Оксана Кузнецова Арт-терапевт, Арт-лайфкоуч

ПЕРЕДПРОДАЖ

Дорогі друзі!

З 6 до 11 березня, включно, ви можете придбати книгу "КРИТИКА ТА САМОКРИТИКА. Техніки для внутрішньої свободи"
за ціною передпродажу:

• книга в мʼякій обкладинці - 390 грн (з 12 березня вартість 450 грн);

• книга в електронному варіанті - 390 грн (з 12 березня вартість 450 грн);

• книга в твердій обкладинці - 450 грн (з 12 березня вартість 520 грн).

Ви зможете отримати електронну книгу 13 березня, а паперові екземпляри я почну відправляти 14 квітня.

АНОТАЦІЯ.

«КРИТИКА ТАСАМОКРИТИКА. Техніки для внутрішньої свободи» — це методичний посібник з корисними і дієвими інструментами, який стане помічником у роботі як досвідчених психологів, арттерапевтів, так і спеціалістів-початківців. У посібнику зібрані робочі техніки, які автори неодноразово застосовували в роботі з клієнтами, що перебували під впливом критики та самокритики.

До книги увійшли 38 технік від 21 спеціаліста, які працюють із запитами, представленими у посібнику: відокремлення конструктивної критики від руйнівної, робота з внутрішнім критиком та внутрішнім голосом, самокритика: як перестати бити себе словами, критика в соціальних мережах і публічних проявах, перетворення негативних оцінок на точки росту, формування внутрішньої свободи, прийняття себе й толерантності до власних помилок та ін.

Кожна техніка чітко структурована: прописані мета і висновки, розкрито алгоритм роботи, вказані час і матеріали для максимально продуктивної взаємодії з клієнтами, під девізом «бери і використовуй».

Методичний посібник буде корисним практичним психологам, арттерапевтам, студентам і викладачам факультетів закладів вищої освіти психологічного профілю. Рекомендовано використання при підготовці практичних психологів у рамках практичних занять таких предметів, як: психологія особистості, вікова психологія, кризова психологія, вікова психологія, практикум із загальної психології, основи психологічної практики (практична психологія), психологічне консультування, психологічна корекція та ін.

В книзі 152 сторінки.

З Різдвом Христовим вітаю!
Нехай Світло Народження Христа наповнює серця Вірою, Миром і тихою Радістю.
Нехай у кожному дні буде надія, у намірах любов, у рішеннях мудрість.
Нехай це Різдво принесе благословіння усім!
P.S. художню трансформацію фото в модернізованому українському традиційному стилі створено ChatGPT
#житиневиживати #тренінги

Тренінг "Як в наш час жити, а не виживати" Фрагменти тренінгу

🧹ЗВИЧКА, ЯКА ЗМІНЮЄ ЖИТТЯ: РОЗЧИЩАТИ ПРОСТІР

Ми часто тримаємо в домі, шафі, робочому столі, телефоні, електронній пошті речі, які давно втратили сенс, файли, які роками не відкривалися, нотатки на папірцях, які давно не відкривалися і не читалися.
Потім дивуємося, що бракує енергії, натхнення, якості думок

🧹Розчищаючи простір - ми не просто прибираємо речі, які давно втратили сенс, ми звільняємо місце для нового: для свіжих ідей, людей, можливостей
Коли викидаєм зайве - ми ніби кажемо життю:
"Я готовий(ва) до змін!"

Що дає така звичка?❓
Простір без хаосу, що допомагає:
- відчувати спокій і контроль;
- легше концентруватися;
- швидше приймати рішення;
- знайти час і сили на те, що справді важливо;
- знайти старе забуте і дать нове життя.

😄Сьогодні той день і час, коли я розчищаю свій простір.
Знайшла папірці з цитатами Тит Нан Хана.
Цитати написані руською тож виявила сміливість 😜перекласти:

💎"Коли умов достатньо - ми проявляємося, а коли ні - ми ховаємося.
Будда вчив: "Коли умов достатньо, все проявляється. Коли умов стає не достатньо - прояви зникають".
Насіння внутрі нас чекають відповідного моменту, щоб зʼявитися знову.
Більше всього ми боїмося вмерти і стати нічим.
Багато хто з нас впевнені в тому, що все наше існування дорівнює тривалості одного життя.
Ми віримо, що народилися з нічого - тому ми повні страху перед зникненням.
Будда зовсім інакше розумів наше існування. Він каже, що народження і смерть - це лише розумоглядні поняття, вони не реальні.
Той факт, що ми рахуємо їх правдою створюють потужну ілюзію, яка стає причиною багатьох страждань людей.
Будда вчив, що нема народження, нема смерті, нема приходу, нема хода, нема однакового, нема різного, нема постійного "Я" и немає зникнення.
Ми просто думаємо: що все це є.
Коли ми розуміємо, що нас неможливо знищити - ми звільняємося від страху. Тоді наступає велике полегшення, ми насолоджуємося життям, життям без страху смерті і страху."

👉Запрошую вас спробувати сьогодні маленький крок по розчищенню простору для життя:
обери одну шухляду, одну папку чи одну полицю — і звільни її.
Подивися, як після цього твій стан, твої відчуття і твої почуття

#життя #виживання #звички

"7 ДНІВ - 7 ЗАПИТІВ ДО СЕБЕ"

📅ДЕНЬ 7

❓Скільки ще днів я хочу витрачати на виживання — замість того, щоб обирати життя?❓

Ці 7 днів — були не просто словами, розповідями на екрані.
Це був шлях — крізь запитання, чесність і відкритість.
Шлях до себе справжнього.
Ми зупинялися, вдихали, прислухалися.
Пам’ятаєш, як спочатку було складно знайти відповіді?
А потім вони почали з’являтися — тихо, але впевнено.

🙏Дякую кожному, хто йшов ці дні поруч — думками, словами, коментарями, відчуттями.
Ваші історії, відгуки і внутрішні відкриття — це і є те життя, яке народжується замість виживання.

💭 Бо «виживати» — означає чекати, коли стане легше.
А «жити» — це створювати легкість своїми виборами. Щодня. Навіть коли світ навколо випробовує на міцність.

І якщо тобі відгукнулися ці запитання, якщо хочеться далі не просто триматися, а жити,— запрошую на мій тренінг «Як у наш час жити, а не виживати». (допис прикріплено в актуальному)
Це буде продовження нашої подорожі — про усвідомлення, вибір, і життя з відчуттям смаку до кожного дня.

🕊️ Бо життя починається саме там, де ми перестаємо боротися за виживання.

Р.S. Коментар до фото: "Моє задоволення, що провела свій перший челендж"

#7днів7запитівдосебе #день7 #саморефлексія #внутрішнійбаланс #життявресурсі

"7 ДНІВ - 7 ЗАПИТІВ ДО СЕБЕ"

📅ДЕНЬ 6

❓«Що допомагає мені відчувати себе живою(им): люди, творчість, природа, щось інше?»

Є тонка грань між «існувати» й «жити».
І десь посеред буднів, звичок і дедлайнів ми часом її губимо.

Ми живемо у час, коли все навколо змінюється швидше, ніж встигаєш усвідомити.
Новини, події, виклики — іноді здається, що світ постійно випробовує нас на міцність.
І саме тому важливо не загубити себе у вирі «треба».
Бо навіть серед невизначеності — можна відчувати життя.

Життя — не про кількість справ, а про відчуття всередині.
Про той момент, коли ти дихаєш на повні груди й кажеш собі:
“Я живу. Я тут. І це має сенс.”

Живою(им) нас роблять не тільки великі події.
А щирі розмови, свіже повітря після дощу, музика, що зворушує, творчість, яка відкриває серце, і люди, поруч з якими хочеться бути собою.

👉Сьогодні — добрий день, щоб згадати:
Що допомагає мені відчувати себе живою(им)?
І як я можу впустити цього трохи більше — вже сьогодні?

#7днів7запитівдосебе #день6 #саморефлексія #внутрішнійбаланс #життявресурсі

"7 ДНІВ - 7 ЗАПИТІВ ДО СЕБЕ"

📅ДЕНЬ 5

❓«Які маленькі кроки я можу зробити вже сьогодні, щоб жити легше?»❓
Ми віримо, що легкість — це стан, який прийде “після”:
після завершення війни, проєкту, відпустки, важливої розмови…
І часто чекаємо на великі зміни: нового року, ідеального моменту, натхнення, — щоб почати “жити по-новому”.

❗️Але легкість не приходить у вигляді грандіозних рішень.

👉Великі зміни починаються не з великих кроків, а з маленьких рішень.
Кожного дня ми можемо обирати — у який бік рухатися:
до легкості чи до перевтоми.

💡 Легкість не дарують обставини — її створюють.
Коли ми дозволяємо собі відпочинок без провини.
Коли чесно визнаємо, що не все під нашим контролем.
Коли замість “маю” обираємо “хочу”.

Легкість — це не відсутність труднощів.
Це вміння нести менше зайвого.

І почати можна просто сьогодні.
Сьогодні — гарний день, щоб зробити хоча б один крок до внутрішнього простору.

Бо легше — не означає менше.
Легше — означає з любов’ю до себе.💞

Іноді, щоб жити легше, достатньо просто зняти із себе тягар “бути досконалою”.

🤔А що сьогодні може додати легкості саме тобі?

#7днів7запитівдосебе #день5 #саморефлексія #внутрішнійбаланс #життявресурсі

7 ДНІВ - 7 ЗАПИТІВ ДО СЕБЕ

📅ДЕНЬ 4

❓Чиї правила я зараз виконую — свої чи нав’язані❓

Коли ми перестаємо жити за своїми мріями, ми починаємо просто виживати.
Наче щодня повторюємо чужий сценарій — правильний, зручний, “як треба”.

Ми часто навіть не помічаємо, як живемо за чужими сценаріями.
“Так треба.” “Так усі роблять.” “Що люди подумають?” — знайомі фрази, правда?

Часто правила, які ми виконуємо, навіть не наші.
Ми прийняли їх, щоб бути “хорошими дітьми”, “надійними працівниками”, “зручними людьми”.
І непомітно замість шляху до мрії обираємо шлях виживання.

👉 Сьогодні пропоную чесно подивитися на своє життя і запитати себе:

📍Чиїм очікуванням я зараз відповідаю?
📍 Куди ведуть ці правила — до моєї мрії чи до втоми?
📍 Які рішення я приймаю, бо цього щиро хочу я?

Бо жити за своїми правилами — це не про бунт.
Це про ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ за своє "ЖИВЕ" ЖИТТЯ, а не за виживання в чужій системі.

💃🕺Спробуй сьогодні зробити хоча б одну маленьку дію за своїми правилами — навіть якщо це просто “не вибачитися за те, що втомився”.

☁️Мрія — це не розкіш.
🧭Це компас, який вказує напрям, де твоє серце справді оживає. 💗

💬 Напиши в коментарях:
👉Що для тебе означає “жити за своїми правилами”?
👉Яке правило в твоєму житті ти хотів(ла) б переписати, щоб стати ближчим(ою) до своєї мрії?

#7днів7запитівдосебе #день4 #саморефлексія #внутрішнійбаланс #життявресурсі

"7 ДНІВ - 7 ЗАПИТІВ ДО СЕБЕ"

📅 День 3.

❓Коли востаннє я дозволяла собі мріяти без обмежень?❓

У щоденній гонитві ми часто перестаємо чути себе. Турботи, обов’язки, новини, плани — усе навколо говорить, що треба робити.
Ми звикли діяти раціонально, “як треба”, “як правильно”.

А коли востаннє просто зупинялися і дозволяли собі… мріяти?
Без “але”, без страху, без меж.
Колись ми мріяли легко.
Без страху, без “але”, без обмежень реальності.
Мріяли про дивовижне, велике, далеке — просто тому, що всередині жило відчуття: а раптом можливо?

А потім прийшло доросле життя.
Ми почали рахувати, планувати, зважувати ризики.
Мрії стали “не на часі”, бо спершу треба вижити, встигнути, впоратися…
Та мрія — це не легковажність. Це наш внутрішній вогник, який не дає згаснути навіть тоді, коли довкола темно.

☁️Мрія — це пам’ять серця про те, навіщо я живу.⁉️
У часи, коли світ постійно кидає виклики, мрія стає актом сміливості. Бо мріяти сьогодні — означає не втратити себе.

☁️Мріяти — це вже ЖИТИ, а не лише виживати.

👉Спробуй сьогодні просто зупинитись.
Відпусти думки про “реальність” і запитай себе:

💫 Коли востаннє я дозволяла собі мріяти без обмежень❓
Про що мріє моє серце, якщо дати йому волю — без страху, без “це неможливо”?
🤔Можливо, саме ця мрія і є тим компасом, який приведе тебе туди, де справжнє життя.

Цей день нашого формату “7 днів — 7 запитань до себе” присвячений саме мріям — тим, що живлять, а не спустошують.
Мріям, які повертають тепло в серце й сенс у кожен день. 🌿

💬 Якщо тобі відгукується ця тема — запрошую на тренінг “Як у наш час жити, а не виживати”.
Ми говоритимемо про внутрішню силу, баланс і те, як навчитися знову чути свої мрії, навіть коли навколо шумить реальність.

📅 Дата та деталі — у коментарях / за посиланням у профілі.

🌟 Дозволь собі мріяти. Бо з цього починається нове життя.

#7днів7запитівдосебе #день3 #саморефлексія #внутрішнійбаланс #життявресурсі

7 ДНІВ - 7 ЗАПИТІВ ДО СЕБЕ

ДЕНЬ 2

❓Що мене сьогодні надихає, а що виснажує?❓

📍Це запитання про глибину нашого контакту з собою.
📍Це запитання — як внутрішнє дзеркало в якому зовнішній світ є відображенням нашого внутрішнього стану
📍Це запитання як компас.
Воно показує, куди рухатись, щоб не вигоріти, а жити усвідомлено.

📅Кожен день ми взаємодіємо зі світом: з людьми, подіями, новинами, думками, — і навіть не помічаємо, що з них наповнює, а що спустошує, що додає енергії, або забирає її

🌅Нас може надихати краса, рух, сенс, любов, щирість, вдячність.

Надихає краса — у природі, у слові, у людях, у тому, що справжнє.
Надихає — люди, які світяться справжністю.
Надихає ніч без тривоги, тиша ранку коли світ тільки прокидається.
Надихає відчуття сенсу в тому, що робимо
Надихає:
* підтримка і взаємна довіра,
* можливість зростати і творити,
* моменти, коли ми бачимо результат і цінність свого внеску.
Надихає відчуття, що я на своєму шляху — навіть якщо він не завжди рівний.
Мене надихає, коли відчуваю результат — навіть у дрібницях. Коли бачу сенс у тому, що роблю, і є внутрішня свобода творити.

🥵А виснажує те, що іде проти нас

Виснажує — поспіх, перевантаження, порожні обіцянки, чужі очікування, відсутність пауз.
Виснажує постійне “треба” замість “хочу”.
Виснажує, коли день минає у потоці завдань без пауз і сенсів.
Коли наші ресурси віддаються без пауз і без вдячності самому собі.
Виснажує внутрішній перфекціонізм і критика
Виснажує відчуття, що треба встигнути все і всім сподобатись.
Виснажує, коли ми не залишаємо собі часу на тишу, дихання, простір бути.
Виснажує, коли забуваємо дбати про себе — фізично, емоційно, душевно.

👉Сьогодні нагадую собі: натхнення — це не завжди про щось велике.

Іноді достатньо просто побачити цю різницю — і вже з’являється простір для вибору.

Обирати життя, яке надихає 🌱
Бо там, де натхнення — там наш шлях 🌱

#7днів7запитівдосебе #день2 #саморефлексія #внутрішнійбаланс #життявресурсі

Сьогодні я наважилася розпочати свій челлендж

"7 ДНІВ - 7 ЗАПИТІВ ДО СЕБЕ"

1-ий ДЕНЬ
👉 Чи відчуваю я радість, коли прокидаюся вранці?
Здається, просте питання. Але скільки правди воно може відкрити.
Ми часто починаємо день із «треба»: треба встигнути, треба відповісти, треба зробити. А між цими «треба» губиться головне — радість від життя самого.
Ранкова радість — це не про ідеальні обставини.
Вона про внутрішній стан, коли навіть чашка кави здається святом.
Коли тіло відчуває вдячність, а не втому.
Коли всередині є тихе «дякую», що маю ще один день.

🌅 Спробуй завтра не просто прокинутися, а прислухатися до свого ранку.
Що ти відчуваєш? Радість? Спокій? Напругу? Не оцінюй. Просто помічай.
Бо саме з усвідомлення починається зміна.

📅 Проєкт «7 днів — 7 запитів до себе» — це можливість сповільнитись, почути себе і віднайти ту внутрішню радість, яку не купиш ні за які бонуси й

#7днів7питань

#челлендж #челлендж2025