08/08/2026
Є люди, чия присутність назавжди залишається частиною життя школи. Їхні голоси, усмішки, слова, уроки та добрі справи продовжують жити в пам’яті учнів і колег.
З глибоким сумом і болем повідомляємо про непоправну втрату — відійшла у вічність Пилипенко Тамара Андріївна, Учитель з великої літери, мудрий наставник, щира колега, відданий друг і надзвичайно світла людина.
Її життєвий і педагогічний шлях — це історія любові до дітей, до знань, до людей і до своєї справи. Понад три десятиліття Тамара Андріївна присвятила 200-й школі, залишивши по собі не лише сотні вихованих учнів, а й частинку своєї душі в кожному, кому пощастило бути поруч.
Сьогодні ми згадуємо її життя, її шлях, її любов до людей і все те світло, яке вона залишила після себе. Пилипенко Тамара Андріївна народилася 9 березня 1946 року в містечку Катеринопіль Черкаської області в сім’ї вчителів.
Батько Тамари Андріївни, Андрій Гордійович, був директором школи, мама, Марія Іванівна, викладала українську мову та літературу, любов до якої передала доньці.
Успішно закінчивши школу, Тамара Андріївна вступила до Київського університету імені Тараса Шевченка. Але, на жаль, через хворобу була змушена припинити навчання. Проте за цей рік навчання в університеті вона знайшла справжніх друзів, дружбу з якими пронесла через усе життя.
Здобувши вищу освіту в Ніжинському педагогічному університеті, Тамара Андріївна розпочала працювати в школі.
Працювала у 26-й школі м. Києва, де стала класним керівником і просто найулюбленішою вчителькою для учнів 10-А класу, випуску 1978 року. Тамара Андріївна теж любила їх усією душею. Щорічні зустрічі зі своїми учнями дарували їй незабутні емоції, радість і позитив.
Саме там Тамара Андріївна зустріла ще одну свою вірну подругу — Пархоменко Дарвіну Павлівну, яка, на жаль, давно пішла з життя, але все своє життя любила й цінувала «свою Томочку» як найщирішу подругу.
У 200-й школі Тамара Андріївна працювала з 1990 до 2022 року — 32 роки. За цей час вона, без перебільшення, виховала сотні гідних учнів.
До речі, її ученицею до сьомого класу була й гордість України — чемпіонка з тенісу Марта Костюк.
Класи Тамари Андріївни завжди вирізнялися високим рівнем знань та вагомими результатами на міських олімпіадах. Це був Учитель з великої літери — людина, яка ніколи не ставилася до своєї справи формально, а віддавала їй усе своє серце.
Чого варті лише постійні відвідування філармонії, планетарію, музеїв та інших цікавих місць, де відбувалося справжнє пізнання світу й розвиток особистості. Для Тамари Андріївни освіта ніколи не обмежувалася стінами класної кімнати.
Хочеться відзначити також її особливу любов до природи та рослин. Здавалося, усе, до чого вона торкалася, розквітало. Вона ніби була справжньою феєю рослин.
Із батьківської хати в Катеринополі Тамара Андріївна створила свій маленький «райський куточок», де люди зупинялися, щоб помилуватися цією красою.
Усі друзі та знайомі відзначали Тамару Андріївну як кристально чесну й порядну людину, відданого друга, щиру та добру жінку.
Вона була людиною, яка залишала по собі світло — у серцях своїх учнів, колег, друзів і всіх, кому пощастило її знати.
Світла пам’ять про Тамару Андріївну назавжди залишиться з нами.
