СКВОР СКУ

✅ Бернська декларація світового українства: Єдині в національній дії
7 червня 2026 року

📍У Рік глобальної української єдності Саміт світового українства зібрав у Берні понад 350 учасників і гостей з українських громад, організацій та інституцій із понад 50 країн світу. Організований Світовим Конґресом Українців у співпраці з Українським Товариством у Швейцарії та у партнерстві з Міністерством закордонних справ України, Саміт став виявом спільної відданості світового українства Україні, українському народові й майбутньому української нації.

📍Насамперед Саміт вшановує Збройні Сили України, сили безпеки та оборони, служби надзвичайного реагування і всіх, хто ризикуючи власними життями щоденно захищає Україну та український народ. Саміт підтверджує незмінну готовність світового українства залишатися єдиним і рішучим у підтримці цієї боротьби, а також його непохитну відданість демократичному розвитку України, її європейському майбутньому, верховенству права, свободі та гідності людини.

📍У час, коли Україна протистоїть повномасштабній російській агресії, захищаючи свободу, європейську безпеку та принципи міжнародного права, єдність і дія світового українства набувають особливого значення.

🟢Саміт підтверджує спільні пріоритети українців у всьому світі:

Перемогу України — досягнення справедливого і тривалого миру, відновлення територіальної цілісності України, притягнення росії до відповідальності за вчинені злочини та відшкодування завданих нею збитків.

Відновлення сильної, безпечної та успішної України — незалежної держави, заснованої на українських цінностях, вільної від російського впливу та його шовіністичного світогляду.

Розбудову сильного українського світу, який виховує покоління за поколінням свідомих українських патріотів.

🟢Саміт закликає українців світу до спільної національної дії:

Вшановувати й підтримувати захисників і захисниць України — Сили Оборони України, які борються за свободу нашого народу, через гуманітарну підтримку, оборонну допомогу, фінансові внески та внутрішню солідарність.

Підтримувати Україну через політичну участь, адвокацію та інформаційну діяльність.

Брати провідну роль у відновленні України — не як пасивні спостерігачі, а як активні лідери, що долучають знання, досвід, навички та громадянське лідерство до відбудови нової України.

Захищати й просувати українську ідентичність — нашу мову, культуру, освіту та національну спадщину.

Будувати сильні українські громади — поглиблювати довіру, співпрацю та солідарність попри кордони; виховувати покоління за поколінням свідомих патріотів.

Не допускати розколів — протидіяти будь-яким спробам послабити міжнародну підтримку України або роз’єднати український народ.

Посилювати глобальний голос України — поширювати й підсилювати голос Української Держави, українського народу та українських громад у всьому світі.

🟢 Саміт наголошує, що українці світу є невід’ємною частиною українського народу та важливим джерелом сили України на міжнародній арені.

📌Глобальна українська єдність не є символом. Вона є стратегічною передумовою успіху України та українського народу.

📌Україна визначає нашу єдність.
Відповідальність перед українським народом визначає нашу єдність.
Національна дія визначає нашу єдність.

📌Єдині в національній дії.
Заради України.
Заради свободи.
Заради майбутнього.
Слава Україні!

Проголошено на Саміті світового українства в Берні 7 червня 2026 року

Як зберегти українську ідентичність під час війни в епоху глобальних викликів та змін - про це та інше говорили на Саміті світового українства Ukrainian World Congress - Свiтовий Конґрес Українців, який цими днями проходить у швейцарському Берні.

‼150 років тому російський імператор Олександр ІІ у німецькому містечку Емс підписав таємне розпорядження про повну заборону українського письменства - Емський указ.

Його часто згадують як заборону книжок, театру чи пісень українською. Але насправді російська влада боялася значно більшого.

Імперія побачила, що українська мова перестає бути лише мовою побуту та фольклору. Нею починали писати наукові праці, видавати книжки,перекладати світову літературу, формувати модерний культурний простір.

Саме це в росії сприйняли як загрозу державній єдності. В урядових висновках, що стали основою Емського указу, прямо зазначалося, що людей в політичному відношенні ніщо так не об’єднує, як єдність мови і літератури. Тому розвиток української літератури та освіти імперська влада трактувала як небезпеку “відчуження України від росії”.

Російських чиновників лякали не лише українські книжки. Їх лякало саме виникнення українського культурного та інформаційного простору. У документах того часу серед “загроз” згадуються українські переклади, книгарні, народні школи, поширення книжок серед селян, розвиток друкарень і навіть залізничне сполучення, яке дозволяло швидше розповсюджувати українські видання.

Під удар потрапили цілі покоління українських інтелектуалів - від Михайла Драгоманова та Павла Чубинського до Миколи Лисенка, Пантелеймона Куліша, українських науковців, педагогів, видавців і громадських діячів. Фактично імперія намагалася зупинити сам процес формування української модерної нації - через освіту, культуру, науку й мову.

Наслідки цієї політики ми відчуваємо й сьогодні. Багаторічне зросійщення українців, витіснення української мови з освіти, науки, міського середовища, преси, комунікації не минули безслідно. Частина проблем, з якими ми стикаємося зараз у гуманітарній сфері, є прямим наслідком багатовікової імперської політики асиміляції.

Минуло півтора століття, але логіка рашистського режиму майже не змінилася. Українську мову й культурну окремішність росія й досі розглядає як загрозу.

Саме тому захист української мови сьогодні - це питання державності та національної безпеки.

✅ Саміт світового українства стартує вже наступного тижня! Одна із важливих сесій масштабного заходу буде присвячена збереженню української національної ідентичності через освіту, культуру, традиції та історичну пам’ять у сучасних умовах глобальних викликів і трансформацій.

Як зберегти українську ідентичність у світі глобальних викликів, війни та швидких змін?

Саміт світового українства стартує вже наступного тижня! Одна із важливих сесій масштабного заходу буде присвячена збереженню української національної ідентичності через освіту, культуру, традиції та історичну пам’ять у сучасних умовах глобальних викликів і трансформацій.

✅ У центрі уваги — роль спільнот, культурних практик і міжпоколінної передачі цінностей у підтримці стійкого зв’язку з Україною.

Модератор:

🔹 Ярослава Хортяні (Szlava Huk) — Віцепрезидент СКУ; Голова Світова Федерація Українських Жіночих Організацій; Голова Громада -Товариство української культури в Угорщині

Спікери:

🔶 Владика Борис Ґудзяк (Borys Gudziak) — Президент Український католицький університет UCuniversity, митрополит Українська Греко-Католицька Церква (через Zoom)
🔶 Микола Рябчук — письменник, публіцист, провідний науковий працівник Інституту політичних доліджень Національна академія наук України
🔶 Маріана Євсюкова (Mariana Yevsyukova) — співзасновниця та голова Українська жіноча ініціатива в ОАЕ; правозахисниця та громадська діячка; представниця СФУЖО при ООН (Женева)
🔶 Віторіо Соротюк — Віцепрезидент СКУ; Попередній Голова Українсько-Бразилійської Центральної Репрезентації
🔶 Мирослава Роздольська (Myroslava Rozdolska) — Голова Українська Шкільна Рада США - Ukrainian Educational Council USA
🔶 Любов Любчик (Lyuba Lyubchyk) — Голова СКВОР СКУ

Щиро раді вітати всіх почесних гостей. Встигніть до 29 травня зареєструватися на подію, що об’єднає українців з усього світу навколо ключових тем майбутнього, ідентичності та спільної дії.

✅ Сьогодні Україна та весь світ святкують День вишиванки. Для кожного з нас це не просто елемент гардероба чи красива традиція. Це наш генетичний код, присяга на вірність корінню, символ незламності, свободи та глибокої любові до своєї землі.

У кожному хрестику, у кожному візерунку — історія нашої сили, віри та перемоги. Сьогодні ми вбираємося у вишиті сорочки, щоб продемонструвати всьому світові: ми горді бути українцями, ми пам’ятаємо своє коріння та впевнено дивимося у майбутнє.

Команда СКВОР СКУ вітає зі святом! Нехай ваша вишиванка сьогодні оберігає вас, додає сил та нагадує про те, яка ми сильна й красиво гідна українська нація.

🤝Дякуємо кожному українському вчителю за кордоном, хто дуже часто у непростих умовах і у непристосованих приміщеннях навчає своїх вихованців розмовляти, думати і відчувати українською. І коли сьогодні ці українські діти одягають вишиті сорочки у всіх куточках світу, ми чітко розуміємо, що російському ворогові не вдалося найголовнішого - знищити національну памʼять і українську ідентичність.

🤝 Дякуємо батькам, які виїжджаючи за кордон, розуміють важливість і необхідність збереження української ідентичності та національної свідомості, приводять своїх дітей в українознавчі освітні осередки різних типів у світі.

❤️ З Днем вишиванки, українці! З нашим днем!

#ДеньВишиванки #СКВОРСКУ #УкраїнськіТрадиції #КодНації #РазомДоПеремоги
Ukrainian World Congress - Свiтовий Конґрес Українців

✅ Розпочалося громадське обговорення Держстандарту «Українська мова як іноземна для дітей шкільного віку».

Національна комісія зі стандартів державної мови з 21 травня 2026 року пропонує для громадського обговорення першу редакцію проєкту стандарту державної мови «Українська мова як іноземна для дітей шкільного віку. Рівні загального володіння А1 – В2».

Ознайомитись із проєктом та умовами обговорення можна за покликанням
👉 https://mova.gov.ua/gromadskosti/rehuliatorna-diialnist-ta-konsultatsii-z-hromadskistiu/obgovorennya-proyektiv-dokumentiv/hromadske-obhovorennia-2026/proiekt-pershoi-redaktsii-standartu-derzhavnoi-movy-ukrainska-mova-iak-inozemna-dlia-ditei-shkilnoho-viku-rivni-zahalnoho-volodinnia-a1-v2.

Зауваження та пропозиції до зазначеного документа можна надсилати в довільній формі до 20 червня 2026 року.

🇺🇦🌍 #ВишиванкаЄднає: Мінсоцполітики та Ukrainian World Congress - Свiтовий Конґрес Українців запускають глобальну кампанію до 20-ї річниці Всесвітнього дня вишиванки
21 травня українці по всьому світу вкотре одягнуть вишиванки, щоб показати: де б ми не були – ми залишаємося разом, ми зберігаємо зв’язок зі своєю країною та один з одним.

📌Як долучитися до кампанії #ВишиванкаЄднає? Є кілька способів:
✔️ Візьміть участь у глобальному флешмобі: опублікуйте 21 травня фото у вишиванці та додайте хештег #ВишиванкаЄднає, вказавши своє місто та країну.
✔️ Поділіться архівними родинними фото у вишиванках поруч із сучасними світлинами, демонструючи неперервність української традиції між поколіннями. Не забудьте також додати хештег #ВишиванкаЄднає.

💬 «Такі спільні ініціативи є цінними, адже демонструють красу і багатство нашої культури, здатність зберігати традиції і генерувати нові сенси, бути згуртованими та об’єднувати свої персональні історії в єдину спільну історію України», – зазначила заступниця Міністра з питань європейської інтеграції Ilona Havronska.

Долучайтеся! Одягайте вишиванки. Публікуйте фото. Давайте покажемо всьому світу, що українці єдині!

✅ Третя Міжнародна Асамблея
«УКРАЇНКА У СВІТІ: НОВІ ВИКЛИКИ – НОВЕ ЛІДЕРСТВО» імені Анни Кісіль

📍Коли: 19-21 серпня 2026 р.

📍Де: Національний університет «Львівська політехніка» (м. Львів, вул. С. Бандери, 12)

Метою Асамблеї є осмислення нових форматів жіночого лідерства, відповідальності та підтримки українок у світі в час війни й післявоєнного відновлення України, а також посилення співпраці між Україною та світовим українством.

Асамблея покликана стати відкритою платформою для презентації історій успіху та важливих ініціатив українських жінок у різних країнах в умовах нових глобальних викликів; обміну досвідом громадської, культурної, освітньої та бізнес-діяльності; налагодження нових партнерств і формування мережі взаємної підтримки.

Подія також спрямована на вироблення спільної візії та стратегії глобальної участі українського активного жіноцтва у міжнародних процесах, адвокації України у світі та повоєнній відбудові Української держави.

У межах Асамблеї передбачено панельні дискусії, круглі столи, презентації, культурні події та ін.

1. Українки як амбасадорки змін: дипломатія, адвокація та політичний вплив.
2. Сила дії: українки в активізмі, волонтерстві та комунікації.
3. Сенси та спільноти: жіноче лідерство в розбудові громад, освіті та культурі.

📌РЕЄСТРАЦІЙНА ФОРМА

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfAq7OwV3WF8oDA8c5NG34otraRYMsm9zGVXCJ0jdHAoH1QLQ/viewform

Організатор: Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» (МІОК).
Партнери: Світовий Конґрес Українців (СКУ), Світова Федерація Українських Жіночих Організацій (СФУЖО), Zenyk Art Gallery (ZAG).

✅ Державна освітня політика Румунії у сфері навчання рідною мовою.

13 травня 2026 року за ініціативи СКВОР СКУ та Союзу українців Румунії було проведено фахову дискусію щодо розвитку освіти для української національної меншини, де зроблено комплексний огляд освітніх можливостей, законодавчих гарантій та практичної реалізації навчання українською мовою в Румунії.

✅Програма заходу складалася з таких блоків:
I. Законодавчий фундамент та державна стратегія.
Презентація політики, закріпленої Конституцією та Міністерством освіти і дослідження Румунії.
• Спікер: Ілля САУЧУК (секретар Комісії освіти і науки СУР, шкільний інспектор, Сучавський повіт).

II. Роль Союзу українців Румунії (СУР).
Ефективне використання державних можливостей для підтримки рідної мови.
• Спікерка: Марія САБО-КОНДРЕЙ (голова Комісії освіти і науки СУР, шкільна інспекторка, Тіміський повіт).

III. Практика та організація навчального процесу
Досвід впровадження освітніх програм у різних регіонах Румунії (Марамуреш, Ботошань, Тіміш, Сучава, Арад, Сату-Маре).
• Учасники: Провідні шкільні інспектори та вчителі-практики (Аліна Анна ГРІЖАК, Клаудія СЕМЧУК, Віолета МАНЗУР, Делія МАРТІНЯК, Анна ГАНЦІҐ, Александра ЮРАК).

IV. Навчально-методичне забезпечення та проєкти
Презентація підручників, допоміжних матеріалів та дитячих видань.
• Спікерка: Валентина-Лариса ПЕТРЕЦЬКА (педагогиня, редакторка журналу «Бджілка»).

V. Вища освіта та науковий вектор
Перспективи вивчення української мови в університетському середовищі.
• Спікер: Іван ГЕРБІЛ (доктор філологічних наук, доцент Університету імені Бабеша–Бойої, головний редактор «Українського вісника»).

✅Метою освітньої зустрічі був обмін досвідом, аналіз актуального стану україномовної освіти в Румунії та окреслення перспектив розвитку культурної ідентичності через школу та університет.