Ro3kvit: Urban Coalition for Ukraine

Як невеликі зміни можуть запустити великі перетворення👇

Новий Стебник, як і багато невеликих міст, стикається з викликами, знайомими багатьом громадам: браком якісних громадських просторів, потребою в оновленні інфраструктури та створенні нових місць для відпочинку й спілкування.

Одним із ресурсів для розвитку може стати річка Солониця. Її інтеграція в міський простір відкриває можливості для створення зелених пішохідних і велосипедних маршрутів, які поєднають різні частини району.

У своїй концепції ми зосередилися на трьох територіях:

• просторі біля Народного дому;

• озері та Молодіжному парку;

• житловому кварталі з новими рішеннями для паркування та озеленення.

Усі запропоновані зміни мають локальний характер, але разом можуть суттєво покращити повсякденний досвід мешканців і зробити район більш комфортним для життя.

Більше інформації на сайті Ro3kvit.

Проєкт було профінансовано Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку (BMZ) уряду Федеративної Республіки Німеччина. Цей документ був розроблений ГО Ro3kvit для Дрогобицької громади за підтримки UN-Habitat Ukraine / Офіс ООН-Хабітат в Україні та фінансування BMZ.

Українські фахівці розробили шість пілотних проєктів для Ніжинської громади — від інтеграції річки Остер у міську структуру до переосмислення громадських просторів, міської спадщини та транспортних вузлів.

Це результат програми Rapid Urban Re-Innovation (RURI), яка об’єднала архітекторів, урбаністів, дослідників, представників громадських організацій та незалежних практик навколо пошуку рішень для розвитку українських міст.

Протягом кількох місяців учасники аналізували міське середовище, формували візії розвитку та розробляли проєктні рішення для Ніжинської громади.

Для роботи в програмі було обрано Ніжинську громаду, яка вже реалізує низку ініціатив у сфері міського розвитку та демонструє готовність працювати з довгостроковими просторовими рішеннями навіть в умовах війни.

У межах навчальних модулів учасники працювали з принципами інтегрованого планування та відновлення міст, досліджували підходи до сталого розвитку та розробляли урбан-дизайн проєкти для громади.

Результати роботи команд — на слайдах.

Програма організовується Ro3kvit Urban Coalition разом з Innovation Leadership Group (ILG)- шведською агенцією, що працює у сфері інноваційного лідерства та навчає професіоналів створювати рішення для складних викликів за допомогою дизайн-мислення. Програма фінансується Шведським Інститутом.

Що означає відбудова, якщо йдеться не лише про відновлення інфраструктури, а про переосмислення самих систем — екологічних, просторових, економічних?

Запрошуємо на лекцію Регенеративний підхід до відбудови міст і регіонів, присвячену регенеративному плануванню міських-регіонів — підходу, що розглядає міста й території як взаємопов’язані живі системи, здатні не лише зменшувати шкоду, а й відновлювати ресурси, середовище та зв’язки між людьми.

Лекція складатиметься з двох частин:
👉теоретичної — про принципи regenerative systems planning та їхні наслідки для політик і стратегій розвитку;
👉практичної — з прикладами реалізованих проєктів і просторових рішень.

Спікери:
👤Скотт Едмондсон — урбаніст і дослідник регенеративного урбанізму, колишній Senior Planner-Analyst San Francisco Planning Department, де він працював над програмою biophilic and regenerative city та розвитком інтегрованого системного планування.

👤 Чарльз Келлі — архітектор та урбан-дизайнер із понад 35-річним досвідом, автор і учасник низки проєктів у сфері сталого розвитку в США та Азії, зокрема Pearl District у Портленді, Southwest EcoDistrict у Вашингтоні та Kashiwa no ha Smart City в Японії.

Для українського контексту ця розмова важлива як спроба подивитися на відбудову через довші цикли — воду, ландшафти, ресурси, локальні економіки та здатність територій підтримувати життя в майбутньому.

Модераторка: Лілет Бредделс — проєктна менеджерка Ro3kvit.

Коли: 28 травня (четвер)
18:00–19:30 CET

Онлайн — реєстрація за посиланням: https://us06web.zoom.us/webinar/register/WN_9HQDmqw1Rhmx_fRE5Q29nw

Лекція відбудеться англійською мовою із синхронним перекладом українською. Після події передбачено відкриту дискусію з аудиторією та сесію запитань і відповідей.

У межах проєкту Fundamentals of Urbanism for Recovery відбувся воркшоп з урбан-дизайну, побудований як інтенсивна «pressure cooker» лабораторія — швидкий перехід від аналізу до просторових пропозицій через роботу з чотирма взаємопов’язаними вимірами: залученням, дизайном, сталістю та безпекою.

Учасники й учасниці — випускники онлайн-курсу Fundamentals of Urbanism for Recovery, представники університетів та учасники відкритого набору — працювали з реальною ділянкою в центрі Києва. Для роботи були підготовлені матеріали про історію місця, природне середовище, просторові характеристики та потенціал території.

Фокусом була не окрема типологія, а здатність працювати з кількома шарами одночасно: як інтегрувати безпекові обмеження у просторові рішення, як проєктувати в умовах обмежених ресурсів, як враховувати різні рівні участі та потреби різних груп, як працювати з конфліктними інтересами й невизначеністю воєнного контексту не як винятком, а як вихідною умовою.

Різні професійні та академічні бекграунди сформували міждисциплінарні команди, які за короткий час розробили низку підходів і просторових рішень, потенційно релевантних не лише для цієї ділянки, а й для десятків подібних просторів по всій Україні.

Детальнішими результатами воркшопу поділимося згодом.

Реалізація курсу стала можливою за підтримки Нідерландського агентства підприємництва, що діє від імені уряду Нідерландів на підтримку Цілей сталого розвитку.

Старі рішення часто продовжують формувати міста навіть тоді, коли сама реальність навколо вже кардинально змінилася. Інфраструктура, логіка планування й просторові моделі минулого часто виявляються сильнішими за нові виклики — і саме це багато в чому визначає, як виглядає наше сьогодення.

У новому матеріалі — про інерцію міста, спадок модерністського планування та про те, чому відновлення України потребує не лише фізичної відбудови, а й переосмислення підходів до розвитку.

Матеріал підготували для Pragmatika — читайте за посиланням:
Pragmatika 💜

Місто, в якому старі рішення керують новою реальністю - PRAGMATIKA.MEDIA Сьогодні, коли індустріальна система більше не гарантує стабільності, міста опиняються перед необхідністю переосмислення: ким вони є без заводу в центрі всього?

Минулого тижня в Стокгольм українські громади представляли свої пілотні проєкти та обговорювали можливості їх реалізації з міжнародними партнерами.

Учасники програми «Переосмислення міст 2.0» працюють із різними контекстами, але мають спільне завдання: оформити локальні потреби у проєкти, які можуть бути профінансовані та реалізовані.

Це стало центром розмови на Stockholm Summit – Rethinking Cities in Ukraine: як структурувати проєкти, зробити їх зрозумілими для партнерів і довести до етапу реалізації.

Під час конференції громади презентували свої ініціативи та отримали зворотний зв’язок — що працює, що потребує доопрацювання, і де є потенціал для співпраці.

Окрім цього, учасники відвідали:
👉 Södertörns Fjärrvärme — систему централізованого теплопостачання
👉 Käppala wastewater treatment plant — очисні потужності
👉 та долучилися до обміну досвідом зі шведськими муніципалітетами

Ця поїздка — про перехід від ідей до більш чітко сформованих проєктів і перші кроки до партнерств, необхідних для їх реалізації.

Програма організована Стокгольмською школою бізнесу, Стокгольмським університетом та урбаністичною коаліцією Ro3kvit за фінансової підтримки Програми співробітництва Шведського інституту в Україні.

У нас залишилося кілька вільних місць на інтенсивний семінар «Rethinking Urban Space in Times of Uncertainty», який відбудеться наступного тижня (6-8 травня) у Києві!

Це триденна лабораторія з міського дизайну, де учасники працюватимуть з реальним міським простором у центрі Києва як майданчиком для тестування інтегрованих підходів до його трансформації. У фокусі воркшопу — як працювати одночасно на декількох рівнях — просторовому, соціальному, безпековому та ресурсному — та як розробляти обґрунтовані рішення в умовах невизначеності.

Формат 👉 командна робота в режимі швидкого реагування — від аналізу до пропозицій упродовж трьох днів
робота з реальним міським простором та підготовленими матеріалами інтеграція проєктування, залучення громадськості, сталості та безпеки в єдиний процес

Результат 👉 Команди розроблять чіткі, зрозумілі та візуально сильні пропозиції, що поєднують короткострокові дії з довгостроковим баченням, з акцентом на рішеннях, які можна пояснити, обґрунтувати та потенційно реалізувати.

Для кого це 👉 Ми шукаємо амбітних фахівців з архітектури, містобудування або суміжних галузей, які вже мають практичний досвід та принаймні ступінь бакалавра, які хочуть працювати з реальними міськими викликами та поглибити свої навички в підходах до партисипативного та інтегрованого дизайну.

Участь безкоштовна.
Робоча мова: англійська.

Більш детальну інформацію можна знайти в документі: https://drive.google.com/file/d/1gkw291g5VMDVHWpDYKOKEllmXHJCo8oh/view?usp=drive_link

→ Подайте заявку за допомогою Google-форми до суботи, 2 травня (включно): https://forms.gle/PyJRP6WczVHB7Yj17

Повідомлення про результати відбору буде надіслано не пізніше понеділка, 4 травня.

У відновленні спадщини слово “партисипація” звучить майже в кожному проєкті. Але за ним часто стоять дуже різні практики: від формального збору думок до реального впливу на рішення.

Проблема в тому, що ці підходи часто змішують. І тоді партисипація зводиться до консультацій, які не змінюють того, як насправді ухвалюються рішення. Це особливо критично в контексті післявоєнного відновлення. Йдеться не лише про фізичні об’єкти, а про середовища, що зазнали руйнувань, втрат і змін через війну. І про значення, пам’ять та ідентичність, які з ними пов’язані.

У таких ситуаціях питання не в тому, як зібрати більше думок. Питання в тому, хто має право визначати цінність і майбутнє спадщини. Перехід від консультації до співприйняття рішень це про зміну логіки процесу: від моделі, де рішення зосереджені в експертів, до більш розподіленої відповідальності.

Це складніше, довше і часто менш передбачувано. Але без цього “партисипація/участь” залишається формальністю й не працює там, де потрібно відновлювати не лише простір, а й довіру та зв’язки між людьми і місцем.

▶️ Ми детальніше говоримо про це в подкасті, створеному разом з u-re-herit — зокрема в епізоді 4 та 5 (про партисипацію). Посилання: https://www.youtube.com//videos

Цю серію відео створено в межах проєкту UREHERIT у співпраці з: Національною спілкою архітекторів України (НСАУ), Ro3kvit, CNAPPC, Асоціацією архітекторів Литви, Королівською данською академією (Інститут технологій та архітектури), Естонською асоціацією архітекторів, Палатою архітекторів Румунії, Архітекторами Швеції, Харківською школою архітектури, Bundeskammer der Ziviltechniker:innen (BKZT) та Bundesarchitektenkammer (BAK).

Наша участь у конкурсі на соціальне житло у Львові стала не лише проєктною роботою, а й способом поставити питання: що таке “соціальне житло” в українському контексті сьогодні?

У ньому одночасно поєднуються різні, часто суперечливі очікування: соціальні, просторові, економічні. Від нього очікують бути і інструментом відновлення, і моделлю доступного житла, і носієм нової міської якості. Але без чіткого фокусу ці ролі починають розмивати одна одну.

Наш підхід починався з людини. Соціальне житло ми бачимо як середовище, де різні життєві досвіди переплітаються і формують спільність. Ми пропонуємо житловий квартал як емоційно підтримуючий простір для людей з різними потребами і досвідом, об’єднаних пошуком нового дому.

Простір організований так, щоб підтримувати взаємодію на різних рівнях — від найближчих сусідів до ширшої спільноти. Спільні зони і щоденні контакти стають його основою. Архітектура задає рамку, в якій ці зв’язки можуть виникати і розвиватися.

Водночас цей досвід показує, що ключовим питанням залишається не кількість вимог, а їхня узгодженість і розуміння того, для кого і під які сценарії проєктується це житло.

Наш проєкт формує квартал як систему взаємодії — між людьми, матеріалами та міським контекстом. Циркулярні матеріали і конструктивні рішення стають частиною цієї логіки: повторне використання ресурсів, робота з локальними матеріалами, раціональне використання конструкцій.

Пластика забудови покращує мікроклімат і інсоляцію, а балкони, тераси та вхідні групи працюють як простори щоденної взаємодії.

Ми ділимося цим проєктом як частиною цієї розмови. Детальніше на нашому сайті: https://ro3kvit.com/ua/projects/social_housing_in_lviv

Як посприяти сталому розвитку українських міст?
Саме над цим працює проєкт SUN4Ukraine – і команда Ro3kvit: Urban Coalition for Ukraine є його важливою частиною 💡

SUN4Ukraine допомагає громадам розробляти Плани кліматичної нейтральності – дорожні карти досягнення нульового рівня викидів парникових газів до 2050 року. Вони забезпечать системні рішення: від енергетики й мобільності до управління відходами та відновлення довкілля з урахуванням викликів війни.

Ro3kvit у проєкті відповідає за Програму підвищення спроможності, яка допомагає містам мислити стратегічно. Разом із громадами ми досліджуємо, як працюють міські системи, створюємо ефективні моделі управління, залучаємо мешканців до прийняття рішень і допомагаємо перетворювати ідеї на реальні проєкти, готові до фінансування.

Особливість програми у поєднанні різних рівнів: від базового розуміння кліматичної нейтральності до розробки інвестиційних проєктів і роботи з фінансовими інструментами. Це дозволяє містам рухатися від бачення до дій і результатів.

“Наша Програма підвищення спроможності синхронізована з розробкою Плану кліматичної нейтральності. Вона балансує між технічними інструментами та «soft» компонентами, зокрема специфікою управління, побудовою взаємодії зі стейкхолдерами та ухваленням рішень у контексті кліматичної нейтральності, що дозволяє містам переходити від фрагментованих ініціатив до системних змін. Ключовим є процесний підхід: навчання відбувається паралельно з реальною роботою муніципалітетів, через ітерації, перевірки прогресу та практичні завдання, що формує не лише знання, а здатність діяти та впроваджувати зміни в складному середовищі поточних викликів,” – Margo Didichenko, проєктна менеджерка Ro3kvit та архітекторка.

SUN4Ukraine – це платформа для трансформації українських міст уже сьогодні.

👉 Підписуйтесь на SUN4Ukraine, щоб дізнаватися більше про те, як створюється кліматично нейтральне майбутнє України разом.