Sevama fest konkurs

25 жовтня 2025 Sevama fest konkurs чудово стартував: маємо перші конкурсні твори на тему «Лірика Незламних».

Sevama літоб'єднання оголошує конкурс до Sevama fest 2026.

🍎 Термін конкурсу 25.10.2025–5.01.2026.
Вік конкурсантів 18+.

Теми конкурсу:
1. «Викрадення Європи. Ретроспектива»¹.
2. «Лірика Незламних».
3. «Котосторі» (котособачі (присутність інших домашніх улюбленців вітається) історії для дітей і / або дорослих)

🍎 Твори переможців конкурсу будуть відібрані для публікації та презентацій (дати презентацій поки таємні 🤫 )

🍎 Номінації конкурсу
#Поезія
#Пісня


Конкурсанти надсилають
✅ до 5 (п'яти) нових неопублікованих досі творів українською мовою із поміткою назви теми;
✅ фото
✅ біографію (до 15 речень);
✅ квитанцію про оплату організаційного внеску 300 грн.

на адресу
📧 [email protected]
У листі просимо вказати обрану тему.

Допускається вибір кількох тем і номінацій, загальна кількість творів не більше 5-ти.
№ картки для оргвнеску буде повідомлено у листі.

🟢 Твори учасників бойових дій приймаються без сплати оргвнеску.

🍎 Конкурсні твори не будуть оприлюднені до публікації.

Для пісень просимо надіслати адреси Аудіо або відеофайлів, опублікованих на платформах SoundCloud (аудіо) або YouTube (відео).
До файлу з піснями додайте їхні тексти.

♦️Твори, створені за участю штучного інтелекту, до участі в конкурсі не допускаються.

#Журі : оприлюднимо незабаром)

Конкурс проводиться онлайн шляхом відбору кращих творів у фінал і публікацією короткого списку переможців 1 туру конкурсу.

Впродовж конкурсу та опісля буде прослуховування онлайн на платформі zoom, де автори зможуть познайомитися між собою та журі, яке оцінить виконавчу майстерність авторів і найкращі твори відбере для участі у презентаціях, фестивалі та альманасі.

У програму фестивалю включаються твори, які набрали найбільшу кількість балів впродовж конкурсу. Ми дужже прискіпливі.

Місто проведення фіналу — Київ.
Місце проведення узгоджується.

Мета фестивалю — сприяння розвитку авторської творчості, поетично розказати свої відчуття і ставлення до війни, яку розв'язала росія проти України, та наближення Перемоги.

🍎 Надруковані альманахи кожен зможе придбати для себе, друзів, захисників і улюбленої бібліотеки.

¹ Перша антологія « Викрадення Європи » нині є раритетом. Ось про неї кілька слів ВКВ — Володимир Вакуленко-К , одного зі співавторів https://www.facebook.com/share/1LaY6a8dX2/

Спів-очільниця літоб'єднання Sevama Оксана Яблонська

24 травня на Sevama fest 2025 виступають переможці конкурсу Sevama fest konkurs 2025 Solomiia Mardarovych , Chack Loon і запрошені автори.
Деталі на сторінці фестивалю.
До зустрічі, друзі 🍎

🍎 Оновлення 3 (21.03.2025)
На підставі результатів 2 туру (21.03.2025) 5 конкурсних творів (названі в оновленні 2) вийшло у фінал конкурсу «Голоси Севами: Вербально» і будуть опубліковані у Альманасі, а їхні автори виступлять на фестивалі Sevama fest (24.05.2025):
#Поезія Solomiia Mardarovych
#Проза Chuck Loon

Отже, у другий тур конкурсу, який буде 21 березня у бібліотеці вживу та онлайн, вийшли такі твори:

#Поезія
Сухоцвіт гомфрена білий, бузковий, рожевий (Соломія Мардарович)
Щастя говорить (Ксенія Нестеренко)
Ти лишився жити (Ксенія Нестеренко)
Місто, якого нема (Ксенія Нестеренко)

#Проза
Ковчег, Окоп (Chuck Loon)

На сторінці конкурсу проза не викладена.

Адресу для під'єднання онлайн викладемо незабаром.

🍏 Оновлення 1 (12.03.2025):
Формуємо переможців 1-го туру Sevama fest konkurs 2025 для зустрічі 21 березня у день поезії День Поезії — Яблучний фреш 🍏 який плануємо провести вживу і можливо онлайн, для всіх любителів і фахівців поезії і прози 🥰
Не забудьте зелений 🟢 антураж

От і завершився перший тур конкурсу, частина пройшла в кулуарах журі.
На інстаграм ми виклали перший звіт
https://www.instagram.com/p/DGiLQZgMaty/?igsh=MXJydXd0ejJmZmFvYw==

012 sf2025. #пісня

Ми не здамося !

Чергами автоматними
осінь цілить гарматами,
міряє перемогами кожен крок.
Сива, зболена матінка
в тінях вічного затінку
в повідомленнях-засідках: «Де синок?»

Ми не здамося, чуєш!
Країна в нас одна!
Попереду, попереду нечувана зима.
Не боїмося, бачиш!
До перемоги крок!
Бо найсильніші люди в нас, а за спиною Бог!

Діти поміж сиренами
часом і листям кленовим,
доки кров біжить венами, граються.
І короткими фразами
«я живий», «скоро разом вже»
ранок наш починається і буде.

Ми не здамося, чуєш!
Країна в нас одна!
Попереду, попереду нечувана зима!
Не боїмося, бачиш!
До перемоги крок!
Бо найсильніші люди в нас, а за спиною Бог!

011 sf2025

Щастя говорить

щастя говорить мені пошепки:
– я тут, я з тобою, видихни вже
я в тобі, звільни більше місця,
мої м'язи налиті сонцем і міццю

[п'ю гірку каву із кардамоном,
вплітаючи прянощі в запах дому...]

– а я люблю коли ти зі мною пошепки
тоді весь світ стає неначе горошина,
гойдаюсь п'янко в обіймах радости
і в цьому стані - всі мінус складності

[а небо таке чисте, розкрите, мов лілея
неначе фарбу чорну з нього вивели...]

ми прокидаємось вранці о 7-й
ти вкупі зі мною, [ще тихо в домі]
лоскочиш сміхом поміж лопатками
як ти це робиш - завжди загадка

[ще не прочитане майбутнє снує інтригу
а щастя сонно і ритмічно поруч диха]

010 sf2025

Місто, якого нема

Згорблене сонце кутає плечі в чорний овечий плед
Місто впускає в себе надвечір спалахи звичні ракет
Трублять, що місто забуте Богом – по всіх новинах й на шпальтах газет
/Ангели в мокрих від сліз балахонах гнівом вимощують парапет/

Місто з обрізаними артеріями виціджує
кров із судин
/В єдиному вцілілому кафетерії бариста відсутній 48 годин/
Реве на всю вулицю лялька, в багнюку
затоптана ниць
Над нею тяжіє ворожа лайка навколо військових каплиць

Місто протяжно заходить у темряву
гаснуть повільно сенси
Місто зникає в розпеченім череві
за декілька митей до смерти
Руїни і попіл всюди, від смутку прикриє імла
Місто, якого завтра не буде
Місто, якого вже нема...

009 sf2025

Ти лишився жити…

ти лишився жити десь під моїми ребрами...

коли я вдихаю занадто глибоко,
то дістаю губами до твоєї маківки...
[кажуть, душа твоя відлетіла з лелеками]
і життя враз без тебе стало ніяким
хоча, відчуваю, що твоє б'ється серце
поруч з моїм, майже синхронно
чую вві сні твої кроки запилені в берцях
й сльозами вмиваю свій світ невимовно

ти лишився жити десь на відстані руки,
бо трошки далі, то занадто далеко,
[а відстань завжди нам дається взнаки]
всі запевняють, що страждати не треба
і пам'ять покірно відійде у віки...
а я відчуваю твою сталу присутність
i це вагома до біса причина
не вірити в те що Бог всемогутній
так рано від мене забрав свого сина...

він залишається жити...
хай навіть під моїми ребрами...

008 sf 2025
#верлібр

Сухоцвіт гомфрена

Рожевий

Пагорба не існує. Раніше піднімалися разом,
шукали виття,
розмовляли про збиті п’ятки і зранені руки.
А давніше стежки топтали живцем, в куті,
після випадів, танули хмари.
Та й волокна розірвані,
закидані в ґрунт,
з-під задимлених вицвілих шрамів.

Пагорба не існує. Втратили час,
по коліна ковтали усе припустиме,
так наче немов і ніяк.
Стояла, як невкопана: чистий ставок,
дрова горять тихо – тепер ти одна
сонце лоскоче повіку.