Кафедра теорії та філософії права юридичного факультету ЛНУ імені І. Франка

День вишиванки 2025 🌸
Все буде Україна! 🇺🇦

З сумом повідомляємо про непоправну втрату для нашої кафедри. Петро Мойсейович навіки у наших серцях.

Вічна й світла памʼять 🕯️

🕯️Із сумом повідомляємо, що на 88-му році життя відійшов у вічність проф. Петро Мойсейович Рабінович.

🔹Петро Мойсейович був доктором юридичних наук, академіком Національної академії правових наук України, професором кафедри теорії та філософії права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, а також Заслуженим професором Львівського університету.

Зокрема, проф. Рабінович став автором великої кількості наукових видань та посібників з теорії та філософії права, яким і до сьогодні послуговуються молодші покоління правників.

Ступивши на поріг юридичного факультету Львівського університету ще в 1954 році, професор невтомно присвячував себе інтелектуальній праці та любові до права.
За своє життя він отримав наукове визнання, чимало нагород, проте, найголовніше - своїх учнів, які з честю та гордістю продовжують його справу.

Життя професора обірвалося вчора, 18 грудня 2023 року.
Факультетська спільнота висловлює щирі співчуття близьким та рідним Петра Мойсейовича!

Вічна памʼять Петру Мойсейовичу!🕯️

Каменяр Інформаційно-аналітичний часопис
Львівський національний університет імені Івана Франка

Сьогодні, у день вишиванки, відбулось завершальне у цьому семестрі засідання наукового гуртка з теорії та філософії права, держави та прав людини.
Слухали й дискутували про трансформацію політичних режимів у сучасному світі, про тварину як субʼєкта права й про право на шлюб у рішеннях Європейського суду з прав людини.
Дякуємо нашим першокурсникам за цікаві доповіді та жагу до нових знань!

27 та 28 січня 2023 року кафедра теорії та філософії права долучилася до організації та проведення унікального воркшопу «Responsibility, Liability, & Society” в рамках проєкту Roots of Responsibility. Цей захід став проявом солідарності науковців-філософів зі Сполученого Королівства, США, Німеччини та Ізраїлю з Україною у час війни. Дуже вдячні колегам за палкі дискусії та цікаві доповіді!

05 травня 2020 року о 15.00 у дистанційному режимі відбудеться Науковий семінар аспірантів юридичного факультету, на якому доповідатиме аспірантка кафедри теорії та філософії права Анна Держипільська (https://law.lnu.edu.ua/employee/derzhypilska-a-m)на тему «Вплив концепції професора Герша Лаутерпахта на практику правозахисту».

З доповіддю можна ознайомитись тут. (http://law.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2020/05/Derzhypil-s-ka_Dopovid-.pdf)

Опонентами доповідача призначено доцентів кафедри теорії та філософії права Добрянського Святослава Павловича (https://law.lnu.edu.ua/employee/dobryanskyj-svyatoslav-pavlovych)та Раданович Наталію Миколаївну. (https://law.lnu.edu.ua/employee/radanovych-nataliya-mykolajivna)
Науковим керівником аспірантки є професор кафедри теорії та філософії права Рабінович Петро Мойсейович.
(https://law.lnu.edu.ua/employee/rabinovych-petro-mojsejovych)
Науковий семінар відбуватиметься у дистанаційному режимі у сервісі платформ «Zoom».

Підключитися до конференції Zoom можна за посиланням:
https://us02web.zoom.us/j/9448432734?pwd=NGxaakxnTGZ3TkxHYXlEdzBsZWppdz09
(https://us02web.zoom.us/j/9448432734?pwd=NGxaakxnTGZ3TkxHYXlEdzBsZWppdz09)
Meeting ID: 944 843 2734
Password: 7777777

Науковий семінар (https://law.lnu.edu.ua/course/naukovyy-seminar)– колективне, публічне обговорення наукової інформації для формування компетенцій здобувачів в об’ємі нових знань та методів для оптимізації взаємодії з проектами і програмами, що забезпечує умови для розвитку мислення через дискусію.

https://law.lnu.edu.ua/news/anons-05-05-2020-naukovyy-seminar-aspirantiv-iurydychnoho-fakul-tetu-vplyv-kontseptsii-profesora-hersha-lauterpakhta-na-praktyku-pravozakhystu

Zachęcamy do zgłaszania prac w konkursie!

Раді повідомити авторів та читачів факультетського наукового фахового видання «Вісник Львівського університету. Серія юридична» про вихід у світ чергового 68 номеру.
У цьому номері висвітлюються та обговорюються актуальні проблеми історії та теорії держави і права, галузевих юридичних наук.

З повним номером журналу можна ознайомитись за посиланнямhttp://law.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2019/06/Visnyk_Series-Law_68_2019.pdf
З електронною версією номеру журналу за посиланням тут.
http://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/law/issue/view/387 (http://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/law/issue/view/387)

Бостян Зупанчич, суддя Європейського суду з прав людини (1998–2016) розглянув філософсько-правові питання значення справедливості у здійсненні правосуддя. Застерігаючи про ризики «суб’єктивістського» підходу у сфері справедливості, яка так прагне до формалістичної «об’єктивності», автор звернувся до поняття метафізичної «розумної людини».

Декан, професор Володимир Бурдін висвітлив питання, яке стосується кваліфікуючої ознаки окремих злочинів проти власності «проникнення в житло, інше приміщення чи сховище». Наведено аргументацію на доказ того, що поняття житла, іншого приміщення чи сховища у кримінально-правовому розумінні є відмінним від аналогічних понять, які використовують у цивільному праві.

Taras Pashuk , викладач кафедри теорії та філософії права, старший юрист Європейського суду з прав людини, проаналізував розвиток організаційно-правових засад системи дисциплінарної відповідальності суддів. Запропонував порівняльно-правовий огляд формування відповідних інститутів у США та у європейських країнах.

Професор Борис Тищик присвятив публікацію постаті Євгена Олесницького, котрий належить до плеяди нині майже забутих галицьких політичних діячів та правників кінця ХІХ – початку ХХ ст., які, однак, відігравали свого часу видатну роль у боротьбі українського народу Галичини проти влади і політичного гніту чужоземних держав, за створення власної державності і права.

Віталій Косович, завідувач кафедри теорії та філософії права, професор на прикладі проекту Кодексу України з процедури банкрутства проаналізував відповідність вітчизняної кодифікаційної діяльності вимогам та правилам
нормопроектної техніки.

Професор Ігор Бойко проаналізував місце і роль Києво-Руської держави в багатовіковій історії українського державотворення. Акцентовано увагу на тому, що Києво-Руська держава була тим фундаментом, з якого і розпочалося створення Української держави.

Nazar Stetsyk, доцент кафедри теорії та філософії права, висвітлив доктринальні питання судового прецеденту та прецедентної практики. У зв’язку з цим проаналізував особливості етапів запровадження та розвитку прецедентної судової практики в Україні.

Ірина Басиста, викладач Львівського державного університету внутрішніх справ, зробила спробу дати відповіді на запитання, які виникають при застосуванні положень ст. 440 КПК України і п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України у випадку смерті засудженого, виправданого до завершення розгляду касаційної скарги.

Єва Сушко , Експерт проекту Ради Європи «Подальша підтримка реформи кримінальної юстиції в Україні, розглянула особливості пілотних та квазіпілотних рішень Європейського суду з прав людини, проаналізувала проблеми розмежування між пілотними та квазіпілотними рішеннями Суду.

Leonid Tarasenko Леонід Тарасенко дослідив проблемні питання щодо правової охорони об’єктів авторського права у цифровому середовищі, а також проаналізував чинне законодавство щодо правового регулювання цих відносин.

Доцент Ганна Федущак-Паславська дослідила основні напрями діяльності видатного українського правника початку XX століття Володимира Старосольського.

Мар'ян Бедрій здійснив історико-правовий аналіз форм фіксації українського звичаєвого права, запропонував згадані форми поділити на три групи: діяльнісні, усні та письмові.

Руслан Бедрій Руслан Бедрій проаналізував стан правового забезпечення реформи децентралізації публічної влади в Україні. При цьому висвітлено нормативно-правові акти, що заклали концептуальні засади муніципальної реформи.

Volodymyr Kakhnych Володимир Кахнич дослідив процес формування та становлення на юридичному факультеті Львівського університету наукової школи публічного права від самих початків її утворення, а саме 1661 року. Розкрив, які історичні етапи були визначальними для утворення та розвитку наукової школи публічного права на юридичному факультеті Львівського університету.

Сергій Ревер дослідив важливість незалежності інституту адвокатури, який з огляду на його специфічні функції має охороняти законні права та інтереси громадян України. Проаналізував міжнародні документи, які закріплюють засадничу роль адвокатури в діяльності судової системи та підкреслюють важливість її організації в спосіб, що забезпечує незалежність від будь-якого стороннього впливу на її діяльність.

Наталія Задирака розглянула дискусійні аспекти щодо визначення місця інституту публічного майна в системі адміністративного права. Досліджено взаємозв’язок між інститутом публічного майна та фундаментальними складовими Особливого адміністративного права, що враховує публічний інтерес, права та інтереси широких верств населення.

Dmytro Klapatyi Дмитро Клапатий з’ясував порядок припинення функціонування пайового фонду та виокремив відповідні проблеми правового регулювання, охарактеризував основні заходи, які вживають на етапі припинення функціонування пайового фонду.

Соломія Пласкач проаналізувала основні міжнародно-правові акти, якими закріплено вимогу щодо заборони примусової праці. Відзначено важливість оптимального поєднання правових інструментів національного законодавства та міжнародного права, мета яких сприяти поліпшенню умов наймання та виконання трудової діяльності.

Наталя Федорович проаналізувала ґенезу інституту співучасті у злочині зі спеціальним суб’єктом з ціллю виявлення позитивних напрацювань минулих років, усунення недоліків та визначення напрямів подальшого дослідження.

Aljona Shkodiak Альона Шкодяк дослідила роль та правову природу інституту «згоди пацієнта» в медичному кримінальному праві Федеративної Республіки Німеччина.

Olena Lubchuk Олена Лубчук дослідила правову природу аудіовізуального твору як самостійного об’єкта авторського права та проаналізувала чинне законодавство, міжнародні договори та іноземний досвід у сфері охорони аудіовізуального твору.

Аспірант Богдан Гутів дослідив процес становлення та розвитку канонічного права, яке на сьогодні є одним із основних джерел права держави-міста Ватикан та усієї католицької церкви загалом.

Павло Едер провів історико-правовий аналіз організації і діяльності судових органів у Галичині в складі Австрії та Австро-Угорщини (1772–1918 рр.). Охарактеризовано діяльність шляхетських, церковних і міських судів у перші роки австрійської влади у Галичині.

Аспірант Юрій Олійник проаналізував конституційно-правові засади розвитку судової системи Другої Речі Посполитої (1918–1939 роки). Акцентовано увагу на тому, що конституційний розвиток судової системи Другої Речі Посполитої відбувався двома етапами.

Аспірант Леся Трепак висвітлила процес створення на окупованих Гітлерівським Третім Рейхом українських земель у роки Другої світової війни дистрикту Галичина. Показано жорстоку колоніальну політику німецьких нацистів щодо місцевого українського населення, яке у планах гітлерівців частково мало бути знищене, а інша частина асимільована.

http://law.lnu.edu.ua/news/vyyshov-cherhovyy-68-nomer-visnyka-l-vivs-koho-universytetu-seriia-iurydychna

Кафедральний науковий гурток завершив свою діяльність у цьому навчальному році відзначенням кращих його учасників та візитом завідувача Кафедри, професора Косовича Віталія Мирославовича

Студенти Кафедрального наукового гуртка обговорюють питання функціонування ЄСПЛ із старшим юристом його Секретаріату, викладачем кафедри, к.ю.н. Тарасом Пашуком