Urban Reform School

На початку квітня відбувся 6 модуль програми Basic Urbanism та розпочався формат студії. Практичний кейс, над дослідженням якого студенти будуть працювати наступні три місяці, стала саме Бориспільська громада. У межах студії учасники аналізуватимуть міський контекст, визначатимуть ключові виклики та напрацьовуватимуть рішення для розвитку громади.

Дякуємо Бориспільській міській раді та .boryspil за вашу проактивність та активну допомогу в тому, аби зрозуміти, яким же бачать Бориспіль його жителі. Дякуємо тьюторам , .gryshchenko та за експертну підтримку студентів протягом усього модуля.

Більше про те, як пройшов 6 модуль програми Basic Urbanism — у каруселі👉

Цього місяця студенти програми Basic Urbanism починають нову серію модулів — студію із практичним кейсом міста Борисполя. Протягом наступних трьох місяців вони будуть глибинно занурюватися в основні проблеми міста, досліджувати його інфраструктуру, історію, культуру, соціальні та економічні зв’язки. А як наслідок — готові концепції рішення однієї з проблем Бориспільської громади та підготовка пілотного проєкту.

«Студія — це можливість перетнути різні напрямки, застосувати різні навички, різні знання, які студенти отримали протягом попередніх п’ятьох навчальних модулів. Студія відрізняється тим, що це не окремий модуль, де ми розглядаємо окремо конкретну тему. Тут протягом трьох місяців ми будемо працювати над напрацюваннями конкретного бачення вирішення тої чи тої проблеми нашого кейсу — міста Бориспіль», — каже співзасновниця Urban Reform School Марія Грищенко.

Попереду студентів очікує формуваня перших гіпетоз, їхнє тестування та формування перших просторових концепцій на обраній території. Активна практика та моделювання рішення, які будуть активовувати життя Бориспільської громади.

Під час п’ятого модуля програми Basic Urbanism ми говорили про місто, як екосистему та те, як різні актори, — мешканці, бізнес, міська влада, — взаємодіють одне з одним для вирішення спільних викликів.

Поговорили з тьюторкою програми Basic Urbanism та президенткою громадської організації Garage Gang Іриною Соловей про екосистемний підхід у просторовому плануванні на теоретичних та практичних рівнях.

Читання текстів Джейкобс та Сеннет «Смерть та життя великих американських міст» та «Будувати і жити» розгортає навколо себе широку дискусію — наскільки мешканці міста є важливими акторами його екосистеми, та як людиноцентричність проявляється у сучасному міському плануванні.

Про це та більше — у розмові із соціологинею та нашею тьюторкою Наталею Отріщенко👉

Екосистема — це поле взаємодії між людьми, інституціями та мережами, яке напряму впливає на прийняття рішень у сфері планування. З 5 по 8 березня ми провели п’ятий модуль програми Basic Urbanism, сфокусований на тому, як ці зв’язки працюють між муніципалітетом, бізнесом, мешканцями, туристами та іншими акторами.

Практичним кейсом стала Олександрія, а саме її привокзальна площа. Це місто вже має досвід масштабної роботи над «Візією розвитку Олександрійської громади» — документом, який став результатом досліджень, воркшопів та діалогів із мешканцями, бізнесом і місцевою владою.

Протягом 4 днів ми говорили про економіку міста, та взаємодію девелопмента, бізнесу та муніципалітету при міському плануванні разом з нашими тьюторами: Геннадієм Гриненко (), Іриною Соловей (ГО GarageGGang), Катериною Носко ( )
Миколо Кострицею, Оленою Чернишовою та командою .

Студенти аналізували шлях користувачів та взаємодію різних акторів в Олександрії, соціальні та культурні шари, а також блакитно-зелену мережу і ландшафти обраної території. Промислове відродження та розширення зеленої зони — сценарії розвитку привокзальної території, які студенти презентували у фіналі модулі зі своїми гіпотезами: яке майбутнє може створити Олександрія? Та як при цьому можуть залучатися бізнеси та міська влада, аби не тільки створити комфортний простір для мешканців та туристів, але й розвивати економічний сектор міста.

А за посиланням в сториз — більше про дослідження та Урбан-візію Олександрії, що були створені у партнерстві з Олександрійською міською радою.

Екосистема — це поле взаємодії між людьми, інституціями та мережами, яке напряму впливає на прийняття рішень у сфері планування. З 5 по 8 березня ми провели п’ятий модуль програми Basic Urbanism, сфокусований на тому, як ці зв’язки працюють між муніципалітетом, бізнесом, мешканцями, туристами та іншими акторами.

Практичним кейсом стала Олександрія, а саме її привокзальна площа. Це місто вже має досвід масштабної роботи над «Візією розвитку Олександрійської громади» — документом, який став результатом досліджень, воркшопів та діалогів із мешканцями, бізнесом і місцевою владою.

Протягом 4 днів ми говорили про економіку міста, та взаємодію девелопмента, бізнесу та муніципалітету при міському плануванні разом з нашими тьюторами: Геннадієм Гриненко (), Іриною Соловей (ГО GarageGGang), Катериною Носко ( )
Миколо Кострицею та Оленою Чернишовою.

Студенти аналізували шлях користувачів та взаємодію різних акторів в Олександрії, соціальні та культурні шари, а також блакитно-зелену мережу і ландшафти обраної території. Промислове відродження та розширення зеленої зони — сценарії розвитку привокзальної території, які студенти презентували у фіналі модулі зі своїми гіпотезами: яке майбутнє може створити Олександрія? Та як при цьому можуть залучатися бізнеси та міська влада, аби не тільки створити комфортний простір для мешканців та туристів, але й розвивати економічний сектор міста.

А за посиланням в сториз — більше про дослідження та Урбан-візію Олександрії, що були створені у партнерстві з Олександрійською міською радою.

Обговорення текстів, які поєднують у собі різні концепції та дисципліни — від урбанізму до антропології — дає основу для дискусії: з авторами, між студентами та навіть із самим собою.

Спільно з видавництвом говоримо про симбіоз природного та людського, а також про місто, як про систему взаємозв’язків між різними суб’єктами дії.

Один із важливих етапів дослідження міста — збір та аналіз даних про нього, задля покращення цього міського простору.

У новому дописі — розмова з Анною Денисенко, співзасновниця проєкту ЛУН Місто та запрошеною тьюторкою програми Basic Urbanism, про ресурси, де можна шукати міські дані та яку роль у цьому відіграють партнерства.

Олександр Рак — співзасновник громадської організації «Пасажири Києва», яка займається адвокацією розвитку громадського транспорту міста Київ. Під час нашого 4 модуля Олександр провів для студентів кількагодинний тренінг — про роботу з базами даних та їхню презентацію для авдиторії.

Більше про те, де ж шукати дані для своїх досліджень та як з цим працюють «Пасажири Києва» — у новому дописі👉