22/08/2025
Донецька область уже багато років залишається епіцентром бойових дій. І найбільш
вразливими в цій ситуації є діти.
Дитинство повинно бути про сміх, ігри, навчання й мрії. Але в Донецькій області воно
перетворене на боротьбу за виживання. Щодня діти тут живуть під звуки вибухів, у страху й
небезпеці. Вулиці, де мали б лунати дитячі голоси, заміновані. Будинки, які мали б бути
надійним прихистком, зруйновані. Школи й лікарні, які повинні дарувати знання та допомогу,
пошкоджені або недоступні. Замість дитинства — укриття, тривожні валізи і постійна
готовність бігти.
За офіційними даними, станом на 20 серпня 2025 року, кількість загиблих дітей в Україні
становить 648. Загалом, понад 2590 дітей постраждали внаслідок війни, включаючи поранення
різного ступеня тяжкості. І ці цифри зростають щодня. Донецька область — одна з найбільш
небезпечних територій, де ризик втратити дитину особливо високий.
Перебування у зоні збройного конфлікту впливає на дітей набагато глибше, ніж може
здатися на перший погляд.
⚠️ Основні наслідки:
Психологічні травми. Постійний стрес, тривога, відчуття небезпеки формують синдром
посттравматичного стресу (ПТСР), який може проявлятися роками.
Порушення розвитку. У дітей, що перебувають у стані хронічного страху, сповільнюється
когнітивний та емоційний розвиток.
Ризик для здоров’я. Відсутність стабільного доступу до медичної допомоги та вакцинації
підвищує захворюваність і смертність серед наймолодших.
Освітні втрати. Часті переїзди, зруйновані школи та дистанційне навчання не завжди
дають можливість отримати повноцінну освіту.
Соціальна ізоляція. Діти втрачають друзів, середовище для розвитку, а іноді й сім’ї.
Місцева влада неодноразово наголошувала: перебування тут є смертельно небезпечним.
Тому регіональна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій
ухвалила рішення про примусову евакуацію сімей із дітьми. За офіційними даними, у зоні, що
підлягає евакуації, сьогодні перебувають близько 1150 дітей. І кожна з них потребує захисту.
Батьки, залишаючи дітей у зоні бойових дій, наражають їх на щоденний ризик. Обстріли,
міни, відсутність медицини й елементарних умов життя крадуть у них не тільки здоров’я, але й
саме дитинство. Кожне «ми ще трохи залишимося» може стати фатальним.
Наша спільна задача — підтримати маленьких мешканців Донецької області:
- організовувати психологічну допомогу,
- забезпечувати доступ до медицини й освіти,
- створювати безпечний простір для розвитку.
Евакуація — це не покарання. Це шанс врятувати життя вашої дитини. Це прояв
справжньої любові та турботи. Бо дитинство не можна повернути. Його можна лише зберегти. І
воно варте будь-яких зусиль.
Пам’ятаймо: діти — це наше майбутнє, і саме від нас залежить, чи буде воно світлим.
