Ліцей 14 Дніпровського району м.Києва

У учні дуже люблять спортивні ігри. Бо вони і тіло розвивають, і бажання перемогти мотивують, і дарують таке важливе для підлітків «відчуття команди», можливість бути пліч-о-пліч. "Пліч-о-Пліч" - саме так і називаються спортивні змагання, що прохоять під гаслом "РАЗОМ ПЕРЕМОЖЕМО".
Вітаємо команду учнів 9-10 класів Дніпровського району з блискучою перемогою та І місцем у змаганнях «Пліч-о-пліч» з баскетболу в районних змаганнях та ІІ місцем в змаганнях на рівні Києва!!!!
Це результат наполегливої праці, сили командного духу, витримки та справжньої любові до спорту. Пишаємося нашими учнями, які гідно представили ліцей та продемонстрували високий рівень майстерності.
Така приємна, мирна новина!
Тож побажаємо нашим спортсменам успіху!
Щиро дякуємо тренерам, батькам і всім, хто підтримував команду на шляху до перемоги. Разом — до нових звершень!
Ліцей №14 — пліч-о-пліч до перемоги!

Управління освіти Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації

Наша команда баскетболістів

💛💙Сьогодні День вишиванки! Всі навколо такі світлі, урочисті, вдягнені у вбрання неймовірної краси! Та вишиванка - це не просто одяг, це символ нашої нації, нашої матінки України. Любимо її, пишаємося, що ми її діти, віримо в її світле майбутнє.
На тілі – вишита сорочка, в очах – надія на мирне життя, а в серці – любов до своєї землі. Тож єднаймося, рідні, милі, красиві, талановиті. Будемо разом! Ми сильні!🇺🇦



Управління освіти Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації

🌱Оце весна, що щороку дивує нас своїм дивом, пробудженням землі, свіжою зеленню, деревами в квітах, народженням життя. А для учнів — це час спостережень, розкриття таємниць і загадок. У шестикласників багато запитань: Які бувають квіти? Як вони влаштовані, чим відрізняються? А сережки на березі — чи це також квіти, чи ні? А котики на вербі? А кульбабка — чому така пухнаста? А яблучко — чому таке смачненьке? І щоб знайти відповіді — роздивляємось, досліджуємо, малюємо, читаємо, дивимось неймовірно цікаві відео про рослини далеких країн, пророщуємо насіння, влаштовуємо справжні грядки. Та ще ліпимо, щоб відчути форму, структуру рослини. А на завершення — йдемо в ботанічний сад, щоб побачити все багатство весняних квітів та доторкнутися до величних і загадкових магнолій.
🌾Весна розбудила і природу, і вогник в душі у дітей. Нехай горить, палає, гріє серце, живить розум, дає поштовх до дій!


Управління освіти Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації

День Матері! Це тепле душевне свято чекали і діти, і дорослі . Весь минулий тиждень діти готувалися до нього. Тож завзято та з натхненням взялися за справу. Власноруч зроблений подарунок – наймиліший. В кожному класі – свої родзинки, свої поробки, сюрпризи. Матусь запросили в школу, вітали камерними концертами, теплими словами, обіймами. Та зануритись повністю у свято – не вдається. Бо знову – тривога, знову – небезпека, знову ми відчуваємо загрозу своєму мирному життю, знову нелюди намагаються знищити наш світ. І всі мами з дітками спускаються в укриття, і там, під землею, продовжується свято. Ми – разом, ми – сильні, наша сила – в любові і до рідної мами, і до нашої матері – України.
Здоров’я всім, сили, радості, мира і щастя!

Управління освіти Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації

8 травня – День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років. Разом з усім світом ми вшановуємо пам'ять мільйонів жертв, загиблих у найкривавішому конфлікті в історії.

Та, на жаль, для українців цей день не окутаний щастям мирного життя. Ми втягнуті в нову війну, і боротьба за нашу свободу триває вже п’ятий рік. І одна війна для нас – в минулому, а інша – сьогодні, тут, зараз. Тому в школі ми говоримо з дітьми і про історію, і про сьогодення. Війну наші діти пізнають вже не з книг, вона тут, поряд.

І нам, дорослим, відповідати дітям на питання: «Чому у наш дім прийшла війна?» І, не зважаючи на гіркий досвід, продовжувати закладати у серця дітей віру в добро, людяність, любов Це не проста задача, але ми всі працюємо над нею. Досліджуємо минуле, шукаємо причини, обговорюємо. Старшокласники нещодавно відвідали Національний музей історії України у Другій світовій війні., пройшлися сторінками минулого. Діти почули історії, почитали записи у щоденниках людей, які захищали нашу землю від нападника, подивились світлини, документи, пам’ятні речі.

Будемо ще згадувати, говорити, ставити питання, разом шукати відповіді. Будемо разом йти до нашої перемоги.
🇺🇦Слава Україні!

Управління освіти Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації

Напередодні річниці аварії на ЧАЕС до 5А класу завітала шкільна бібліотекарка, щоб поговорити з дітьми про трагічні події, що сталися 40 років тому.
Згадували українське полісся – воно знайоме дітям з епохи географії України. Але тепер говорили про забруднені, втрачені надовго території. І це вкрай важливо. Адже тоді ми краще розуміємо людей, які опинились в епіцентрі подій. Розуміємо цінність культурної спадщини, яка втрачається. Розуміємо цінність ресурсів, які стають недоступними. Розуміємо вартість життя.
Але важливо було й показати, що є багато людей, науковців, які працюють уже не одне десятиліття над збереженням цих скарбів, щоб не дати трагедії відібрати у нас таке багатство. Говорили про матеріальну культуру, звичаї, побут. Хотілось показати, скільки прекрасних і талановитих місцевих жителів пожертвували здоров'ям та життям, щоб не дати своєму краю зникнути. Багато здивування було, коли дізнались, що відома на весь світ художниця Марія Примаченко звідти родом.
У цій подорожі дуже допомогла книга Катерини Міхаліциної "Квіти біля четвертого", яку подарувала пані Світлана у фонд бібліотеки та досвід Ксенії Руденченко як етнолога, що їздить в експедиції разом з Державним науковим центром збереження культурної спадщини від техногенних катастроф.
Приємно було бачити, що учні не були пасивними слухачами, а активно включались в обговорення, шукали відповіді на питання, розпитували, уточняли.
Сподіваємось, що для дітей тепер словосполучення "трагедія на ЧАЕС" набрало іншого звучання, де багато про життєвість і надію.
І взагалі вийшов доволі цікавий урок, де неочікувано переплелись ботаніка, географія та історія.
А додому кожен поніс із собою запитання - які дві речі я можу взяти із собою як згадку про рідний дім. На перший погляд, просте і швидке у виконанні, а насправді сповнене глибоких сенсів.

Управління освіти Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації

🌳🎋Весна радує нас оновленням природи, сонцем, теплом. Земля прокидається від сну і вже чекає нашої допомоги: десь підживити, десь прибрати, щось посадити, прикрасити.
🪏🧹🪣Тому в вже давно йдуть весняні роботи.
Цими вихідними відбулася ще одна велика толока. Треба було завершити підготовку нових високих грядок до посадки рослин та прибрати внутрішній дворик.
👩‍🔧🦸‍♀️👼 І наші батьки, як завжди, відгукнулися, прийшли цілими родинами, з дітками, та з любов’ю й ентузіазмом включилися в роботу. Веселий настрій, гарна погода, а головне – бажання зробити щось важливе, корисне, створити приємне та дійсно живе середовище для дітей та дорослих дали свої плоди. Все, що запланували, зробили. А на завершення – спільний перекус, смачний, бо всі - разом! Всі – одна родина!
🌞Дякуємо вам, наші любі! Плекаймо наших дітей, нашу школу, нашу Україну!

Управління освіти Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації

#толока

У старшокласників — епоха історії. Досліджуємо наше минуле, аналізуємо, намагаємося зрозуміти себе, свій народ, свою країну. Бо без цього неможливо усвідомити сучасне. Одна з найболючіших тем — трагічні сторінки історії Голодомору.

Як можна померти від голоду в країні, яка могла нагодувати хлібом увесь світ?

Відвідуємо Національний музей Голодомору-геноциду Музей Голодомору I Holodomor Museum. Це своєрідне паломництво: згадати й помолитися за людей, безневинно вбитих, закатованих радянською владою. Душевно тяжко торкатися цих подій, та відчуваємо, що це необхідно. Слухаємо, читаємо документи, дивимося світлини, ставимо питання, шукаємо відповіді.

Чи може сучасна людина осягнути масштаби цієї катастрофи? Складно сказати, та ми відповідальні за збереження історичної пам’яті. Зараз ми несемо її в собі, а далі будемо передавати своїм дітям.

Гартуємо себе, виховуємо свою національну свідомість!

Управління освіти Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації