09/08/2023
Діти не ростуть самі по собі.
Якщо ви бачите успішну дитину, яка брала участь в олімпіаді, а можливо і перемогла в ній...
Якщо бачите дитину, яка йде з тренування, в той час як її однолітки сидять у смартфонах. Вона готується до змагань, щоб перемогти у них...
Якщо бачите того, хто з музичним інструментом/ кімоно/ сценічним костюмом/ мольбертом щодня проходить повз ваш під'їзд...
Якщо бачите підлітка, який добре здав ЗНО і без проблем вступив до омріяного ВНЗ.
Будь ласка, не поспішайте ставити за приклад своїй дитині цих дітей!
Не говоріть нічого в такому дусі: "Подивись, який молодець! " або "Ну чому ти так не можеш?"
Самі беріть приклад із батьків цих дітей!
Діти не ростуть самі по собі.
Успішна дитина – це коли нєю займаються батьки. Це коли прийнято рішення, що:
- водити сина або дочку на заняття 3 рази на тиждень, в тому числі по суботах та неділях;
- зрозуміло, фінансових витрат потрібно трохи більше, щоб оплатити майстер-класи/ костюми/ репетиторів/ англійську/ музичний інструмент;
(Коли ви бачите успішну дитину, можливо, сім'я замість покупки другого телевізора чи нового телефона обрала конкурс, збори або додаткові заняття. )
Діти не ростуть самі по собі. Дітьми треба займатися.
І якщо ви не хочете і не готові до цього, будь ласка, просто не ставте своїй дитині в приклад тих дітей, батьки яких прийняли рішення та взяли на себе цю відповідальність.
Успішна дитина - це культура сім'ї, в якій немає місця випадковості, лінощів і виправданням. В цій сім'ї спілкування, знання, формування особистості важливіше ніж остання модель IPhone.
За кожною розумною, талановитою, мрійливою дитиною, такою, що планує і прагне, стоїть батько (або інша авторитетна людина), який старанно працював (як правило над собою!!!), щоб було саме так.
Він організував допомогу спеціалістів, водив дитину на гуртки, змагання, підтримував, заохочував. Виділив окрему статтю сімейного бюджету саме на розвиток та навчання дитини. Втомлений після роботи, йшов на ці дитячі заняття, хоча так хотілося розлягтись на дивані, - і чекав по кілька годин, поки дитина звільниться. Купував тріко/ балетки/підручники/ мікроскоп. Відправляв на літні збори/ в науковий табір / поїздки з колективом.
Він не говорив своїй дитині: "тобі не дано", "кому зараз це потрібно", "вчини якось, потім розберешся", "нехай сам вирішує", "ми ж якось виросли", тощо...
Самі собою діти не ростуть.
Біологічно – можливо, так.
Але формування дитини, її освіта та майбутнє – абсолютна відповідальність батьків.
М.Калабухова