Rund um Deutsch

ВАЛЬПУРГІЄВА НІЧ

Щороку 30 квітня у Німеччині святкують Вальпургієву ніч — старовинне свято весни, яке колись пов’язували з відьмами і нечистою силою.

Ми приїхали до Радебойлю. Перше, що ти бачиш на підʼїзді - пожежні машини та натовп людей. На березі Ельби в строго відведеному для цього місці, на огородженому майданчику колода до колоди височіє кладка для багаття. Симпатичні пожежники заводять натовп обіцяючи незабутнє шоу.

Неподалік стоять палатки, в яких розливають пиво, смажать на грилі сосиски та стейки. З польової сцени звучить жива музика, тут щойно вибрали найкрасивішу відьму. Навколо зібралися люди - хто ходить навкруги, хто всівся на траві компаніями, бігають діти, хтось щось постійно фотографує. В небі мирно літають птахи, дрон, повітряна куля та літаки, що йдуть на приземлення в аеропорт Дрездена.

О 19:30 спрацювує піротехніка. Багаття починає диміти, а потім розгорається зсередини. Зʼявляються перші язики полумʼя. Пожежники поливають землю навколо. Ми стоїмо за 50 метрів, але навіть там жар від вогню обпікає лице. Не хотілось би мені бути відьмою у середньовіччі.

Вогнище палає до пізньої ночі, до нього час від часу підкидають євро-палети. Середньовічна містика, але за всіма правилами безпеки. Відьми можуть спати спокійно — тепер тут просто смажать сосиски.

Німецький пряник.

У Пульсніці його випікають з 1558 року. Сімейний рецепт передається із покоління у покоління без змін - одна й та сама пропорція прянощів, обов’язкові 6 тижнів визрівання тіста, однакова товщина розкатки, впізнаваний розпис та аромат.

Під Різдво зʼявляються різні види - з шоколадною глазурʼю, наповнені яєчним лікером, з мʼятою, вишнею. У місті навіть музей є - всього кілька кімнат, але з великою колекцією вишуканих бляшаних коробочок, у яких пряники доставляли до двору у різні часи. Там же у музеї можна купити готові основи - пряники без декору- і розписати їх прямо там за своїм бажанням, що ми з дітьми і зробили.

Моя фантазія ще малювала кафе у вигляді пряничного будиночку і дегустацію різних сортів пряників з чашкою ароматної кави в ньому, але такого ми там не знайшли. Знайшли сарайчик розфарбований та кафе, де можна було замовити пряник і каву.

Голландський квартал у Потсдамі. 150 будинків - червона цегла, красиві вхідні портали, вікна, квіти, велосипеди! У музеї знайшла цікаві ложки😀

Така атмосферна лофтова локація - центр культури та мистецтв на старій Теплостанції у Дрездені. Ми ходили на ʼБаядеруʼ у Державну Оперетту. Голова паморочиться від емоцій, а подружка наспівує ʼО, Баядееераааʼ по дорозі додому 😉 Там ще є ляльковий театр, а у вартість квитка входить проїзд у громадському транспорті за 4 години до вистави та ще до 4ї ранку наступного дня.

Weinfest, Винний Фестиваль, у Майсені - це особливий час для міста - серця виноробного регіону Саксонії. Старе місто переповнене туристами, кіосками з традиційною Bratwurst (смаженими ковбасками), пряною випічкою і вином. Багато вина! Усюди музика! По місту розставлені столи, щоб друзі зустрілися за келихом молодого солодкого Federweißer. А зранку у неділю - святкова карнавальна хода з правого берега Ельби на лівий. Люди з келихами у руках вишукуються у лінію і чекають поки зʼявиться перший трактор. Він везе віз із бочками, прикрашений виноградною лозою. Винороби розливають вино у простягнуті з натовпу келихи. Дітям кидають цукерки, грає гучна весела музика. За возами йдуть музиканти, за музикантами танцюристи, за ними спортсмени та інші клуби міста. Там вкінці я невеличкий кліп зробила. Zum Wohl!🥂

Над Майсеном у одній із Domturm. Який там вид відкривається над містом!

20 років тому взимку гуляли ми з друзями у Карпатських горах і я почула від свого друга про чарівну квітку Едельвейс, що цвіте у горах. Багато років мріяла її побачити, шукала всюди, коли ми були у відпустці в Альпах. Мрія так і залишалася мрією. І от сьогодні бачу на одній машині наклейку у формі квітки Едельвейсу, а згодом і саму рослину. І де?! На квітковій полиці у Кауфланді! Я здійснила мрію у супермаркеті! 🤭
А які з вами траплялися дива?

Duravit - це підприємство, на якому виробляється найстильніша санітарна порцеляна. І це не те, про що ви думаєте почувши слово ʼпорцелянаʼ. Це унітази, умивальники, пісуари - і так, вони порцелянові. Цей матеріал не тільки дорогий, а ще й міцний, стійкий, має довгий строк експлуатації і може приймати витончені форми. Як ось, наприклад, у дизайні унітазів від Філіппа Старка.

Сьогодні в мене була рідкісна можливість відвідати виробництво у Майсені і побачити, як білу глину (каолін), пісок та польовий шпат змішують з водою до утворення тонкої суспензії, що заливається у гіпсові форми і таким чином через 2 години отримують ʼсирийʼ, у прямому і переносному сенсі, унітаз. Потім він буде вийнятий з форми, оброблений вручну для згладжування усіх нерівностей поверхні, висушений, вкритий білосніжною глазурʼю та обпалений у печі до того, як відправиться на склад, а згодом і до когось додому. Та не тільки додому. Бурдж-Халіфа оснащена сантехнікою Duravit!

Тепер про практичне. На виробництві нестача кваліфікованих кадрів. Є можливість зробити Аусбільдунг. Вакансії шукайте на jobs.duravit.de

Wollfest - дуже люблю такі ярмарки! Руки чешуться взяти спиці, але мрію про вʼязальну машинку і місце для неї😁
А які у вас хобі?

Майсен - це місто не тільки найвишуканішої порцеляни, а ще й найстильніших унітазів (Duravit, від Філіпа Старка), якісної цегли, найкольоровішої фасадної цегли та дивовижного кахелю.
Sonderausstellung з 11 квітня у міському Музеї.
Тут мій закулісний репортаж, наша фірма теж представлена на виставці і співробітників було запрошено на відкриття до офіційного відкриття🙂