Дитячий садок 18 "Вербиченька" Черкаської міської ради

  • Home
  • Ukraine
  • Cherkasy
  • Дитячий садок 18 "Вербиченька" Черкаської міської ради

Дитячий садок  18 "Вербиченька" Черкаської міської ради Contact information, map and directions, contact form, opening hours, services, ratings, photos, videos and announcements from Дитячий садок 18 "Вербиченька" Черкаської міської ради, Nursery, вУлица Олександра Маламужа, 25, Cherkasy.

🎒 ЗБИРАЄМО ДИТИНУ В САДОЧОК: що має бути в дитячій шафці?Здавалося б, усе просто: запасний одяг, взуття — і готово. Але ...
22/08/2026

🎒 ЗБИРАЄМО ДИТИНУ В САДОЧОК: що має бути в дитячій шафці?

Здавалося б, усе просто: запасний одяг, взуття — і готово. Але саме в дрібницях часто ховається комфорт дитини протягом дня 😊
📌 Збережіть пам’ятку, щоб вона була під рукою.
❤️ Поставте реакцію, якщо хочете більше таких практичних матеріалів.
↗️ Поділіться дописом через репост — можливо, саме зараз він потрібен вашим колегам чи батькам.
🌱 І обов’язково підписуйтеся на «Паросток Ідей», щоб не пропустити нові пам’ятки та матеріали для дошкілля.

#ПаростокІдей #дитячийСадок #збираємосьВСадочок #памяткаДляБатьків #чеклистДляБатьків #батьківськийКуточок #вихователь #дошкільнаОсвіта #матеріалиДляВихователя #порадиБатькам

Після літа діти звикають до пізніх вечорів і довгих ранків без будильника. Але різке повернення до шкільного розпорядку ...
20/08/2026

Після літа діти звикають до пізніх вечорів і довгих ранків без будильника. Але різке повернення до шкільного розпорядку часто закінчується ранковими сльозами, втомою і відсутністю концентрації на уроках.

Вихід простий — поступове повернення до режиму сну.

🔹 Як це зробити:

За 1–2 тижні до школи почніть зміщувати час сну й підйому на 15–20 хвилин раніше щодня. Так дитина майже непомітно для себе перейде на шкільний графік.

Створіть ритуали підготовки до сну: теплий душ, читання книги, приглушене світло замість ґаджетів. Це сигналізує мозку, що час відпочивати.

За годину до сну мінімізуйте екрани (телефон, планшет, телевізор). Синє світло блокує вироблення мелатоніну, і заснути вчасно стає набагато важче.

Подбайте про комфорт: прохолодна кімната, свіже повітря й зручна постіль — маленькі дрібниці, які суттєво впливають на якість сну.

Чому це важливо?
Достатній і якісний сон:
✔️ знижує рівень тривожності;
✔️ допомагає дитині краще запам’ятовувати нову інформацію;
✔️ підвищує настрій та енергійність зранку;
✔️ зменшує ризик конфліктів і втоми в школі.

Почніть вже зараз — і 1 вересня зустріне вас без стресу, із посмішкою та бадьорістю.

#навчальнийрік #діти #школа #порадибатькам #вихованнядітей #шкільнаформа #зошити

➡️Чи задумувалися ви, скільки часу ваша дитина дошкільного віку проводить в Інтернеті❓ ➡️Чи стежите за тим, що вона там ...
19/08/2026

➡️Чи задумувалися ви, скільки часу ваша дитина дошкільного віку проводить в Інтернеті❓

➡️Чи стежите за тим, що вона там дивиться❓

➡️Чи цікавилися, як користування гаджетами впливає на рухову активність дитини, сон, їжу, самопочуття❓

✅️Результати Національного дослідження щодо онлайн-безпеки в Україні свідчать, що 7️⃣8️⃣% українських дошкільнят, за словами їхніх батьків, користуються Інтернетом. З них, 42% проводить у мережі від однієї до 2 годин на день.

Нижче – ряд цікавих моментів з результатів цього дослідження, на які слід звернути увагу батькам та педагогічним працівникам закладів дошкільної освіти.

🔵Для більшості дошкільнят користування інтернетом – щоденна частина дозвілля. За словами батьків дошкільнят, найчастіше власний гаджет із доступом до Інтернету з’являється в дітей вже у 3 роки (26,5%). Лише 8,5% дошкільнят не мають власного гаджета. Найчастіше дошкільнята користуються Інтернетом через телефон іншого члена родини (65,7%) та власні телефони (46,5%).

🔵Поширені ситуації, коли гаджет використовується як спосіб зайняти, заспокоїти або відволікти дитину: 54,1% дітей просять гаджет, щоб не нудьгувати, раз на тиждень чи частіше. 43,6% батьків дають дитині гаджет, щоб вона заспокоїлась або не нудьгувала, 41,5% – щоб мати трохи вільного часу.

🔵Час користування інтернетом у дітей пов’язаний із тим, скільки часу онлайн проводять їхні батьки: якщо батьки користуються Інтернетом менше, діти частіше також проводять менше часу онлайн. Наприклад, 77,4% дітей, батьки яких користуються Інтернетом менше години на день, також проводять онлайн менше години на день. У групах батьків із тривалішим користуванням Інтернетом зростає частка дітей, які проводять онлайн від 3 до 4 годин на день.

🔵Здебільшого батьки контролюють контент та час, проведений дитиною дошкільного віку з гаджетом, однак є нюанси. Водночас 30% батьків повністю або скоріше погоджуються, що дитина продовжує користуватися гаджетами навіть коли дорослі просять припинити.

📲ВПЛИВ НА ЖИТТЯ ТА НАСЛІДКИ КОРИСТУВАННЯ ГАДЖЕТАМИ Й ІНТЕРНЕТОМ ДЛЯ ДИТИНИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

🔴Дошкільнята в Інтернеті натрапляють на небажаний контент

За словами батьків:

▪️кожна четверта (26,7%) дитина дошкільного віку натрапляла на контент воєнного характеру щонайменше один раз на місяць;

▪️кожна п’ята (20%) хоча б декілька разів за останній рік бачила насильницький контент, не пов’язаний з війною (жорстокість до людей чи тварин) в Інтернеті;

▪️кожна сьома (14,6%) хоча б декілька разів за останній рік натрапляла на порнографічний контент в Інтернеті;

▪️майже кожна десята дитина стикалася принаймні з однією ситуацією сексуалізованого онлайн-насильства або експлуатації. Найчастіше повідомляли, що дитині надсилали фото та/або відео з оголеними частинами тіла – 6,2%;

▪️5,7% дошкільнят запрошували взяти участь у небезпечному онлайн-челенджі або грі (це орієнтовно 48 дітей).

🍏Дошкільнята користуються Інтернетом під час їжі
24,9% батьків зазначили, що користування Інтернетом під час їжі трапляється майже щодня, ще 21,6% – раз на тиждень чи частіше.

❌Відмова від їжі через перебування в Інтернеті
16,1% дітей мали такий досвід раз на тиждень чи частіше, а 28% – щонайменше раз на місяць.

📱Формування звички проводити час в Інтернеті

18% батьків майже щодня відчували, що дитина занадто звикла проводити час в Інтернеті, 15,8% повідомили, що це траплялося раз на тиждень чи частіше, ще 15% – щонайменше раз на місяць.

🔴Вплив Інтернету на режим дня

7,6% дітей лягали спати пізніше майже щодня, 19,1% – раз на тиждень чи частіше, ще 21,1% – щонайменше раз на місяць.

🪁Вплив Інтернету на самопочуття та взаємодію з родиною

41,8% дітей щонайменше раз на місяць почувалися втомленими після тривалого користування Інтернетом, 37,8% мали поганий настрій після такого користування, а 36,7% проводили менше часу з іншими членами родини через перебування онлайн.

📊Дослідження реалізовано дослідницькою агенцією Sense Research на замовлення ГО Dignity Online разом із Save the Children та у партнерстві з МОН за ініціативи Мінцифри.

📘Окремо звернемо увагу на Концепцію цифрової гігієни дітей дошкільного віку, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 травня 2025 року № 432-р.

Використання електронних пристроїв, технологій, інших цифрових ресурсів серед дітей сприяє, як новим можливостям для розвитку, виховання та навчання, так і виникненню значних ризиків для їх фізичного, психічного здоров’я та соціального благополуччя, – зазначено у Концепції цифрової гігієни дітей дошкільного віку.

Серед основних ризиків для дітей під час користування цифровими технологіями у ній згадується негативний вплив на:

▪️ фізичне здоров’я (зниження фізичної активності, напруження очей, порушення зору, постави тощо);

▪️ психічне здоров’я та психологічний стан (зниження концентрації уваги, гальмування розвитку уяви, ризик емоційного перевантаження, втрата інтересу до інших видів діяльності тощо);

▪️ когнітивний розвиток (гальмування розвитку критичного мислення, творчості, мовлення тощо).

А також:

▪️ соціальні ризики (зменшення часу на “живе” спілкування з однолітками та дорослими, відсутність навичок спільної взаємодії під час “живого спілкування” тощо);

▪️ ризики небажаного цифрового контенту, що містить насильство, агресію, рекламу тощо;

▪️ порушення безпеки даних (діти можуть ділитися особистою інформацією).

📗Рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров'я (2019) щодо фізичної активності, малорухливої ​​поведінки та сну для дітей віком до 5 років (2019 рік) вказують, що діти до 5 років повинні проводити менше часу сидячи перед екранами. Заміна часу, проведеного в обмеженому положенні або за екраном (у стані спокою), на фізичну активність помірної чи високої інтенсивності – за умови збереження достатньої тривалості сну – може забезпечити додаткові переваги для здоров’я.

Немовлятам до року, а також дітям до 2 років не рекомендований час за екраном.

Для дітей віком від 2 років малорухливий час перед екраном не повинен перевищувати години – чим менше, тим краще. Так само і для дітей 3-4 років. Переваги від зниження часу перебування за екраном включають зниження ожиріння, покращення рухового та когнітивного розвитку, а також психосоціального здоров'я.

❕Саме тому батькам дуже важливо звертати увагу на те, скільки часу їхня дитина проводить в Інтернеті, який контент споживає, якою мовою, як це впливає на її самопочуття. Як тільки гаджет стає доступним для дитини, у сім'ї мають формуватися правила взаємодії дитини з ним.
Якщо вона звикне безконтрольно забагато часу проводити в мережі ще у дошкільному віці, то згодом їй буде набагато складніше налагодити здорову взаємодію з ним вже навчаючись у школі.

🧠 Розвиваємо виконавчі функції дитиниВиконавчі функції — це своєрідний «керівник» нашої поведінки. Саме вони допомагають...
19/08/2026

🧠 Розвиваємо виконавчі функції дитини

Виконавчі функції — це своєрідний «керівник» нашої поведінки. Саме вони допомагають дитині зосередитися, запам’ятати інструкцію, спланувати свої дії, контролювати емоції та довести справу до кінця.
На корекційно-розвиткових заняттях ми можемо розвивати їх через прості та цікаві завдання:

🔹 знайти відмінності та закономірності;
🔹 виконати інструкцію з кількох кроків;
🔹 запам’ятати й відтворити послідовність;
🔹 сортувати предмети за різними ознаками;
🔹 грати в ігри на зупинку та переключення уваги;
🔹 планувати послідовність дій;
🔹 виконувати завдання за алгоритмом.
🌱 Важливо: розвиток виконавчих функцій — це не про «слухняність». Це про формування навичок, які допомагають дитині поступово ставати більш організованою та самостійною.
🧠 Як розвивати виконавчі функції
1. Робоча пам’ять
Давайте короткі інструкції з поступовим збільшенням кількості кроків:
«Візьми олівець, намалюй коло і поклади олівець на стіл».
Грайте в «Запам’ятай і повтори», «Що змінилося?», «Що зникло?».

2. Гальмування імпульсивних реакцій
Ігри, де потрібно не робити автоматично:
«Червоне - стоп, зелене - йдемо»;
«Так - ні не говори»;
«Замри»;
«Повтори навпаки».

3. Переключення уваги
Змінюйте правила гри:
«Якщо я показую червоне — плескай, якщо синє — тупай».
Потім раптово змінюйте правило.

4. Планування
Запитуйте не «Зроби», а:
«Що нам потрібно зробити спочатку? А що потім?»
Наприклад, разом плануйте приготування бутерброда, збори до школи або виконання домашнього завдання.

5. Контроль емоцій
Учіть дитину помічати свій стан:
«Що ти зараз відчуваєш? Що може тобі допомогти заспокоїтися?»
Допомагають дихальні вправи, пауза, руханка, «куточок спокою».

6. Організацію діяльності
Використовуйте візуальні алгоритми:
🎒 Дістав портфель →
📚 дістав зошит →
✏️ поклав олівець →
📝 виконав завдання →
✅ перевірив.

🌱 І головне

Не потрібно одразу давати дитині складні завдання. Починаємо з того рівня, де вона може успішно виконати завдання з невеликою допомогою, а потім поступово ускладнюємо.

Щоб батькам звикнути до адаптації дитини в закладі дошкільної освіти, необхідно знизити власний рівень тривожності, дові...
17/08/2026

Щоб батькам звикнути до адаптації дитини в закладі дошкільної освіти, необхідно знизити власний рівень тривожності, довіритися вихователям та налагодити чіткий розпорядок дня.

🔈Часто саме батькам важче відпустити малюка, ніж самому малюкові звикнути до нового середовища, тому ваш спокій — це основа успіху.

📖 Ось практичні кроки, які допоможуть вам упоратися з емоціями та звикнути до нового етапу.

🧠 Психологічна підготовка для батьків

➡️Усвідомте нормальність емоцій.
Страх, тривога чи навіть почуття провини в перші тижні є природною реакцією на розлуку з дитиною.

➡️Приберіть тривожність.
Діти тонко зчитують емоційний стан мами й тата. Якщо ви нервуєте під час прощання, дитина вирішить, що садок — це небезпечне місце.

➡️Не поспішайте на роботу.
Фахівці-психологи рекомендують мамі не виходити з декрету в перший же день садка. Залиште запас у 1–2 місяці, щоб спокійно проходити етап адаптації.

➡️Довіряйте персоналу.
Познайомтеся з вихователями, розпитайте про деталі дня. Розуміння того, в чиїх руках дитина, додає спокою.

⏰ Організаційні лайфхаки та ритуали

➡️Поступове збільшення часу.
Не залишайте дитину одразу на повний день. Почніть з 1.5–2 годин і плавно збільшуйте час протягом кількох тижнів.

➡️Швидке прощання.
Довгі обійми та сльози біля дверей лише затягують стрес. Придумайте короткий секретний ритуал (наприклад, «дати п'ять» і поцілувати в носик) та йдіть.

➡️Тримайте обіцянки.
Якщо пообіцяли прийти відразу після обіду — будьте вчасно. Це формує базу безпеки у дитини та заспокоює ваші власні нерви.

➡️Синхронізуйте домашній режим.
Налаштуйте графік сну та їжі вдома відповідно до розкладу вашого ЗДО ще за кілька тижнів до старту.

🏡 Чим зайняти себе під час розлуки

✅️Змістіть фокус уваги.
Не стійте під вікнами групи, слухаючи плач. Використовуйте перші вільні години для закриття власних потреб: сходіть на каву, займіться спортом або приділіть час хобі.

✅️Спілкуйтеся з іншими батьками. Обговорення спільних проблем у батьківському чаті чи під час зустрічей допомагає зрозуміти, що ви не самі у своїх переживаннях.

І пам'ятайте, за даними експертів, період адаптації зазвичай триває від 2 до 6 тижнів.

🫶Дайте час собі та своїй дитині адаптуватися до цих змін.

✅ ️Режим дня — це чіткий розклад неспання, сну, харчування, навчання та відпочинку протягом доби. 🔈Він є основою фізично...
17/08/2026

✅ ️Режим дня — це чіткий розклад неспання, сну, харчування, навчання та відпочинку протягом доби.

🔈Він є основою фізичного та психічного здоров'я малюка.

Правильний розпорядок мінімізує стрес, полегшує виховання та готує дитину до нових життєвих умов.

➡️Чому ж режим дня дуже важливий?

🟢Зменшує стрес. Дитина заздалегідь знає наступну дію і почувається у безпеці.

🟢Покращує сон. Засинання в один і той самий час запобігає перевтомі.

🟢Зміцнює імунітет. Стабільний біологічний годинник нормалізує роботу всіх органів.

🟢Формує дисципліну. Корисні звички та гігієна автоматизуються без постійних нагадувань.

🟢Полегшує адаптацію. Дитині простіше звикнути до умов дитячого садка.

✅️ Ми чекаємо на Вас!
17/08/2026

✅️ Ми чекаємо на Вас!

📢 Увага! Увага! Увага‼️
17/08/2026

📢 Увага! Увага! Увага‼️

ЯК НАВЧИТИ ДИТИНУ ОРІЄНТУВАТИСЯ У ЧАСІЧому дошкільнику складно зрозуміти «вчора», «завтра» і скільки це — «через 10 хвил...
15/08/2026

ЯК НАВЧИТИ ДИТИНУ ОРІЄНТУВАТИСЯ У ЧАСІ

Чому дошкільнику складно зрозуміти «вчора», «завтра» і скільки це — «через 10 хвилин»

Для дорослого поняття часу здаються очевидними. Ми розуміємо, що було вчора, що відбудеться завтра, скільки приблизно триватиме дорога і коли потрібно починати збиратися.

Для дошкільника час — значно абстрактніше поняття.

Тому фрази: «Ще п'ять хвилин - і підемо», «Це було позавчора, Завтра підемо до лікаря» - можуть бути для дитини зовсім не такими зрозумілими, як дорослому.

Орієнтування в часі формується поступово — через повторюваний досвід, режим, мовлення, рух і повсякденні події.

ЧОМУ ДОШКІЛЬНИКУ СКЛАДНО ВІДЧУТИ ЧАС?

Час не можна побачити або взяти в руки. Дитина може побачити: яблуко; машину; іграшку. Але «10 хвилин» не мають конкретної форми. До того ж дошкільник ще розвиває здатність співвідносити події між собою, запам'ятовувати їхню послідовність і прогнозувати майбутнє.

Тому замість абстрактного: «Через 20 хвилин виходимо» - краще використовувати зрозумілу послідовність: «Зараз ми снідаємо. Потім одягаємося, взуваємося - і виходимо».

ПОЧИНАЙТЕ З РЕЖИМУ ДНЯ

Повторюваність допомагає мозку створювати часові орієнтири.
Наприклад:
- прокинулися;
- почистили зуби;
- поснідали;
- пішли до садочка;
- пообідали;
- відпочили;
- пограли;
- підготувалися до сну.

Дитина поступово починає розуміти: «Після цього відбувається те». Саме послідовність подій є першим кроком до розуміння часу.

ВИКОРИСТОВУЙТЕ КАЛЕНДАР

Для дошкільника календар може стати цікавою щоденною грою. Щоранку можна разом визначати:
- який сьогодні день;
- яка погода;
- що було вчора;
- що буде завтра.
Наприклад: «Сьогодні середа. Учора був вівторок. А завтра буде четвер». Не потрібно вимагати, щоб дитина одразу все запам'ятала. Головне — регулярно повертатися до цих понять.

ПОЯСНЮЙТЕ ЧАС ЧЕРЕЗ КОНКРЕТНІ ПОДІЇ

Замість: «Зустрінемося через дві години», скажіть: «Спочатку ти пограєшся, потім пообідаєш, а після сну я прийду». Або:
«Коли ми почистимо зуби, одягнемо піжаму і прочитаємо казку — будемо спати».
Для дошкільника події часто є зрозумілішим «годинником», ніж цифри на циферблаті.

ЗНАЙОМТЕ З ГОДИННИКОМ ПОСТУПОВО

Не потрібно одразу вчити дитину визначати точний час. Спочатку можна пояснити: коротка стрілка показує години, довша — хвилини, коли стрілки знаходяться у певному положенні, ми називаємо конкретний час. Але для дошкільника важливіше спочатку зрозуміти: ранок → день → вечір → ніч.
Потім: сьогодні → завтра → вчора. І лише поступово переходити до складніших часових понять.

ВИКОРИСТОВУЙТЕ ТАЙМЕР

Таймер може допомогти дитині відчути тривалість. Наприклад:
«У нас є 5 хвилин на прибирання», можна поставити таймер і разом подивитися, що встигнете зробити до його сигналу. Це допомагає дитині поступово пов'язувати абстрактне поняття «п'ять хвилин» із конкретним досвідом.

ГРАЙТЕ В «ЩО БУЛО СПОЧАТКУ?»

Розкладіть картинки або просто придумайте ситуацію: «Спочатку ми купили яблука. Що було потім?», або: «Спочатку ми одягнулися. Що робили після цього?».
Пізніше ускладнюйте: «Що було до цього?», «Що буде після?».
Так розвивається розуміння послідовності подій.

ОБГОВОРЮЙТЕ ЧАС У КАЗКАХ

Після читання запитайте:
«Що герой зробив спочатку?»
«Що сталося потім?»
«А що було наприкінці?»
Це допомагає дитині не лише розуміти послідовність подій, а й розвиває пам'ять, мовлення та логічне мислення.

ВЧІТЬ ПОНЯТТЯ «ДОВГО» І «КОРОТКО»

Не завжди потрібно використовувати хвилини. Порівнюйте:
«Почистити зуби — це недовго».
«Прогулянка триває довше».
«Казка коротша за мультфільм».
Так дитина поступово формує відчуття тривалості.

ВИКОРИСТОВУЙТЕ ЧАС ДЛЯ РОЗВИТКУ САМОСТІЙНОСТІ

Наприклад: «У тебе є час до того, як задзвонить таймер, щоб одягнутися», або: «Подивимося, скільки часу тобі потрібно, щоб зібрати іграшки». Важливо не перетворювати це на постійне змагання. Мета — не змусити дитину робити все швидше, а допомогти їй відчути послідовність і тривалість дій.

НЕ СВАРІТЬ ЗА ПЛУТАНИНУ

Дошкільник може сказати: «Завтра було вчора», або: «Ми підемо туди післязавтра» — маючи на увазі зовсім інший день.
Це не означає, що дитина «неуважна» або «нічого не запам'ятовує». Часові поняття складні, і деякі з них формуються поступово. Спокійно виправляйте: «Ти маєш на увазі завтра. Завтра — це день після сьогодні».

ЩО ОСОБЛИВО ДОБРЕ ДОПОМАГАЄ?

Щодня використовуйте часові слова у звичайному житті:
сьогодні, завтра, вчора, зараз, потім, спочатку, після, перед, раніше, пізніше, вранці, ввечері, скоро, довго, недовго.
Чим частіше дитина чує ці слова в реальному контексті, тим краще вона починає розуміти їх значення.

ЧОГО НЕ ВАРТО РОБИТИ?

Вимагати, щоб дитина одразу знала всі дні тижня.
Постійно питати «Котра година?», перетворюючи це на перевірку.
Очікувати дорослого розуміння тривалості.
Лякати часом: «Не встигнеш — залишишся тут».
Використовувати лише абстрактні формулювання: «через пів години», «через дві години».

Краще допомагати дитині бачити час через події та послідовність.

Орієнтування в часі — це не просто знання назв днів тижня або вміння дивитися на годинник.

Це здатність мозку:
- розуміти послідовність;
-співвідносити події;
- відчувати тривалість;
- пам'ятати минуле;
- очікувати майбутнє;
- планувати свої дії.
Тому найкраще навчання відбувається не за спеціальною партою, а у звичайному житті.
«Що ми робимо спочатку?»
«Що буде потім?»
«Що ми робили вчора?»
«Що будемо робити завтра?»
Так поступово абстрактний час стає для дитини зрозумілим і передбачуваним.

Не поспішайте вимагати від дошкільника точності дорослого. Спочатку навчіть його відчувати послідовність життя — а вже потім ця послідовність перетвориться на поняття хвилин, годин, днів і тижнів.

#дитячийпсихолог #розвитокдитини #розвитокмозку #орієнтуваннявчасі #дошкільнята #психофізичнийрозвиток

ІРЦ — НЕ «ДІАГНОЗ ДЛЯ ДИТИНИ»: ЩО ТАКЕ ІНКЛЮЗИВНО-РЕСУРСНИЙ ЦЕНТР І ЯК ВІН МОЖЕ ДОПОМОГТИ БАТЬКАМ?Коли батьки вперше чую...
15/08/2026

ІРЦ — НЕ «ДІАГНОЗ ДЛЯ ДИТИНИ»: ЩО ТАКЕ ІНКЛЮЗИВНО-РЕСУРСНИЙ ЦЕНТР І ЯК ВІН МОЖЕ ДОПОМОГТИ БАТЬКАМ?

Коли батьки вперше чують фразу «вам потрібно звернутися до ІРЦ», нерідко виникає тривога.
«Що з моєю дитиною?»
«Це означає, що в неї є серйозні проблеми?»
«Її поставлять на якийсь облік?»
«Тепер у садочку або школі на неї будуть дивитися інакше?»

Насправді ІРЦ — це не про ярлик і не про покарання.

Інклюзивно-ресурсний центр — це місце, де дитині та її батькам можуть допомогти краще зрозуміти освітні потреби дитини та визначити необхідну підтримку.

ЩО ТАКЕ ІРЦ?

Інклюзивно-ресурсний центр (ІРЦ) — це установа, яка допомагає дітям із особливими освітніми потребами отримувати необхідну підтримку для навчання, розвитку та соціалізації.

ІРЦ працює не лише з дітьми, які вже мають встановлений діагноз.

Звернення може бути актуальним, якщо батьки або педагоги бачать, що дитині потрібна додаткова підтримка в освітньому процесі.

Наприклад, дитині може бути складно:

- розуміти або використовувати мовлення;
- сприймати звернене мовлення;
- утримувати увагу;
- засвоювати навчальний матеріал;
- виконувати певні дії;
- взаємодіяти з іншими дітьми;
- регулювати емоції та поведінку;
- адаптуватися до вимог садочка чи школи.

Іноді батьки просто відчувають: «Я бачу, що моїй дитині важче, ніж іншим, але не розумію чому і як їй допомогти». Саме в такій ситуації консультація фахівців може бути дуже корисною.

ЩО РОБИТЬ ІРЦ?

Одна з основних функцій ІРЦ — комплексна психолого-педагогічна оцінка розвитку дитини.

Фахівці можуть оцінювати різні сфери розвитку, зокрема:

- когнітивний розвиток;
- мовлення;
- емоційно-вольову сферу;
- соціальну взаємодію;
- особливості діяльності;
- навчальну діяльність — для дітей шкільного віку.

За результатами оцінки визначаються особливі освітні потреби дитини та рекомендації щодо необхідної підтримки. ІРЦ не просто «перевіряє дитину», його завдання — допомогти зрозуміти:
ЩО дитині складно?
ЯКОЇ підтримки вона потребує?
ЯК адаптувати освітнє середовище?
ЯКІ фахівці та послуги можуть бути необхідними?

ХТО ПРАЦЮЄ В ІРЦ?

Залежно від конкретного центру та потреб дитини до роботи можуть бути залучені різні фахівці. Серед них:

практичний психолог;
вчитель-логопед;
вчитель-сурдопедагог;
вчитель-тифлопедагог;
вчитель-реабілітолог та інші спеціалісти відповідно до потреб дитини.

Тобто батьки можуть отримати не одну окрему думку, а комплексний погляд на розвиток дитини.

ЧИ ПОТРІБНО ЧЕКАТИ, ПОКИ «ПРОБЛЕМА СТАНЕ СЕРЙОЗНОЮ»?

Ні. Одна з найбільш поширених помилок батьків: «Давайте ще почекаємо. Можливо, переросте». Іноді певні особливості справді пов'язані з віком і поступово вирівнюються, але іноді дитині потрібна допомога вже зараз. Чим раніше дорослі розуміють, що саме відбувається і як правильно підтримати дитину, тим більше можливостей створити для неї комфортні умови розвитку та навчання.

Звернення до ІРЦ не означає автоматично, що з дитиною «щось не так», іноді це просто спосіб отримати більше інформації.

А ЧИ МОЖУТЬ БАТЬКИ САМІ ЗВЕРНУТИСЯ ДО ІРЦ?

Так, батьки або законні представники можуть звертатися до ІРЦ для отримання відповідних послуг. І це важливо. Не потрібно чекати, поки:
- вихователь скаже, що «дитина не така, як усі»;
- учитель наполягатиме на обстеженні;
- проблеми з навчанням стануть серйозними;
- дитина почне постійно конфліктувати з однолітками.

Якщо у вас є питання щодо розвитку дитини — їх можна поставити фахівцям.

ЧИМ ІРЦ МОЖЕ ДОПОМОГТИ БАТЬКАМ?

1. Допомогти зрозуміти особливості розвитку дитини. Батьки отримують можливість краще побачити сильні сторони дитини та ті сфери, де їй потрібна додаткова підтримка.

2. Надати рекомендації. Фахівці можуть рекомендувати способи організації освітнього процесу та підтримки дитини.

3. Допомогти визначити необхідність додаткових освітніх послуг. Наприклад, якщо дитині потрібні заняття або підтримка відповідних фахівців.

4. Допомогти батькам взаємодіяти із закладом освіти. Коли батьки краще розуміють потреби дитини, їм простіше обговорювати з педагогами, що саме допомагає дитині, а що, навпаки, ускладнює її адаптацію та навчання.

5. Надати психологічну та педагогічну підтримку. Батьки можуть отримати консультації щодо розвитку, навчання та виховання дитини.

АЛЕ ВАЖЛИВО РОЗУМІТИ: ІРЦ НЕ ЗАМІНЮЄ ВСІХ ЛІКАРІВ

ІРЦ — це не медична установа. Фахівці ІРЦ оцінюють розвиток та освітні потреби дитини у межах своєї компетенції.
Якщо виникає необхідність медичного обстеження, батькам можуть бути потрібні консультації відповідних медичних спеціалістів. Тому іноді шлях допомоги дитині виглядає так:
батьки → педіатр/сімейний лікар → профільний лікар, і паралельно: батьки → ІРЦ → психологічна та педагогічна підтримка.
Ці напрямки не суперечать один одному. Навпаки — комплексний підхід часто є найефективнішим.

Звернення до ІРЦ не означає:

що дитину «запишуть у проблемні»;
що вона автоматично отримає якийсь ярлик;
що її можливості будуть обмежені;
що батьки «погано виховують» дитину.

Навпаки. Мета підтримки — не змінити дитину під зручні для дорослих стандарти. Мета — зрозуміти її потреби та створити умови, у яких вона зможе навчатися, розвиватися, спілкуватися та бути максимально самостійною.

ІРЦ — ЦЕ ПРО ПІДТРИМКУ, А НЕ ПРО ЯРЛИК

Якщо ви помічаєте, що дитині важко там, де іншим дітям дається легше, не поспішайте звинувачувати:
«Він ледачий».
«Вона просто не хоче».
«Переросте».
«Не слухається».
Іноді за поведінкою стоїть реальна потреба дитини, яку дорослим просто ще не вдалося побачити, і саме тому звернення до ІРЦ може бути не приводом для страху, а першим кроком до того, щоб краще зрозуміти свою дитину.

Попросити про допомогу — не означає визнати проблему. Це означає: «Я хочу краще зрозуміти свою дитину і знайти спосіб їй допомогти». А це — дуже відповідальна батьківська позиція.

#ірц #інклюзивноресурснийцентр #інклюзія #інклюзивнаосвіта

Address

вУлица Олександра Маламужа, 25
Cherkasy
18015

Opening Hours

Monday 08:00 - 18:00
Tuesday 08:00 - 18:00
Wednesday 08:00 - 18:00
Thursday 08:00 - 18:00
Friday 08:00 - 18:00

Telephone

+380472631645

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Дитячий садок 18 "Вербиченька" Черкаської міської ради posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The School

Send a message to Дитячий садок 18 "Вербиченька" Черкаської міської ради:

Shortcuts

Share

Category