мама повинна бути щаслива. Так воно і є. Але коли діти хворіють, це жойстики. Тільки тато видає їм ліки. Бо знає, що я проти того кенді шопу, що виписують місцеві лікарі (дуже важко знайти доказового доктора тут). І якщо чоловіка немає дома, а за розкладом були ліки, то він о третій ранку подзвонить і перевірить, чи всі отримали все відповідно до списку🙃

Інший ту мач, це коли наш тато спілкується з вихователями в садочку. Хасан розповідає дома всі секрети про садочок, а тато потім тероризує весь персонал. Проте це все дрібниці. Ми щасливі в нашому бардаку.

Якщо одним словом охарактеризувати моїх дітей, то Хасан це radio head, а Неллі Аль-Капоне.

#діти #дітимікси #життяуєгипті #прожиття

Система освіти в Єгипті.

Перед тим, як перейти до суті питання, хочу зазначити, що цей допис побудований на матеріалах Профайлу про Єгипет PwC Education and Skills Practice. PwC (PricewaterhouseCoopers)- це консалтингова та аудиторська компанія Великої четвірки. І одним із підвидів її діяльності є створення описових профайлів про країни світу та їх соціальні системи.

Отже, перейдемо до діла. Освітня система в Єгипті включає в себе такі рівні: Kindergarten (4-5 років), Primary (6-11 років), Preparatory (12-14 років), Secondary (15-17 років), Higher Education (18-22 років). Відповідно, у школі дитина навчається 12 класів, яким передує два класа KG секції. Цей процес регулюється Міністерством освіти та технічної освіти в Єгипті. А університетська освіта займає п’ять років під пильним наглядом Міністерства вищої освіти (схема в каруселі).
Ось і перші відмінності: тут два міністерства освіти, діти навчаються 14 років з чотирьох річного віку.
Так, саме стільки часу. Можливо, дехто з єгиптян або резидентів скажуть, що їм вдалося уникнути KG секції, але це скоріше виключення з правил. Наприклад, перехід до єгипетської з іншої школи в іншій країні. Тож, друзі, чотирнадцять років.
Забігаючи наперед, висловлю свою власну думку. Коли я почала працювати в St. Joseph’s International School, це була стадія неприйняття. Як діти у віці чотирьох років повинні були знати англійську фонетику, вміти писати, а наприкінці KG2 (п’ять років) вже читати англійською (навіть якщо це й прості слова)? Але ця стадія швидко пройшла. Діти зараз інші: розумніші, активніші, креативніші. Це не ідеалізування тутешньої системи освіти. Ні, вона ще в процесі розвитку. Але діти сьогодні надзвичайно талановиті та продвинуті. І це факт!

Треба зазначити, що освітня система дійсно знаходиться в стадії реформування. Відповідно до CAPMAS ( Центральна агенція Єгипту зі статистики) Statistical yearbook 2018, Міністерство освіти та технічної освіти впроваджують освітню реформаційну програму (2018-2030 рік) загальною вартістю два мільярди долларів. Мета реформи проста: зробити так, щоб єгипетський ринок праці був забезпечений спеціалістами відповідно до економічних та політичних потреб країни. Профайл PwC виділяє наступні нововведення: The Egyptian Knowledge Bank (онлайн бібліотека з доступом за допомогою єгипетської ID картки, повинна бути доступна всім громадянам); збільшення кількості екзаменів (після шостого класу з отриманням Primary Education Certificate, після дев’ятого класу з отриманням Basic Education Certificate, екзамени між 10 та 12 класами з отриманням Thanawiya Amma Certificate). Передбачається, що такі екзамени повинні складатися в електронному вигляді, а їх результати будуть вноситися у відповідні системи.

Ті, хто живуть в Єгипті, розуміють, що це є надзвичайно важливим поінтом. Бо Єгипет все ще країна облікових книг від руки. Я ніколи в житті не забуду, як віддала свій закордонний паспорт на вклеювання візи нареченої в Каїрі, а за півгодини його загубили. Ми з чоловіком бігали по всіх кабінетах у його пошуках і коли я запитала, може треба вже подивитися в комп’ютері чи зробили якісь відмітки, поставили на якийсь резидентський облік, можливо це якось прояснить ситуацію, то він мені відповів: «Ти що? Комп’ютери не працюють, це декорації.» То був чистий шок. Бо дійство відбувалося в якійсь центральній адміністративній установі. UPD: паспорт знайшли.

Наприкінці допису хочу розказати історію з життя, яку почула від племінника свого чоловіка. Хлопець зараз в десятому класі. Жінка, яка веде в тій родині домашні справи багато років і вже як член сім’ї, має семеро дітей. Здогадуюсь, що деякі з них вже мого віку або близько до нього. Її остання дитина не пішла вчасно до школи (я так зрозуміла, що родина не планувала навчати дитину). Історія закінчилася тим, що вповноважені органи зобов’язали сплатити батьків штраф та все ж таки відправити хлопця чи дівчину до школи. На моє питання, щоб було б, якби відмовилися, племінник чоловіка відповів «в’язниця». Чи це правда, чи змінюються система та соціальні наративи, чи існує такий закон, що зобов’язує батьків реалізувати право дитини на освіту, ще буде треба з’ясувати. Але тема цікава і ми ще обов’язково про неї поговоримо.

Джерело Understanding Middle East Education. Egypt Country Profile. PwC Education and Skills Practice.

#освітавєгипті #освітазакордоном #дошкільнаосвіта #мікроблог

Телевізійні програми вчать нас читати договори , що підписуєш. Здорова юридична практика. А я рекомендую читати сторінки, де підписуєшся.

Знайомство. Here I am 😄
Мене звуть Настя і я хотіла бути юристом. У принципі, можна сказати, що стала. Відповідна освіта є. Але переїзд до Єгипту вніс свої правки.
2017 рік став для мене роком не тільки змін у особистому житті та глобального переїзду, але й роком пошуку нової роботи.

Не думаю, що неможливо працювати юристом у Єгипті не маючи єгипетського диплому. Вірогідно, що є якась система підвищення кваліфікації, підтвердження освітніх доків, курси з арабської і так далі. Але я вирішила піти іншим шляхом і відправила резюме на позицію вчитель англійської до трьох найвідоміших шкіл Шарм ель Шейху: Sharm International British School, St. Joseph’s International school та Sharm College. Буквально наступного дня отримала відповідь від перших двох. British School, яка п’ять років тому мала бездоганну репутацію, відмовила мені в прийнятті на роботу з огляду на невідповідність професійним вимогам. Не можу точно згадати, але здається, що то було два роки педагогічного досвіду та британське громадянство чи резидентство. Ну, типу native speaker. А друга школа, St. Joseph’s School, запросила на інтерв’ю, що закінчилося для мене вдало- учитель англійської у KG секції. Що це за секція, яка система освіти в Єгипті, розкажу пізніше. Бо ці теми заслуговують на окрему увагу та не один захоплюючий пост😅

Пропрацювавши рік у школі, я пішла в декретну відпустку (сьогодні в мене дві чудові дитини), і після повернулася вже в дитячий садок. Але не думайте, що нормальний єгипетський дитячий садок, це такий самий соціальний інститут як в Україні. Це центр підготовки «науковців та дослідників», якщо батьки планують вивчати дитину в гарній школі.

Півтори роки тому, не залишаючи основне місце роботи, Love and Care Nursery, я вирішила проводити індивідуальні заняття з дітьми дошкільного віку з англійської мови, а також заняття для покращення когнітивного розвитку та моторних навичок.

Тож це йде шостий рік, як юрист з України, працює вчитетелем у Єгипті. І впевнена, що вдало ☝️

#освітазакордоном #освітавєгипті #дошкільнаосвіта #мікроблог