Кафедра українознавства ХНУ імені В. Н. Каразіна

  • Home
  • Ukraine
  • Kharkiv
  • Кафедра українознавства ХНУ імені В. Н. Каразіна

Кафедра українознавства ХНУ імені В. Н. Каразіна Кафедра українознавства Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

20/08/2026

80 років тому, 20 серпня 1946 року, у селі Васьковичі на Житомирщині народився Віктор Кордун — поет, перекладач, один із найяскравіших представників Київської школи поезії.

Ця школа виникла наприкінці 1960-х серед студентів філологічного та філософського факультетів Київського університету — і одразу опинилася під тиском. Кордун дебютував 1967 року на сторінках «Літературної України» — і того ж року був заборонений до друку. Незабаром його виключили й з університету, внісши до списку політично неблагонадійних. Довчався він уже в Київському інституті театрального мистецтва.

Попри заборони, його поезія жила — стримана на слова й барви, але густа на образи: світло, зерно, слід, ліс, пісок. Пізніше, вже маючи змогу писати відкрито, Кордун сам осмислив шлях свого покоління у програмній статті «Київська школа поетів».

Визнання прийшло згодом: премії імені Павла Тичини (1991) та Володимира Сосюри (1998), звання заслуженого діяча мистецтв України (2001). Був заступником голови президії Національної спілки письменників України.

Помер 3 вересня 2005 року в Києві.

190 років тому, 18 серпня 1836-го, на хуторі Переходівка на Чернігівщині народився Олександр Кониський, письменник, публ...
18/08/2026

190 років тому, 18 серпня 1836-го, на хуторі Переходівка на Чернігівщині народився Олександр Кониський, письменник, публіцист, лексикограф.

Він встиг побути земським адвокатом, який захищав «визволених невільників» після реформи 1861 року, вчителем недільних шкіл, засланцем до Вологди й Тотьми за громадську діяльність — і водночас автором слів, які сьогодні впізнає кожен: «Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни». Цю «Молитву за Україну» він написав 1885 року на музику Миколи Лисенка, і саме в обробці Олександра Кошиця вона стала духовним гімном нації.

Останнє десятиліття свого життя Кониський віддав праці, яку сьогодні назвали б справжнім науковим подвигом — двотомній біографії Тараса Шевченка. Заради неї він об'їздив Звенигородщину та інші шевченківські місця, розшукував людей, що особисто знали поета, збирав його листи, рукописи й спогади буквально по крихтах.

Він також доклався до того, щоб скромне літературне товариство у Львові перетворилося на Наукове товариство імені Шевченка — і віддав йому власну бібліотеку та архів.

У радянські часи його ім'я викреслювали з підручників, а твори — забороняли.

15 серпня — День археолога!Вітаємо усіх, чия наукова доля пов'язана з археологією — науковців кафедри археології та істо...
15/08/2026

15 серпня — День археолога!

Вітаємо усіх, чия наукова доля пов'язана з археологією — науковців кафедри археології та історичного факультету, керівників і учасників польових експедицій, студентів-практикантів, а також колектив Музею археології нашого університету.

Каразінські археологи не лише зберігають знахідки минулого, а й активно ведуть польові дослідження: щороку експедиції ХНУ працюють на Більському городищі — одному з найбільших городищ Східної Європи скіфської доби, а також досліджують пам'ятки салтівської культури та інших епох. Навіть у надскладних умовах війни ця робота триває.

Експозиція виставки «Воїн у дзеркалі часу» в Музеї археології ХНУ ім. В. Н. Каразіна.

14 серпня виповнюється 90 років від дня народження Степана Васильовича Мишанича (1936–2013) — українського фольклориста,...
14/08/2026

14 серпня виповнюється 90 років від дня народження Степана Васильовича Мишанича (1936–2013) — українського фольклориста, літературознавця, доктора філологічних наук, професора.

Учений присвятив життя дослідженню усної народної творчості та вихованню нових поколінь філологів. Майже два десятиліття (1991–2010) він очолював кафедру української літератури та фольклористики Донецького національного університету, де заснував і очолював науково-дослідні центри «Східноукраїнське народознавство» та «Життя і творчість Василя Стуса».

Степан Мишанич організовував масштабні фольклористичні експедиції, записуючи пісні, казки, легенди, перекази та народні оповідання — не лише на Поділлі й у Карпатах, а й серед української діаспори на Кубані, Зеленому Клині та в Західному Сибіру. Завдяки його роботі побачили світ фольклорні збірки «Пісні Поділля», «З гір Карпатських», «Народні оповідання» та «Змієві вали». Він також автор ґрунтовних досліджень із поетики народної прози, міфології у творчості Тараса Шевченка та історії українського фольклору.

130 років від дня народження Михайла Доленґо (Клокова) — видатного випускника та науковця Каразінського університету! ...
12/08/2026

130 років від дня народження Михайла Доленґо (Клокова) — видатного випускника та науковця Каразінського університету!

12 серпня відзначаємо ювілей унікальної особистості, чиє життя об’єднало ботаніку та поезію. Михайло Васильович Клоков (літературний псевдонім — Михайло Доленґо) у 1921 році наш університет, а згодом установив унікальний рекорд — одночасно навчався тут в аспірантурі з ботаніки та літературознавства.

Він описав близько 600 нових видів рослин, став співавтором 12-томної «Флори УРСР» та лауреатом Державної премії. На його честь названо рідкісну Березу Клокова.

Писав глибоку філософську лірику (збірки «Блакитна жалоба», «Узмінь») та досліджував творчість Володимира Сосюри.

До 1944 року викладав та очолював сектор квіткових рослин ботаніки при ХДУ, попри сталінські репресії та тиск радянського режиму.

11 серпня 2026 року у Роттердамі (Нідерланди) відбулася історична подія – за дорученням Президента України було ексгумов...
12/08/2026

11 серпня 2026 року у Роттердамі (Нідерланди) відбулася історична подія – за дорученням Президента України було ексгумовано та доправлено на Батьківщину останки полковника Армії УНР Євгена Коновальця.
Усе розпочалося вдосвіта. До могили прибули спеціальні служби, які в присутності Голови УІНП О. Алфьорова здійснили процедуру ексгумації. Як виявилося, прах Є. Коновальця знаходився у металічному контейнері, що свідчить про тимчасовість його могили у Роттердамі й бажання перепоховати у незалежній Україні за яку він віддав життя.
Після чого труну з прахом Є. Коновальця встановили у цвинтарній Каплиці, де для цього заздалегідь було підготовлено спеціальне місце. Поруч розміщено дві квіткові композиції з червоних троянд. Одна від української влади, друга – від Української Стрілецької Громади Канади (УСГ) та фотографія Євгена Коновальця в однострої.
Поряд із труною - державні прапори України та Нідерландів. По обидва боки труни почесну варту несуть пластуни.
Біля місця для виголошення промов встановлена стійка на якій розмістилася чаша із землею з кладовища, лопатка та мішечок. Це для того, щоб наприкінці церемонії під час прощання кожен із учасників мав можливість символічно пересипати невелику кількість землі з чаші до мішечка.
Першою до місця церемонії прибула делегація УСГ Канади, яка багато років дбала про могилу у Роттердамі і завдяки якій це місце стало святим для кожного національно свідомого українця і українки.
Перед прибуттям труни учасники церемонії утворили живий коридор пошани перед входом до Каплиці. Працівники посольства України у Нідерландах та службовці похоронного агентства урочисто занесли труну до Каплиці та встановили її на спеціальне місце для труни.
Делегація УСГ повільним маршем ішла за труною прямо до Каплиці, несучи меч, кашкет і скриню для прапора. Меч і кашкет поклали на труну, яку також вкрили прапором УСГ.
Оголошується хвилина мовчання за всіма хто загинув за волю України. Після чого усі співають державний гімн «Ще не вмерла Україна», а єпископ УГКЦ Ігор Ранць здійснює заупокійне богослужіння.
Посол України А.Костін у своєму короткому слові склав подяку українській громаді в Нідерландах за їхню опіку над могилою великого українця. Далі урочисті промови виголосили заступник керівника офісу Президента України Ірина Верещук та Президент Української Стрілецької Громади А. Соханівський, який зокрема передав право опікунства над прахом Є. Коновальця владі незалежної України.
Відбувається урочиста церемонія складання прапора УСГ, яка проходить під мелодію пісні «Коли ви вмирали, вам сурми не грали». Складений прапор урочисто поміщають у спеціальну скриню. Оголошується хвилина мовчання за світлою пам’яттю Вождя ОУН Євгена Коновальця.
Відтак прапор УСГ передали на руки Голови УІНП О. Алфьорова, натомість пластуни вкрили домовину синьо-жовтим державним прапором.
Заключне слово виголосив Голова УІНП О. Алфьоров, в тому числі він офіційно прийняв опікунську відповідальності України.
На завершення звучить молитва за Україну «Боже великий, єдиний», після якої усі присутні попрощалися із Євгеном Коновальцем.
Труну з прахом Є. Коновальця перенесли до автотранспорту похоронного бюро. А в цей час звучить гімн ОУН «Зродились ми великої години».
Полковник Євген Коновалець на спеціально підготовленому авто вирушає в Україну.

12 серпня — День молоді в УкраїніЦього року свято виглядає інакше, ніж уявлялося ще кілька років тому. Багато хто з моло...
12/08/2026

12 серпня — День молоді в Україні

Цього року свято виглядає інакше, ніж уявлялося ще кілька років тому. Багато хто з молоді зараз не на святкових заходах, а там, де потрібен.

Хтось служить у ЗСУ. Хтось волонтерить — возить допомогу, збирає кошти, плете сітки. Хтось лишився у своєму місті й допомагає відновлювати те, що постраждало. Хтось продовжує навчатися й працювати, бо це теж частина того, як тримається країна.

У Каразінському — це студенти, які поєднують навчання зі службою чи волонтерством, випускники, які пішли захищати країну, ініціативні групи, що організовують збори для ЗСУ чи допомогу постраждалим громадам.

Сьогодні — гарний привід сказати: дякуємо. І пам'ятати, що за кожною цифрою чи новиною стоять конкретні люди.

11 серпня святкуємо 100 років від дня народження Петра Баб’яка (1926–2011) — визначного українського літературознавця, б...
11/08/2026

11 серпня святкуємо 100 років від дня народження Петра Баб’яка (1926–2011) — визначного українського літературознавця, бібліографа та архівіста.

Він народився у 1926 році та присвятив своє життя збереженню нашої культурної пам'яті, працюючи у Львівській національній науковій бібліотеці імені В. Стефаника.

Завдяки його титанічній праці було впорядковано десятки приватних архівів видатних українських діячів. Він розшукав сотні маловідомих публікацій Івана Франка, сформував унікальні франкознавчі покажчики та повернув із забуття імена багатьох репресованих і заборонених радянською владою авторів. Його спадщина налічує понад 300 наукових праць, які й сьогодні допомагають дослідникам відкривати справжню історію української культури.

Пам'ятаймо тих, хто бережно зберігав наше слово та історію для майбутніх поколінь.

9 серпня 1886 року народився Олександр Тисовський — педагог, науковець та людина, яка подарувала Україні понад столітній...
09/08/2026

9 серпня 1886 року народився Олександр Тисовський — педагог, науковець та людина, яка подарувала Україні понад столітній рух виховання свідомої молоді.

Саме він розробив унікальну систему «Пласт», поєднавши скаутські принципи, християнську мораль, фізичний розвиток та український козацький колорит (назва походить від козаків-пластунів, які виконували роль розвідників).

Тисовський уклав Пластовий закон, написав текст і музику до Обіту та все життя дбав про те, щоб організація гартувала характер, залишаючись поза політикою. Його вихованці ставали захисниками України — від Легіону УСС і до сьогодення.

Сучасники згадували його як людину виняткової самодисципліни, скромності та залізної віри в обраний шлях.

Пам’ятаємо людей, які формували фундамент нашої нації!

130 років від дня народження Андрія Грабара — історика мистецтва зі світовим ім'ям8 серпня 1896 року народився Андрій Гр...
08/08/2026

130 років від дня народження Андрія Грабара — історика мистецтва зі світовим ім'ям

8 серпня 1896 року народився Андрій Грабар — один із найвидатніших візантиністів XX століття, дослідник середньовічного та ранньохристиянського мистецтва.

Вихідець із родини вчених (його батько був професором цивільного права), він розпочав свою освіту в Києві, а згодом продовжував навчання в Петербурзі, Софії та Страсбурзі. Попри те, що значна частина його наукового життя минула у Франції, де він став професором Колеж де Франс та членом Академії написів і красного письменства, постать Грабара є важливою частиною нашої інтелектуальної спадщини.

Address

к. ауд. 485, майдан Свободи, 6 (Північний корпус)
Kharkiv
61022

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Кафедра українознавства ХНУ імені В. Н. Каразіна posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Shortcuts

Share

Category