08/08/2025
Трохи історії.
Перші мікробні культури на кафедрі генетики Львівський національний університет імені Івана Франка з’явилися у 1979 році в межах розвитку нового напряму наукових досліджень з генетики селекції та генетичної інженерії мікроорганізмів, який започаткував тоді молодий вчений, сьогодні завідувач Кафедра генетики та біотехнології ЛНУ ім. І. Франка, науковий керівник Колекції культур мікроорганізмів – продуцентів антибіотиків професор Віктор Федоренко. Це було кілька ліофілізованих культур актиноміцетів – найвідоміше природне джерело антибіотиків.
Формування наукової групи, згодом нової науково-дослідної лабораторії, виконання держбюджетних та комерційних проєктів сприяли формуванню невеличких колекцій типових штамів актиномиіцетів і генетично змінених похідних культур (продуценти антибіотиків з покращеними властивостями, надпродуценти, промислові культури тощо) у кожного наукового співробітника.
1995 року з’явилися початкові обриси сьогоднішньої колекції. За фінансування Державного комітету з медичної та мікробіологічної промисловості України (сьогодні вже не існує) було створено Музей культур мікроорганізмів – продуцентів антибіотиків, покликаний стати науковим осередком для розвитку промислового виробництва антибіотиків в Україні. На той час Музей налічував 153 мікробні культури.
2002 року Музей отримав статус Національного надбання України і нову назву – Колекція культур мікроорганізмів – продуцентів антибіотиків (ККМПА). На той час ККМПА налічувала вже 355 одиниць зберігання.
Однак, як би не фантазував вчений, природа залишається найкращим конструктором біологічно активних речовин.
2008 року ми почали скринити актиноміцети в природних біотопах України. Першим майданчиком став Кримський півострів, зокрема його південне узбережжя – невеликий клаптик суші з найрізноманітнішими мікрокліматичними умовами, сприятливими для широкого біорізноманіття, в т.ч. мікробного. В експедиціях по південних схилах Кримських гір, прибережній смузі, мису Мартьян і Нікітському ботанічному саду за кілька років було зібрано десятки зразків різних типів ґрунтів, ризосфери рідкісних та ендемічних рослин Криму. З цих зразків ми виділили більше 4 000, подібних до актиноміцетів штамів, значна частина з яких на сьогодні класифіковані.
Актиноміцети викликають найбільший інтерес як продуценти антибіотиків. Тому, одним з головних наших завдань був скринінг нових природних антибіотиків. Перший успіх нас чекав у 2012 році. Завдяки плідній співпраці з науковими групами професора Андрія Лужецького і професора Рольфа Мюллера (університет Саарланду, ФРН), яка триває й досі, ми виявили і описали перші нові антибіотики Пімпріноли А, В і С, Юніперолід А та Леополінову кислоту. Для нас це був шалений успіх, адже й до сьогодні наша наукова група чи не єдина в Україні, яка займається пошуком нових природних сполук.
2016 року за підтримки адміністрації ЛНУ ім. Івана Франка було створено окремий структурний підрозділ «Колекція культур мікроорганізмів – продуцентів антибіотиків». Маленький підрозділ на 3 ставки, але з великими амбіціями 😊.
2018 року нас запросили прийняти участь в дослідженнях антарктичного мікробіому в межах Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці. Ми й досі в цій програмі і за цей час виділили більше 500 штамів антарктичних актиноміцетів.
2021 року розробили логотип ККМПА.
2022 року освоїли виділення мікcобактерій – хижі бактерії, які полюють на інші мікроорганізми, мають дуже великі геноми і дуже перспективні як джерело нових природних речовин.
Сьогодні у нас є невеличка колекція з 15 ізолятів різних хижих бактерій 8 родів.
Цього ж року в ККМПА з’явились молочно-кислі бактерії та пов’язаний з ними комерційний проект на замовлення Молочної компанії «Галичина». Позначка «Carpaticus», якe ви можете помітити на кожному пакуванні йогурту Карпатський – це бактеріальний концентрат корисних молочно-кислих бактерій. Ми розробили технологію виробництва бакконцентрату на основі штаму ентерококів, який раніше виділила і опрацювала наукова група професора Орисі Цісарик (Львівський національний університет ветеринарної медицини і біотехнологій імені С.З. Гжицького).
У 2024 році за сприяння адміністрації університету ми створили нову лабораторію в межах ККМПА. Тут багато сучасної лабораторної техніки, безперебійне живлення, інтернет непоганий (хоча міг би бути кращий) і чудова атмосфера для продуктивної наукової роботи наших науковців, науково-педагогічних працівників кафедри генетики і біотехнології і звісно наших студентів, яких часами буває дуже багато.
Сьогодні ККМПА налічує більше 4 000 одиниць зберігання:
- Типові штами актиноміцетів та інших бактерій;
- Генетично модифіковані штами;
- Природні ізоляти;
- ДНК-конструкти.
Колекція природних ізолятів потребує ґрунтовного вивчення. Цим ми займаємося уже більше 15 років. У нашому портфелі 27 описаних нових природних сполук, чотири нові роди і два нові види актиноміцетів.
На досягнутому не спиняємося. Сьогодні розпочали вивчення мікробіоти техноземів Львівсько-Волинського вугільного басейну. Продовжуємо скринити нові природні сполуки.
В майбутніх дописах будуть оповідки про наше лабораторне життя, про актиноміцетів й інших мікробів… Сподіваємося сторінка буде цікавою.
P.S. Сподіваюся ніхто на мене не нагримає за фотографії