Лінгвістичний музей імені професора Костянтина Тищенка КНУТШ

📚 05.05.2026 у Лінгвістичному музеї імені Костянтина Тищенка Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулося третє пленарне засідання (лекційне) "Літературної школи ЛМУ "MIST" 2026".

Мар’яна Шаповал, докторка філологічних наук, професорка кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості виступила з лекцією «Персонажі: психологія, архетипи, кліше та особливості, складання образу». Ці лекції є відкритими, тож завітати може будь-хто, навіть якщо не бере участі у Школі.

Дякуємо професорці Мар'яні ШАПОВАЛ за участь, дружню допомогу студентству в співпраці з ЛМУ "MIST". Це була фантастична лекція, що надихнула наших учасників на подальші звершення 🥰

Єднаємося – разом!

#літературнатворчість #літтворці

Учора у стінах Лінгвістичного музею імені професора Костянтина Тищенка відбулося перше засідання Літературної школи MIST- 2026. Вона буде працювати по вівторках до кінця червня 2026 року. З- поміж учасників- студенти-філологи ННІФ та історики. А керує школою молодий юрист Анжей Коловоротний. Інтердисциплінарність в діі і творчому розвитку!
Радо запрошуємо всіх зацікавлених!

23 квітня 2026 року у стінах Лінгвістичного музею імені професора Костянтина Тищенка відбулася лекція доктора філософії, співробітника Інституту української мови НАНУ Альони Палаш на тему «Мовосвіт античності в поезії Миколи Зерова». Це була не традиційна академічна лекція: авторка обрала формат лекціі- інтеракціі, лекції- дискусії та спромоглася настільки глибоко зацікавити присутніх величною постаттю найяскравішого представника Розстріляного відродження, що навіть мобільні телефони були відкладені в сторону). Слухачі: студенти-класики, україністи 2-3 курсів ННІФу та студенти Української православної академії взяли активну участь у дискусії, задавали питання, ділилися враженнями від поетичних творів Зерова. Не залишилися осторонь і присутні викладачі - Олександр Богомолець- Бараш, Сергій Лучканин, Ірина Голубовська.
Лекторці вдалося перекинути міст від минулого в сучасність, осмислити значущість потужної постаті Миколи Зерова крізь призму нашого буремного часу.
Можна без перебільшення твердити, що лекція молодої дослідниці, залюбленоі в особистість та поезію провідного неокласика, мала величезний успіх, залишивши у серцях слухачів не тільки інтелектуальний, а й глибокий емоційний слід. А те, що пройшло крізь емоцію, запамʼятовується надовго.
Лінгвістичний музей радо запрошує до співпраці молодих дослідників, адже майбутнє України вибудовувати саме вам, силою вашого інтелекту і полумʼям ваших сердець!

21 квітня 2026-ого року до Лінгвістичного музею імені професора Костянтина Тищенка завітали магістри - історики на чолі з Директором Музею історії КНУТШ - кандидатом історичних наук, доцентом Кругловою Людмилою Борисівною. Це якраз та авдиторія, на яку Музей вже давно чекав. Адже концепція становлення й розвитку української мови, вибудована професором Костянтином Тищенком, нерозривно повʼязана як з українською, так і зі світовою історією.
Було цікаво, дружньо й тепло.
До нових зустрічей, дорогі історики!

Сьогодні Лінгвістичний музей імені професора Костянтина Тищенка наповнився дзвінкими дитячими голосами. Наші відвідувачі - 90 учнів 2-4 класів 228 гімназії міста Києва. Звісно, екскурсоводам прийшлося потрудитися над тим, щоб зробити лінгвістичні ідеї Костянтина Миколайовича зрозумілими такій милій аудиторії. На душі після цього дійства стало світло й затишно. Ідеї сприймаються та засвоюються нашими дітками. А це означає, що все в Україні буде добре, і спадщина геніального українського вченого - міждисциплінарника продовжуватиме жити в серцях і головах українців. Низький уклін викладачам гімназії #228 за ініціативу відвідування нашого музею!

Шановні колеги!
Запрошуємо вас взяти участь у міжнародній науково-практичній конференції «ІІІ НАУКОВІ ЧИТАННЯ ПАМ’ЯТІ ЗАГИБЛИХ СХОДОЗНАВЦІВ».

Конференція відбудеться 5 травня 2026 року у змішаному форматі в Навчально-науковому інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка.

Переваги участі та публікації:

Публікація тез. За результатами роботи буде видано електронний збірник матеріалів.

ISBN та DOI: Збірнику матеріалів конференції буде присвоєно ISBN (міжнародний стандартний номер книги), зареєстрований в Україні. Також збірнику буде надано DOI. За зверненням до організаторів можна буде отримати індивідуальний DOI.

Сертифікати: кожен учасник отримає сертифікат англійською мовою із зазначенням 6 годин (0,2 кредити ECTS).

Напрямки роботи конференції:

Секція 1. Лінгводидактика іноземних мов (адаптивні системи, цифрова трансформація, LLM у перекладі).

Секція 2. Східномовні лінгвістичні студії (корпусні дослідження, когнітивна фразеологія, нейролінгвістика).

Секція 3. Літератури країн Сходу (традиції та трансформації, постколоніальні дискурси, література травми).

Умови реєстрації:

Термін подачі: до 30 квітня 2026 р..

Реєстраційна форма: https://forms.gle/nZfPPcCK9ytk6FTM7.

Детальну інформацію про вимоги до оформлення тез можна знайти в інформаційному листі.

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ
🔗 https://drive.google.com/file/d/1BfUjqlfEvNswEZqaQgXHCc6rbsCq3oxr/view?usp=sharing

CALL FOR PAPERS
🔗 https://drive.google.com/file/d/1YE6d0MeSGc-_Wenq44jdw6xScAlvn-9H/view?usp=sharing

Програми та збірники тез минулих років доступні на сторінці конференції:
🔗 https://philology.knu.ua/nauka/konferentsii/scholarly-readings-in-memory-of-the-fallen-orientalists/

On March, 17, 2026 Professor Kostyantyn Tyshchenko Linguistic Museum was proud to greet Estonian colleagues from Tallinn University: Uku Lember- Director of the School of Humanities, Associate Professor; Terje Kalamees, Administrative head of the School of Humanities; Epp Annus, Associate Professor; Raili Nugin, Associate Professor; Anna Verschik, Professor of General Linguistics; Daniele Monticelli, Professor of Semiotics and Translation Studies. We were honoured to share knowledge about the legendary Ukrainian scholar and his interdisciplinary legacy. Our Estonian colleagues were especially interested in Ugro-Uralic languages and traces these languages left in Ukrainian.
Let meetings like this one be regular and frequent: they contribute much into the strengthening of international relationships of our country.
Special thanks are going to the Head of KNU International Office - Ksenija Smyrnova who initiated this event.

24 і 26 лютого у рамках заходів, присвячених Дням рідної мови, були проведені екскурсії для учнів 9 класів 91 школи і для учнів 7-8 класів Бориспільського ліцею «Ліга М». Обидві екскурсії блискуче провів кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов математичних факультетів і співробітник Лінгвістичного музею Віталій Дмитрович Радчук.

Діти дізналися багато цікавого про мовні сім’ї світу, особливості індоєвропейських мов, походження слів та історію літер. Особлива увага була приділена розвитку письма та зв’язкам української мови з іншими мовами світу.
Учні на практиці переконалися, що мова — це не лише засіб спілкування, а й ключ до розуміння історії, культури та ідентичності народів.
Перед екскурсією учні Ліцею «Ліга М» отримали завдання написати інтервʼю у формі діалогу за матеріалами музею. І роботи, як засвідчують їхні вчителі, вийшли дуже цікавими.
Це - перші заходи Музею після тотальних блекаутів.
Далі буде!
Чекаємо на нові заявки та пропозиції!
Низький уклін учителям - учителю української мови та літератури Бориспільського ліцею «Ліга М» Наталії Миколаївні Левчук та учителю-методисту української мови та літератури середньої школи # 91 Людмилі Василівні Шинкаренко за проявлену ініціативу і вболівання за інтелектуальний та духовний розвиток своїх учнів. Per aspera ad Astra!

https://www.facebook.com/share/p/1Cep9gkUgH/?mibextid=wwXIfr

«...Щоб світлу душу сколихнуть»: до 90-річчя Бориса Мозолевського 🌟

Сьогодні ми відзначаємо ювілей людини, чиє ім'я вписане золотими літерами не лише в історію світової археології, а й у літопис українського духу. Борис Мозолевський (1936–1993) був не лише дослідником курганів - він був шукачем сенсів.

Для педагогічної спільноти його постать є особливою. Мозолевський як ніхто інший розумів: знання про минуле мають сенс лише тоді, коли вони «сколихують душу», коли стають внутрішнім світлом для сучасної людини. Його поезія - це глибока філософія життя, де кожен рядок звучить як заклик до самопізнання та відповідальності перед майбутнім.

У день його 90-річчя ділимося з вами цими пророчими рядками про зірки, долю та істинне призначення людини.

В задумі світлий і прекрасний,
Степ спочива на ковилі.
А зорі падають і гаснуть,
Не долетівши до землі.

Звідкіль вони сюди летіли?
З яких світів? З якої мли?
Що розказати нам хотіли? –
Та не зуміли, не змогли.

Невже і я отак завчасно
Впаду, погасну, промину,
До душ людських не докричавшись,
Їх не розкривши таїну?

Навіщо ж мати світлочола
Дарує нам тоді життя,
Коли немає в нім нічого,
Крім суєти і забуття?

Чи, може, жить – не так вже й мало?
І в тім-то, може, й вища суть,
Що зірка задля того й впала,
Щоб світлу душу сколихнуть?

З днем народження, Майстре! 🇺🇦

#БорисМозолевський #90років #ПедагогічнийМузей #Спадщина #УкраїнськаКультура #Поезія

Екскурсію на тему : «Українська мова з- поміж інших мов світу» для співробітників Музею імені М. Рильського проводить доцент Віталій Радчук.