Рябенко Юлия - Эксперт Future Education Center 3/7

Багатьох із нас виховували через слово «треба».

Треба прибрати.Треба вивчити уроки.Треба заправити ліжко. Навички відповідальності обов’язково знадобляться в житті.

Але є один нюанс. Слово «треба» дуже часто викликає емоційний супротив. Не лише у дітей. А і у дорослих теж 😊

А що, якщо піти не через «треба», а через інтерес.

Тоді змінюється не лише ставлення до хатніх справ. Змінюється сам підхід до дитини. І разом з ним — атмосфера, стосунки та емоції 💛

Самооцінка дитини — це не лише про впевненість.
Насамперед це про те, як вона себе відчуває всередині.

Самооцінка формується щодня — у дрібницях, у словах, у погляді батьків.

Іноді один простий малюнок відкриває більше, ніж довгі розмови 🤍

Слово “нормально”
для мене є тригером - так в мене також є тригер 😂.

Коли учень приходить на заняття,
і на питання:
“як пройшов день?”
“як настрій?”
“як цікавого було на тиждні?”

— і чую у відповідь:
“нормально”,
я завжди уточнюю:

зі знаком “+”?
“–”?
чи нейтрально? 👀

Бо слово “нормально”
не розкриває мені нічого.

Це як мати
величезну палітру кольорів —
і користуватись
лише сірим.

Тому цей рілс я присвячую саме відповіді «нормально»)

Коли якась ситуація “не переварюється” психікою дитини — наприклад, невдало складений іспит,
цей досвід залишається одразу на кількох рівнях.

На інтелектуальному — як негативний досвід і висновок: «я не справлюся».

На емоційному — як страх, тривога чи інша пригнічена емоція.

На тілесному — як напруга та внутрішній зажим.

І коли дитина знову зустрічається зі схожою ситуацією, цей досвід спрацьовує ніби магніт.

Минулі невдачі починають впливати на реакції, стан і навіть очікування майбутнього.

Саме тому емоцію важливо не “пригнічувати”, а прожити, щоб із ситуації взяти не страх, а досвід і внутрішню опору.

Бо наші думки, емоції та стан дуже впливають на те, як ми проживаємо нові події.

Іноді зміни починаються саме в той момент,
коли дитина перестає жити через страх минулого досвіду і робить крок у зміни.

Відгукується ця тема —
ставте «+» у коментарях щоб потрапити на розбір вашої ситуації.

Колись саме ця діагностика
допомогла мені
по-справжньому зрозуміти своїх дітей.

Не через “добре” чи “погано”.
А через розуміння їх індивідуальності та вродженого потенціалу.

І найголовніше —
в мене з’явилась структура. Та розуміння в якому напрямку рухатися у їх розвитку, створенні навичок та компетенцій.

Бо коли батьки розуміють,
ЯКА їхня дитина —
виховання перестає
бути постійною боротьбою 🌿

Саме тому сьогодні
я використовую цю діагностику
у роботі з дітьми та батьками.

Якщо хочете зробити
перший крок до розуміння своєї дитини —
напишіть мені слово «РОЗБІР».

Коли дитині складно зосередитись —
задача з * знайти підходящу вправу.

Спробуй графічний диктант 🎯
Клітинка вгору.
Дві вправо.
Одна вниз.

І раптом — качка. Або курча. Або ракета. 🚀
Дитина сама просить ще 😄
Пиши “схема” в коментарях —
надішлю в особисті варіанти диктантів👇🤍

Іноді коли мама гортає стрічку —
в її серці тихо з’являється тривога.

Хтось уже вміє більше.
Хтось швидше.
Хтось “досяг”.

Instagram легко створює ілюзію,
що всі вже попереду.
І мама починає сумніватися —
у собі, у дитині, у своїх діях

Але розвиток та виховання це завжди про індивідуальність.
А любов не потребує доказів.

Дитина, людина не створені для порівнянь.
Вони нічого не винні світу.

Вони просто мають право бути - і цього вже достатньо!

#емоціїдітей #виховання #дитячийпсихолог #емоційнийінтелект #емоції