Відділ науково-інформаційного забезпечення інноваційних процесів

  • Home
  • Ukraine
  • Kharkiv
  • Відділ науково-інформаційного забезпечення інноваційних процесів

Відділ науково-інформаційного забезпечення інноваційних процесів Contact information, map and directions, contact form, opening hours, services, ratings, photos, videos and announcements from Відділ науково-інформаційного забезпечення інноваційних процесів, Харків, пров. Короленка, 18, Kharkiv.

Запрошуємо ознайомитися з книжковою виставкою «Основи 3D-друку»!У відділі експонується тематична виставка, присвячена су...
31/08/2026

Запрошуємо ознайомитися з книжковою виставкою «Основи 3D-друку»!

У відділі експонується тематична виставка, присвячена сучасним технологіям 3D-моделювання та 3D-друку. Її тема підтримує спрямованість практичних занять із 3D-друку для дітей, що реалізуються в межах грантового проєкту УКФ «Живі ремесла Слобожанщини».

На виставці представлені книги та статті, які допоможуть більше дізнатися про 3D-моделювання, принципи роботи 3D-принтерів, сучасні технології та можливості їх практичного застосування.

Запрошуємо всіх, хто цікавиться сучасними технологіями, конструюванням та творчими можливостями 3D-друку, завітати до відділу та ознайомитися з представленими виданнями.

Виставка експонуватиметься до середини жовтня.

#ВІП #ХДНБ

29 серпня Харківській державній науковій бібліотеці імені В. Г. Короленка відбулося друге пізнавальне заняття з 3D-друку...
30/08/2026

29 серпня Харківській державній науковій бібліотеці імені В. Г. Короленка відбулося друге пізнавальне заняття з 3D-друку для дітей, яке реалізується в межах грантового проєкту від УКФ «Живі ремесла Слобожанщини». Під час заходу юні учасники не лише опанували сучасні технології, а й власноруч долучилися до створення спільного творчого проєкту.

На початку зустрічі тренер Володимир Глущенко ознайомив дітей із будовою та принципом роботи 3D-принтера, а також провів обов'язковий інструктаж з техніки безпеки. Після цього діти побачили процес створення об'єктів наживо: разом із тренером вони запустили друк відомої тестової моделі — 3D Benchy, спостерігаючи, як шар за шаром пластику народжується готова фігурка.

Далі розпочалася практично-теоретична частина: кожен учасник із захопленням створював власну частину піксельного патерну класичного слобожанського орнаменту. Наприкінці всі окремі деталі мають об'єднатися в єдине спільне панно.

Заняття чудово поєднало технології, традиційну спадщину та командну роботу, залишивши у дітей море позитивних вражень і мотивації для нових звершень..

#ЖивіРемеслаСлобожанщини #УКФ #ХДНБ #ВІП #СлобожанськіОрнаменти #ОсвітаХарків #ХарківМейкерство

Колектив відділу науково-інформаційного забезпечення інноваційних процесів ХДНБ ім. В. Г. Короленка долучився до Всеукра...
29/08/2026

Колектив відділу науково-інформаційного забезпечення інноваційних процесів ХДНБ ім. В. Г. Короленка долучився до Всеукраїнської акції «Стіл Пам'яті», присвяченої Дню пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

У межах ініціативи у відділі зарезервували окремий стіл як символ шани, вдячності та пам'яті про тих, хто віддав найдорожче — своє життя — за свободу та мирне майбутнє України. Ми пам'ятаємо кожного та кожну. Вічна слава та шана нашим Героям!

#СтілПамяті #ДеньПамятіЗахисників #Памятаємо #ХДНБ #ВІП #ХДНБ #ГероїНеВмирають

28 серпня 2026 року в Харківській державній науковій бібліотеці імені В. Г. Короленка відбулася знакова для нашого міста...
28/08/2026

28 серпня 2026 року в Харківській державній науковій бібліотеці імені В. Г. Короленка відбулася знакова для нашого міста подія — творча зустріч із відомими письменниками Дмитром Громовим та Олегом Ладиженським, знаними під спільним псевдонімом Генрі Лайон Олді.

Особливо приємно, що затишною локацією для цієї щирої та натхненної розмови став саме читальний зал відділу науково-інформаційного забезпечення інноваційних процесів. Захід залишив надзвичайно теплі та приємні враження у всіх присутніх, подарувавши незабутні хвилини живого спілкування з майстрами слова.

#ХДНБ #ГенріЛайонОлді #ДмитроГромов #ОлегЛадиженський #КультурнийХарків #ХарківБібліотечний #ВІП #СучаснаЛітература #Фантастика

27 серпня 1962 року з мису Канаверал у США стартував космічний апарат Mariner 2, який назавжди змінив історію дослідженн...
27/08/2026

27 серпня 1962 року з мису Канаверал у США стартував космічний апарат Mariner 2, який назавжди змінив історію дослідження Сонячної системи. Його метою була Венера, найближча до Землі планета.

До цього людство вже запускало космічні апарати, але жоден ще не зміг успішно дістатися іншої планети. Mariner 2 мав це змінити.

Подорож виявилася зовсім не простою. Апарат пережив низку технічних проблем: кілька разів виходила з ладу одна із сонячних батарей, виникали проблеми із системами орієнтації, а температура апарата небезпечно підвищувалася під час наближення до Венери. Проте інженерам вдалося зберегти його працездатність.

14 грудня 1962 року Mariner 2 пролетів повз Венеру на відстані близько 34,9 тис. км. Це стало першим успішним близьким дослідженням іншої планети космічним апаратом.

І тут почалися справжні відкриття.

🔬 Mariner 2 показав, що Венера зовсім не схожа на теплий «двійник Землі», якою її іноді уявляли. Прилади виміряли надзвичайно високу температуру поверхні — приблизно 216–237 °C за даними радіометрів. Апарат також отримав дані про атмосферу Венери та відсутність у неї значного магнітного поля.

Але Mariner 2 досліджував не лише Венеру. Під час польоту між Землею та планетою він підтвердив існування сонячного вітру — постійного потоку заряджених частинок, що рухається від Сонця. Також апарат досліджував космічний пил, космічні промені та міжпланетне середовище.

Ще один неймовірний факт: Mariner 2 передавав наукові дані на Землю зі швидкістю лише 8⅓ біта за секунду. Сьогодні така швидкість здається майже неймовірно малою, але саме цих крихітних потоків інформації вистачило, щоб людство вперше отримало дані безпосередньо з іншої планети.

27 серпня 1962 року Mariner 2 вирушив у подорож до Венери. Через 109 днів він став першим успішним міжпланетним апаратом.

Цей невеликий космічний апарат започаткував нову еру — еру, коли інші планети перестали бути лише далекими об'єктами спостережень і стали місцями, куди людство може відправляти своїх роботизованих дослідників.

Від Mariner 2 — до сучасних марсоходів, телескопів і міжпланетних станцій. Велика космічна подорож почалася з маленького апарата, який наважився вирушити до Венери.

#Венера #Космос #Астрономія #КосмічніДослідження #ІсторіяНауки #ІсторіяТехніки #Винахідництво #Інновації #АерокосмічніТехнології #ВІП #ХДНБ #БібліотекаКороленка

Електромобіль: є питанняЩе кілька років тому електромобілі здавалися футуристичною іграшкою для ентузіастів. Сьогодні ж ...
26/08/2026

Електромобіль: є питання

Ще кілька років тому електромобілі здавалися футуристичною іграшкою для ентузіастів. Сьогодні ж це повноцінний тренд, який стрімко завойовує міста й дороги. Але чи все так безхмарно, як обіцяють виробники, а з ними й транспортні оптимісти? Спробуймо розібратися з т.з. вирішення сьогоднішніх транспортних питань!
🌍 Зелений прорив - це благо?
На перший погляд, безумовно! Нульові викиди в місті; жодного диму та сажі на вулицях, а це суттєво покращує повітря й наше існування в мегаполісах.
Енергонезалежність: Можливість заряджати авто від власних сонячних панелей та менша залежність від нафтового ринку і стрімких цін на пальне. А ще - комфорт та динаміка. Тиша в салоні, миттєвий розгін та мінімальна потреба у техобслуговуванні (менше рухомих деталей - менше поламок і сюрпризів у дорозі).
Але існує й тіньовий бік, що лякає у ближньому завтра. Він перш за все пов’язаний зі створенням та утилізацією тягових акумуляторів. Видобуток літію для них, кобальту та нікелю завдає шкоди природі, а масштабна переробка відпрацьованих батарей поки що не має ідеального вирішення. Це питання енергозатратне, вимагає будівництва спеціальних підприємств, способів ліквідації шкідливих відходів та ін.

А ще масовий перехід на електротранспорт вимагає повної модернізації енергосистем. Чи витримають наші розетки масові підключення авто? Принаймні у Харкові достеменно відповісти на це запитання навряд чи хто зможе.

Важливо й те, що залишиться після відпрацьованих авто завтра. Порівняно з 2024 р. автопарк на електротязі минулого року зріс у Харкові відчутно, а ось сервіс - не встигає. Навіть спекотне літо додає труднощів. Водії скаржаться, що спека помітно утруднює заряджання автівок. Ну і поширюються запитання, куди подіти зношені батареї, адже до нас приїхала більшість уже вживаних машин...

То як же з електроавто: бути чи обмежувати розвиток? Такий транспортний засіб - справді потужний інструмент сучасної цивілізації. Але сам по собі він не вирішує транспортних проблем мегаполісів (затори залишаються, стоянкових місць все менше). Це швидше еволюційний крок, який потребує розумного регулювання, розвитку громадського транспорту та зеленої енергетики.

А чи є сьогодні гідна альтернатива?

Далекоглядні вказують на приклад японців з поширення автівок на водні (до речі, перший такий з’явився свого часу в Харкові, в інституті проблем машинобудування). Але зараз ця перспектива нам не підходить: потрібні відповідні технології, заправна інфраструктура, яких практично немає.

Для багатьох людей сьогодні перспективніший звичайний гібрид (HEV). Він поєднує бензиновий двигун; невелику тягову батарею з електродвигуном. Не потребує заряджання від розетки. Значно менше залежить від зарядної інфраструктури. І звичайно ж не має тієї самої великої тягової батареї, яку невдовзі доведеться міняти або переробляти.

Plug-in hybrid (PHEV) - гібридний електромобіль, що підключається до мережі (або просто плагін-гібрид / під'єднуваний гібрид) - ще один цікавий компроміс: у місті можна їздити переважно на електриці, а на далекі відстані підключати бензиновий двигун. Але конструкція складніша, бо фактично має два силові агрегати. Як би там не було, кожному автомобілісту доведеться обирати свій варіант. І економічна та практична доцільність продиктують належний вердикт.

#Електромобіль #Екологія #Технології #Майбутнє #ХДНБ #ВІП

26 серпня 1791 року уряд США видав одні з перших федеральних патентів, пов’язаних із використанням парової енергії для р...
26/08/2026

26 серпня 1791 року уряд США видав одні з перших федеральних патентів, пов’язаних із використанням парової енергії для руху суден. Патенти отримали, зокрема, американські винахідники Джон Фітч та Джеймс Рамзі.

Джон Фітч працював над ідеєю парового судна ще з 1780-х років. Його конструкція передбачала використання сили пари для приведення в рух системи весел або лопатей. Фітч не просто створював моделі — він проводив практичні випробування своїх суден і намагався довести, що парова машина може стати новим способом пересування водою.
Джеймс Рамзі запропонував інший принцип. У його конструкції вода за допомогою пари забиралася через систему труб і з великою швидкістю виштовхувалася назад, створюючи реактивну тягу. У 1787 році Рамзі демонстрував роботу свого парового судна на річці Потомак.

Але історія цих винаходів була не лише історією технічних експериментів. Фітч і Рамзі стали суперниками, кожен вважав себе справжнім винахідником парового судна. Їхня суперечка зрештою дійшла до нового федерального патентного відомства США. 26 серпня 1791 року патенти отримали одразу кілька винахідників, серед яких були Фітч, Рамзі, Натан Рід і Джон Стівенс.

Цікаво, що патент Фітча був підписаний Джорджем Вашингтоном, а серед посадовців, які засвідчували патенти, був Томас Джефферсон.

Проте жодному з винахідників не вдалося одразу перетворити свою розробку на успішний комерційний транспорт. Минуло ще кілька десятиліть, перш ніж пароплави стали практичним і масовим засобом пересування.

Ця історія особливо цікава тим, що винахід рідко з’являється завдяки одній людині. Різні винахідники можуть одночасно шукати розв’язання однієї проблеми, пропонувати принципово різні конструкції та навіть змагатися за право вважатися першим.

Від перших експериментальних парових човнів Фітча й Рамзі — до сучасних суден: технології змінюються, але прагнення людини рухатися швидше й ефективніше залишається незмінним.

#ІсторіяВинахідництва #Пароплав #ДжонФітч #ДжеймсРамзі #Винаходи #Наука #Техніка #Інженерія #ІсторіяТехнологій #Інновації #ВІП #ХДНБ #БібліотекаКороленка

25 серпня 1981 року космічний апарат Voyager 2 здійснив найближчий проліт повз Сатурн. Він наблизився до планети приблиз...
25/08/2026

25 серпня 1981 року космічний апарат Voyager 2 здійснив найближчий проліт повз Сатурн. Він наблизився до планети приблизно на 41 тисячу кілометрів від верхівки хмар і передав на Землю детальні зображення Сатурна, його кілець та супутників.

Науковців особливо цікавила складна система кілець Сатурна. Voyager 2 отримав зображення, які дозволили розглянути їхню структуру значно детальніше. Апарат також досліджував супутники планети — зокрема Енцелад, Тефію, Рею, Діону та Титан. Загалом під час прольоту було отримано близько 16 тисяч зображень Сатурна, його кілець і супутників.

Але Сатурн був для Voyager 2 лише черговою зупинкою.

Після нього апарат продовжив свою подорож до Урана, якого до цього жоден космічний апарат не досліджував зблизька. У 1989 році Voyager 2 досяг і Нептуна, ставши першим і досі єдиним апаратом, який побував біля обох цих планет.

І на цьому його подорож не закінчилася.

У листопаді 2018 року Voyager 2 вийшов за межі геліосфери — захисної «бульбашки» частинок і магнітного поля, створеної Сонцем, — і увійшов у міжзоряний простір. Він став другим після Voyager 1 рукотворним апаратом, який досяг міжзоряного простору.

Сьогодні Voyager 2 продовжує свою неймовірну подорож крізь космос. NASA досі отримує від нього наукові дані, хоча поступово вимикає окремі прилади, щоб зберегти енергію апарата. Станом на 2026 рік у роботі залишаються, зокрема, магнітометр і система дослідження плазмових хвиль.

Апарат, запущений у 1977 році, пережив кілька поколінь комп'ютерних технологій і продовжує працювати майже через пів століття після старту.

25 серпня 1981 року він побачив Сатурн. Сьогодні Voyager 2 уже дивиться набагато далі — туди, де починається простір між зорями.

#Сатурн #Космос #КосмічніДослідження #Астрономія #ІсторіяНауки #ІсторіяТехніки #Винахідництво #Інновації #ВІП #ХДНБ #БібліотекаКороленка

23 серпня 1856 року на засіданні Американської асоціації сприяння розвитку науки в Олбані було представлено дослідження ...
23/08/2026

23 серпня 1856 року на засіданні Американської асоціації сприяння розвитку науки в Олбані було представлено дослідження американської науковиці та винахідниці Юніс Ньютон Фут — «Обставини, що впливають на тепло сонячних променів». Її робота стала одним із перших експериментальних досліджень впливу атмосферних газів на нагрівання.

Що зробила Юніс Фут?

У домашній лабораторії вона проводила експерименти з кількома скляними циліндрами, термометрами та різними газами. Фут порівнювала, як нагріваються звичайне й вологе повітря, водень, кисень та вуглекислий газ, коли посудини перебувають під сонячним промінням.

Результат виявився надзвичайно цікавим: циліндр із вуглекислим газом нагрівався найсильніше й довше зберігав тепло. На підставі своїх спостережень Фут зробила висновок, що атмосфера з підвищеним вмістом цього газу могла б мати вищу температуру. Сьогодні це пов'язують із явищем, яке називають парниковим ефектом.

Але є ще одна важлива деталь цієї історії. У XIX столітті жінкам було значно складніше отримати визнання в науковому середовищі. На засіданні 23 серпня сама Юніс Фут не представляла свою роботу — її доповідь зачитав фізик і директор Смітсонівської інституції Джозеф Генрі. Пізніше стаття була опублікована під її власним ім'ям.

Через кілька років, у 1859 році, ірландський фізик Джон Тіндаль провів детальніші експерименти з поглинанням теплового випромінювання газами. Саме його тривалий час вважали одним із засновників фізики клімату, тоді як внесок Фут залишався маловідомим понад століття.

Сьогодні Юніс Фут вважають однією з піонерок фізики клімату. Її дослідження нагадує: іноді результати невеликого експерименту можуть мати значення далеко за межами своєї епохи.


#ЮнісФут #ІсторіяНауки #ІсторіяВинахідництва #ЖінкиВНауці #Фізика #Клімат #ПарниковийЕфект #Наука #Винаходи #ЦікавіФакти #ВІП #ХДНБ #БібліотекаКороленка

22 серпня в ХДНБ ім. В. Г. Короленка відбулося перше заняття з 3D-моделювання для дітей!Сьогодні розпочався новий захопл...
22/08/2026

22 серпня в ХДНБ ім. В. Г. Короленка відбулося перше заняття з 3D-моделювання для дітей!

Сьогодні розпочався новий захопливий курс, присвячений цифровому відтворенню елементів традиційної культури та створенню об’єктів за допомогою 3D-друку.

На перше вступне заняття завітали юні учасники, які одразу поринули у світ сучасних технологій. Тренер Володимир Васильович Глущенко — системний адміністратор, модератор Helsi та активний учасник мейкер-ком’юніті — знайшов індивідуальний підхід до кожної дитини. Він ознайомив гуртківців із програмами, у яких вони працюватимуть над своїми першими тривимірними проєктами. Співробітники відділу науково-інформаційного забезпечення інноваційних процесів активно допомагали з організаційними та технічними питаннями, аби заняття пройшло максимально комфортно та продуктивно.

Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми «Культура. Регіони» (ЛОТ 2 «Реінтеграція культурою» (проєкти для прифронтових та деокупованих територій)).

#ХДНБ #ВІП #УКФ #КультураРегіони #РеінтеграціяКультурою #Мейкерство #ДітиХарків #ЦифроваСпадщина

Address

Харків, пров. Короленка, 18
Kharkiv

Opening Hours

Monday 09:00 - 19:00
Tuesday 09:00 - 19:00
Wednesday 09:00 - 19:00
Thursday 09:00 - 19:00
Friday 09:00 - 19:00
Saturday 09:00 - 18:00
Sunday 09:00 - 18:00

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Відділ науково-інформаційного забезпечення інноваційних процесів posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The School

Send a message to Відділ науково-інформаційного забезпечення інноваційних процесів:

Shortcuts

Share