Third and Marguerite

Давайте розглянемо наступний синонімічний ряд hilarious, ridiculous, funny. Ці 3 слова означають смішний, але кожне має свій відтінок.Наприклад hilarious може вказувати на смішну витівку, в свою чергу ridiculous може вказувати на щось дуже смішне, або якийсь факт, який є нелогічним. Ми кажемо ну це просто смішно, в англійській ну це просто ridiculous. Funny означає веселий радше ніж смішний. Це дуже funny, або це дуже ridiculous. Звісно що ці відтінки можуть міняти своє забарвлення і в розмовній мові використовуватися по - різному, залежно від регіону, віку людей та інших факторів.
А тепер спробуємо створити повноцінні речення з кожним з цих слів.
1. I have seen the movie with Jim Kerry, it was very funny
2. This whole thing at the bachelorette party was ridiculous
3. It is hilarious to steal golf balls and sell them to a golf store.
Забігаючи наперед хочу сказати що красти м'ячі для гольфу ще можна назвати mischief, це слово перекладається як пустощі. І давайте створимо ще одне. Воно буде звучати наступним чином.
When we were children we loved doing different mischievous things, like stealing golf balls and selling them to golf stores.(Коли ми були дітьми ми любили займатися різними пустощами, як красти м'ячі для гольфу і продавати їх магазинам для гольфу)

#простіреченняанглійська #веселийанглійською #смішнийанглійською

Англійська граматика

Давайте на цьому уроці зосередимося на допоміжних дієсловах, вони ще в англійській називаються auxiliary verbs {акзіларі вьорбс). Розберемо дієслово do, яке означає робити. Але у питальних реченнях воно використовується як допоміжне дієслово. Давайте створимо декілька прикладів: I did my homework. Тут дієслово did це минула форма дієслова do. Якщо ми поставимо робити наперед як допоміжне то речення може бути таким “Do you have a pen” (чи є у тебе ручка, чи ти маєш ручку) або ось таке “Do you have a daughter” (чи є у тебе донька) . Для he, she, it воно видозмінюється. Відповідно буде does. Це потрібно закарбувати у пам’яті. Створюємо речення. “Does she/ he have a dog? Does she/he have a pen ? Does she/ he have a daughter”Коли є одна s у does то не потрібно вживати has а достатньо сказати have.
#допоміжнідієслова #питальніреченняанглійська #англійськадляпочатківців

Англійська граматика. Урок № 2.
В англійській мові розрізняють три основні часові форми: Present (презент) – це теперішній час, Future (ф’ючр) майбутній час і Past (паст) минулий час. Так, вони видозмінюються до перфектних часів, до Герундіїв і так далі, але зараз я не буду це аналізувати. Давайте спробуємо зупинитися на теперішньому часі, він же Презент. Коли вживається ? Вживається щоб описувати факти та у постійних повторюваних діях. Давайте зараз розберемо по частинах. Що можна назвати постійною дією ? Ось наприклад «Я їм о сьомій ранку», тобто спікер не каже що він сьогодні їсть о сьомій, а завтра о восьмій. Він констатує факт що це відбувається постійно. До слова, в англійській таку дію називають permanent (постійна або незмінна), виходячи з українського перекладу слова незмінна, можна зрозуміти що дія не змінюється. Так само, якщо ми говоримо про факти, як от – Земля куляста, або Земля – це планета ми вживаємо Present Simple (теперішній простий час) бо це факт а значить це щось стале.
Ось декілька прикладів для закріплення:
- I do my homework in the evening
- I buy a coffee at Macdonald’s
- I share a profit with my Mom.
Слідкуйте за оновленнями на моїй сторінці, нова аналітика буде невдовзі.

#простічасиванглійській #теперішнійчасанглійська #коливживатитеперішнійчас #незміннадіяванглійській #постійнадіяванглійській

#основианглійської #займенникиванглійській #літераГванглійській #яквчитианглійську

Отож, такі займенники як he, she,it напевно важко запам'ятати з першого разу. А також багато студентів мимоволі пригадують літеру ґ коли бачать слово he. В цій іноземній мові існують цілі слова, у яких вживається наша ґ. Наприклад good (добрий, хороший) або (не забуваємо принагідно про артикль) a gown (плаття). Відтак варто розрізняти коли h (ейч) звучить {х} а коли g звучить як {g}. Також лишаються до розгляду наступні займенники: I {ай} - я, we {ві} - ми . you {йу} - ти, або ви та звісно що they {зей} - вони.
Так, всі вони складні і насамперед потрібно вчитися вимовляти їх красиво та впевнено.Давайте створимо речення з літерою ґ. It is good, is not it? Можна перекласти як "це смачно, чи не так"? Звісно коли мова йде про куховарстао. Або ось такий приклад "I am great, thank you for asking" це коли запитують як у вас справи. Ви відповідаєте чудово, я почуваюся чудово. Отже, можна підсумувати що задля красномовства варто знати різницю між цими двома схожими звуками та відповідно літерами. І якщо виникне стресова ситуація коли потрібно щось сказати англійською так звісно потрібно пам'ятати про правила, але головне - це не боятися помилок.

#англійськаграматика #англійськізайменники #англійськіправила #основнаіноземнамова #англійськадляпочатківців

Почнемо з простого. Якщо в українській мові є займенники (займенники відповідають на питання хто або що), то в англійській мові вони не ідентичні але схожі. В англійській мові щоб сказати він, вона, воно то треба зламати язика.
He {хі} – він
She {ші} - вона
It {іт} – воно.
Здається зовсім не складно, але з точки зору вимови та поєднання літер які не вимовляються в українській ідентично це може викликати певні труднощі. Але ми будемо розглядати все по порядку у наступних дописах.

#молодаістота #відчуття #безпека #вітер #рефлексуючий

«Напевно потрібно пасти задніх або західних. Не думаю що ці слова мають багато сенсу» кепкував Сергій. У нього прокинулося бажання поводити себе жартівливо після ковтка чарівного еліксиру. Так він називав італійське лімончело. Його прихистила старша за нього жінка, мабуть років з 10. Він блукав по цим незнайомих вулицях іншої країни шукаючи мабуть пригод та авантюр. А інакше навіщо він приїхав сюди. «Розважатися ? Не думаю… Може мені варто заснути прямо тут на дорозі, посеред галасливого містечка, звісно що вдень. Зараз навколо ні душі. Всі мабуть думають про те як солодко їм спиться» - його думки обірвалися, налетів північний вітер і зірвав шапку з його голови. Ще одна неповторювана подія. «мабуть зі мною це сталося вперше, я ніколи не думав що вітер – друг щось у мене поцупить. Я люблю цю шапку, вона так зручно сідає на голову і я мимохіть задумаюся що дорогий одяг не такий зручний як інший, але так би мовити мені це не особливо цікаво, лише подумав, що мабуть через це в мене ніколи й не було дорогого одягу.
«Якось раз я бачила напрочуд гарну сукню. І не могла стримати сліз від розуміння що вона ніколи не буде моєю. Це таке особисте і я нікому не хочу про це ніколи розповідати» - ця рудоволоса красуня ходила довкола вітрини, а Сергій був недалеко від неї. «вітре, друже. Скажи чому ти такий молодий і холодний, швидкий і часто приємний» - невідомі нікому слова зірвалися з вуст самого вітру. Він говорив сам з собою на незнайомій людям мові.



"I suppose one must lag behind—or perhaps lag westward. I don't think these words make much sense," Sergey joked. A playful mood had awakened in him after a sip of the magical elixir—his name for Italian limoncello. He had found shelter with a woman older than himself, perhaps by ten years. He wandered these unfamiliar streets in a foreign country, likely in search of adventure, of recklessness. Otherwise, why had he come here?
"To have fun? I don’t think so... Maybe I should fall asleep right here in the middle of the road, in the heart of this noisy little town—except during the day. Right now, there’s not a soul around. Everyone is probably thinking about how sweetly they sleep." His thoughts were cut short as a northern wind rushed in, snatching the cap off his head. Another irreplaceable event.
"Perhaps this has never happened to me before. I never thought a wind—a friend—would steal something from me. I love this cap; it fits so comfortably on my head. It makes me wonder—almost absentmindedly—that expensive clothes are never as comfortable as others. But, then again, I can’t say I really care. I suppose that’s why I’ve never owned anything expensive."
"Once, I saw a strikingly beautiful dress. And I couldn't hold back the tears, knowing it would never be mine. It's such a personal thing, and I never want to tell anyone about it."
The red-haired beauty wandered around the store window, while Sergey stood not far away.
"Wind, my friend, tell me—why are you so young and cold, so swift and often so kind?"
Unfamiliar words escaped from the lips of the wind itself. It spoke to no one but itself, in a language unknown to humans.

#обірванець #задумливість #чистасвідомість #понурість #життєвіпринципи

У Середні віки відбувалися жорстокі бійні за землю і владу, і тепер це відбувається у різних куточках світу. Пригадуєте ці кадри з Палестини, де жінки кричать від болю що спричинений голодом. Навіщо це комусь ? Споглядати цей голодомор і божевілля від нього лише змушує думати навіщо це комусь, знову ж таки. Свята земля поруч і не хочеться навіть думати що люди від голоду помирають кожного божого дня. «Добре, пора забути» - сказав високий брюнет їдучи у потягу. Його думки обірвалися і людська нікчемність за яку він себе так ненавидів знайшла собі місце у його словах та роздумах. «Пора відпочити, забутися на цій полиці у поїзді і нехай мені присняться десятки тисяч снів, всі такі ж кольорові як і найкрасивіші портрети, які я коли-небудь бачив. У думках рояться бджоли і оси , щипаючи один одного за крила. Повітря цього разу тихе і немає навіть натяку що почнеться сильний вітряний день чи жахлива спека. Мої думки схожі на веселунів та арлекінів» - він знову змушує себе задумуватися над чорними сторінками у його біографії. «Був би приватний літак, я обрав би його».



In the Middle Ages, brutal battles for land and power took place, and now they continue in different corners of the world.Do you recall those images from Palestine, where women cry out in pain caused by hunger? Why does this happen? Witnessing this famine and the madness that comes with it only leads to the same question—why? The Holy Land is near, and one cannot bear the thought that people perish from hunger every single day. "Alright, it's time to forget," said the tall brunette as he rode on the train. His thoughts broke off, and the human insignificance that he so despised in himself found a place in his words and reflections. "It's time to rest, to lose myself on this shelf in the train, and let me dream tens of thousands of dreams, each as colorful as the most beautiful portraits I have ever seen." In his thoughts, bees and wasps swarm, pinching each other’s wings. The air, this time, is silent—no sign of an impending windy day or a scorching heat wave. "My thoughts resemble jesters and harlequins," he once again forces himself to ponder the dark pages of his biography. "If I had a private plane, I would choose it."

#білаворона #вітердруг #пронасугазетах #пронасужурналах #спека
Дерево сягає своїм корінням глибоко під землю, а діти бігають довкола нього і примружуючи очі від яскравого сонця намагаються знайти його недоліки, його слабкості. Ну що ж, варто подивитися на що розраховує це дерево, пам’ятаєте що прошепотіли мені північні вітри ? Вони сказали що важко мірятися силами з власною непостійністю, а тепер я розумію що це неможливо. Декади просочуються у повітрі і ось знову приємно дихати, як людині так і вітру. Дихання наповнене фарбами і відтінками, жовтий колір, білий та сині відтінки, цього разу темно – сині. Але спека також одна з сестер і вона надзвичайно лайлива на свого брата. «Вітре» - каже вона розпеченими словами, дай мені простір і сили, які я втрачаю коли мені самотньо» - спека знову і знову повторює ці важливі слова. Ось близько літає ворона, до того ж біла. Не в тому сенсі, що біла ворона як людина що виділяється, а справжня ворона білого кольору. Можливо вона зможе вирішити суперечку між вітром і спекою, згадується як про нас, без належності до країни писали у газетах та журналах, але ж тоді і вічність була поза межами нашого розуміння, а вітер – друг все чує. А потім розносить по континентах, ріках і островах, сягає знайомих новобранців і милується як вони дорослішають. Звісно, що вітри різні у різних точках світу і мають різне походження, але не можна забувати про те, що вони брати.



The tree stretches its roots deep into the earth, while children run around it, squinting against the bright sun, trying to find its flaws, its weaknesses.
Well then, let’s take a look at what this tree relies on. Do you remember what the northern winds whispered to me? They said that it is hard to compete with one's own inconsistency, and now I understand that it is impossible. Decades seep into the air, and once again, it is pleasant to breathe—for both humans and the wind.

Breathing is filled with colors and shades—yellow, white, and blue tones, this time dark blue. But heat is also one of the sisters, and she is incredibly angry at her brother. "Wind," she says with scorching words, "give me space and strength, which I lose when I am lonely." Heat repeats these words over and over again. Here flies a crow—white at that. Not in the sense of a "white crow" as a person who stands out, but a truly white-colored crow. Perhaps it can resolve the dispute between the wind and the heat. It reminds me of how people once wrote about us in newspapers and magazines, detached from any nationality. But back then, eternity was beyond our understanding, while the wind—a friend—heard everything. And then it carries stories across continents, rivers, and islands, reaching familiar recruits and admiring how they grow up. Of course, winds differ in various parts of the world and have different origins, but we must not forget—they are brothers.

Send a message to learn more

#життябезхвороб #осіннізахворювання #жага #осіннійдень #погожийдень

Тема № 7. Всі сховалися по затишним місцинам коли прийшла осінь, непевно, ображаючи впала на всіх і чомусь тваринам захотілося співати. А й справді людина не літає а крила має як казав відомий Ступка. Червона рідина потекла по одягу, ну звісно це не томатний сік, ну звісно, а може це фарба? Ні, це справжня кров, яка капає з чола і гомонить у жилах. Осінь ніколи не дізнається що таке людська кров, навіть якщо обмазати нею дерева, листя на землі і її вітри. Але осінь не сумує. А для чого їй сумувати, вона й так переживала більше за нас усіх, лікувала когось від душевних хвороб, а когось навпаки, змушувала лікуватися після прохолоди та хворих легень. Осінь погубила тисячі людей, але ж вона не плаче за ними, не прокидається у холодному поті, не ревнує, і не заздрить, мабуть чудово бути осінню, такою жовтою і холодною. Ну що ж, варто завершити цю довгу розмову до-мажорними, чи мажорними нотами щоб осіння усмішка, а не кров повільно відображалася і плила серед густого туману осіннього ранку чи холоднішої півночі, звідки так згуртовано літають птахи.



Topic No. 7Everyone retreated to cozy hiding spots when autumn arrived, seemingly offended, casting its melancholic presence upon all. Strangely, it made the animals want to sing. Indeed, humans do not fly, yet they have wings, as the renowned Stupka once said.
Red liquid flowed onto the clothing—not tomato juice, of course, nor was it paint. No, it was real blood, dripping from the forehead and coursing through the veins. Autumn will never understand what human blood is, even if it were smeared on trees, leaves on the ground, and the whispering winds. But autumn does not grieve.
Why should it mourn? It has already endured more than all of us—healing some from soul sickness while pushing others toward recovery after the cold and afflicted lungs. Autumn has claimed thousands of lives, yet it does not weep for them, does not awaken in cold sweats, does not feel jealousy or envy. Perhaps it is wonderful to be autumn—so golden and cold.
Well then, let this long conversation end on major notes, so that an autumn smile, rather than blood, may slowly reflect and drift amid the thick fog of an autumn morning or an even colder midnight, where birds take flight in close formation.