Integrating entrepreneurship education into vocational education in Ukraine

🤩Навчання може бути одночасно і пізнавальним, і захопливим. Саме таким став освітній програмний курс з підприємництва для викладачів Львівських професійних училищ, що відбувся наприкінці листопада.

🔰Перші2️⃣ дні навчання з підприємництва вже успішно позаду, попереду — ще 3️⃣насичені й захоплюючі дні.

🔰Цього разу в тренінгу, що проходить у Житомирі, беруть участь понад 20 викладачів професійно-технічних закладів освіти.

👩‍🏫👨‍🏫Серед тем, які обговорювалися: підприємництво, підприємливість, підприємець, підприємницьке та економічне середовище, а також методики викладання підприємництва.
Тренерами виступають естонська викладачка Катрін Ківісільд та український тренер Сергій Ващук.

Програма серії тренінгів «Підприємницька освіта для викладачів» реалізується в рамках проєкту «Інтеграція підприємницької освіти в систему професійно-технічної освіти України», що впроваджується за підтримки Естонського центру міжнародного розвитку (ESTDEV) та Міністерства освіти і науки України.

Програма підприємницької освіти ESTDEV в Україні: досвід навчання у Рівному та шлях у майбутнє
Передумови та мета

У 2024 році ESTDEV започаткувала амбітний проєкт, щоб упровадити підприємницьку освіту в українських закладах професійної освіти. Програма охоплює 13 професійних училищ із трьох областей – Рівненської, Житомирської та Львівської – і має на меті апробацію модулів з підприємництва в кожному закладі.

Як підкреслює Emerging Europe, інвестування в освіту є однією з найважливіших передумов післявоєнного відновлення України, адже воно формує населення з навичками та знаннями, яке здатне відбудовувати інфраструктуру й економіку країни.

Навчання у Рівному: від музею до бізнес-семінару

З 8 по 12 вересня 2025 року відбувся перший тренінг з підприємницької освіти у Рівненській області. Навчальну програму, яку проводили естонська тренерка Катрін Ківісілд та український тренер Сергій, вирізняли продуманий зміст та інноваційне освітнє середовище. Загалом участь узяли 16 викладачів із п’яти професійних училищ Рівненщини. Наступні тренінги відбудуться у Житомирі та Львові.

Навчальний тиждень був побудований навколо практичної діяльності:

Понеділок – економічні системи та підприємницьке середовище. Перший день проходив у Рівненському центрі професійної освіти та включав вступ до курсу й огляд різних економічних моделей. Викладачі обговорювали, як суспільні та економічні рамки впливають на підприємництво й як ці теми пояснювати учням.

Вівторок – бізнес і бізнес-ідеї. День розпочався з відвідування компанії Garne Group, де один із керівників ознайомив учасників із виробничими процесами та бізнес-моделлю, наголошуючи на екологічних рішеннях. У другій половині дня заняття продовжилися у центрі професійної освіти, де викладачі навчалися методикам генерування ідей та створення бізнес-моделей.

Середа – фінанси в підприємництві. Навчання проходило у Дубенському замку, що поєднує музей та підприємницьку діяльність. Заступник наукового директора замку пояснив, як музей отримує доходи і яка його бізнес-модель. Це дало учасникам унікальний приклад фінансового менеджменту культурної установи. Згодом вони аналізували грошові потоки та інвестиційні рішення підприємств і виконували різні фінансові вправи.

Четвер – маркетинг і продаж. День був присвячений розвитку навичок маркетингу, дослідження ринку та продажу. Викладачі формулювали ціннісну пропозицію продукту та провели просте внутрішнє дослідження ринку, опитуючи учнів і збираючи їхній зворотний зв’язок.

П’ятниця – семінар за участі зацікавлених сторін. Навчальний тиждень завершився спільним семінаром у центрі Дія.Бізнес, у якому взяли участь керівники закладів освіти, викладачі та представники місцевих компаній. Під час групових дискусій обговорювали форми співпраці та спільно створювали карти очікувань між викладачами, закладами та бізнесом.

Чого навчилися викладачі?

Тренінг базувався на досвіді навчання, де теорія йшла слідом за практикою. Викладачі, які спочатку були обережними, з кожним днем ставали дедалі відкритішими. Вони наважувалися експериментувати, ставити запитання та робити помилки. Наприкінці тижня вони розробили свої перші бізнес-ідеї. Організатори підтвердили, що упевненість і мотивація викладачів суттєво зросли – вони зрозуміли, що підприємницьку освіту можна реалізовувати разом з учнями у практичній діяльності, а не лише показуючи слайди.

Чому це важливо для України?

Молодь із підприємницькими навичками – рушій відновлення. Atlantic Council підкреслює, що малі та середні підприємства є ключовими гравцями у післявоєнному відновленні економіки України, адже вони проявили велику стійкість і готовність діяти у кризових умовах. Підприємницька освіта надає учням уміння й сміливість започатковувати та керувати такими компаніями.

Інвестування в освіту створює міцний фундамент. Emerging Europe зазначає, що інвестиції в освіту мають критичне значення для відновлення України, адже вони забезпечують людей знаннями й навичками, необхідними для відбудови інфраструктури та економіки. Підприємницька освіта є невід’ємною частиною цих інвестицій, оскільки вона навчає молодь креативному мисленню та вирішенню проблем.

Погляд у майбутнє. Керівництво Європейської Комісії наголошує, що підприємницька освіта допомагає молоді долати нові виклики (зелений та цифровий перехід) і формує компетентну й гнучку робочу силу. Саме цього потребує Україна, щоб відновитися та інтегруватися до європейського ринку.

Погляд у майбутнє: Житомир і Львів

Успіх тренінгу в Рівному дає підстави з оптимізмом чекати наступних етапів. Уже в жовтні тренери вирушать до Житомира, а потім до Львова, щоб надати подібні освітні можливості іншим професійним училищам. Катрін і Сергій підкреслюють, що кожна область має свої особливості та громади, але головна мета проєкту – створити єдину спільноту підприємницької освіти, у якій викладачі діляться досвідом та підтримують один одного.

Висновок

Досвід підприємницької освіти у Рівному доводить, що посилення ролі викладачів є вирішальним кроком у модернізації професійної освіти. Підприємницька освіта – це не лише частина навчальної програми, а й спосіб мислення, який готує молодь до змінного світу та надає їй роль творців майбутнього України.

Як створити шкільне середовище, що підтримує підприємницьке мислення?
Підприємницьке мислення не виникає на порожньому місці. Воно формується в середовищі, де учням дозволяють ставити запитання, помилятися, експериментувати, відкривати нове й приймати рішення.
Якщо шкільне середовище побудоване виключно на логіці «наказ — виконання», підприємницький дух у молоді може згаснути ще до того, як встигне сформуватися. Тож ключове питання — не лише що ми викладаємо, а як ми це робимо.
________________________________________
Що можуть зробити школи?
Наукові публікації (Korte, 2018; Naumann, 2017; Nadelson та ін., 2018) виокремлюють кілька ключових чинників, що створюють ґрунт для зростання підприємницького мислення. Якщо їх враховувати, школа може стати середовищем, у якому підприємницьке мислення справді розквітає:
________________________________________
✔️ Безпечне й психологічно підтримувальне середовище
👉 Де помилки є частиною навчання, а не приводом для покарання.
👉 Де експерименти не висміюють, а визнають і цінують.
________________________________________
✔️ Слухати голос учня
👉 Чи можуть учні висловлювати свою думку?
👉 Чи мають вони змогу впливати на зміст або форму навчання?
________________________________________
✔️ Навчання, засноване на проєктах та розв’язанні проблем
👉 Де навчання відбувається через реальні виклики.
👉 Де результат — це не лише оцінка, а також досвід, співпраця й сенс.
________________________________________
✔️ Свобода вибору та можливість приймати рішення
👉 Чи можуть учні самі вирішувати, як застосовувати свої знання?
👉 Чи мають вони свободу формувати власний навчальний шлях?
________________________________________
✔️ Сильні стосунки між учителем і учнем
👉 Учитель — не лише оцінювач, а наставник, мотиватор і «дзеркало».
👉 Стосунки, у яких учитель бачить потенціал учня, а не лише поточні навички.
________________________________________
Приклади з підтримувального шкільного середовища:
• Класна «стіна ідей», на якій учні можуть розміщувати свої думки, запитання чи ініціативи.
• Проєкти, у яких учні самостійно обирають тему та цільову аудиторію (наприклад, розробка рішення для шкільної проблеми).
• Уроки, під час яких учні оцінюють власний розвиток за допомогою самоаналізу та зворотного зв’язку від однолітків.
________________________________________
Чому це важливо?
Як зазначає Nadelson (2018):
«Розвиток підприємницького мислення — це безперервний процес, у якому учень має відчувати себе цінним діячем.»
Якщо ми хочемо, щоб молодь змогла досягати успіху в складному світі, одних лише фактів недостатньо. Потрібні сміливість, креативність, відповідальність і впевненість у собі — і все це починається зі школи.
________________________________________
Поміркуймо разом:
👉 Який формат навчання, на твою думку, найкраще сприяє розвитку підприємницького мислення?
👉 Чи мають учні у твоїй школі можливість самостійно щось започаткувати, очолити або змінити у своєму навчальному процесі?

How to Create a School Environment That Supports an Entrepreneurial Mindset?
An entrepreneurial mindset does not emerge out of nowhere. It develops in an environment where students are allowed to ask questions, make mistakes, experiment, discover, and make decisions.
If the school environment is based solely on a command-and-obey logic, a young person’s entrepreneurial spirit may fade before it even begins to form. So the key question is not only what we teach, but how we teach.
________________________________________
What can schools do?
Scientific articles (Korte, 2018; Naumann, 2017; Nadelson et al., 2018) highlight several key factors that create fertile ground for entrepreneurial growth. When considered, these factors can help schools create an environment where entrepreneurial thinking can truly thrive:
✔️ A safe and psychologically supportive environment
👉 Where mistakes are treated as part of learning, not as punishable errors.
👉 Where experimentation is not ridiculed but recognized and valued.
✔️ Listening to the student’s voice
👉 Can students express their opinions?
👉 Can they influence what or how they learn?
✔️ Project-based and problem-based learning
👉 Where learning takes place through real-world challenges.
👉 Where the outcome is not just a grade but also experience, collaboration, and meaning.
✔️ Freedom of choice and decision-making
👉 Can students decide how to apply their knowledge?
👉 Are they free to shape their own learning journey?
✔️ Strong relationships between teacher and learner
👉 The teacher is not just an evaluator, but a guide, motivator, and mirror.
👉 A relationship where the teacher sees the student’s potential, not just their current skills.
________________________________________
Examples from supportive school environments:
• A classroom “idea wall” where students can post their thoughts, questions, or initiatives.
• Projects where students choose the topic and target audience themselves (e.g., designing a solution to a school problem).
• Lessons where students assess their own development using self-analysis and peer feedback.
________________________________________
Why does this matter?
As Nadelson (2018) says:
"Developing an entrepreneurial mindset is a continuous process in which the learner must feel like a valuable actor."
If we want our young people to thrive in a complex world, facts alone are not enough. They need courage, creativity, responsibility, and confidence – and it all starts at school.
________________________________________
Think along with me:
👉 What type of learning, in your experience, best supports the development of an entrepreneurial mindset?
👉 In your school, can a student start something on their own, lead, or shape their learning process?

Якою є людина з підприємницьким мисленням?
Підприємницьке мислення — це не просто установка або ставлення, воно проявляється в діях.
Але як розпізнати людину з підприємницьким мисленням? Чи існує профіль, за яким її можна описати?
Так, існує. Дослідження показують, що людей з підприємницьким мисленням об’єднує широкий спектр навичок, якостей і установок, які проявляються в різних сферах — від бізнесу до освіти та творчих професій.
Korte (2018), Nadelson (2018), Davis (2016), London (2018) та Naumann (2017) виділяють такі ключові характеристики:
• Допитливість і бажання розуміти світ з різних точок зору.
• Креативність і здатність бачити зв’язки там, де інші їх не помічають.
• Стійкість і сміливість діяти в умовах невизначеності.
• Наполегливість і рішучість, навіть після невдач.
• Здатність навчатися через дію та втілювати ідеї в реальність.
• Ініціативність і сміливість мислити та діяти самостійно.
• Готовність до співпраці — вміння об’єднувати різних людей та знання.
• Самоефективність — віра в те, що «Я можу це зробити».
Це людина, яка запитує: «Чому б і ні?» — і діє, навіть коли все ще не до кінця зрозуміло або ідеально.
________________________________________
Naumann (2017) наголошує, що підприємницьке мислення підтримується також метакогніцією — тобто мисленням про власне мислення.
Людина з підприємницьким мисленням здатна аналізувати свої рішення, вчитися з досвіду та адаптуватися до змін. Це постійний внутрішній процес розвитку.
________________________________________
Багато хто вважає, що підприємницьке мислення — це вроджена риса.
Але дослідження постійно підтверджують, що його можна розвивати (Korte, 2018; Sudrajat, 2015; Nadelson, 2018).
Це залежить від середовища, в якому перебуває людина, від учителів та від можливості експериментувати.
Коли учень ставить запитання, пропонує нові ідеї, не боїться помилок,
бере на себе відповідальність або організовує щось за власною ініціативою — це сигнали, що підприємницьке мислення вже формується в ньому.
Найважливіше — помітити це та підтримати, а не пригнічувати. І саме тоді розвиток продовжується.
________________________________________
Учителю, ось 2 запитання, які допоможуть тобі проаналізувати, як ти підтримуєш підприємницьке мислення у своєму класі:
👉 Наскільки вільні твої учні у виборі способів навчання та представлення результатів?
👉 Яку поведінку ти найчастіше помічаєш і заохочуєш у класі — більше слухняності та виконання вказівок чи більше ініціативи та самостійності?

What Does a Person with an Entrepreneurial Mindset Look Like?
An entrepreneurial mindset is not just an attitude – it is reflected in actions.
But how can we recognize a person with an entrepreneurial mindset? Is there a profile we can use to describe them?
Yes, there is. Research shows that people with an entrepreneurial mindset share a wide range of skills, qualities, and attitudes, which manifest in many different fields – from business to education and the arts.
Korte (2018), Nadelson (2018), Davis (2016), London (2018), and Naumann (2017) highlight the following key characteristics:
• Curiosity and a desire to understand the world from multiple perspectives.
• Creativity and the ability to see connections where others don’t.
• Resilience and courage to cope with uncertainty.
• Determination and persistence, even after failure.
• Ability to learn through action and turn ideas into reality.
• Initiative and the courage to think and act independently.
• Willingness to collaborate – the skill to bring together diverse people and knowledge.
• Self-efficacy – the belief that “I can do this.”
This is a person who asks “Why not?” and takes action even when everything is not yet clear or perfect.
________________________________________
Naumann (2017) emphasizes that entrepreneurial thinking is also supported by metacognition – thinking about one’s own thinking.
A person with an entrepreneurial mindset can analyze their decisions, learn from experiences, and adapt in changing situations. It is a continuous internal process of growth.
________________________________________
Many people think entrepreneurial thinking is something you're born with.
But research consistently confirms that it is developable (Korte, 2018; Sudrajat, 2015; Nadelson, 2018).
It depends on the person’s environment, teachers, and opportunities to experiment.
When a student asks questions, brings forward new ideas, is not afraid to make mistakes,
takes responsibility or organizes something on their own – these are signs that entrepreneurial thinking is already growing within them.
The most important thing is that we notice and support it – rather than suppress it. That’s when growth continues.
________________________________________
Teacher, here are 2 questions to help you reflect on how you support entrepreneurial attitudes in your classroom:
👉 How much freedom do your students have to decide how they learn and present their work?
👉 What behaviors do you notice and praise on a daily basis – more listening and following instructions, or more initiative and independence?

Підприємницьке мислення — не лише для бізнесменів, а ключова навичка майбутнього для кожної молодої людини
Уявіть собі двох учнів. Один завжди чекає, поки йому скажуть, що робити. Інший бачить проблему та пропонує рішення. Обидва можуть бути однаково розумними, але лише один з них має підприємницьке мислення.
Підприємницьке мислення не означає, що молода людина повинна заснувати власну компанію. Це означає, що вона ініціативна, орієнтована на пошук рішень, здатна діяти в умовах невизначеності та бачити в змінах не лише ризики, а й можливості. І ця навичка потрібна всім нам — особливо сьогодні, особливо в Україні.
________________________________________
Що таке підприємницьке мислення?
Дослідники (Gibb & Price, 2014; Naumann, 2017; Korte, 2018) доводять, що підприємницьке мислення включає в себе:
• цікавість та відкритість до нового,
• здатність адаптуватися у світі, що швидко змінюється,
• готовність ризикувати та вчитися на помилках,
• здатність бачити можливості там, де інші бачать лише проблеми.
Це мислення — комбінація ставлень, навичок і моделей поведінки. Як м’яз — його можна тренувати.
________________________________________
Чому освіта повинна приділяти особливу увагу формуванню цього ставлення?
У сучасній шкільній системі ми часто робимо акцент насамперед на знання. Але знання без уміння їх застосовувати залишаються нерухомими. Підприємницьке мислення допомагає:
• перетворювати знання на цінність,
• розвивати відповідальність і ініціативу,
• підтримувати самостійність і вміння працювати в команді,
• формувати в молоді впевненість у собі: «Я впораюся».
Korte (2018) підкреслює, що людина з підприємницьким мисленням не чекає дозволу, а сама створює можливості, враховуючи навколишній світ і залучаючи інших. Вона також здатна діяти, навіть коли не все ще зрозуміло або безпечно.
________________________________________
В Україні підприємницьке мислення — це більше, ніж просто корисна навичка. Це навичка виживання. Змінюване суспільство, постійна адаптація, необхідність швидко й самостійно приймати рішення — усе це вимагає від молоді не лише знань, а й гнучкого мислення та здатності брати на себе відповідальність за свої дії.
Nadelson та ін. (2018) наголошують, що саме молоді люди з підприємницьким мисленням здатні об’єднувати інших, знаходити рішення та втілювати ідеї в життя.

An Entrepreneurial Mindset – Not Just for Businesspeople, but a Key Future Skill for Every Young Person
Imagine two students. One always waits to be told what to do. The other sees a problem and offers a solution. Both may be equally intelligent, but only one has an entrepreneurial mindset.
An entrepreneurial mindset doesn't mean a young person has to start their own business. It means they are proactive, solution-oriented, able to operate in uncertainty, and can see not only risks in change, but also opportunities. And that’s a skill we all need – especially today, especially in Ukraine.
________________________________________
What Is an Entrepreneurial Mindset?
Researchers (Gibb & Price, 2014; Naumann, 2017; Korte, 2018) have shown that an entrepreneurial mindset involves:
• curiosity and openness to new things,
• the ability to adapt in a fast-changing world,
• readiness to take risks and learn from failure,
• the ability to see opportunities where others see problems.
This mindset is a combination of attitudes, skills, and behaviors. Like a muscle – it can be trained.
________________________________________
Why Should Education Focus on Developing This Attitude?
In today’s school system, we often focus primarily on knowledge. But knowledge without the ability to apply it remains unused. An entrepreneurial mindset helps:
• turn knowledge into value,
• develop a sense of responsibility and initiative,
• foster independence and collaboration,
• build confidence in young people that “I can do it.”
Korte (2018) emphasizes that a person with an entrepreneurial mindset doesn’t wait for permission, but creates opportunities themselves, taking into account the world around them and engaging others. They are also able to act even when everything is not yet clear or safe.
________________________________________
In Ukraine, entrepreneurial thinking is more than just useful – it’s a survival skill. A changing society, constant adaptation, the need to make quick and independent decisions – all this demands not only knowledge from young people, but also the ability to think flexibly and take responsibility for their actions.
Nadelson et al. (2018) highlights that it is precisely entrepreneurial-minded youth who can connect people, find solutions, and move ideas into action.

“Think about your hero. Do you think of this person as someone with extraordinary abilities who achieved with little effort? Now go find out the truth. Find out the tremendous effort that went into their accomplishment—and admire them more.”
― Carol S. Dweck, Mindset: The New Psychology of Success