Кафедра соціальної роботи та реабілітації НУБіП

https://microcourses.nubip.edu.ua/courses/:80

• Інформаційний лист за посиланням: https://drive.google.com/file/d/1Viv05mGFlBA4mPzclTOBPT10NPAGfcLj/view?usp=sharing
• заповнити заявку на участь у круглому столі:
https://forms.gle/BCm5qF2d7m5nfNUm6

-- ВІДКРИТІ ДВЕРІ ТУРБОТИ: ВІЗИТ ДО УПРАВЛІННЯ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ----

Милосердя – це не слабкість.
Це сила, яка здатна змінити світ
Джонатан Сафран Фоєр

Управління праці та соціального захисту населення Шевченківського району м. Києва – не просто державна установа. Це – живий, динамічний організм, який щодня стоїть на варті добробуту мешканців Шевченківського району столиці, особливо тих, хто потребує особливої уваги й турботи. Саме сюди вирушили майбутні фахівці соціальної сфери – здобувачі спеціальності «Соціальна робота», аби зазирнути за лаштунки щоденної праці цієї важливої інституції та на власні очі побачити, як працює система зсередини.
Ця освітня екскурсія мала на меті не лише ознайомлення з управлінською та практичною діяльністю установи, а й глибше розуміння механізмів соціального захисту населення. Завдяки спілкуванню з фахівцями та безпосередньому зануренню в робочі процеси, студенти побачили реальне обличчя соціальної роботи – з її щоденними викликами, історіями болю й надії, рішеннями та людяністю.
Під час візиту здобувачі освіти виділили кілька ключових напрямів, які стали предметом глибокого аналізу:
1. Соціальні послуги в дії. Як функціонує система «від звернення до допомоги»? Наскільки ефективно вона працює для тих, хто цього найбільше потребує? На ці запитання студенти отримували відповіді в живому діалозі з фахівцями, спостерігаючи за щоденними алгоритмами роботи.
2. Підтримка ветеранів. Особливу увагу було приділено державним програмам, спрямованим на підтримку учасників бойових дій. Майбутні соціальні працівники не лише вивчали офіційні звіти, а й чули відгуки самих ветеранів – тих, хто пройшов війну й сьогодні бореться за якість мирного життя.
3. Мультидисциплінарний підхід. Особи з інвалідністю, переселенці, люди похилого віку, діти у складних життєвих обставинах – усі ці та інші категорії потребують комплексної, злагодженої допомоги. Студенти побачили, як управління координує зусилля соціальних працівників, психологів, медиків, юристів для створення цілісного поля підтримки.
4. Трудові права фахівців. Не залишилися поза увагою й ті, хто надає допомогу – працівники установи. Йшлося про умови праці, дотримання трудових прав, корпоративну культуру та систему мотивації.
5. Людиноцентризм як філософія. Найважливіший висновок – саме людяність і професіоналізм працівників роблять систему живою. Толерантність, емпатія, стресостійкість, комунікативні навички – ці якості є щоденним інструментарієм консультантів, соціальних працівників, адміністраторів. Це – справжній соціальний фронт.
Чим же запам’яталося студентам відвідування Управління праці та соціального захисту населення?
Візит до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківського району столиці став для студентів справжнім відкриттям: не лише професійним, а й особистісним. Це була не просто екскурсія – це була подорож у серце соціальної сфери, де щодня вирішуються долі людей.
Кухарекно Дар’я, Мартиненко Анастасія та Коротенко Вікторія поділилися своїми враженнями. «Ми дізналися більше, ніж очікували. Найбільший інтерес викликав детальний огляд функціонування різних відділів, порядок оформлення соціальних пільг, перелік необхідних документів, а також тонкощі й виклики, з якими щодня стикаються працівники у процесі надання допомоги.
Особливо вразили історії з практики – реальні приклади того, як соціальні працівники підтримують людей у критичних життєвих обставинах. Ці розповіді не лише викликали емоційний відгук, а й дали можливість глибше усвідомити соціальну цінність і відповідальність професії.
Це розширило наше бачення соціальної роботи як глибоко гуманної і необхідної суспільству сфери. Ми щиро вдячні за теплий прийом і цінні знання, які обов’язково стануть у пригоді в нашій майбутній професійній діяльності»
Зі щирим і детальним відгуком до вражень приєднується Шоломіцька Анна:
«Переступивши поріг установи, я одразу відчула професіоналізм, чіткість організації роботи та готовність допомогти. Привітний персонал, продумана навігація, зрозумілі інформаційні стенди – усе свідчило про турботу як про зовнішній вигляд, так і про внутрішню якість сервісу. Особливо вразила робота фахівців відділу соціального захисту: консультанти не лише знали відповіді на всі питання, а й пояснювали складні юридичні моменти простою, зрозумілою мовою. Відчувалася не суха формальність, а живе, щире бажання допомогти».
Анна також наголосила на важливості індивідуального підходу до кожного відвідувача:
«У цьому управлінні тебе не сприймають як черговий номер у черзі – тебе слухають, розуміють, підтримують. Такий підхід формує довіру й відкриває нові горизонти для ефективної взаємодії».
Зручне розташування, чітке дотримання черговості, можливість попереднього запису і високий рівень організаційної культури – усе це створює позитивне враження про установу, що не лише виконує соціальну функцію, а й робить це на гідному рівні.
«Я впевнена, – підсумовує Шоломіцька Анна, – що кожен, хто звернеться сюди, отримає не лише фахову допомогу, а й відчуття гідності, поваги та людського тепла. І саме в цьому – головна сила соціальної роботи».
Кухарчук Анастасія. Управління праці та соціального захисту населення – не просто структура з довгою назвою, а важлива ланка соціальної підтримки, яка щодня працює заради добробуту громадян. Під час нашої зустрічі з фахівцями Управління Тетяна Федорівна Зінченко провела ґрунтовну й надзвичайно цікаву екскурсію «закуліссям» соціальної сфери, розповівши про категорії отримувачів допомоги, порядок надання послуг і специфіку роботи установи.
Ми дізналися, що соціальні послуги охоплюють широкий спектр адресної підтримки для людей з інвалідністю, малозабезпечених родин, осіб похилого віку, внутрішньо переміщених осіб, ветеранів та військовослужбовців. Фахівці Управління пояснили, які саме форми допомоги доступні для кожної категорії, як оформити документи та які програми діють для найуразливіших верств населення.
Особливу увагу приділили темі підтримки внутрішньо переміщених осіб і військових. Ми дізналися про доступні соціальні гарантії для тих, хто вимушено покинув домівки через війну: фінансова допомога, компенсація за житло, програми працевлаштування. Окремо обговорювалися механізми допомоги ветеранам та родинам загиблих і поранених бійців.
Цікаво було почути й про організацію внутрішньої роботи Управління: як фахівці опрацьовують звернення громадян, здійснюють консультування та оформлення виплат, і як тісно співпрацюють з іншими установами, аби забезпечити комплексну допомогу.
Цей візит відкрив нам інший бік соціальної роботи – практичний, динамічний, людяний. Ми не лише побачили, як функціонує система соціального захисту в реальному часі, а й усвідомили величезну відповідальність, яку щодня несуть фахівці соціальної сфери. Професіоналізм, чітка організація, відкритість до співпраці – все це створює той позитивний соціальний клімат, який відчуває кожен, хто звертається по допомогу.
Наше спостереження дало змогу зробити переконливий висновок: колектив Управління праці та соціального захисту населення демонструє високий рівень професіоналізму, а результати його діяльності мають відчутний позитивний вплив на соціальний клімат і добробут мешканців Шевченківського району.
Завдяки відкритості, доступності та щирій готовності до співпраці, ця установа по праву вважається надійною опорою для кожного, хто опинився у складній життєвій ситуації. Сьогодні це – справжній соціальний щит району, що стоїть на захисті людської гідності!
Висловлюємо щиру подяку начальнику Управління Віктору Давиденку, заступниці начальника Тетяні Зінченко та всьому згуртованому колективу за теплий прийом, відкритість до діалогу та професійну підтримку в межах нашого візиту. Саме завдяки вашій небайдужості, фаховій майстерності та вмінню працювати з людьми студентам вдалося не лише здійснити якісний науковий аналіз, а й глибше осмислити природу соціальної допомоги як важливого суспільного процесу. Бажаємо вам творчого натхнення, нових ідей і гучних професійних перемог!
Разом – досягнемо більшого!
НПП кафедри соціальної роботи та реабілітації Ірина ДЕМЧЕНКО, Тетяна ГРИГОРЕНКО, Ніна ТВЕРЕЗОВСЬКА, Інна ОСАДЧЕНКО

"АНАСТАСІЯ МИКИТЄЄК –ДІВЧИНА, ЯКА МРІЄ ЗМІНЮВАТИ СВІТ"

Мрії – це крила, які допомагають нам злітати вище. Анастасія Микитєєк, випускниця 11 класу, знає це як ніхто інший. Не боїться мріяти масштабно, ставити високі цілі та рухатися до них із запалом у серці. Її велика мета - стати практичним психологом в соціальній сфері.
Сьогодні Анастасія зробила ще один крок до своєї мрії – прийшла до університету на запрошення завідувача кафедри соціальної роботи та реабілітації Ірини Сопівник, яка 21 березня 2025 року проводила профорієнтаційну зустріч у Васильківському ліцеї «Успіх», щоб ще краще пізнати своє майбутнє місце навчання. Атмосфера, викладачі, здобувачі вищої освіти, спілкування – все це лише зміцнило її впевненість у правильності вибору.
Психологія пронизує кожен день Анастасії. Вона бачить у ній не просто науку, а ключ до розуміння людей, емоцій і навіть себе самої. Ще навчаючись у школі, вона захопилася читанням книг про людську свідомість, поведінку, управління емоціями та розвиток особистості. І тепер точно знає – її шлях у житті пов’язаний саме з цією спеціальністю.
Вона захоплюється фокусами, дивуючи оточуючих і доводячи, що в житті завжди є місце для дива. Стрибає з парашутом – адже розуміє, що найкращий спосіб подолати страхи – це кинути їм виклик. Та на цьому її інтереси не закінчуються! Бо вона ще з малечку захоплюється автомобілями, мріючи одного дня сісти за кермо своєї мрії.
Попереду – вступ до омріяного університету та великі звершення. Ми впевнені, що з таким запалом і силою духу Анастасія досягне всього, про що мріє!
асистент кафедри соціальної роботи та реабілітації,
Вікторія БУДЕГАЙ

---Розробка проєкту концепції нової Державної цільової соціальної програми «Молодь України» на 2026-2030 роки---

Доцент кафедри соціальної роботи та реабілітації НУБіП України – Наталія Тілікіна, взяла участь у стратегічній зустрічі, організованій Міністерством молоді та спорту України та Дитячим фондом ЮНІСЕФ. Зустріч була присвячена розробці проєкту концепції нової Державної цільової соціальної програми «Молодь України» на 2026-2030 роки. Захід об'єднав представників органів державної влади, міжнародних організацій, експертного середовища, громадських організацій та молодіжного сектору.

Учасників зустрічі привітали Андрій Чесноков, заступник Міністра молоді та спорту України, Лілія Любомудрова, керівниця відділу молоді ЮНІСЕФ в Україні, та Борис Лобовик, керівник юридичної практики EY в Україні.
Програма заходу включала презентацію актуального стану молодіжної політики та візії її розвитку, а також серію стратегічних сесій під час яких учасники спільно визначали ключові проблеми молодіжної сфери, мету, пріоритетні завдання та індикатори ефективності соціальної програми «Молодь України».

Серед головних питань обговорення:
зменшення чисельності молоді в Україні;
вимушена зовнішня міграція;
бар’єри у доступі до якісної освіти та працевлаштування;
низький рівень політичної та соціальної активності молоді;
розробка показників ефективності молодіжної політики.

Результатом зустрічі стало формування основних напрямів майбутньої програми, які будуть доопрацьовані та винесені на громадське обговорення.
Організатори висловили вдячність усім учасникам за активну участь у обговоренні та наголосили на важливості міжсекторальної співпраці для створення дієвих механізмів підтримки молоді в Україні.

доцент кафедри соціальної роботи та реабілітації,
Ірина ПЄША

---«Приймати себе – приймати інших»: тренінг для здобувачів спеціальності «Соціальна робота»---

Прийняття себе нерозривно пов’язане з прийняттям інших. Відчуваючи власні потреби, знаходячи внутрішню підтримку та дозволяючи собі бути щирими, ми вчимося краще розуміти людей навколо, будувати глибокі, гармонійні стосунки та підтримувати тих, хто цього потребує.
Саме цим питанням був присвячений сьогоднішній тренінг «Приймати себе – приймати інших», організований у межах проєкту «Рівні», що реалізується в межах програми UPSHIFT, яку в Київській області реалізує ГО «Агенція локальних ініціатив», за підтримки ЮНІСЕФ та Федерального Міністерства економічного співробітництва і розвитку Німеччини через державний банк розвитку KFW студентами, що здобувають фах соціального працівника.

Тренінг вийшов за межі звичайного освітнього заходу, перетворившись на простір довіри, самопізнання та глибокого спілкування. Учасники поринули у власні внутрішні переживання, навчилися слухати себе та краще розуміти інших, усвідомлюючи важливість стосунків та взаємопідтримки.

Атмосферу відкритості, довіри та взаєморозуміння допомогли створити тренери: Христина Свьокла – здобувач другого (магістерського) рівня вищої освіти 1-го року навчання; Олександр Алексєєв – випускник ОПП «Соціально-психологічна реабілітація»; Юлія Карпань – здобувач першого (бакалаврського) рівня вищої освіти 1-року навчання.

Інтерактивні завдання допомогли учасникам не лише дослідити свої внутрішні ресурси, а й глибше усвідомити значення взаємозв’язків. Вправа з розрізання тканини, якої мало вистачити на всіх, стала символом рівноваги між особистими та спільними інтересами, демонструючи, як важливо ділитися та підтримувати одне одного. Проживання ролей рідних і близьких, які надихають і дають опору, дозволило відчути взаємозалежність та значущість кожної людини у нашому житті.

Прості, але глибокі практики відкрили нові перспективи не лише щодо самоприйняття, а й щодо сприйняття інших. Вони дозволили кожному учаснику побачити, як пов’язані наше внутрішнє прийняття та здатність розуміти, підтримувати та приймати інших.

А що думають учасники?
Вікторія Панішко: «Тренінг із прийняття себе та інших став надзвичайно цінним досвідом. Він дав можливість глибше пізнати себе, усвідомити власні емоції та потреби, а також навчитися бути більш відкритим і співчутливим до інших. Завдяки підтримуючій атмосфері заходу було легко відкритись і поділитися своїми переживаннями. Я отримала дієві інструменти, які допоможуть не лише прийняти себе, а й краще розуміти людей навколо».
Мартиненко Анастасія: «Тренінг справив чудове враження! Христина і Олександр – справжні професіонали. Дякую за цікаві вправи та цінний досвід. Я отримала нові інструменти для зміцнення самооцінки та впевненості в собі. Теплі слова й підтримка допомогли усвідомити свою значущість і надихнули на позитивні зміни».

Годюк Богдана: «Сьогоднішній захід був цікавим і корисним. Я багато чого взяла для себе з цього заходу, наприклад, те, що потрібно приймати себе і інших такими, якими ми є, допомагати один одному і бути щирими».
Софія Расенчук: «Дякую за цей час! Це був справжній досвід самопізнання та внутрішнього прийняття. Захід був наповнений глибокими рефлексіями, практичними вправами та відкритими розмовами».
Кухаренко Дар`я: «Цей захід залишив глибоке враження завдяки своєму професійному підходу, інформативності та практичності. Ми дізналися, як правильно спілкуватися з людьми з інвалідністю, уникаючи образливих висловлювань чи надмірного жалю. Тренінг не лише надав знання, але й змінив моє особисте ставлення до питань інклюзії. Я зрозуміла, що навіть невеликі зусилля, такі як підтримка, уважність чи адаптація середовища, можуть значно покращити якість життя людей з інвалідністю. Я усвідомила, що самоцінність є основою інтеграції, і ми всі можемо сприяти її формуванню через повагу, турботу та відкритість»
Пожарська Каріна: «Сьогоднішній тренінг був неймовірним! Ми обговорили важливу тему самоцінності, і це допомогло мені усвідомити, що я не самотня – є люди, які підтримують і розуміють мене».

Карчемкіна Дар’я: «Тренінг дуже сподобався, і я сподіваюся, що в майбутньому їх буде ще більше! Було неймовірно цікаво, атмосфера тепла і надихаюча, а емоції просто незабутні».
Гаркавенко Альона: «Тренінг справив на мене глибоке враження, допоміг переосмислити важливість прийняття себе та своєї унікальності. Особливо цінними були дві вправи, які ми виконували, оскільки вони дозволили глибше зрозуміти себе та інших. Дякую організаторам за теплу атмосферу та корисний досвід!»
Загорська Дарʼя: «Тренінг був надзвичайно інформативним і корисним, адже дав змогу отримати нові знання та практичні навички. Особливо сподобалася інтерактивна подача матеріалу, яка сприяла активній участі всіх учасників».

Захід став простором довіри та самопізнання, де учасники через інтерактивні вправи й теплу атмосферу набули цінного досвіду гармонійної взаємодії та підтримки інших.

Доцент кафедри соціальної роботи та реабілітації
Каріна ВЛАСЕНКО

---Школа юного реабілітолога розширює свої горизонти---

На календарі останній день січня, а в роботі співробітників кафедри соціальної роботи та реабілітації не останній профорієнтаційний захід, адже вибір професії для кожної молодої людини – це вибір свого місця в житті, подальшого шляху навчання і праці. Без перебільшення можна сказати, що для випускників школи – це завжди проблема номер один. Складні часи, які торкнулись кожного українця, внесли свої корективи у планування подальшого життя та навчання.

Співробітники кафедри соціальної роботи та реабілітації завітали до ліцею №76 ім. Олеся Гончара, що знаходиться в одному із районів міста Києва, аби детальніше познайомити з діяльністю кафедри, перспективами для абітурієнтів та можливостями, які відкриваються під час та після навчання, умовами вступу, дисциплінами, які вивчатимуть майбутні студенти, адже це не «сухий» набір теорії, це низка практик, які самі викладачі цієї кафедри реалізовують власними силами і представляють молодому поколінню.

Бондаренко Наталія Олександрівна, доцент кафедри соціальної роботи та реабілітації, активно спілкувалась з учнями про проблеми, які на сьогодні викликані суспільством, адже те як ми сприймаємо зауваження та обставини- важливий показник і вміння співіснувати кожного члена у суспільстві. Наталія Олександрівна ознайомила з принципами та побудовами інклюзивної освіти, розвіяла найбільш популярні міфи стосовно соціальної роботи. Активно залучались до розмови не лише учні але і вчителі, вразив коментар вчителя, який повернувся з фронту і повідомив, що: «Суспільство не готове приймати тих, хто повертається, не завжди фізично і психологічно цілісно з фронту».

Найбільшої цікавості викликала в майбутніх абітурієнтів «Школа юного реабілітолога». Це нововведення кафедри соціальної роботи та реабілітації, яке направлено на можливість допомагати не лише іншим, а й самим собі. Це чудова програма профорієнтації, яка дає можливість підліткам та молоді дізнатися більше про одну з найважливіших і затребуваних професій у сфері соціальної роботи.

Програма «Школа юного реабілітолога» не лише знайомить молодь із основами реабілітації, але й сприяє розвитку важливих навичок і компетенцій, які допоможуть їм у майбутньому стати професіоналами в цій сфері. Завдяки такій ініціативі учні отримують практичні знання про різноманітні методи і техніки відновлення, а також про етичні, психологічні та соціальні аспекти реабілітаційної роботи. Це чудова можливість для підлітків та молодих людей не лише ознайомитися з перспективною професією, але й отримати можливість допомагати іншим у їхньому процесі відновлення, розвиваючи при цьому співчуття та гуманізм.

Для багатьох учнів ця програма може стати першим кроком до вибору професії, яка буде не лише фінансово стабільною, але й надзвичайно значущою для суспільства. Школа юного реабілітолога також сприяє формуванню інклюзивного ставлення до людей з особливими потребами, що важливо в умовах сучасного суспільства, де інтеграція та підтримка кожної людини є пріоритетними. Це шанс стати частиною великої та важливої сфери соціальної роботи, яка має величезний вплив на покращення якості життя людей.

І звісно, куди ж без практики, доцент кафедри Олександр Михайлович Прохорчук, заохотив учнів до реабілітації, в межах якої не лише продемонстрував ефективні методи, а й наголосив на важливості догляду за власним здоров'ям у повсякденному житті. Він показав прості, але дуже корисні вправи, що дозволяють зняти напругу з м'язів шиї та спини, які часто є причиною головного болю у сучасному світі. Такі вправи можна виконувати навіть у робочому середовищі, що дозволяє підтримувати гарне самопочуття протягом дня.Також, Олександр Михайлович розповів про важливість ранкової гімнастики, яка не лише активізує кровообіг, а й покращує загальний фізичний стан організму. Він поділився з учасниками техніками дихальних вправ, які допомагають заспокоїти нервову систему і налаштуватися на продуктивний день. За словами викладача, регулярні заняття такими вправами сприяють не лише фізичному відновленню, а й покращенню емоційного фону.

Однією з найбільш корисних частин заняття став урок самомасажу, де учні навчилися самостійно знімати стрес і розслабляти напружені ділянки тіла. Олександр Михайлович показав, як правильно виконувати масаж шиї, плечей та голови, щоб зняти легкий біль і дискомфорт.

Завдяки таким практичним заняттям, учні не лише отримали теоретичні знання, але й змогли на власному досвіді переконатися в ефективності методів, які можуть стати невід'ємною частиною їхнього життя. Це допомагає не лише покращити фізичний стан, але й створює основи для подальшої професійної роботи в галузі реабілітації та соціальної підтримки.

Кафедра соціальної роботи та реабілітації гуманітарно-педагогічного факультету НУБіП України – це кафедра, яка втілює в життя прогресивні методи розвитку соціальної роботи. Учасники заходу, майбутні абітурієнти, поділились позитивними враженнями від зустрічі, адже отримали поради для підтримки власного здоров’я та необхідну інформацію для роздумів над власним майбутнім.

Викладачі кафедри соціальної роботи та реабілітації
Наталія Бондаренко, Каріна Власенко, Катерина Нагорна

---Навчання без бар’єрів: презентуємо інклюзивну комп’ютерну лабораторію в НУБІП України---

Сучасний етап розвитку суспільства характеризується численними викликами, такими як повномасштабна війна, економічна нестабільність, демографічна криза та соціальна незахищеність, які вимагають від держави та кожного громадянина мобілізації зусиль, енергії та волі для їх подолання, пошуку ефективних рішень, просування вперед і впровадження прогресивних змін.Головний вектор таких змін полягає в забезпеченні рівного і справедливого доступу до всіх суспільних благ дітям, молоді і дорослим, незалежно від їх соціального статусу, стану здоров’я, наявності фізичного чи інтелектуального порушення.

За цих умов важко переоцінити роль освіти, зокрема університетів, у формуванні високоінтелектуального, розвиненого, толерантного суспільства. Новий підхід до організації освітнього процесу передбачає створення інклюзивного освітнього середовища, що охоплює адаптацію фізичного простору, методів викладання та оцінювання з урахуванням індивідуальних потреб студентів, використання інноваційних технологій, формування толерантного середовища в університетській спільноті та забезпечення підтримки студентів через консультації, наставництво та доступ до додаткових ресурсів. Саме така стратегія реалізовується сьогодні в Національному університеті біоресурсів і природокористування України, який вже понад 125 років засвідчує свою здатність виконувати основну місію – підготовку висококваліфікованих кадрів, незважаючи на буремні події, численні виклики та негаразди. Тож створення інклюзивного освітнього середовища, де кожен має можливість розвивати свої здібності, здобувати знання та досягати успіху, зумовило розвиток нових напрямів у діяльності університету. Зокрема, значні зусилля були сконцентровані на інвестиції в інфраструктуру та забезпечення універсального дизайну приміщень, облаштування пандусів, спеціалізованих підйомників та ліфтів, забезпечення доступу до закладів харчування, облаштування санвузлів, закупівлю адаптованих меблів тощо.

У 2024 році з ініціативи кафедри соціальної роботи та реабілітації при підтримці деканату гуманітарно-педагогічного факультету та ректорату Національного університету біоресурсів і природокористування України створено першу серед вітчизняних закладів вищої освіти інклюзивну комп’ютерну «Лабораторію цифрових технологій в соціальній роботі». Концепція її заснування передбачала врахування щонайменше двох ключових аспектів: перший – це створення умов для формування цифрових компетентностей у здобувачів освіти з/без особливих освітніх потреб; другий – це підготовка майбутніх фахівців за спеціальністю «Соціальна робота» до професійної діяльності в умовах соціальної інклюзії в контексті формування умінь та навичок підбору, налаштування, застосування спеціалізованих програмних засобів і пристроїв, які дозволяють особам з порушеннями зору, слуху, опорно-рухового апарату використовувати комп’ютеризовані пристрої для опрацювання інформації, використання ресурсів мережі Інтернет, спілкування, відпочинку, дозвілля тощо.
Реалізація першої мети потребувала суттєвої реконструкції фізичного простору, моделювання інтер’єру та меблів з урахуванням принципів універсального дизайну. Було враховано низку норм та вимог, зокрема, забезпечена: ширина дверей 90 см зі спеціальними пристосуваннями для легкого користування та оглядовими прозорими панелями; відсутність порогів для вільного пересуватися аудиторією на кріслі колісному; адаптовані до потреб здобувачів освіти з інвалідністю меблі; електричне освітлення та жалюзі на вікнах для регулювання світлового потоку; колірні рішення у дизайні інтер’єру та інші заходи для організації навчального процесу. Комплекс таких рішень, у поєднанні з іншим заходами, дозволили отримати в університеті першу комп’ютерну лабораторію, яка дає змогу повноцінно здобувати якісну професійну освіту, формувати цифрову компетентність, сприяючи інтеграції студентів у сучасне інформаційне суспільство, розвитку їх творчого потенціалу та підвищенню конкурентоспроможності на ринку праці.

Виконання наступного завдання – використання інклюзивної комп’ютерної лабораторії в якості навчального полігону вивчення сучасних інформаційних технологій в сфері надання соціальних послуг потребувало, в першу чергу, оснащення робочих місць не тільки сучасними комп’ютерами, а і цілою низкою спеціалізованого програмного та апаратного забезпечення. Це зумовлено тим, що на сучасному етапі розвитку цифрового суспільства виникла нагальна потреба у встановленому балансі між вимогами надання широкого спектру соціальних послуг громадянам та методами організації їх задоволення. Тому у змісті дисципліни «Інформаційні технології в соціальній роботі», яку майбутні фахівці опановують у цій лабораторії, передбачено теми, спрямовані на формування у них здатності аналізувати потреби осіб з інвалідністю та пропонувати відповідні програмні й апаратні рішення для забезпечення їхніх інформаційних потреб. Важливо, що деталізація цих спеціалізованих рішень значною мірою залежить від нозологічних проблем людей з інвалідністю (сенсорні, рухові, ментальні), що вимагають спеціального підходу та адаптованих рішень, які враховують їхні індивідуальні особливості та потреби. Щоб впоратися із такою непростою задачею, в лабораторії опановують практичні навички роботи з різними типами спеціалізованого програмного забезпечення. До них належать екранні зчитувачі, програми для збільшення зображення на екрані, віртуальні клавіатури, програмне забезпечення для субтитрування мовлення, інструменти перетворення мовлення на текст, а також програми для відео зв’язку, що підтримують текстові повідомлення. Такий підхід дозволяє студентам здобути компетентності, необхідних для розробки та впровадження ефективних рішень, орієнтованих на потреби людей з інвалідністю.

Особливу зацікавленість у майбутніх соціальних працівників викликає відпрацювання навичок роботи з програмним забезпеченням, яке надає можливість керувати комп’ютером за допомогою руху очей із використанням відповідного пристрою – айтрекера. Ця технологія дозволяє рухати курсор на екрані, здійснювати навігацію по файловій структурі, запускати додатки, переглядати веб-сайти, а також набирати текст на віртуальній клавіатурі. Програма є особливо цінною для людей, які повністю втратили функціональність кінцівок, оскільки сприяє їхньому поверненню до активного суспільного життя. Крім того, технічне забезпечення лабораторії включає спеціалізовані трекболи, розроблені для осіб з інвалідністю, а також адаптовані клавіатури для людей із порушеннями зору, що розширює можливості інклюзивного навчання.

Оснащення «Лабораторії цифрових технологій у соціальній роботі» відбувається на стадії активного розвитку, поступово наближаючи реалізацію амбітної мети – створення інноваційного центру, орієнтованого на інтеграцію сучасних цифрових технологій та принципів безбар’єрності. Цей спеціалізований центр стане не лише місцем для відпрацювання практичних навичок майбутніх соціальних працівників, але й платформою для розробки інноваційних рішень, спрямованих на підвищення якості життя осіб з інвалідністю . Комплексний підхід до простору та використання передових технологій сприяє формуванню середовища, яке відповідає сучасним вимогам інклюзивності та забезпечує рівні можливості для всіх членів суспільства.

Професори кафедри соціальної роботи та реабілітації
Ростислав Тарасенко та Ірина Демченко