KUMA - творческие игры для детей

Від останніх подій охоплює жах.
Мечуся між думками: «не до гри зараз…», «зараз не час…» —і відчуттям, що не можна віддавати себе темряві. Треба тримати світло. Треба вірити.

У такі моменти я знову повертаюся до своїх книг натхнення —
Едіт Еггер «Вибір» і Віктора Франкла «Психолог у концтаборі».
Ці історії нагадують: навіть там, де пекло, люди зберігали гідність і внутрішнє світло.

І я питаю себе:
«А чи не зачепить це когось боляче?»
«А чи не виглядатиму я так, ніби не бачу чужого горя?»
«А яким має бути світло, щоб не ранити, а підтримувати?»

Бо те, що я створюю — KUMA, нічники, казки — це не про «відволіктись».
Це про людяне, добре, живе.
Про те, щоб вносити хоч трошки тепла в світ, де так багато хаосу і смерті.

Це моя форма супротиву темряві.
Я охороняю світло всередині, бо воно дає силу.

І це світло не про веселощі.
Це світло — про надію.
Про те, що темрява не переможе.
Що ми тримаємо світло бережно, по-людськи, з повагою до всіх, кому зараз болить.

І я щиро переживаю:
виходить у мене писати уважно, так щоб нікого не ранити?
Мені це важливо. Дайте будь ласка зворотній звязок

Буває у вас так, що рутина просто затягує?
Школа, робота, побут… і ще тисяча справ.
І ти ніби й живеш, але ніби… не зовсім.
Якась гонка без фінішу.
І постійно думаєш: ну от зараз стане легше.
А воно не стає.
Бо щось нове прилітає, і знову треба включатися.

У мене це було так сильно, що одного разу я реально отримала панічну атаку.
Просто від відчуття, що я постійно “в режимі виживання”, без паузи, без можливості зупинитися.

І я тоді собі сказала: СТОП.

Я хочу інакше.
Я хочу жити, а не виживати.
Я хочу чути себе.
І я хочу бути поруч зі своїми дітьми не “між справами”, а по-справжньому.

Буває у вас таке?
Оце відчуття, коли ти поруч фізично, але всередині — десь далеко?

Ось саме тому я і створила цю гру.
Щоб зупинитися.
Переключитися на різдвяну магію.
І просто провести 30 хвилин з дитиною — теплих, справжніх, якісних.

Усі завдання такі легкі, що їх реально можна зробити навіть у найнереальніший по завантаженості день.
І вони не займають купу часу. Навпаки — повертають його.

Півгодини.
Усього півгодини разом.
І дитина в цей час горить — бо вірить у казку, у Санту, у диво.
І ці очі… я їх обожнюю.
Для мене це найкращий момент у грудні.

Знаю, що “кожного дня завдання” звучить страшно.
Але, чесно, вони не важкі.
А спогади від цих вечорів залишаться надовго.

Ось приклад одного дня 👉
#адвент #новийрік #різдво #подарунокнановийрік #граєморазом #граємоздітьми

Сьогодні в мене сталося те, чого я дуже боялася — мене захейтили через те, що в рекламі є одне відео російською мовою.

Так, це відео зняте до війни.
Так, я вагалася, чи виставляти його.
Думала перекласти, перезняти, переробити — але чесно, у мене зараз немає на це ні часу, ні ресурсу. Все інше в грі українською: тексти, завдання, листи, реклама — все. Лише одне відео, яке дуже добре показує суть гри, залишилося російською.

І сьогодні понеслася хвиля хейту. Мене навіть видалили з кількох груп.
І перша думка була:
«Та ну його все. Навіщо я це затіяла? Нащо взагалі в це повірила?»

Мене добряче покрутило.
Бо я роблю цю гру не для заробітку, не для реклами, не для чогось там.
Я роблю це для своїх дітей. І для тих родин, яким зараз потрібна хоча б маленька крихта тепла, казки й опори.
Це все безкоштовно. Просто частинка світла, яку хочу передати далі.

І знаєте… коли емоції стихли, я згадала свої улюблені книги — Едіт Еггер «Вибір» і Віктора Франкла «Людина в пошуках справжнього сенсу».
Як вони, проходячи через нелюдські обставини, все одно вибрали людяність.
І я теж у це вірю.

Тому я продовжу.
Бо цю гру вже чекають мої діти.
Бо вона справді може додати радості в сім’ї.
Бо світло все одно сильніше.

Якщо вам відгукується ця гра — долучайтесь.
Якщо ви знаєте когось, хто може допомогти переробити відео — я буду безмежно вдячна.
Якщо можете просто поширити — теж велика підтримка.

Я роблю це серцем.
І хочу, щоб у грудні у дітей був не лише календар, а маленьке диво.

Якщо цікаво дізнатися про гру, ссилка у шапці профілю.

Дякую всім, хто поруч 💛✨

З дитинства ми найчастіше пам’ятаємо не подарунки, а моменти — коли мама чи тато сиділи поруч, щось робили разом, сміялися, читали або просто були поруч.
Ці моменти — найцінніші ❤️

І так часто ми самі хочемо приділити час дитині… але застрягаємо в щоденній рутині, справах, роботі.
Я це знаю надто добре 🙈

Саме тому колись і з’явився наш «Чарівний Нічник» — адвент-гра, у якій щодня є маленький лист, творча деталь і крихітне сімейне завдання.
На 5–10 хвилин.
А пам’ять — назавжди ✨

Це та гра, коли ми можемо разом видихнути, зупинитися і провести час один з одним.

Докладніше про гру:
http://kumamagic.tilda.ws

Приєднуйтесь — старт 1 грудня.
І дякую за репост 💛
Чим нас більше, тим цікавіше буде ✨
#адвент #різдво #адвентдлядітей

Попри весь хаос і треш, який зараз відбувається, мені дуже хочеться, щоб як найбільше сімей змогли долучитися і подарувати своїм дітям трохи тепла й магії.
Тому участь у проєкті — безкоштовна або за донат, якщо комусь відгукнеться підтримати.

Буду дуже вдячна за репости, сторіс і будь-яку підтримку.
Це допоможе залучити тих, кому зараз це може бути дуже потрібно. 💛

Деталі тут, чи в шапці профілю:
👉 http://kumamagic.tilda.ws

Чому ми повертаємо «Чарівний Нічник» саме зараз

До початку війни «Чарівний Нічник» жив у форматі готового офлайн-набору.
Батьки відкривали коробку вдома й разом із дітьми проживали одну спільну пригоду:
📨 щоденні листи
🎨 творчі завдання
✨ маленькі сімейні ритуали
🌟 і фінальне світло нічника.

Гру любили. Її замовляли в різних містах, вона приходила у сотні домівок і ставала теплою зимовою традицією.

А потім почалася війна. Стало неможливо друкувати коробки, збирати набори, відправляти посилки.
Виробництво зупинилося.
«Чарівний Нічник» зник… але тільки з полиць — у серцях він залишився.

✨ Сьогодні ми повертаємо його у новому форматі — онлайн.
Це шанс знову запалити свій нічник і пройти цю зимову історію разом — уже з сім’ями по всьому світу. 💛

Подробиці — ссилка в шапці профілю👆:
http://kumamagic.tilda.ws