IDEM

Світове українство: нові виклики ідентичності

На 11 столі IDEM.DAY говорили про складну, але дуже важливу тему — українців у світі.

Хранителька теми - Олена Каленська.

Сьогодні українство — це не лише люди в межах країни, а й за кордоном. І це різні покоління та хвилі еміграції, які часто майже не взаємодіють між собою.

Під час обговорення звучали важливі питання:
🔸 як зберігати українську ідентичність за кордоном
🔸 як об’єднати різні хвилі еміграції
🔸 як підтримувати зв’язок із молоддю, яка виросла поза Україною
🔸 що держава і суспільство можуть запропонувати тим, хто думає про повернення

Говорили і про практичні речі. Наприклад:
🔸підтримку українських громад і організацій у різних країнах
🔸роль посольств і консульств у комунікації з діаспорою
🔸тажування молоді в українських компаніях та інституціях
🔸розвиток українського культурного та освітнього контенту для дітей і підлітків
🔸створення умов, щоб українці за кордоном могли залишатися частиною спільноти.

Окремо звучала думка: українцем робить не лише паспорт чи мова, а самоідентифікація і участь у житті громади.

І головний висновок дискусії — світове українство потребує нової моделі взаємодії.
Держава має бути партнером, а українці за кордоном — не “втраченими”, а нашими голосами і наративами у світі 🇺🇦

Бо світове українство — це не про відстань. Це про зв’язок.

Політика ідентичності — як державний пріоритет: продовжуємо роботу на платформі IDEM

У межах громадської платформи IDEM відбулася зустріч робочої групи «Держава та ідентичність: що робити і чого не робити». Учасники обговорили ключові виклики та погодили подальші кроки роботи.

У фокусі — підготовка цілісного комплекту аналітичних і рекомендаційних матеріалів. Саме вони стануть основою для оновлення нормативно-правових актів відповідної сфери відповідно до сучасних викликів та запуску стратегічних ініціатив.

Формуємо політику національної та громадянської ідентичності разом — системно, відповідально, з урахуванням запиту суспільства.

Слідкуйте за дописами на сторінці платформи IDEM

🧭 Чи може регіональна ідентичність бути силою, а не ризиком?

Саме про це говорили під час зустрічі на тему регіональних ідентичностей в Україні.

Хранителька теми — Зоя Казанжи.

Результати столу 10 IDEM.DAY
Регіональні ідентичності — не альтернатива українській. Це її глибина. Її складність. Її живість.

📌 Регіональна ідентичність має об’єднувати, а не відокремлювати.
Вона не може домінувати над загальноукраїнською.
Але без неї українська ідентичність стає спрощеною.
Українська ідентичність стрімко зростає під час криз.

🔎 Говорили про важливе:
🔸 регіональна ідентичність стримує автократію;
🔸 радянське зонування не відповідає реальним регіонам;
🔸 імперська ідентичність потребує остаточної деколонізації;
🔸 корінні народи — частина української ідентичності, не «додаток»;
🔸 війна змінила нашу оптику і змусила перевідкривати одне одного;
🔸 економіка формує ідентичність так само, як культура й історія.

Що нас об’єднує на практиці:
Кухня. Музика. Фільми. Гумор. Мова.Ландшафт. Клімат. Спільні досвіди.
І гранд-наратив, у який вбудовуються наші «малі міфи».

Регіональні ідентичності роблять Україну полікультурною, вберігають від гомогенності
та підсилюють нашу стійкість.

⚠️ Водночас є виклики:
🔸 зникаючі ідентичності;
🔸 окуповані території і зв’язок з людьми там;
🔸 вплив ВПО на локальні середовища;
🔸 регіональні стереотипи;
🔸 мова — літературна, діалекти, говірки, суржик;
🔸 баланс між сильними регіонами і сильною державою;
🔸 інтеграція іммігрантів у український контекст.

Україна єдина у своїй різноманітності!

Хочете долучитися до спільноти? Пишіть у коментарях або в особисті 💬
Форма для зворотного зв’язку: https://forms.gle/8q2PjAZyEAM9MDT16

#Мінмолодьспорт

Сьогодні — День Державного Герба України 🇺🇦

Тризуб - один з найдавніших символів українського народу, збережений у століттях боротьби за українську державу та ідентичність.

Цей символ пройшов шлях від родового знака до відомого в усьому світі символу боротьби за свободу. Тризуб супроводжував українських воїнів, князів, дипломатів, письменників та митців і був знаменом, під яким розбудовувалась Україна з часів Русі і до сьогодні.

Тризуб на шевронах форми українських військових, супроводжує спортсменів на міжнародних змаганнях, з нього починається кожен Закон і в усіх значеннях він символізує силу та незламність України.

Державний герб - це маніфест України до світу, який увібрав досвід та цінності кожного покоління, небайдужого до своєї держави. Тризуб не лише увінчує наше минуле, але є символом нашої ідентичності, який стверджує наше майбутнє.

Тризуб — це не лише символ держави.
Це символ нашої самобутності, соборності, волі та гідності.

#ДеньГерба #Тризуб #Ідентичність #Україна

🏘 Місцеві громади: локальні кейси та кращі практики.

Результати столу 9 IDEM.DAY.

Хранитель теми — Андрій Гінкул.

✍️ З чим громади стикаються найчастіше:
• Брак освіти та обізнаності про елементи ідентичності та спадщини.
• Фрагментарне проявлення ідентичності.
• Фактична чи штучна ізольованість акторів практикування ідентичності.
• Недостатня кількість і якість людського капіталу, лідерства і комунікацій, слабка довіра між ними.
• Брак лідерства, довіри і комунікацій.
• Радянська та імперська спадщина і практики в управління та комунікаціях.
• Невизначеність державної політики та не пріоритетність у плануванні й витратах у порівнянні із капітальними інвестиціями.

⚠️ Що може працювати краще:
* Системна та якісна освіта для місцевої влади, держслужбовців, освітян, бізнесу, активістів.
* Розвиток самоосвіти та неформального навчання.
* Актуалізація державної політики з урахуванням локального контексту.
* Залучення молоді через профорієнтацію та реальні можливості впливу.
* Перехід до людиноцентричності.
* Інвестиції в лідерство та комунікацію.
* Повсякденна практика елементів ідентичності на місцевому рівні.

🎯 Ключова думка.
Ідентичність у громадах формується не подіями, а повсякденною практикою — у мові, взаємодії, рішеннях, просторах, ритуалах.

Важливі інструменти:
* Методичні матеріали, стандарти, збірники кращих практик.
* Мережева комунікація між громадами.
* Культурно-молодіжні центри як точки зустрічі й дії.
* Реальна залученість і включеність мешканців.

Якщо ви хочете приєднатися до нашої спільноти — пишіть нам в особисті повідомлення або в коментарях.

📝 Також залишаємо форму для зворотного зв’язку, щоб ви могли поділитися своїми думками щодо теми: https://forms.gle/8q2PjAZyEAM9MDT16

#ГромадянськаІдентичність #НаціональнаІдентичність #Мінмолодьспорт #Молодь

🎓 Система національної освіти: роль у формуванні ідентичності

Результати столу 8 IDEM.DAY

📝 Хранитель теми — Богдан Бевза

Освіта має бути центральною ланкою у формуванні української національної та громадянської ідентичності 🇺🇦
І мова не лише про шкільні предмети — початок завжди у сім’ї 👨‍👩‍👧‍👦

Саме «школа матері й батька» формує базові уявлення дитини про себе, світ і приналежність. Без цієї основи жодна освітня інституція не працює повноцінно.

✅Далі — дошкілля

Дитячий садок як перше організоване освітнє середовище формує ідентичність через гру , взаємодію та щоденні практики. Тут дитина вчиться жити в спільноті.

✅Школа — ключовий етап

Школа впливає на особистісну, соціальну, національну та громадянську складові. Шкільний час це час інтенсивного розвитку та самоусвідомлення, оскільки шкільне середовище впливає через соціальну взаємодію, навчальні програми та позакласні активності.

Підготовка педагогів — критично важлива
Формування ідентичності не є лінійним процесом. Уже сьогодні майбутні освітяни мають усвідомлювати свою роль.
Паралельно необхідне підвищення кваліфікації чинних педагогів, аудит системи та постійне коригування підходів 🔄

✅Ідентичність – це обов’язковий складник стандартів освіти на усіх рівнях.

Ключові акценти обговорення:
🔹 Ідентичність — обов’язковий складник стандартів освіти на всіх рівнях 🏛️
🔹 Необхідність єдиного історико-ідеологічного наративу (наскільки це можливо) 📖
🔹 Громадянська освіта має не лише пояснювати, а й вчити бути громадянином 🗳️
🔹 Міжпредметні горизонтальні зв’язки замість фрагментарності 🔗
🔹 Спільний словник ідентичності для зменшення неоднозначностей у суспільному діалозі 💬
🔹 Кожен предмет — не лише про знання, а й про усвідомлення внеску України та українців 🇺🇦
Інклюзивність і відкритість 🌍

Українська національна ідентичність — відкрита.
Права національних меншин на розвиток і мову мають враховуватися в освіті ✨

Водночас громадянська ідентичність — спільна для всіх громадян України 🤝

Література — фундамент ідентичності 📚

Потрібно більше уваги українським текстам і змінений підхід до їхнього вивчення — через співпереживання, ідентифікацію, відчуття тяглості та спільності з тими, про кого читаємо 💛💙

📌 І головне: ідентичність завжди про вибір ✅

💬 Якщо ви хочете приєднатися до нашої спільноти — пишіть нам в особисті або залишайте коментарі ✍️

🔗 Форма для зворотного зв’язку: https://forms.gle/8q2PjAZyEAM9MDT16

#ГромадянськаІдентичність #НаціональнаІдентичність #Мінмолодьспорт #Молодь

🤝 Громадянське суспільство: практики самоорганізації

Хранителька теми — Богдана Неборак.

Результати столу 7 IDEM.DAY

Ще від Арістотеля відомо: де сильне громадянське суспільство — там сильна демократія.

В Україні саме громадянська самоорганізація не раз ставала рушієм змін.

Ознаки сильного громадянського суспільства:
🔹 незалежність від державних структур;
🔹 відповідальність і залученість громадян;
🔹 реальний вплив на суспільні процеси й державотворення;
🔹 довіра, толерантність і самоорганізація;
🔹 партнерство держави, бізнесу й громад.

Поточний стан і тренди:
Громадські ініціативи залишаються базою суспільних змін. Водночас переважає реакційність — відповідь на кризу, а не довгострокова стратегія. Розвиток відбувається через проєктну діяльність, волонтерство та участь громад у фінансуванні. Зростає довіра до ГО та формується культура самоорганізації з дитинства.

Наявні виклики:
🔸 слабка політична самоорганізація;
🔸 недостатній діалог між активістами та державою;
🔸 грантозалежність громадських організацій;
🔸 нестача ресурсів у малих громадах;
🔸 ціннісний розрив між владою та громадянським суспільством.

Позитивні зрушення:
Після 2014 року активізувалося волонтерство, зросли довіра та партнерство. Український досвід самоорганізації став прикладом для світу. Посилюється роль молоді, освіти та громадянської просвіти.

Наступні кроки:
🔹 інвестиції в молодь і освіту;
🔹 стале фінансування та інституційна підтримка;
🔹 розвиток практик малих громад;
🔹 поглиблення партнерства громад з державою;
🔹 експорт українського досвіду участі та самоорганізації.

📌 Громадянське суспільство — це жива система відповідальності, довіри та дії.

Якщо хочете приєднатися до нашої спільноти — пишіть у приватні повідомлення або в коментарях.
Також залишаємо форму зворотного зв’язку, де можна поділитися думками щодо теми:
https://forms.gle/8q2PjAZyEAM9MDT16

#ГромадянськаІдентичність #НаціональнаІдентичність #Мінмолодьспорт #Молодь