СПШ Пізнайко

ДЕНЬ СІМʼЇ
Сьогодні у нашому закладі панувала атмосфера єдності та любові!
Ми впевнені: саме з сімʼї починається особистість, тому посвятили цей день найважливішим цінностям.
✅Розповідали про традиції сім’ї. ✅ Вчилися піклуватися про ближніх через гру та театралізації.

Стиль поколінь: Sheva fashion show🌟

Історія про любов, підтримку та особливий зв’язок поколінь✨

Коли поруч мама ❤️Катерина Сиз — сяяти на подіумі зовсім не страшно❤️🥰Мішель Сиз ✨
Дякуємо організаторам Євгенії Яровій та Марії Суржик за чудову подію, а всім гостям - за підтримку та теплі емоції🤗

Найцінніша подяка для мами — це щирі обійми, любов і вдячність її дітей❤️

Минуле заради майбутнього✨️
Ми пам'ятаємо і знаємо справжню ціну миру🕊️🌾
Наша сила - у пам'яті, правді та незламності🙏🇺🇦🕯️

«Чорнобиль: 40 років потому…» — це не лише сторінка історії, а біль, який живе в серцях українців.
Гостями зустрічі в школі стали заступник генерального директора будівельної філії «Енергоатом» Косенко Сергій Петрович та очевидець тих подій — евакуатор мешканців із забруднених територій Терещенко Михайло Володимирович.
Під час заходу представник «Енергоатому» розповів учням про важливість атомної енергетики для України, її ключову роль у забезпеченні світлом і теплом мільйонів домівок, а також про відповідальність, яку ця галузь несе особливо сьогодні.
У свою чергу, Михайло Володимирович, який був безпосереднім учасником тих подій, поділився спогадами про евакуацію людей із забруднених територій та про пережите в ті трагічні дні, що назавжди змінили життя тисяч українців.
На завершення діти створили колективну аплікацію «Квітка пам’яті» та запалили свічки пам’яті — як символ шани, вдячності й незгасної пам’яті.
Чорнобильська катастрофа стала не просто аварією — це був урок ціною людських життів, здоров’я та зруйнованих домівок.
Сьогодні Україна знову переживає трагедію — але вже не через помилку, а через свідому агресію: російське вторгнення в Україну щодня руйнує міста, забирає життя та залишає тисячі людей без дому.
Як і тоді, ми бачимо біль, втрати й боротьбу за життя. Але водночас — і незламність українців, які відбудовують, рятують і продовжують жити попри все.
Пам’ятаємо! Вшановуємо! Не забуваємо!